Постанова № 17314431, 19.01.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 січня 2011 року                     № 2а-17412/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б. розглянувши матеріали адміністративної справи та додані документи

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Дунайська Судноплавна -Стівідорна Компанія"

до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва

провизнання протиправними дій щодо невизнання податкової декларації, зобов'язання вчинити певні дії

На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Дунайська Судноплавно–Стівідорна Компанія” (надалі по тексту Позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва (надалі по тексту Відповідач) про визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва, що полягають у невизнанні податкової декларації з податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська Судноплавно-Стівідорна Компанія»(код ЄДРПОУ 31012697) за вересень 2010 року, як податкової звітності; зобов’язати Державну податкову інспекцію у Дарницькому районі м. Києва внести дані податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2010р. та додатків №№2,3,5 цієї податкової декларації товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська Судноплавно-Стівідорна Компанія»(код ЄДРПОУ 31012697) до електронної бази податкової звітності.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що всупереч приписам п.п. 4.1.2. п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(що був чинний на момент виникнення спірних правовідносин), відповідачем безпідставно не було прийнято та зареєстровано податкову звітність позивача.

На адресу Окружного адміністративного суду міста Києва надійшло клопотання від Позивача за вх. № 03-15/750 від 17.01.2011 р. про розгляд справи без представника Позивача та за наявними матеріалами справи.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються в повному обсязі, оскільки позивачем податкова декларація з податку на додану вартість за вересень 2010 року, що була надіслана позивачем, підписана невідповідними особами згідно реєстраційної частини облікової справи платника податків.

У відповідності до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем 09.10.2010 р. було надіслано поштою на адресу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2010 року з відповідними додатками. В матеріалах справи містяться докази отримання Відповідачем податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2010 року з відповідними додатками

Листом відповідача від 19.10.2010 № 39488/10/28005 дана податкова декларація не визнана відповідачем як податкова звітність на підставі пп. 4.1.2 п.4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки її підписано невідповідними особами згідно реєстраційної частини облікової справи платника податків.

Суд погоджується з позицією позивача щодо неправомірності дій відповідача, з огляду на наступне.

Згідно підпункту 4.1.2. п.4.1. ст.4 зазначеного Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, прийняття податкової декларації є обов’язком контролюючого органу. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об’єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов’язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Відповідно до абз. 5 ст. 4.1.2 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та п. 4.3. Наказу ДПА України від 30.05.1997 року №166 "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання" (із змінами і доповненнями), податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, податкова декларація з податку на додану вартість за вересень 2010 року підписана керівником та головним бухгалтером підприємства.

Проте, вищезазначені правові норми не містять посилання на те, що відповідні посадові особи мають знаходитись на податковому обліку. Таким чином, судом не приймаються до уваги посилання відповідача на відсутність в податковому обліку даних щодо головного бухгалтера підприємства ОСОБА_1

Відповідно до ст. 8 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, Державна податкова адміністрація України, зокрема, видає у випадках, передбачених законом, нормативно-правові акти і методичні рекомендації з питань оподаткування, які підлягають обов'язковому опублікуванню; затверджує форми податкових розрахунків, звітів, декларацій та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів (пп.2, 3 зазначеної статті).

При цьому, судом не приймаються посилання відповідача на норми Наказу ДПА України від 31.12.2008 року № 827 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України”, оскільки вказаний акт не зареєстровано у встановленому порядку, у зв’язку з чим він не може визначати прав та обов’язків платника.

Так, згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В частині щодо вимог позивача щодо зобов’язання відповідача внести дані податкової декларації, суд зазначає, що прийняття податкової декларації податковим органом є, в тому числі, внесенням даних податкової декларації.

При цьому суд враховує норми Наказу ДПА України від 31.12.2008 року № 827 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України”, оскільки вказаний акт ДПА України є обов’язковим для відповідача –органу державної податкової служби.

З огляду на зазначене, суд вбачає підстави для відмови в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Вимоги про визнання дій ДПІ у Дарницькому районі м. Києва протиправними підлягають задоволенню, оскільки Відповідач, як суб’єкт владних повноважень, не довів Суду правоти та підстав в неприйнятті звітності Позивача.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 128, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1.          Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва щодо невизнання в якості податкової звітності податкової декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська Судноплавно-Стівідорна Компанія»за вересень 2010 року, як податкової звітності.

3. Зобов’язати Державну податкову інспекцію у Дарницькому районі міста Києва прийняти податкову декларацію з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська Судноплавно-Стівідорна Компанія»за вересень 2010 року.

4. В решті позову відмовити.

Згідно ст.ст. 185-186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                                 А.Б. Федорчук