Постанова № 17314469, 31.03.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 березня 2011 року 10:11 № 2а-15808/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б. при секретарі судового засідання Паньків В. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Ойл Україна"

до Спеціалізованої державноїподаткової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків

провизнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 04.10.2010р. №0000824240/0

за участю представників сторін:

від позивача: Асауленко П.П., за пас. НОМЕР_1 від 12.10.10 р.

від відповідача: Корнієнко В.П. посв. №078029 від 12.10.10 р.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 31.03.2011 року о 10 год. 11 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс Ойл Україна»звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання нечинним податкового повідомленнярішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 04.10.2010 р. №0000824240/0; зобовязати Спеціалізовану державну податкову інспекцію у м. Києві по роботі з великими платниками податків утриматися від винесення Рішення та видання нового податкового повідомлення-рішення по результату розгляду первинної скарги ТОВ «Альянс Ойл Україна»№450/01бн від 12.10.2010 р. на податкове повідомлення-рішення від 04.10.2010 р. № 0000824240/0, видане Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків із порушенням чинного законодавства України, ґрунтується на неправильному застосуванні норм податкового законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 04.10.2010 стали матеріали документальної невиїзної перевірки Позивача з питань формування податкового кредиту з податку на додану вартість за березень, квітень 2010 р по взаємовідносинами з ТОВ «Онікс Союз», ТОВ «Контанго Трейд»та ТОВ «ЮБП-Ойл».

Через відділ документообігу Окружного адміністративного суду міста Києва 30.12.2010 р. Позивачем подано уточнення позовних вимог, а саме просить: визнання нечинним податкового повідомленнярішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 04.10.2010 р. №0000824240/0; визнання нечинним податкового повідомленнярішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 23.12.2010 р. №0000824240/1.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків було проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Ойл Україна»в питання формування податкового кредиту з податку на додану вартість за березень, квітень 2010 р. по взаємовідносинах з ТОВ «Онікс Союз», ТОВ «Контанго Трейд»та ТОВ «ЮБП-Ойл».

За результатами перевірки складено Акт від 20.09.2010 року № 460/42-40/34531124 (надалі Акт перевірки).

Актом перевірки зафіксовано допущення позивачем порушень вимог - пп. 7.2.3, 7.2.4 п.7.2.6, п.7.2, пп. 7.4.1, п.7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 №168/97-ВР зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість за березень 2010 року в сумі 408119 грн., за квітень 2010 р. в сумі 445880 грн. на загальну суму 853 999 грн.

На підставі висновків Акту перевірки, Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків прийнято податкове повідомлення-рішення №0000824240/0 від 04.10.2010 р., яким за позивачем визначено за суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 1280 998 грн. в тому числі за основним платежем 853 999 грн. та 426 999 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Позивач не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішення звернувся зі скаргою до Спеціалізованої державної податкової інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків.

За результатом розгляду скарги Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків винесено податкового повідомленнярішення від 23.12.2010 р. №0000824240/1.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Між ТОВ «Альянс Ойл Україна»(Покупець) та ТОВ «Онікс Союз»(Продавець) укладено договір №03/19 купівлі-продаж нафтопродуктів від 20.03.2010 р. (надалі по тексту Договір від 20.03.2010 р.)

У відповідності до п.11.1. Договору, передбачено, що Продавець продає, а Покупець купує для подальшої реалізації нафтопродукти в подальшому Товар. Обєм кожної партії Товару, ціна, залізничні і поштові реквізити, по яким буде здійснюватись поставка Товару, обумовлюються в Додатках до Договору, які являються невідємною частиною даного договору.

В матеріалах справи містяться: Додаток №1 до Договору №03/19 від 25.03.2010 р., Акт прийомупередачі до Додатку № 1 від 25.03.2010 р., видаткова накладна №22 від 25.03.2010 р., транспортна Накладна, Паспорт №114 від 25.03.2010 р, Акт №АО 12000077; Додаток №1/1 до Договору №03/19 від 20.03.2010 р., Акт прийомупередачі до Додатку № 1/1 від 20.03.2010 р., видаткова накладна №18 від 20.03.2010 р., транспортна Накладна, Паспорт №106 від 20.03.2010 р, Акт №АО 12000073; Додаток №2 до Договору №03/19 від 25.03.2010 р., Акт прийомупередачі до Додатку № 2 від 26.03.2010 р., видаткова накладна №24 від 26.03.2010 р., транспортна Накладна, Паспорт №116 від 26.03.2010 р, Акт №АО 12000078; податкова накладна від 20.03.2010 р. №17; податкова накладна від 25.03.2010 р. №21; податкова накладна від 26.03.2010 р. №23; платіжне доручення №145 від 22.03.2010; платіжне доручення №АО8000159 від 23.03.2010; платіжне доручення №90 від 31.03.2010.

