Рішення № 17317124, 21.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 44/18021.06.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Октагон-Аутдор"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Ермітаж"

про стягнення 56 582,28 грн.

Суддя Чеберяк П.П.

Представники:

Від позивачаМайєр К.В. - представник

Від відповідача Кірячок О.Ю. - представник У судовому засіданні 21.06.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Октагон-Аутдор" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Ермітаж" заборгованості у розмірі 56 582,28 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.03.2011р. порушено провадження у справі № 44/1180, розгляд справи призначено на 04.04.2011р.

04.04.2011р. у зв’язку з відпусткою судді розгляд справи не відбувся.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 20.04.2011р. призначено розгляд справи на 17.05.2011р.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.05.2011р. розгляд справи відкладено на 06.06.2011р.

У судовому засіданні 06.06.2011р. судом оголошено перерву до 21.06.2011р.

У судовому засіданні представник позивача надав пояснення по суті справи та підтримав позовні вимоги, з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача надав пояснення по суті справи та визнав існуючу заборгованість в повному обсязі.

Розглянувши наявні у справі матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30 липня 2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Октагон-Аутдор" –виконавець (далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Новий Ермітаж"–замовник (далі - відповідач) був укладений договір № 401 на проведення рекламної компанії (далі - договір), відповідно до умов якого позивач зобов’язався за дорученням відповідача надавати послуги по розміщенню рекламних матеріалів відповідача на поверхнях спеціальних конструкцій, згідно з узгодженою сторонами адресною програмою відповідно до актів резервування від 25.09.2009р. та від 29.10.2009р.

Відповідно до п. 4.2. договору оплата наданих послуг здійснюється відповідачем щомісячно до 10 числа поточного місяця, у якому проводиться рекламна компанія (якщо інший строк оплати не буде узгоджено сторонами у додатках до договору), безготівковим розрахунком у гривнях та на підставі рахунків-фактур позивача, які виставляються відповідачу для оплати не менше, ніж за два банківських дні до дати платежу.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу передбачені договором послуги на загальну суму 51231,85 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОА-0001488 від 31.10.2009р. та № ОА-0002174 від 30.11.2009р. (оригінали оглянуті в судовому засіданні, копії наявні в матеріалах справи).

У передбачений договором строк, позивачем були виставлені рахунки-фактури № ОА-0001418 від 25.09.2009р. та № ОА-0002174 від 06.11.2009р.

В порушення умов договору, відповідач за отримані послуги розрахувався частково –у розмірі 17077,26 грн., що підтверджується банківською випискою від 09.07.2010р.

Таким чином, станом на день розгляду справи сума основного боргу відповідача –склала 34154,59 грн.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з вимогами ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, в строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем було порушено умови договору, а також положення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

У відповідності із п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 219 Господарського кодексу України встановлено, що за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань правопорушник відповідає належним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного управління майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Таким чином, станом на день вирішення спору основна заборгованість відповідача перед позивачем становить 34154,59 грн. і підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 230 Господарський Кодекс України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стаття 549 Цивільного кодексу України передбачає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.2. ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно п. 7.2.2. договору в разі, якщо прострочення оплати наданих позивачем послуг триває більше 20 банківських днів, відповідач на вимогу позивача виплачує останньому штраф у розмірі 50 відсотків від вартості розміщення реклами, по якій оплата прострочена.

Позивач надав суду розрахунок штрафу, який суд вважає обґрунтованим та вчиненим з урахуванням вимог чинного законодавства.

Враховуючи, що факт прострочення виконання зобов’язання судом встановлено, то вимоги позивача про нарахування штрафу визнаються судом обґрунтованими та задовольняються за розрахунком позивача у розмірі 17077,29 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 7.2.2. договору при порушенні відповідачем обов’язків по сплаті рекламної кампанії, позивач вправі нарахувати відсотки за користування коштами виконавця за ставкою 22 % річних.

Позивачем заявлено про стягнення з відповідача суми основного боргу та двадцять два проценти річних від простроченої суми.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, наведеним у позовній заяві, з відповідача підлягає стягненню 5350,40 грн. двадцять два проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Враховуючи викладене вище, а також те, що відповідач визнав існуючу заборгованість в повному обсязі, позовні вимоги визнаються такими, що підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов’язаних із розглядом справи.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України на останнього покладаються витрати по сплаті державного мита в сумі 565,82 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 525, 526, 610 - 612, 626, 903 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити в повному обсязі.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Ермітаж"(03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 67/7, приміщення, 89, код ЄДРПОУ 31663150) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Октагон-Аутдор" (03150, м. Київ, вул., Червоноармійська, 72, 10 поверх, код ЄДРПОУ 34729203) 34154 (тридцять чотири тисячі сто п’ятдесят чотири) грн. 59 коп. –основного боргу, 17077 (сімнадцять тисяч сімдесят сім) грн. 29 коп. –штрафу, 5350 (п’ять тисяч триста п’ятдесят) грн. 40 коп. –22 % річних, 565 (п’ятсот шістдесят п’ять) грн. 82 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя П.П. Чеберяк

Дата підписання рішення: 27.06.2011р.