Рішення № 17313882, 21.07.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.11 Справа № 4/5009/2607/11

Суддя Зінченко Н.Г.

за позовом Державного підприємства “Донецька залізниця”, (83001, м. Донецьк, вул. Артема, буд. 68)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “НФП Українські технологічні системи”, (69032, м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 17, кв. 32)

про стягнення 29 060,00 грн. штрафу

суддя Зінченко Н.Г.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1, довіреність № Н-01/234 від 26.01.2011 р.;

від відповідача ОСОБА_2, довіреність б/н від 26.01.2010 р.;

16.05.2011 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Державне підприємство “Донецька залізниця”, м. Донецьк (ДП “Донецька залізниця”) з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “НФП Українські технологічні системи”, м. Запоріжжя (ТОВ “НФП Українські технологічні системи”) про стягнення 29 060,00 грн. штрафу за неправильне зазначення у залізничній накладній маси вантажу.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.05.2011 р. порушено провадження у справі № 4/5009/2607/11, судове засідання призначено на 22.06.2011 р., у сторін витребувані документи і докази, необхідні для вирішення спору.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.06.2011 р. судом за клопотанням відповідача, на підставі ч. 3 ст. 69 ГПК України, продовжений процесуальний строк вирішення спору у справі № 4/5009/2607/11 на пятнадцять днів, до 31.07.2011 р., у звязку із неявкою в судове засідання представника відповідача розгляд справи, на підставі ст. 77 ГПК України, відкладався до 21.07.2011 р.

В судовому засіданні 21.07.2011 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення.

За письмовим клопотаннями представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 21.07.2011 р. до початку судового розгляду спору представник відповідача звернувся до суду з письмовим клопотанням, в порядку ст. 79 ГПК України, про зупинення провадження у справі № 4/5009/2607/11 до ухвалення рішення правоохоронних органів щодо незаконних дій представників ТОВ “Металургсистемакомплекс”.

Подане клопотання мотивовано тим, що ТОВ “НФП Українські технологічні системи” та ДП “Придніпровська залізниця” укладений договір № ПР/ДН-306-355-378 від 22.11.2006 р. на організації перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надання послуг залізниці. Наприкінці вересня 2010 року до відповідача звернулося ТОВ “Металургсистемакомплекс” з пропозицією про укладення договору суборенди промислового майданчику та договору доручення, за яким ТОВ “НФП Українські технологічні системи”, як повірений, мало прийняти на себе обовязок виконувати дії, що повязані з організацією вантажних робіт і відправкою вагонів з вантажем довірителя і оплату послуг перевізника. В подальшому вказані договори укладені не були, однак працівники ТОВ “Металургсистемакомплекс” без згоди відповідача працювали на промисловому майданчику та здійснювали навантаження вагонів. В тому числі силами ТОВ “Металургсистемакомплекс” було здійснено завантаження вагону по накладній № 47149320 від 16.11.2010 р., щодо якої згодом був складений комерційний акт та відповідачу нарахований штраф в розмірі 29 060,00 грн., що є предметом розгляду у справі № 4/5009/2607/11. У звязку із викладеним, відповідач звернувся до правоохоронних органів із заявою щодо проведення перевірки фактів, викладених у заяві щодо незаконних дій працівників ТОВ “Металургсистемакомплекс” та притягнення їх до кримінальної відповідальності. У підтвердження викладеного у клопотанні про зупинення провадження у справі № 4/5009/2607/11 відповідачем надані копія заяви до Орджонікідзевського РО ЗМУ УМВС України в Запорізькій області та копії квитанцій № 9213 і № 9214 від 13.07.2011 р. про направлення заяви.

Представник позивача проти заявленого клопотання заперечив, подане клопотання вважає безпідставним та необґрунтованим.

Дослідивши заявлене клопотання про зупинення провадження у справі, розглянувши матеріали справи № 4/5009/2607/11 та заслухавши думку представників сторін з цього приводу, суд дійшов висновку, що клопотання про зупинення провадження у справі не підлягає задоволенню як безпідставне та таке, що не спрямоване на захист прав і охоронюваних законом інтересів сторін, виходячи з наступного.

По-перше, надані відповідачем копія заяви до Орджонікідзевського РО ЗМУ УМВС України в Запорізькій області та копії квитанцій № 9213 і № 9214 від 13.07.2011 р. про направлення заяви не є належними доказами у підтвердження заявленого клопотання про зупинення провадження у справі № 4/5009/2607/11, оскільки підтвердженням прийняття Орджонікідзевським РО ЗМУ УМВС України в Запорізькій області відповідної заяви ТОВ “НФП Українські технологічні системи” є відповідне рішення про прийняття заяви до розгляду, оформлене належним процесуальним чином.

По-друге, приписами статті 79 ГПК України встановлено, що господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, а бо за своєю ініціативою у випадку надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів. Тобто, виходячи з норм чинного процесуального законодавства, звернення до правоохоронних органів щодо проведення перевірки та прийняття з цього приводу відповідного рішення має бути ініціативою суду.