Між ТОВ «Альянс Ойл Україна»(Покупець) та ТОВ «Контанго Трейд»(Продавець) укладено договір №1604/10-19 купівлі-продаж нафтопродуктів від 16.04.2010 р. (надалі по тексту Договір від 16.04.2010 р.).

Згідно з п.1.1. Договору, передбачено, що Продавець продає, а Покупець купує для подальшої реалізації нафтопродукти в подальшому «Товар». Обєм кожної партії Товару, ціна, залізничні і поштові реквізити, по яким буде здійснюватись поставка Товару, обумовлюються в Додатках до Договору, які являються невідємною частиною даного договору.

В матеріалах справи містяться: Додаток №1 до Договору №1604/10-19 від 16.04.2010 р., Акт прийомупередачі до Додатку № 1 від 18.04.2010 р., видаткова накладна №46 від 18.04.2010 р., транспортна Накладна, Акт №578 приймання нафтопродуктів за кількістю від 22.04.2010; Додаток №2 до Договору №1604/10-19 від 20.04.2010 р., Акт №2 прийомупередачі нафтопродуктів до Договору від 20.04.2010 р., видаткова накладна №67 від 20.04.2010 р., транспортна Накладна, Акт №897 від 24.04.2010 р.; податкова накладна від 18.04.2010 р. №48; податкова накладна від 20.04.2010 р. №69; платіжне доручення №149 від 20.04.2010; платіжне доручення №167 від 23.04.2010.

Між ТОВ «Альянс Ойл Україна»(Покупець) та ТОВ «ЮБП-Ойл»(Постачальник) укладено генеральний договір №21/04/10 поставки нафтопродуктів від 21.04.2010 р. (надалі по тексту Договір від 16.04.2010 р.).

Згідно з п.1.1. Договору, передбачено, що Постачальник зобовязується передати у власність Покупцеві, а Покупець зобовязується прийняти та оплатити нафтопродукти, в подальшому «Продукція»по цінам і кількості та обумовлюються в Додатках до Договору, які являються невідємною частиною даного договору.

В матеріалах справи містяться: Додаток №001 до Договору №21-04 від 22.04.2010 р., Акт прийомупередачі нафтопродуктів до Додатку № 001 від 22.04.2010 р., транспортна Накладна, Акт №6 приймання нафтопродуктів за кількістю від 28.04.2010; Акт №002 прийомупередачі нафтопродуктів до Договору від 22.04.2010 р., транспортна Накладна, Акт №63 від 26.04.2010 р.; Акт №003 прийомупередачі нафтопродуктів до Договору від 22.04.2010 р., транспортна Накладна, Акт №80 приймання нафтопродуктів за кількістю від 26.04.2010 р.; Акт №004 прийомупередачі нафтопродуктів до Договору від 23.04.2010 р., транспортна Накладна, Акт №10 приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю від 30.04.2010 р.; податкова накладна від 22.04.2010 р. №82; податкова накладна від 22.04.2010 р. №83; податкова накладна від 22.04.2010 р. №84; податкова накладна від 23.04.2010 р. №86; платіжне доручення №179 від 27.04.2010; платіжне доручення №192 від 28.04.2010; платіжне доручення № АО8000284 від 28.04.2010; платіжне доручення № АО50001247 від 30.04.2010.

Згідно з п.п. 7.4.1. п.7.4 ст.7 цього ж Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.п. 7.4.5. п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97р. не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.2.3 п. 7.2 ст.7 цього ж Закону визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, при цьому платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

З пояснень представника відповідача, що були надані ним в судовому засіданні, та наявної в матеріалах справи копії акту перевірки, судом встановлено, що під час проведення перевірки податковим органом предметом дослідження перевіряючих були лише декларації з податку на додану вартість з розшифровками податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагента та дані «АІС співставлення ПЗ та ПК», при цьому будь-яких відомостей, в тому числі і податкових накладних, на підставі яких позивачем у перевіряємому періоді віднесено суми до податкового кредиту, податковим органом при здійсненні перевірки не витребовувалось.

