Рішення № 17313893, 25.07.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.11 Справа № 4/5009/2850/11

Суддя Зінченко Н.Г.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Ластівка”, (69096, м. Запоріжжя, вул. Бородінська, буд. 4-А)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Крон-Т”, (69096, м. Запоріжжя, вул. Ладозька, буд. 19, кв. 98)

про стягнення 5701,00 грн. основного боргу за договором оренди № 9-А від 02.01.2009 р., 1139,42 грн. пені, 197,27 грн. 3% річних та 610,01 грн. втрат від інфляції грошових коштів

суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1., довіреність № 1-01/66 від 29.06.2011 р.;

від відповідача не зявився;

26.05.2011 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю “Ластівка”, м. Запоріжжя (ТОВ “Ластівка”) з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Крон-Т”, м. Запоріжжя (ТОВ “Крон-Т”) про стягнення 5701,00 грн. основного боргу за договором оренди № 9-А від 02.01.2009 р., 1139,42 грн. пені, 197,27 грн. 3% річних та 610,01 грн. втрат від інфляції грошових коштів.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.05.2011 р. порушено провадження у справі № 4/5009/2850/11, судове засідання призначено на 04.07.2011 р., у сторін витребувані документи і докази, необхідні для вирішення спору.

У звязку із неявкою в судове засідання представника відповідача розгляд справи, на підставі ст. 77 ГПК України, відкладався до 25.07.2011 р.

В судовому засіданні 25.07.2011 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення.

За письмовим клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Відповідач в жодне судове засідання не прибув, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребувані ухвалами суду по справі від 26.05.2011 р. і від 04.07.2011 р. документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд жодного разу не попереджав.

Згідно п. 26.4.7-1 Розяснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких розяснень президії Вищого арбітражного суду України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до відомостей Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЕ № 954913 954915, оригінал якої надана позивачем до матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю “Крон-Т” (код ЄДРПОУ 30571258) внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців із зазначенням місцезнаходження: 69096, м. Запоріжжя, вул. Ладозька, буд. 19, кв. 98.

За вищевказаною адресою відповідачу направлялися ухвала господарського суду Запорізької області від 26.05.2011 р. про порушення провадження у справі № 4/5009/2850/11, яка повернулася на адресу суд з відміткою відділення поштового звязку: “За закінченням терміну зберігання”, та ухвала господарського суду Запорізької області від 04.07.2011 р. про відкладення розгляду справи № 4/5009/2850/11, яка на адресу суду відділенням поштового звязку не поверталася.

За таких обставин, суд вважає, що ним вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 4/5009/2850/11.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням викладеного, зважаючи, що 25.07.2011 р. є передостаннім днем встановленого ст. 69 ГПК України процесуального строку вирішення спору у справі № 4/5009/2850/11, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст., ст. 525 527, 625, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України і полягають в тому, що 02.01.2009 р. сторонами у справі укладений договір оренди № 9-А, за умовами якого позивач зобовязався передати, а відповідач прийняти в оренду нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Бородінська, буд. 6-А (інв. № 310780), загальною площею 19,0 кв.м., за актом приймання-передачі без права викупу з помісячною орендною платою за орендовану площу, згідно договірної ціни та умов договору. Відповідно до п. 1.3 договору приміщення було передано відповідачу в оренду 02.01.2009 р. по акту приймання-передачі орендованих нежитлових приміщень. Згідно з п. 4.1 договору орендна платна встановлена в розмірі 33,00 грн. з ПДВ за 1 кв.м. орендованих приміщень. У відповідності до п. 4.2 договору відповідач самостійно разово проводить авансовий перехідний платіж на розрахунковий рахунок позивача в сумі місячної орендної плати 627,00 грн. з ПДВ. Орендна плата за поточний місяць в сумі 627,00 грн. з ПДВ сплачується відповідачем самостійно до 5 числа поточного місяця. Пунктом 3.1 договору відповідач прийняв на себе зобовязання своєчасно самостійно щомісяця перераховувати орендну плату на розрахунковий рахунок позивача. На виконання умов договору позивачем відповідачу були виставлені рахунки на оплату орендної плати за період з січня 2009 року по січень 2010 року на загальну суму 8 151,00 грн. Виставлені рахунки відповідачем були оплачені частково на суму 2 450,00 грн. Решту суми боргу відповідач не погасив. Таким чином, заборгованість відповідача за зобовязаннями по сплаті орендних платежів становить 5 701,00 грн. Позивачем на адресу відповідача неодноразово направлялися претензії з вимогою про погашення заборгованості з орендної плати за договором № 9-А від 02.01.2009 р. Відповідачем вказані претензії були залишені без відповіді та задоволення. Відповідно до п. 5.2 договору за несвоєчасну оплату згідно умов договору та виставлених рахунків, згідно п. 4.4 договору, відповідач сплачує пеню в розмірі 1,5 % за кожний день прострочення з простроченої суми, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, згідно Закону України від 22.11.1996 р. № 543/96ВР “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”. Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Враховуючи викладене та норми чинного законодавства, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з ТОВ “Крон-Т” 5701,00 грн. основного боргу, 1139,42 грн. пені, 197,27 грн. 3% річних та 610,01 грн. втрат від інфляції грошових коштів.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

02.01.2009 р. ТОВ “Ластівка” (позивачем у справі) та ТОВ “Крон-Т” (відповідачем у справі) був укладений Договір оренди № 9-А з відповідними додаткам до нього (далі за текстом Договір).