В даному випадку відповідач самостійно звернувся до правоохоронних органів здійснено щодо проведення перевірки фактів, викладених у його заяві щодо незаконних дій працівників ТОВ “Металургсистемакомплекс” та притягнення їх до кримінальної відповідальності.

Таким чином, наведені відповідачем обставини не є тими обставинами, в розумінні ст. 79 ГПК України, що можуть бути підставою для зупинення провадження у справі.

Разом із тим, суд вважає за необхідне зауважити, що у разі встановлення правоохоронними органами фактів порушення прав та охоронюваних законом інтересів ТОВ “НФП Українські технологічні системи”, відповідач не позбавлений права звернутися до суду з відповідним позовом про захист своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на приписах ст., ст. 6, 24, 37,118, 122 Статуту залізниць України і полягають в наступному. 13.11.2010 р. зі станції відправлення Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці на станцію призначення Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці за накладною № 47149320 відповідачем відправлений вантаж брухт чорних металів не поіменований у алфавіті (вид 2) у вагоні № 66572421 вагою брутто 85 700 кг., нетто 63 500 кг., тара 22 200 кг. На вимогу одержувача вантажу на станції призначення Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці 16.11.2010 р. було здійснено контрольне зважування вагону № 66572421 та виявлена невідповідність маси вантажу даним, зазначеним у накладеній № 47149320, а саме: фактично у вагоні № 66572421 вага брутто склала 83 400 кг., нетто 61 200 кг., тара 22 200 кг., що менше даних, зазначених у накладній, на 2 300 кг. За результатами контрольного зважування позивачем був складений комерційний акт № 333 від 16.11.2010 р. Відповідно до п. 5.5 Правил оформлення перевізних документів якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст. 122 Статуту залізниць. Факт неправильного зазначення відправником вказаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт. Статтею 122 Статуту залізниць встановлено, що за неправильне зазначені у накладеній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно ст. 118 Статуту залізниць. Згідно зі ст. 118 Статуту залізниць за предявлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та за неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних збитків і витрат, стягується штраф у розмірі пятикратної перевізної плати за всю відстань перевезення. З урахуванням викладеного, позивач просить суд позов задовольнити повністю та стягнути з ТОВ “НФП Українські технологічні системи” 29 060,00 грн. штрафу за неправильне зазначення у залізничній накладній № 47149320 маси вантажу.

Відповідач позов не визнав, позовні вимоги вважає безпідставними та необґрунтованими, свої заперечення мотивує наступним. 13.11.2010 р. за залізничною накладною № 47149320 зі станції відправлення Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці на станцію призначення Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці відповідачем був відправлений вантаж брухт чорних металів не поіменований у алфавіті (вид 2) у вагоні № 66572421 вагою брутто 85 700 кг., нетто 63 500 кг., тара 22 200 кг. Масу вантажу відповідач (вантажовідправник) визначав на 200-тонних вагонних вагах, яка була зазначена в залізничній накладній № 47149320, відповідно до вимог Правил оформлення перевізних документів. На вимогу одержувача вантажу на станції призначення Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці було здійснено контрольне зважування вагону та виявлена невідповідність маси вантажу даним, зазначеним у накладеній, про що був складений комерційних акт № 333 від 16.11.2010 р. Як вбачається з комерційного акту № 333 від 16.11.2010 р. контрольне зважування позивачем здійснювалося на 150-тонних електронних вагах станції Сартана комбінату ім. Ілліча при повному зупиненні вагону (в статиці), але не зазначено з розчепленням чи без розчеплення здійснювалося зважування, що, на думку відповідача, є порушенням п. 10 Правил прийому вантажів до перевезення, оскільки маса вантажу на станції призначення повинна визначатися на вагах станції призначення тим же порядком, як і на станції відправлення. Крім того, відповідач вважає, що комерційний акт № БН 699342/333 від 16.11.2010 р. складений з порушенням низки вимог Правил складання актів, які затвердженні наказом Міністерства транспорту України від 28.05.20002 р., а саме: в акті не описані обставини, за яких виявлена невідповідність маси вантажу перевізним документам та обставини, які могли бути причиною визначеної недостачі вантажу в вагоні, не всі графи бланку акту заповнені. На підставі зазначеного, відповідач вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні, просить суд в позові відмовити.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані сторонами письмові докази у їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 3 Закону України “Про залізничний транспорт” № 273/96-ВР від 07.04.1996 р. встановлено, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Законів України “Про транспорт” і “Про залізничний транспорт”, Статуту залізниць України та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок та умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування є обовязковим для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Відповідно до ч. 2 ст. 908 ЦК України та ч. 5 ст. 307 ГК України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність субєктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Права, обовязки і відповідальність залізниць та підприємств, які користуються залізничними транспортом, визначені статтею 2 Статуту залізниць України, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 р. (далі за текстом Статут залізниць). На підставі Статуту залізниць Міністерством транспорту та звязку України затверджуються Правила перевезень вантажів, які є обовязковим для всіх юридичних осіб, що встановлено статтю 5 Статут залізниць.

