Рішення № 17313984, 28.07.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

28 липня 2011 року справа № 5020-948/2011 За позовом прокурора Нахімовського району міста Севастополя (99001, м. Севастополь, вул. Робоча, 18),

в інтересах держави в особі Комунального підприємства “Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Павліченко, 2, ідентифікаційний код 03358357)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2)

про стягнення 3794,19 грн.

Суддя О.С. Погребняк

За участю представників:

Прокурор Нахімовського району міста Севастополя: не з`явився;

Позивача: ОСОБА_2 - юрисконсульт, довіреність № 2ю від 04.01.2011;

Відповідача: ОСОБА_3 - представник, довіреність № б/н від 06.11.2009.

Сутьспору:

Прокурор Нахімовського району міста Севастополя звернувся до господарського суду міста Севастополя в інтересах держави в особі Комунального підприємства “Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 3794,19 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням з боку відповідача Договору купівлі-продажу теплової енергії № 1795/У від 11.12.2008 в частині належної та своєчасної оплати теплової енергії.

Ухвалою суду від 16.06.2011 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі.

Відповідач у судовому засіданні з доводами позовних вимог не погодився, надав відзив на позов, в якому не заперечував проти існування заборгованості в сумі 6217,07 грн., яка фактично сплачена, однак заперечує проти існування основної заборгованості в сумі 3429,14 грн., яка утворилась у зв`язку з проведеним позивачем перерахунком, при тому, що правові підстави для здійснення такого перерахунку відсутні.

У судовому засіданні 20.07.2011 позивач надав суду заяву, в якій повідомив про оплату відповідачем основної заборгованості в сумі 3429,14 грн., просив суд в цій частині провадженні у справі припинити, стягнути з відповідача пеню в сумі 201,90 грн., збитки від інфляції в розмірі 124,06 грн. та 3 % річних 39,08 грн. (а.с.49).

Відповідач зазначив, що хоча ним і було сплачено основну заборгованість в сумі 3429,14 грн., він не погоджується з її нарахуванням та просить суду надати правову оцінку позовним вимогам з метою встановлення наявності чи відсутності правових підстав для стягнення 201,90 грн. пені, інфляційних витрат в сумі 124,06 грн. та 39,08 грн. 3 % річних.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача та прокурора, суд -

встановив:

11.12.2008 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) та Комунальним підприємством „Севтеплоенерго” Севастопольської міської ради (Продавець) був укладений договір №1795/У/ купівлі-продажу теплової енергії при наявності вузлу обліку (далі Договір) (а.с.10-12), відповідно до умов якого Продавець зобовязується передати Покупцю теплову енергію до межі балансової та експлуатаційної відповідальності, своєчасно та відповідної якості, а покупець зобовязується прийняти та оплатити отриману теплову енергію за встановленими тарифами (п. 1.1 Договору).

В розділі 2 Договору сторони домовились щодо визначення тарифів на теплову енергію. Зокрема, відповідно до п. 2.1 Договору встановлюються такі тарифи за одиницю теплової енергії (з ПДВ): централізоване опалення, вентиліція та гаряче водопостачання 337,60 грн./Гкал.

Також, в п. 2.2 Договору сторони зазначили, що тарифи на теплову енергію затверджуються органами місцевого самоврядування та можуть бути змінені впродовж строку дії Договору, про що Продавець повинен повідомити Покупця через засоби масової інформації.

Згідно з п. 4.1 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Плата за теплову енергію при наявності вузла обліку теплової енергії та гарячої води взимається за їх показаннями відповідно до пунктів 10-13 “Правил надання послуг по централізованому опаленню, постачанню холодної та гарячої води та водовідведенню” (надалі Правила) на підставі двостороннього акту за даними вузлу обліку. Відмова від підписання акту не звільняє покупця від оплати теплової енергії у встановленому порядку (п. 4.2 Договору).

Згідно з пунктом 4.3 Договору покупець щомісячно до 15 числа розрахункового місяця може здійснювати авансові платежі за усіма видами теплопостачання, передбаченим цим договором, згідно з виставленим продавцем рахунку в сумі не менш 50% від суми нарахування за спожиту теплову енергію в попередньому розрахунковому періоді, з наступним перерахуванням за фактично відпущену теплову енергію.

Відповідно до пункту 4.4 Договору остаточний рахунок за теплову енергію здійснюється в строк до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим відповідно до тарифів, які діють на день отримання теплової енергії. Рахунок вважається отриманим покупцем, якщо останній до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим не заявить про неотримання рахунку за розрахунковий місяць.

Відповідно до пункту 4.5 Договору за несвоєчасне внесення плати з покупця стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми, що нарахована до сплати.

Покупець зобовязаний: оплачувати теплову енергію у встановлені законом строки (пунктом 5.2.1), у випадку несвоєчасного внесення плати за отриману теплову енергію сплачувати пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (5.2.10).

За змістом пункту 5.3.1 Договору продавець має право нараховувати у випадку несвоєчасного внесення споживачем плати за отриману теплову енергію пеню у розмірі, встановленому законом та договором.

Відповідно до пункту 10.1 Договір укладений строком на 3 роки та набирає сили з 01.11.2008.

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії жодна із сторін не заявить письмово про розірвання договору або необхідності перегляду договору (п.10.2).

Враховуючи означене, договір є діючим і на теперішній час.

Судом встановлено, що позивач свої зобовязання за Договором виконував належним чином: здійснював відповідачу постачання теплової енергії.

