Постанова № 17314349, 08.06.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 червня 2011 року 09:31 № 2а-3625/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б. при секретарі судового засідання Савчук Г. П. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Догуш Іншаат Тіджарет Лімітет Шіркеті"

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва

проскасування повідомлень - рішень

за участю представників сторін:

від позивача: Безсмертний В.Д., посв. №2240/10 від 24.04.203 р.

від відповідача: Кривобок Ю.М.

Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 08.06.2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач, в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Догуш Іншаат Тіджарет Лімітед Шіркеті», звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про визнання незаконними податкових повідомлень-рішення від 28.07.2010 року № 0000332333/0 та №0000342333/0, від 07.10.2010 року №0000332333/1 та №0000342333/1, від 22.12.2010 року №0000332333/2 та №0000342333/2; від 07.10.2010 року №0000452333/6 та від 22.12.2010 року №0000452333/1.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені ДПІ у Дніпровському районі м. Києва із порушенням чинного законодавства України, ґрунтуються на неправильному застосуванні норм податкового законодавства, а тому підлягають скасуванню.

В судовому засіданні Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що проведеною перевіркою було встановлено порушення позивачем п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», який був чинний на момент здійснення правовідносин та укладення угод, які були кваліфіковані відповідачем, як нікчемні.

Відповідач наполягає на відмовлені в задоволенні в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Співробітниками Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва було проведено позапланову виїзну перевірку з питань підтвердження отримання від ТОВ «Догуш Іншаат Тіджарет Лімітед Шіркеті»відомостей відносно ТОВ «Дека трейд»та дотримання податкового законодавства, за період з 01.04.2008 р. За результатами перевірки складено Акт від 15.07.2010 року № 2608/23-621-33107319 (надалі Акт перевірки).

В Акті перевірки зазначено, що виявлено порушення п. 5.1., пп.,5.2.1 п. 5.2, пп.. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.94р. № 334/94-ВР в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 194 681,00грн., у тому числі у півріччі 2009р. в сумі 194 681,00грн.; порушення пп. 7.4.1 п. 7.4, пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97р. № 168/97-ВР в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 236 731,00 грн., у тому числі у липні 2008р. - 916 67,00грн., у грудні 2009р. - 145 064,00грн. Нікчемність правочинів укладених між ТОВ «Догуш Іншаат Тіджарет Лімітед Шіркеті»з ТОВ «Дека трейд»(код ЄДРПОУ 35944933), ТОВ «Тревелстар Інком ЛТД»(код ЄДРПОУ 35704180) на підставі п. 1, 3 ст. 203 ЦК України.

На підставі висновків Акту перевірки, ДПІ у Дніпровському районі міста Києва прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.07.2010 року № 0000332333/0, яким за позивачем визначено податкове зобовязання з податку на прибуток підприємств створених за участі іноземних інвесторів у сумі 292021,00 грн.; №0000342333/0, від 07.10.2010 року, яким за позивачем визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах у сумі 355096,00 грн.; №0000332333/1 від 07.10.2010 р., яким за позивачем визначено податкове зобовязання з податку на прибуток підприємств створених за участі іноземних інвесторів у сумі 292021,00 грн.; №0000342333/1 від 07.10.2010, яким за позивачем визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах у сумі 355096,00 грн.; від 22.12.2010 року №0000332333/2, яким за позивачем визначено податкове зобовязання з податку на прибуток підприємств створених за участі іноземних інвесторів у сумі 292021,00 грн.; №0000342333/2 від 22.12.2010 року, яким за позивачем визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах у сумі 355096,00 грн.; від 07.10.2010 року №0000452333/0, яким за позивачем визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах у сумі 1928 грн. та від 22.12.2010 року №0000452333/1, яким за позивачем визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 1928,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Позивачем було подано скарги до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва, Державної податкової адміністрації у м. Києві та до Державної податкової адміністрації, скарги Позивача були залишенні без задоволення, а рішення без змін.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Представник Позивача зазначає, що ТОВ «Догуш Іншаат Тіджарет Лімітед Шіркеті»було придбано товар (меблі, постільна білизна тощо) у ТОВ «Дека Трейд»та даний товар було доставлено ТОВ «Дека Трейд». В подальшому ТОВ «Догуш Іншаат Тіджарет Лімітед Шіркеті»було продано Представництву ТОВ «Догуш інша ат ве тіджарет анонім шіркеті», яке продовжує використовувати даний товар у своїй господарській діяльності з будівництва Терміналу «Д»в аеропорті Бориспіль.

Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва в ході проведення відпрацювання постачальників ТОВ «Догуш Іншаат Тіджарет Лімітед Шіркеті» (код ЄДРПОУ 33107319), в першому ланцюгу постачальників виявлено підприємства з ознаками «фіктивності», а саме:

В першому ланцюгу постачальників ТОВ «Догуш Іншаат Тіджарет Лімітед Шіркеті»(код ЄДРПОУ 33107319) виявлено підприємство ТОВ «Дека Трейд»(код ЄДРПОУ 35944933), що зареєстроване в ДПІ у Дарницькому районі м. Києва, директором якого в період фінансово-господарських взаємовідносин ТОВ «Дека Трейд»з ТОВ «Догуш Іншаат Тіджарет Лімітед Шіркеті»була гр. ОСОБА_3.

Громадянка ОСОБА_3 пояснила, що вона фактично не займалася фінансово - господарською діяльністю ТОВ «Дека Трейд»в період взаємовідносин з ТОВ «Догуш Іншаат Тіджарет Лімітед Шіркеті». Також, гр. ОСОБА_3 пояснила, що підприємство ТОВ «Догуш Іншаат Тіджарет Лімітед Шіркеті»(код ЄДРПОУ 33107319) та його посадові особи їй не відомі і жодних документів (договорів, видаткових накладних, податкових накладних та будь-яких інших документів) по взаємовідносинам з даним підприємством не підписувала.

В судовому засіданні були досліджені надані Позивачем наступні видаткові накладні: №03/09 від 24.04.2009 р. на «двоярусне ліжко»на суму 326700,00 грн., №05/09 від 12.05.2009 р. на «одеяло, подушка, постельное белье»на суму 26880,00 грн., №06/09 від 12.05.2009 р. на «одеяло, подушка, постельное белье»на суму 46080,00 грн., видаткова накладна №10/09 від 12.05.2009 р. на «тумбочка, вешалка для одежды, стол для совещаний (4 чел.), стол офисный (68х156), кресло, стул, журнальний столик, шкаф канцелярський, стол офисный, журнальний столик, тумбочка, стул офисный, шкаф канцелярський»на суму 161970,00 грн., №03/1/09 від 15.05.2009 р. «матрас пружинный»на суму 205920,00 грн., №11/09 від 21.07.2009 р. на «стол офисный, журнальний столик, тумбочка, стул офисный, шкаф канцелярський»на суму 19200,00 грн., №06/2/09 від 24.06.2009 р. «постельное белье»на суму 15840,00 грн., №13/09 від 24.06.2009 р. на «шкаф канцелярський»на суму 18000,00 грн., №14/09 від 24.06.2009 р. на «стілець для зборів»на суму 14400,00 грн., №12/09 від 24.09.2009 р. на «подушку, постільна білизна (двуспальна), одіяло (двуспальне)» на суму 10320,00 грн., №09/09 від 26.06.2009 р. на «стол офисный, журнальний столик, тумбочка, стул офисный»на суму 21600,00 грн., №08/09 від 17.08.2009 р. на «стіл офісний, журнальний столик, тумбочка, стілець офісний, крісло офісне, шафа канцелярська, вішалка для одягу»на суму 6000,00 грн., № 11/09 від 02.11.2009 р. на «журнальний столик, тумбочка, стілець офісний, крісло офісне, шафа канцелярська»на суму 4290,00 грн., як вбачається з видаткових накладних в графі «Відвантажив (ла)»зазначено підпис ОСОБА_3 та засвідчено печаткою ТОВ «Дека-Трейд».

В матеріалах справи містяться платіжні доручення: №1297 від 15.04.2009 р. на суму 425000,00 грн. в графі призначення платежу: оплата за ліжко рах. № 3 від 03.04,09 разом з ПДВ 70833,33 грн., №1522 від 15.05.2009 р. на суму 198 700,00 грн. в графі призначення платежу: оплата за ліжко рах. № 3 від 03,04,09 разом з ПДВ 33116,67 грн., №1682 від 22.05.2009 р. на суму 100000,00 грн. в графі призначення платежу: переплата за тумбочку рах. № 10 від 07,04,09 разом з ПДВ 16666,67 грн., №1690 від 26.05.2009 р. на суму 61970,00 грн. в графі призначення платежу: доплата за меблі рах. №10 від 07,05,09 разом з ПДВ 10328,33 грн., №1869 від 04.06.2009 р. на суму 150000,00 грн. в графі призначення платежу: передоплата за меблі та ковдра рах. № 6 від 07,04,09 разом з ПДВ 25000,00 грн.

