Рішення № 17314062, 27.07.2011, Господарський суд Чернігівської області

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20Тел. 698-166, факс 77-44-62

РІШЕННЯ

іменем України

"26" липня 2011 р. Справа № 9/20

Позивач:Державна інноваційна фінансово-кредитна установа, код ЄДРПОУ 00041467, вул. Б. Хмельницького 65 Б,м. Київ,01601

Відповідач:Публічне акціонерне товариство "Прилуцький завод "Білкозин", код ЄДРПОУ 00418604, вул. Дружби Народів 44, м.Прилуки, Чернігівська область,17500

Предмет спору: про зобов"язання надати в заставу додаткове забезпечення

Суддя Iвченко С.М

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

позивача: ОСОБА_1 довіреність № 155 від 25.05.2011 представник Державної інноваційної фінансово-кредитної установи

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем заявлено позов про зобов"язання відповідача вчинити певну дію- надати в заставу позивачеві додаткове забезпечення, вартість якого не повинна бути меншою 29211561,57грн..

Відповідач явки представника у судове засідання не забезпечив , письмового відзиву на позов суду не направив, заяв та клопотань суду не подавав.

Зважаючи на те, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить поштове повідомлення № 14006 0209480 8 про вручення йому 14.07.11р. ухвали про порушення провадження у справі, мав можливість направити представника у судове засідання, надати письмовий відзив на позов , але не скористався цими процесуальними правами, суд доходить висновку про можливість розгляду справи за наявними доказами у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача господарський суд встановив :

25.10.07р. між сторонами було укладено договір № 07-0011/К про надання позивачем відповідачу кредиту., відповідно до якого відповідачу надано кредит у сумі 32951318 грн. на реалізацію інвестиційного проекту..

Згідно п.3.1 кредитного договору відповідач брав на себе зобов"язання укласти з позивачем нотаріально посвідчені договори застави чи банківської гарантії або будь-які інші договори для забезпечення повного виконання зобов"язань за кредитним договором.

Пунктом 3.2 кредитного договору сторони передбачили, що вартість забезпечення повинна перевищувати суму вимог позивача (суму кредиту та суму відсотків за користування ним) не менше ніж у 1,5рази.

У забезпечення виконання зобов"язань за кредитним договором сторонами укладено 4 договори, а саме:

- договір застави обладнання від 08.11.07.(реєстровий № 9034) на суму 23485216грн. станом на 19.10.07р..

- договір застави товарів в обороті від 08.11.07р. (реєстровий № 9035) на суму 3861974,33 грн. станом на дату укладення договору.

- іпотечний договір від 06.11.07р. (реєстровий № 8964) стосовно домоволодіння в м. Ялта, смт.Ореанда,буд.52, на суму 35350000грн. станом на дату укладення договору

- іпотечний договір від 08.11.07.(реєстровий № 9031) стосовно водозабірної станції з обладнанням та земельної ділянки , в т.ч. на суму 3471672грн.- вартість нежитлової будівлі станом на 19.10.07р., вартість земельної ділянки станом на 29.10.07р.- 212346грн..

Загальна вартість майна, переданого відповідачем у заставу станом на 29.10.07р. становила 66381208,33грн..

01.03.11р. позивачем замовлено незалежну експертну оцінку заставленого майна з метою визначення ринкової вартості майна. Відповідно до результатів оцінки встановлено, що ринкова вартість станом на 01.03.11р. складає:

- обладнання , за договором застави від 08.11.07.(реєстровий № 9034) - 2839566 грн.

- товарів в обороті за договором застави від 08.11.07р.(реєстровий № 9035)-8313301 грн.

- домоволодіння в м. Ялта ,смт.Ореанда,буд.52 за іпотечним договором від 06.11.07р. (реєстровий № 8964) - 11139200 грн..

- водозабірної станції з обладнанням та земельної ділянки , переданих в заставу іпотечний договір від 08.11.07.(реєстровий № 9031)- 3172046 грн.

Загальна ринкова вартість заставленого майна станом на 01.03.11р.склала 25464113 грн..

У відповідності до п.3.3. кредитного договору при зменшенні вартості предмета застави, зниженні його ринкової вартості , відповідач зобов"язувався у 10-денний термін з моменту отримання письмової вимоги позивача надати в заставу додаткове забезпечення.

Згідно довідки позивача № 11-934 від 09.06.11р. станом на 31.05.11р. сума зообов"язань відповідача за кредитним договором складає 36450449,71грн..

Виходячи з зазначеної суми заборгованості та умов договору про те, що сума забезпечення має бути не меншою ніж у 1,5 рази від суми заборгованості , забезпечення має складати не менше 54675674,57грн.. Згідно ж експертних висновків про ринкову вартість заставленого майна , вона складає лише 25464113грн., що на 29211561,57грн. менше, ніж передбачено умовами кредитного договору, укладеного сторонами.

У відповідності до умов кредитного договору позивачем 04.05.11р. листом № 10-721 заявлено відповідачеві вимогу про надання додаткового майна у забезпечення виконання умов кредитного договору. Відповідачем зазначена вимога не виконана, додаткові договори щодо додаткового забезпечення кредитних зобов"язань відповідача сторонами не укладено.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов"язання мають виконуватись належним чином відповідно до закону та договору. Згідно зі ст. 20 Господарського та ст.16 Цивільного кодексів України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого порушеного права встановленим способом, зокрема шляхом зобов"язання вчинити певну дію

З огляду на вказане та зважаючи передбачене договором надання відповідачем додаткового забезпечення у разі зменшення вартості заставного майна, невжиття відповідачем заходів по виконанню цього передбаченого договором обов"язку свідчить про порушення ним прав позивача , а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати із сплати держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача у повному обсязі , оскільки його неправильні дії призвели до виникнення спору.

Керуючись ст. ст. 20, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 16 , 526 Цивільного кодексу України , ст. ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов"язати Публічне акціонерне товариство "Прилуцький завод "Білкозин" надати в заставу Державній інноваційній фінансово-кредитній установі додаткове забезпечення, вартість якого не повинна бути меншою 29211561,57грн..

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Прилуцький завод "Білкозин" ( код 00418604, Чернігівська обл., м. Прилуки, 17507, вул. Дружби народів,44, рахунок 260037001 у АТ "Райффайзен банк Аваль" МФО 353348, рахунок 2600208185001 філія ВАТ КБ "Надра" МФО 353627, рахунок 26008300063569 ПАТ "Банк Форум" МФО 322948) на користь Державної інноваційної фінансово-кредитної установи (код 00041467, м. Київ, 01601, вул.Б.Хмельницького, 65Б, рахунок 265030031061 у АТ (публ.)" Український банк реконструкції та розвитку" м. Київ,МФО 380883) 85 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.М.Івченко

Повне рішення підписано 27.07.11