Рішення № 17317193, 20.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/49120.06.11 За позовомПублічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія

«Київводоканал»

ДоКомунального підприємства по утриманню житлового

господарства Святошинського району міста Києва

Простягнення 5679975, 37 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 –дов. № 145 від 31.03.2011 року;

від відповідача: ОСОБА_2 –дов. № 1796 від 16.12.2010 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва про стягнення 5679975, 37 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати пов’язані з розглядом даної справи.

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач на виконання укладеного між сторонами Договору № 00362/2-08 від 26.03.2002 року надав відповідачу послуги водопостачання та водовідведення, проте відповідач зобов’язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати в повному обсязі не виконав.

Ухвалою від 29.12.2008 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 19.01.2009 року.

В судовому засіданні 19.01.2009 року, представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання 19.01.2009 року не з’явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв’язку з неявкою представника відповідача, розгляд справи було відкладено на 13.02.2009 року.

В судовому засіданні 13.02.2009 року представник позивача підтримав позовні вимоги та надав додаткові документи по справі.

Представник відповідача надав суду усні заперечення на позов, а також клопотання про направлення кореспонденції за іншою адресою та оголошення перерви, яке судом задоволено.

Крім того, в судовому засіданні 13.02.2009 року сторони подали суду клопотання про продовження строку вирішення спору по справі № 41/491, яке судом задоволено.

Відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, суддя має право оголосити перерву в засіданні в межах встановленого строку вирішення спору.

У судовому засіданні 13.02.2009 року, відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 27.03.2009 року о 10-00.

В судовому засіданні 27.03.2009 року представник позивача надав пояснення по справі, відповідно до яких просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 27.03.2009 року не з’явився, однак через канцелярію суду надав клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 27.03.2009 року розгляд справи відкладено на 24.04.2009 року.

В судовому засіданні 24.04.2009 року представник позивача підтримав позовні вимоги, проте вимоги попередніх ухвал суду не виконав.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, свою правову позицію обґрунтував у відзиві на позов, а також просив суд залишити позов без розгляду.

Ухвалою суду від 24.04.2009 року розгляд справи відкладено на 15.05.2009 року.

В судовому засіданні 15.05.2009 року представники позивача та відповідача надали усні пояснення щодо заявлених вимог та заперечень.

В судовому засіданні 15.05.2009 року на підставі частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 12.06.2006 року.

В судовому засіданні 12.06.2009 року представник позивача надав пояснення по суті спору та додаткові документи.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, свою правову позицію обґрунтував у відзиві на позов.

В судовому засідання у відповідності до частини 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 26.06.2009 року.

В судовому засіданні 26.06.2009 року представник позивача надав усні пояснення по справі, відповідно до яких просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв’язку з неявкою представника відповідача, а також у зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів по справі, суд відклав розгляд справи на 04.09.2009 року.

Представник позивача в судовому засідання 04.09.2009 року надав усні пояснення по суті спору, однак вимоги ухвали від 26.06.2009 року не виконав.

В судовому засіданні 04.09.2009 року представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечували та вимоги ухвали від 26.06.2009 року не виконали.

У зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів розгляд, ухвалою суду від 04.09.2009 року розгляд справи відкладено на 18.09.2009 року.

В судовому засіданні 18.09.2009 року представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення за період з 01.06.2008 року по 01.11.2008 року в розмірі 3 816 490, 41 грн. а також, письмове пояснення з додатковими докази по справі.

Представник відповідача надав усні заперечення на позов та додаткові документи по справі.

В судовому засіданні 18.09.2009 року на підставі частини 3 статті 77 господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 25.09.2009 року.

В судовому засіданні 25.09.2009 року представник позивача надав клопотання з переліком питань, які необхідно поставити перед судовим експертом.

Представник відповідача надав усні заперечення щодо заявлених позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2009 року призначено судово-бухгалтерську експертизу, проведення яких доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз та зупинено провадження у справі.

30.08.2010 року матеріали справи № 41/491 разом з експертним висновком повернуто до Господарського суду м. Києва.

Ухвалою від 31.08.2010 року було поновлено провадження по даній справі та призначено її розгляд на 20.09.2010 року.

В судовому засіданні 20.09.2010 року у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 27.09.2010 року.

Представник позивача в судовому засіданні 27.09.2010 року подав письмові пояснення по справі, відповідно до яких просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні 27.09.2010 року представник відповідача надав усні пояснення по справі, відповідно до яких просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Як вбачається з висновку № 10217/10218 судово –економічної експертизи у господарській справі № 41/491 від 30.07.2010 року експерт на поставлені судом питання відповіді не надав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2011 року на підставі статтей 41, 42 та частини 2 ст. 79 ГПК України призначено повторну судово-бухгалтерську експертизу, провадження у справі № 41/491 зупинено.

03.06.2011 року матеріали справи № 41/491 разом з експертним висновком повернуто до Господарського суду м. Києва.

Ухвалою суду від 06.06.2011 року поновлено провадження по справі та призначено її розгляд на 20.06.2011 року.

В судовому засіданні 20.06.2011 року представник позивача надав письмові пояснення по справі та заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача 3889 105, 86 грн. з яких: 3794 557, 77 грн. основного боргу та 94548, 09 грн. інфляційних втрат, а також надав заяву про зміну назви з Відкритого акціонерного товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал»на Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал».