Судом було витребувано у Позивача докази транспортування даного товару та всі наявні у Позивача матеріали.

Проте представником Позивача не надано доказів транспортування та договорів на придбання товару.

Суд звертає увагу, що вищезазначених платіжних дорученнях зазначено рахунки на підставі яких здійснено проплату, проте самих рахунків та документів на підставі яких було здійснено проплату відсутні. Також видаткові накладні виписані на товар не співпадають з зазначенням в платіжних дорученнях за придбаний товар, а саме різний товар був придбаний в різних кількостях та деякий товар взагалі відсутній в видаткових накладних.

Крім того, в матеріалах справи міститься Акт №ТІ 0023/07 здачі-прийняття робіт (надання послуг) в якому зазначається, що «Виконання доручення з пошуку обєкту будівництва для Довірителя за дог. б/н від 05/06/2008 р. грн. послуга 458333,33 грн. (без ПДВ 20%).

Позивачем надано суду податкову накладну №72 від 11.06.2008 р. та банківську виписку від 11.07.2008 р. В копії банківської виписки зазначено: призначення платежу «Оплата за комісійну винагороду за посередницькі послуги зг. Договору №21/05/33 від 21.04.2008 р.».

З вищезазначених матеріалів справи вбачається, що в акті здачі-прийняття робіт та банківській виписці зазначені різні договори, а тому посилання Позивача на виконання сторонами всіх умов договору не підтверджується.

Як зазначено Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі від 20 липня 2010 року №1112/11/13-10 “Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби”, процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1. Встановлення факту здійснення господарської операції.

2. Встановлення спеціальної податкової правосубєктності учасників господарської операції.

3. Встановлення звязку між фактом придбання товарів (послуг) спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

4. Встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

На підтвердження пояснень гр. ОСОБА_3 щодо непричетності до фінансово-господарської діяльності ТОВ «Дека Трейд»в період взаємовідносин з ТОВ «Догуш Іншаат Тіджарет Лімітед Шіркеті»було надано висновок спеціаліста Головного Управління МВС України в м. Києві Науково-дослідного Експертно-Криміналістичного Центу №835 від 12.06.201 року відносно експертного дослідження зразків особистого підпису гр. ОСОБА_3, (директора ТОВ «Дека Трейд»(код ЄДРПОУ 35944933) вчинених на податкових накладних 10,11, 12,13, 20, 21,22, видаткових накладних 03 09,05 09,06 09,10 09,03 1 09,06 2 09,11 09,12 09,13 09,14 09,09 09 рахунках-фактурах 3,10,6, акту звірки станом на 14.12.2009 року.

Згідно п.9.1, п. 9.2, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та п. 2.4 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.95 р. первинні документи для надання їм юридичної сили та доказовості повинні мати обовязкові реквізити, у тому числі посада, прізвище і підписи осіб, відповідальних за дозвіл на здійснення господарської операції і складання первинного документу.

Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ПП «Директорія Д»фіктивне підприємство, яке було створено для відмивання грошових коштів, а тому позивачем порушено п.5.1, пп.5.2.1, п.5.2, пп.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Пункт 6 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України № 165 від 30.05.97 р. передбачає, податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість.

Відповідно до п. 5 вищевказаного Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97-ВР (з наступними змінами та доповненнями) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп.7.4.5 п.7.4 вказаної статті не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп.7.2.6 цього пункту).

Оскільки, як вже встановлювалось судом, податкові накладні підписані не встановленою особою, позивач неправомірно включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість, скориставшись фіктивними, підробленими податковими накладними.

Судом також встановлено, що фактично податок на додану вартість не сплачувався до Бюджету України, а ні позивачем, а ні ТОВ «Дека Трейд».

Крім того, такої ж правової позиції дотримується Вищий адміністративний суд України у справі К-45472/09 (ухвала від 25.10.10 р.); у справі К-24085/07 (ухвала від 15.07.10 р.)

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про відмову в задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити в задоволенні позовних вимог.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.Б. Федорчук