За умовами Договору позивач (орендодавець) зобовязався передати, а відповідач (орендар) прийняти в оренду нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Бородінська, буд. 6-А (інв. № 310780), загальною площею 19,0 кв.м., за актом приймання-передачі без права викупу з помісячною орендною платою за орендовану площу, згідно договірної ціни та умов договору. (пункти 1.1, 1.4 Договору).

Мета використання обєкту оренди розміщення офісу.

Відповідно до п. 1.3 Договору орендоване майно 9примізення) передається на строк оренди з дати підписання Договору по акту приймання-передачі.

Позивач зобовязаний передати в оренду приміщення на період дії договору за актом приймання-передачі. (пункт 2.1 Договору).

Актом приймання-передачі орендованих нежитлових приміщень від 02.01.2009 р. сторони засвідчили факт передачі позивачем і прийняття відповідачем в оренду нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Бородінська, буд. 6-А (інв. № 310780), загальною площею 19,0 кв.м., для розміщення офісу. Зазначений акт приймання-передачі від 02.01.2009 р. підписаний і скріплений печатками позивача та відповідача, відповідно до якого обєкт оренди передавався в належному стані, без зауважень і претензій.(а.с. 16).

Право власності позивача на будинок літ. А-5 інв. № 310780 в цілому по вул. Бородінська, буд. 6-А в м. Запоріжжі підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії САА № 961321 від 20.02.2005 р. і Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно серія СВР № 063998 від 24.05.2005 р.

Таким чином, позивач взяті на себе зобовязання за Договором виконав належним чином і у повному обсязі.

Згідно з п. 6.1 Договору сторони визначили, що строк дії договору з 02.01.2009 р. по 31.12.2009 р.

30.12.2009 р. відповідач звернувся до позивача з листом за вих. № 25 (вх. № 50 від 30.12.2009 р.), яким просив розрахунок за оренду приміщення здійснити по 20.01.2010 р.

Порядок здійснення розрахунків за Договором врегульований сторонами в розділі 4 Договору “Орендна плата і порядок розрахунків”. Так, орендна платна встановлена в розмірі 33,00 грн. з ПДВ за 1 кв.м. орендованих приміщень. Відповідач самостійно разово проводить авансовий перехідний платіж на розрахунковий рахунок позивача в сумі місячної орендної плати 627,00 грн. з ПДВ. Орендна плата за поточний місяць в сумі 627,00 грн. з ПДВ сплачується відповідачем самостійно до 5 числа поточного місяця. При прийняття рішень про зміну цін законодавчими (виконавчими) органами, збільшенні мінімальної заробітної плати, розміру і кількості податків, тарифів та інших факторів, вартість орендної плати по договірній ціні перераховується позивачем. Зміни по орендній платі направляються відповідачу і є невідємною частиною Договору. У разі незгоди, відповідач має право в односторонньому порядку розірвати Договір оренди, про що зобовязаний повідомити позивача протягом 2-х днів з моменту отримання змін орендної плати. За експлуатаційні витрати, спожиту воду, каналізацію, теплову енергію оплата входить в загальну вартість орендної плати. По закінченню строку дії Договору або при його дострокову розірванні авансовий внесок відповідача зараховується позивачем як орендна плата за останній місяць перебування відповідачем в орендованому приміщенні.

На виконання умов Договору позивачем на адресу відповідача направлялися рахунки на оплату орендної плати за спірний період на загальну суму 8 151,00 грн., в тому числі: № 2 від 28.01.2009 р., № 17 від 09.02.2009 р., № 32 від 03.03.2009 р., № 49 від 02.04.2009 р., № 20 від 06.05.2009 р., № 37 від 02.06.2009 р., № 54 від 09.07.2009 р., № 72 від 06.08.2009 р., № 89 від 03.09.2009 р., № 106 від 02.10.2009 р., № 125 від 04.11.2009 р., № 142 від 02.12.2009 р. і № 10 від 27.01.2010 р.

Відповідно до п. 3.1 Договору відповідач прийняв на себе зобовязання своєчасно самостійно щомісяця перераховувати орендну плату на розрахунковий рахунок позивача.

В порушення умов Договору відповідач орендну плату за спірний період у повному обсязі позивачу не оплатив, всього протягом спірного періоду відповідачем було перераховано на користь позивача 2 450,00 грн. Решту суми боргу відповідач не сплатив.

На час звернення до суду з даним позовом заборгованість відповідача перед позивачем по оплаті орендної плати склала 5 701,00 грн.

Статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідачем плата за оренду приміщення за Договором оренди № 9-А від 02.01.2009 р. у строки та обсязі, обумовлені сторонами, не здійснена, що свідчить про порушення відповідачем взятих на себе зобовязань згідно умов Договору оренди № 9-А від 02.01.2009 р. та вимог чинного законодавства.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Пунктом 6.1 Договору встановлено, що в частині фінансових зобовязань Договір дії до повного їх виконання сторонами.

Отже, зобов'язання відповідача по сплаті орендної плати не припинено.

Статтею 193 ГК України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач доказів погашення заборгованості у повному обсязі суду не надав.

Позивачем на адресу відповідача направлялися претензії вих. № 1-01/7 від 17.02.2010 р. і вих. № 1-01/28 від 28.05.2010 р. з вимогою про погашення заборгованості з орендної плати за Договором № 9-А від 02.01.2009 р. Відповідачем вказані претензії були залишені без відповіді та задоволення.

Отже, матеріалами справи доведено, що відповідач орендну плату за користування орендованими приміщеннями за спірний період повністю не сплатив, факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 5 701,00 грн. підтверджується фактичними обставинами справи.

Крім того, позивачем до матеріалів справи надані належним чином посвідчені копії актів звірки взаємних розрахунків станом на 30.11.2009 р. і на 01.01.2011 р., якими відповідач визнав факт наявності заборгованості перед позивачем за Договором № 9-А від 02.01.2009 р.

Таким чином, вимога про стягнення з відповідача 5 701,00 грн. основного боргу за Договором оренди № 9-А від 02.01.2009 р. предявлена до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 2 ст. 193 ГК України, встановлено, що порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання малу бути виконано, що передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Відповідно до п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. (з наступними змінами та доповненнями) встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує пунктами 5.2 Договору, якими сторони визначили, що за несвоєчасну оплату згідно умов договору та виставлених рахунків, згідно п. 4.4 договору, відповідач сплачує пеню в розмірі 1,5 % за кожний день прострочення з простроченої суми, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, згідно Закону України від 22.11.1996 р. № 543/96ВР “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”.

Відповідно до розрахунку позивача сума пені за несвоєчасну сплату орендної плати за оренду приміщень за період з 05.02.2010 р. по 01.04.2011 р. складає 1 139,42 грн.

Даний розрахунок судом перевірений та встановлено, що розрахунок пені за несвоєчасну сплату орендної плати за оренду приміщень позивачем виконаний не вірно, оскільки в порушення вимог ч. 6 ст. 232 ГК України пеня розрахована за загальний період, що перевищує шість місяців.

Таким чином, вимога про стягнення з відповідача пені за несвоєчасну сплату орендної плати за оренду приміщень є обґрунтованою та підлягає задоволенню частково в сумі 559,32 грн. В іншій частині вимог про стягнення пені за несвоєчасну сплату орендної плати за оренду приміщень судом відмовляється в задоволенні позову.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відноситься втрати від інфляції грошових коштів.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума втрат від інфляції грошових коштів за прострочення виконання грошового зобовязання за період з 05.02.2010 р. по 01.04.2011 р., згідно розрахунку позивача, становить 610,01 грн., а сума 3 % річних за прострочення виконання грошового зобовязання з цей же період, згідно розрахунку позивача, складає 197,27 грн.

Надані розрахунки судом перевірені та визнані обґрунтованими. Отже, вимоги про стягнення з відповідача 610,01 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 197,27 грн. 3 % річних задовольняються судом.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування заявлених позовних вимог.

Відповідач своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, письмових пояснень не надав, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості у повному обсязі та належного виконання зобовязань за Договором суду не надав.

На підставі викладеного, суд вважає заявлені позовні вимоги документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню частково в частині стягнення з ТОВ “Крон-Т” 5701,00 грн. основного боргу, 559,32 грн. пені, 197,27 грн. 3% річних та 610,01 грн. втрат від інфляції грошових коштів. В задоволенні решти позовних вимог судом відмовляється.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 193, 230-232 ГК України, ст., ст. 525, 526, 549, 599, 611, 625, 759, 762 ЦК України, ст., ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Крон-Т”, (69096, м. Запоріжжя, вул. Ладозька, буд. 19, кв. 98, код ЄДРПОУ 30571258, р/р № 26002231601 в АБ “Металург” м. Запоріжжя, МФО 313582) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Ластівка”, (69096, м. Запоріжжя, вул. Бородінська, буд. 4-А, код ЄДРПОУ 32068520, р/р № 26009010040500 в АТ “УкрСиббанк” м. Харків, МФО 351005) 5 701 (пять тисяч сімсот одну) грн. 00 коп. основного боргу, 559 (пятсот пятдесят девять) грн. 32 коп. пені, 610 (шістсот десять) грн. 01 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 197 (сто девяносто сім) грн. 27 коп. 3 % річних, 94 (девяносто чотири) грн. 26 коп. державного мита і 218 (двісті вісімнадцять) грн. 10 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України “28” липня 2011 р.