Постанова № 17315493, 22.07.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Голубова Л.Б.

Суддя-доповідач - Яковенко М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2011 року справа №2а/0570/2501/2011

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Яковенка М.М.

суддів Ханової Р.Ф. , Гайдара А.В.

при секретарі судового засідання Іллінові

за участю представників:

від позивача: Ломовцев А.В.

від відповідача: Косякова Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного відкритого акціонерного товариства "Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин" Дочірнє підприємство ВАТ «Державна холдингова компанія «Спецшахтобуріння» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 березня 2011 року по адміністративній справі № 2а/0570/2501/2011 за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Торезі Донецької області до Державного відкритого акціонерного товариства "Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин" дочірнє підприємство ВАТ "Державна холдингова компанія "Спецшахтобуріння" про стягнення заборгованості в сумі 489334, 37грн, -

ВСТАНОВИЛА:

Управління Пенсійного фонду України в місті Торезі Донецької області (надалі -позивач, Управління) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державного відкритого акціонерного товариства «Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин» Дочірнє підприємство ВАТ Державної холдингової компанії «Спецшахтобуріння» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 489334,37 гривень, з яких 394586,37 гривень - заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.03.2009р. по 31.03.2010р.; 92664,23 гривень - заборгованість по сплаті фінансових санкцій та пені за несвоєчасну сплату страхових внесків; 2083,77 гривень - заборгованість по пенсіях, призначених відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», за період з 01.06.2009р. по 30.06.2009р.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовував нормами частини 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-ІУ, пункту 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція), нормами Законів України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про наукову і науково-технічну діяльність», Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року № 372.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 03 березня 2011 року по адміністративній справі № 2а/0570/2501/2011 позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в місті Торезі Донецької області задоволені повністю.

Стягнуто з Державного відкритого акціонерного товариства «Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин» Дочірнє підприємство Державної холдингової компанії «Спецшахтобуріння» (86600, Донецька область, місто Торез, вул. Широка, буд. 8, код ЄДРПОУ 00180338) на користь Управління Пенсійного фонду України в місті Торезі Донецької області заборгованість в сумі 489334 гривень 37 копійок.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, пославшись на необґрунтованість рішення суду першої інстанції, на допущені порушення норм матеріального та процесуального права, просили постанову скасувати, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позову. (арк. справи 46-51).

Представник відповідача, в судовому засіданні, підтримав доводи апеляційної скарги, та просив її задовольнити.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив постанову суд першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, осіб, яки приймали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав.

Стаття 159 КАС України передбачає, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Державне відкрите акціонерне товариство «Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин» Дочірнє підприємство Державної холдингової компанії «Спецшахтобуріння» (позивач), код ЄДРПОУ 00180338, є юридичною особою, зареєстровано рішенням Торезької міської ради № 306Р від 18 червня 2001 року, що підтверджується довідкою про включення до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (а.с. 23-24).

Колегія суддів зазначає та звертає увагу, що на час розгляду справи в суді, позивач не виключений з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується відповідним витягом, який був витребуваний під час апеляційного перегляду справи. Доводи апелянта, що підприємство ліквідовано та внесений відповідний запис до ЄДР є безпідставним та необґрунтованим, що суперечить обставинам справи.

У відповідача працювали особи, зайняті на роботах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-ХП, і яким призначено пенсію на пільгових умовах за Списком № 2.

Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 регулюються принципи, засади, механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, питання призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, зокрема, особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до пункту 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Як вбачається з картки особового рахунку відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 за період з 01.03.2009р. по 01.04.2010р., відповідно до якої до сплати за наведений період належить 394586,37 гривень (а.с. 13). Суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій Управлінню підприємством не відшкодовані, що відповідачем не спростовано.

Крім того, наявність заборгованості підтверджується актом звірки розрахунку по платежах в бюджет ПФУ станом на 29.03.2010р., складеним представниками позивача та відповідача (а.с. 10).

В звязку з чим, колегія суддів погоджує правову позицію та висновки суду першої інстанції, що вимоги позивача в цієї частині є такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів вважає доводи відповідача, щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з заявленими вимогами є безпідставними, тому як відповідно до частини 15 статті 106 Закону №1058, строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафної санкції не застосовується.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості по пенсіях, призначених відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», у сумі 2083,77 гривень суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 24 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» від 13 грудня 1991 року № 1977-ХП, із змінами і доповненнями, пенсії науковим (науково-педагогічним) працівникам призначаються в розмірі 80 відсотків від сум заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, яка визначається відповідно до статті 23 цього Закону та частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та на яку відповідно до законодавства нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (внески).

Постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року № 372 затверджений Порядок фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, (далі - Порядок).

Пунктом 5 Порядку передбачено, що розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення.

Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Як вбачається з картки особового рахунку відповідача по відшкодуванню заборгованості на виплату пенсій науковим працівникам державного не бюджетного підприємства за період з 01.06.2009р. по 01.04.2010р., в тому числі розрахунку позову відповідно до якої до сплати за наведений період належить 2083,77 гривень. За зазначений період виплата здійснена ОСОБА_4 (а.с. 14).