Відповідно до ч.1 ст.2 закону України «Про Державну податкову службу в Україні»завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі). Відповідно до ст. 3 цього ж Закону органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.

Згідно ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990р. №509/ХІІ державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій виконують функції по здійсненню контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів, контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів, та ін.

У відповідності до ст. 11 цього ж Закону передбачені права державних податкових інспекцій якими вони наділені для виконання покладених функцій, а саме : здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків); здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів; 3) одержувати у платників податків (посадових осіб платників податків) пояснення з питань, що виникають під час перевірок та стосуються реалізації повноважень органів державної податкової служби, встановлених цим та іншими законами України; перевіряти під час проведення перевірок у фізичних осіб документи, що посвідчують особу; 4) запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) такими платниками податків. Письмові повідомлення про такі запрошення направляються не пізніше ніж за десять робочих днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (посадова особа платника податків); 5) одержувати безоплатно від платників податків, а також від установ Національного банку України та комерційних банків у порядку, встановленому Законом України "Про банки і банківську діяльність", довідки та/або копії документів про наявність банківських рахунків, а на підставі рішення суду - про обсяг та обіг коштів на рахунках, у тому числі про ненадходження у встановлені терміни валютної виручки від суб'єктів підприємницької діяльності та ін.

Оскаржуваними податковими повідомленням-рішенням позивача фактично притягнуто до відповідальності за віднесення сум до податкового кредиту, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями або іншими подібними документами, однак, як вже встановлено судом вище, відповідачем під час проведення документальної перевірки не досліджувалось первинних документів на підставі яких позивачем формувався податковий кредит, усі висновки викладені у акту перевірки ґрунтуються лише на даних Автоматизованої системи співставлення податкового кредиту та податкових зобовязань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

В матеріалах справи містяться докази того, що у контрагентів Позивача не було прийнято звітності податковими органами.

Крім того п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»платника податку визначено як особу, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Пунктом 10.2 ст. 10 цього ж Закону платники податку, визначені у пп. "а", "в", "г", "д" п. 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Відповідно до Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 №166, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації з ПДВ. Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, отже, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Таким чином сама по собі несплата податку продавцями, постачальником (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупця та суму бюджетного відшкодування.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що податковим органом не було використано наданих йому законодавством можливостей для встановлення факту правомірності віднесення позивачем сум до податкового кредиту.

Аналогічна позиція, про недопустимість висновків податкового органу про нікчемність правочинів чи формування податкового кредиту на підставі лише даних Автоматизованої системи співставлення податкового кредиту та податкових зобовязань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України викладена у Листі ДПА України від 29.09.2010р. № 20289/7/16-1617.

Як встановлено судом з наявних матеріалів справи та пояснень сторін, позивачем у перевіряємому періоді належним чином та у встановленому законом порядку подавалась податкова звітність, зокрема декларації з податку на додану вартість та розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, при цьому жодних зауважень з приводу відсутності податкових накладних, на підставі яких у перевіряємому періоді позивачем віднесено суми сплаченого ПДВ до податкового кредиту, чи невідповідності таких накладних встановленим вимогам у податкового органу відсутні.

Аналізуючи наведені норми чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до переконання про безпідставність висновків податкового органу про неможливість віднесення до податкового кредиту сум сплаченого ПДВ в разі не сплати контрагентами податкових зобовязань, а тому податкове повідомлення-рішення №0000824240/0 від 04.10.2010 р. та податкове повідомлення-рішення від 23.12.2010 р. №0000824240/1 р. підлягає скасуванню в повному обсязі.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин справи та вимог законодавства.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про задоволення позовних вимог. Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати нечинним податкове повідомленнярішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 04.10.2010 р. №0000824240/0.

3. Визнання нечинним податкового повідомленнярішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 23.12.2010 р. №0000824240/1.

4. Стягнути з державного бюджету держмито в сумі 6,80 грн. (шість гривень 80 коп.) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Ойл України».

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.Б. Федорчук