Невиконання, на думку позивача, відповідачем зобовязань за Договором щодо повної та своєчасної оплати за отриману теплову енергію і стало причиною для звернення позивача до суду із даним позовом.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Спір між сторонами виник з приводу неналежного виконання відповідачем зобовязань за Договором №1795/У від 11.12.2008 щодо оплати поставленої позивачем теплової енергії.

Предметом позову є матеріально-правова вимога Комунального підприємства „Севтеплоенерго” Севастопольської міської ради до відповідача про стягнення основного боргу в сумі 3794,19 грн., яка складається із суми заборгованості за рахунками фактурами, а також пені у розмірі, індексу інфляції та 3 % річних.

Правовідносини у сфері теплопостачання регулюються положеннями Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, а також положеннями спеціальних нормативно-правових актів, зокрема, Законами України „Про теплопостачання”, „Про житлово-комунальні послуги ”, іншими нормативними актами.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 ГК України ).

Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Відповідно до частини 2 статті 275 Господарського кодексу України відпуск енергії без оформлення договору не допускається.

Так, згідно з пунктом 8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 послуги надаються споживачеві згідно з договором, який оформлюється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Статтею 275 Господарського кодексу України унормовано, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України та статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з травня 2010 року по березень 2011 року відповідач належним чином не проводив розрахунок за отриману теплову енергію відповідно до рахунків-фактур, у зв`зку з чим, утворилась заборгованість в сумі 3429,14 грн.

В процесі розгляду справи відповідачем було сплачено 3429,14 грн. основного боргу, у зв`язку з чим, ухвалою від 28.07.2011 суд провадження у справі в цій частині припинив на підставі пункту 11 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Однак, оскільки відповідач заперечував проти правомірності нарахування заборгованості в сумі 3429,14 грн., суд, з метою встановлення наявності чи відсутності правових підстав для стягнення 201,90 грн. пені, інфляційних витрат в сумі 124,06 грн. та 39,08 грн. 3 % річних., вважає за необхідне надати правову оцінку правомірності нарахування суми заборгованості в розмірі 3429,14 грн.

З матеріалів справи судом встановлено, що у квітні 2011 року віповідачеві було здійснено перерахунок, сума якого склала 291,53 грн., в тому числі ПДВ. Оспрювана позивачем сума 3429,14 грн.- сума, яка не увійшла до перерахунку, оскільки нарахування здійснювались не по вузлу обліку, а по площі.

Відповідно до пункту 3.5, у випадку несправності вузлу обліку теплової енергії, яка не підлягає усуненню, відсутності чергової держперевірки або перевищення строку періодичної перервірки більше місяця, плата за послуги теплопостачання здійснюється по площі за послуги опалення.

Із змісту наявних у справі двосторонніх актів про відпуск теплової енергії, нарахування по площі здійснювались відповідачеві наступним чином: відповідно до акту № 36Б за період з 01.01.2011 по 10.02.2011, відповідно до Акту № 36А за період з 19.01.2011 по 01.02.2011 та відповідно до Акту № 35А за період з 29.12.2010 по 19.01.2011.

За умови чинного тарифу 12,43 грн./м.кв. в опалювальний сезон, заборгованість відповідача при розрахунку по площі складає: по Акту № 36Б за період з 01.02.2011 по 10.02.2011 та по Акту № 36А за період з 19.01.2011 по 01.02.2011 2201,93 грн., по Акту № 35А за період з 29.12.2010 по 19.01.2011 1957,60 грн., всього 4159,53 грн.

Згідно довідки про відключені об`єкти від 03.03.2011, відповідачеві здійснено перерахунок за лютий 2011 шляхом зняття нарахувань за 0,7 доби по площі на суму 69,87 грн. У грудні 2010 відповідачем було здійснено оплату в розмірі 660,50 грн. (4159,53-69,87-660,50 = 3429,14 грн.).

Таким чином, суд вважає нарахування відповідачеві 3429,14 грн. правомірним, у звязку з чим, з урахуванням пунктів 4.4, 4.5, 5.2.1, 5.2.10, 5.3.1, 6.1 Договору, статей 549, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, статей 193, 230 Господарського кодексу України, також вважає правомірним нарахування відповідачеві пені в сумі 201,90 грн., збитків від інфляції в розмірі 124,06 грн. та 3 % річних 39,08 грн. Перевіривши надані позивачем розрахунки пені, інфляційних витрат та 3 % річних суд дійшов висновку їх правильність.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись статтями 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (99022, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства „Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради (вул. Павліченко, 2, м. Севастополь, 99011; ідентифікаційний код 03358357) суму пеню 201,90 грн., 3% річних 39,08 грн., інфляційні витрати 124,06 грн.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (99022, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) в доход державного бюджету (р/р 31113095700007, отримувач: Державний бюджет, Ленінський район в місті Севастополі, банк отримувача: ГУ ДКУ в місті Севастополі, МФО 824509, код в ЄДРПОУ 24035598, код платежу 22090200) державне мито у сумі 102,00 грн.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (99022, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. на р/р 31212264700007, банк одержувача: ГУ ДКУ в місті Севастополі, одержувач: Ленінський район, код бюджетної класифікації 22050000, МФО 824509, код в ЄДРПОУ 24035598.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддяпідпис О.С. Погребняк

Рішення оформлено відповідно

до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України

і підписано 29.07.2011