Крім того, наданні під час апеляційного провадження представником позивача довідки, та виходячи з його пояснень, вбачається, що ОСОБА_4 перебуває на обліку в Придніпровському відділу соціального забезпечення міста Черкаси.

Колегія суддів вважає, що як протягом розгляду у суді першої інстанції, так і під час апеляційного перегляду, судами витребовувалися матеріали пенсійної справи, докази на підтвердження призначення, виплати та доставки пенсії зазначеній особі, але суду не було надано жодного доказу на підтвердження цього. Колегія суддів зазначає, що не доведеність фактичних обставин справи позивачем, спростовують правомірність заявлених вимог.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про задоволення позовних вимог в цієї частині.

Приймаючи рішення в частині стягнення з відповідача заборгованості по сплаті фінансових санкцій та пені за несвоєчасну сплату страхових внесків у сумі 92664,23 гривень, суд першої інстанції виходив з наявності прийнятих та не оскаржених 15.01.2010р. начальником Управління Пенсійного фонду України в місті Торезі Донецької області рішень №№ 7, 8, 9, 10, 11, 12 та 13 про застосування до відповідача за несвоєчасну сплату страхувальником страхових внесків у вигляді фінансових санкцій у вигляді відповідно стягнення штрафу у розмірі 3558, 75 грн. та нарахування пені в розмірі 9945,16 гривень, стягнення штрафу у розмірі 3030,62 гривень та нарахування пені в розмірі 7753,65 гривень, стягнення штрафу у розмірі 3811,29 гривень та нарахування пені в розмірі 10451,86 гривень, стягнення штрафу у розмірі 3771,27 гривень та нарахування пені в розмірі 9762,55 гривень, стягнення штрафу у розмірі 4064,33 гривень та нарахування пені в розмірі 10175,77 гривень, стягнення штрафу у розмірі 4334,53 гривень та нарахування пені в розмірі 8550,77 гривень, стягнення штрафу у розмірі 4246,47 гривень та нарахування пені в розмірі 9207,21 гривень, (а.с. 15-21). Дані рішення направлені поштою та отримані відповідачем 25.01.2010р.(а.с. 22).

Під час апеляційного перегляду справи, було встановлено, що на підставі Постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2011 року по адміністративній справі 2а/0570/2962/2011 постанова Донецького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2011 року скасовано та прийняте рішення про скасування Рішень за №.№ 8-13, які стороною відповідача по даній справі були оскаржені, про застосування фінансових санкцій та нарахованої пені за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальником страхових внесків від 15 січня 2010 року. Тобто, те, що було підставою для заявлення вимог про стягнення, на теперішній час відсутні.

Як вбачається з матеріалів справи, не скасованим залишилось лише рішення №7 від 15.01.2010 року про застосування фінансових санкцій та нарахованої пені на загальну суму 13503 грн. 91 коп.(а.с.15). Зазначена сума, яка заявлена до стягнення стороною відповідача не оспорюється та визнається.

Колегія судів приходить до висновку, що позов позивача в цієї частині вимог підлягає частковому задоволенню, а саме до стягнення підлягає лише заявлена сума у розмірі 13503, 91 грн. за рішенням №7 від 15 січня 2010 року.

На підставі викладеного, колегія суддів зазначає, що загальна сума заборгованості, яка підлягає задоволенню та стягнення складає 408090 грн. 28 коп. (394586, 37 грн. (виплата та доставка пенсій)+13503, 91 грн. (за рішенням №7 від 15.01.2010 року).

Посилання апелянта на п.6.9 Інструкції №21-1 від 19.12.2003 року, як на відсутність підстав для задоволення вимог позивача, колегія суддів не приймає до уваги та вважає їх безпідставними та необґрунтованими, такими, що не відповідає обставинам справи. Питання за цим пунктом Інструкції полягає не у відсутності підстав для сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за певних умов (ліквідація підприємства без правонаступників), а у не направлені повідомлень таким підприємствам.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були допущені порушення норм матеріального та процесуального права, невірно надана правова оцінка обставинам справи, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи, в звязку апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 1951, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу Державного відкритого акціонерного товариства «Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин» Дочірнє підприємство ВАТ «Державна холдингова компанія «Спецшахтобуріння» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 березня 2011 року по адміністративній справі № 2а/0570/2501/2011 задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 березня 2011 року по адміністративній справі № 2а/0570/2501/2011 скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позов Управління Пенсійного фонду України в м.Торезі Донецької області до Державного відкритого акціонерного товариства "Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин" Дочірнє підприємство ВАТ "Державна холдингова компанія "Спецшахтобуріння" про стягнення заборгованості в сумі 489334, 37грн. задовольнити частково.

Стягнути Державного відкритого акціонерного товариства "Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин" Дочірнє підприємство ВАТ «Державна холдингова компанія «Спецшахтобуріння» (86600, Донецька область, місто Торез, вул..Широка, будинок 8, код ЄДРПОУ 00180338) на користь Управління Пенсійного фонду України в м.Торезі Донецької області заборгованість в сумі 408090 (чотириста вісім тисяч девяносто) гривен 28 копійок.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 22 липня 2011 року. Постанова виготовлена у повному обсязі 27 липня 2011 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя М.М. Яковенко

Судді Р.Ф.Ханова

А.В.Гайдар