Представник відповідача в судовому засіданні 20.06.2011 року надав усне клопотання по витребування додаткових доказів, суд відхилив дане клопотання, як безпідставне та необґрунтоване, крім того, представник відповідача заявив усне клопотання про залучення до участі до справи третьої особи Головного інформаційно-обчислювального центру (ГІОЦ) КМДА, суд також відхилив зазначене клопотання, оскільки рішення з господарського спору не вплине на права та обов’язки даної третьої особи.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 20.06.2011р. на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.03.2002 року між Відкритим акціонерним товариством «Акціонерною компанією «Київводоканал», яке перейменоване в Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал», що підтверджується статутом Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал», свідоцтвом про його державну реєстрацію та витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (далі –постачальник, позивач) та Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва (далі –абонент, відповідач) було укладено договір № 00362/2.08 на послуги водопостачання та водовідведення (далі - Договір).

За цим Договором постачальник зобов’язувався надавати абоненту послуги з постачання питної води та водовідведення, а абонент зобов’язувався розраховуватися за вищезазначені послуги згідно умов договору та Правил користування системами комунального водопостачання в містах і селищах України, затвердженими наказом голови Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 року № 65 (надалі-Правила).

В силу положень п. 3.1 Договору, кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показань водолічильників здійснюється як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента. Для абонентів із стабільним об’ємом водоспоживання (або незначним коливанням), зняття показників може здійснюватись один раз на квартал.

Порядок розрахунків сторони погодили, п.п. 3.4 -3.6 Договору, відповідно до п. 3.4 Договору, абонент розраховується за надані послуги у порядку, встановленому органами виконавчої влади у п’ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів банківської установи.

Постачальник інформує абонента про розмір діючих тарифів у платіжних документах, що направляються щомісячно до банківської установи абонента.

Пунктом 3.5 Договору, встановлено, що у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобов’язаний у 5-ти денний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи, направити уповноваженого представника з обгрунтовуючими документами для проведення звірки розрахунків та відповідного акту в цей же термін. При невиконанні цієї умови ждані постачальника вважаються прийняті абонентом.

Судом встановлено, що відповідач в порушення п 3.5 Договору, у встановлені договором строки, не направив свого представника до позивача з необхідними документами для проведення звіряння і тому облікові дані ВАТ “АК “Київводоканал” вважаються прийняті відповідачем та погоджені ним.

П. 3.6 Договору, визначено, що постачальник щомісячно виставляє платіжну вимогу за надані послуги згідно цього договору. Оплата проводиться шляхом зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Оплата може проводитись шляхом передачі векселя та іншими способами не забороненими чинними нормативними актами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач за період з 01 червня 2008 року по 01 листопада 2008 року надав відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення на загальну суму 12824796, 96 грн., що підтверджується матеріалами справи та розрахунком позивача, крім того, не заперечується відповідачем.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання»та підпункту 5 пункту 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживачі питної води зобов’язанні своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення.

Однак, відповідач всупереч умовам п. 3.4 Договору та норм чинного законодавства за наданні послуги розрахувався частково на суму 8338839, 19 грн. (з урахуванням сплати пільг, субсидій тощо в сумі 691400, 00 грн.), у зв’язку з чим, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 3794557, 77 грн. (12824 796, 96 грн. - 8338839, 19 грн. –691400, 00 грн.), що підтверджується висновком судово-економічної експертизи № 2102/10-24 від 26.05.2011 року, який міститься в матеріалах справи та наявними в матеріалах справи доказами.

Отже, станом на день розгляду справи в суді сума боргу відповідача перед позивачем, згідно уточнення позовних вимог складає 3794557, 77 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення основного боргу в розмірі 3794557, 77 грн. нормативно та документально доведений, а тому підлягає задоволенню повністю.

Крім того, позивач посилаючись на статтю 625 Цивільного кодексу України, в своїй заяві про уточнення позовних вимог просить суд стягнути на свою користь інфляційні втрати в розмірі 94548, 09 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок індексу інфляції, зважаючи на прострочення відповідачем грошового зобов’язання, з останнього, на думку господарського суду на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, підлягає до стягнення індекс інфляції в розмірі 94548, 09 грн. грн. за весь час прострочення, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Витрати на оплату судово-бухгалтерської експертизи (висновок № 10217/102118 від 30.07.2010 року) в розмірі 29 670, 00 грн., згідно ухвали від 25.09.2009 року покладено на сторони в рівних частинах, а витрати за проведення експертизи (висновок № 2102/10-24 від 26.05.2011 року) в розмірі 24 806, 40 грн., згідно ухвали від 27.09.2010 року –на позивача.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, пов’язані з розглядом справи при задоволені позову покладаються на відповідача.

Таким чином, з відповідача підлягають до стягнення витрати на проведення експертизи в розмірі 39641, 40 грн.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва (03134, м. Київ, вул. Симиренка, 17, код ЄДРПОУ 3366552) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»(01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-а, код ЄДРПОУ 03327664) 3794 557 (три мільйони сімсот дев’яносто чотири тисячі п’ятсот п’ятдесят сім) грн. 77 коп. основного боргу, 94548 (дев’яносто чотири тисячі п’ятсот сорок вісім) грн. 09 коп. інфляційних втрат, 39641 (тридцять дев’ять тисяч шістсот сорок одна) грн. 40 коп. витрат на проведення судово –бухгалтерської експертизи, 25500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. 00 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом (стаття 85 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення:

01.07.2011р.