Як встановлено судом з матеріалів справи, 16.11.2010 р. зі станції відправлення Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці на станцію призначення Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці за залізничною накладною № 47149320 ТОВ “НФП Українські технологічні системи” (відповідачем у справі) був відправлений вантаж брухт чорних металів не поіменований у алфавіті (вид 2) у вагоні № 66572421 вагою брутто 85 700 кг., нетто 63 500 кг., тара 22 200 кг.

16.11.2010 о. на вимогу одержувача вантажу ПАТ “ММК ім. Ілліча” на підставі заявки про видачу з перевіркою вантажу на підставі ст. 52 Статуту залізниць (а.с. 10) на станції призначення Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці було здійснено контрольне зважування вагону № 66572421 та виявлена невідповідність маси вантажу даним, зазначеним у накладеній № 47149320 від 13.11.2010 р., а саме: фактично у вагоні № 66572421 вага брутто склала 83 400 кг., нетто 61 200 кг., тара 22 200 кг., що менше даних, зазначених у накладній № 47149320 від 13.11.2010 р., на 2 300 кг.

Результати контрольного зважування відображені у виписці з книги переважень від 16.11.2010 р. № 03-53. (а.с. 11).

За наслідками проведення контрольного зважування позивачем за участю представників вантажоодержувача був складений комерційний акт БН № 699342/333 від 16.11.2010 р., в якому зазначено, що згідно заявки вантажоодержувача при переважуванні вагону № 66572421 з вантажем брухт чорних металів не поіменований у алфавіті (вид 2), що прибув 16.11.2010 р. на станцію Маріуполь-Сортовий Донецької залізниці у складі поїзду 3515 о 00 год. 50 хвил., на 200-тонних електронних вагах встановлена маса вантажу на 2 300 кг. менше, ніж зазначено у залізничній накладній № 47149320 від 13.11.2010 р. Вагон прибув в технічному та комерційному відношенні справний. Люки і двері в вагоні у справному стані та закриті. Слідів розкрадання вантажу не має, захисне маркування не порушено.

У звязку із виявленням факту неправильного зазначення у залізничній накладній № 47149320 від 13.11.2010 р. маси вантажу 10.05.2011 р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія за вих. № 101/0336 з вимогою про сплату штрафу в розмірі 29 060,00 грн. згідно ст., ст. 118, 122 Статуту залізниць.

Зважаючи на те, що вказана претензія відповідачем була залишена без відповіді та задоволення, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з ТОВ “НФП Українські технологічні системи” 29 060,00 грн. штрафу за неправильне зазначення у залізничній накладній маси вантажу.

Статтею 24 Статуту залізниць встановлено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Зазначена норма закону кореспондується зі ст. 122 Статуту залізниць, якою закріплено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із ст. 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Згідно зі ст. 118 Статуту залізниць за предявлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних збитків і витрат, стягується штраф у розмірі пятикратної перевізної плати за всю відстань перевезення.

Підставою для покладення на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відповідних відомостей є акт загальної форми або комерційних акт, складений у випадках, передбачених ст. 129 Статуту залізниць.

Стаття 129 Статуту встановлює, що обставини, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами складання актів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002 р. і зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 р. за № 567/6855. Форму комерційного акта визначено у додатку № 1 до Правил складання актів.

Правила складання актів встановлюють, що комерційні акти складаються, зокрема, для засвідчення таких обставин: невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах. Дані в комерційному акті зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин.

Комерційні акти складаються: на місцях загального користування у день вивантаження або в день видачі вантажу одержувачу; при вивантаженні на місцях незагального користування у день здачі вантажу одержувачу, у цьому разі перевірка повинна здійснюватись до вивантаження або в процесі вивантаження чи зразу ж після нього. У разі перевірки маси вантажу зважуванням на вагонних вагах, якщо маса тари приймається за трафаретом на вагоні, комерційний акт складається в день зважування вагона з вантажем; якщо маса тари вагона визначається зважуванням його після вивантаження, комерційний акт складається в день зважування порожнього вагона; на вантаж, що перебуває у дорозі у день виявлення обставин, що підлягають оформленню комерційним актом.

Комерційні акти складаються у трьох примірниках на бланках установленої форми і заповнюються на друкарській машинці або чорнилами чітко, без будь-яких виправлень. На кожному акті проставляється штемпель станції. Другий примірник акта видається одержувачу на його вимогу.

У комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена незбереженість, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Ніякі припущення та висновки про причини незбереженості або про вину відправника і залізниці до акта не вносяться. Усі графи бланка акта мають бути заповнені. Не дозволяється проставлення рисок та лапок замість повторення необхідних даних. У комерційному акті зазначається чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено.

Обов'язок скласти комерційний акт виникає у залізниці лише у випадках, коли вона згідно зі статтею 52 Статуту зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу і при цьому виявлено псування, пошкодження чи недостачу вантажу, що перевищує встановлені норми.

З наведених норм чинного законодавства випливає, що комерційний акт № БН 699342/333 від 16.11.2010 р. складений з дотриманням приписів Правил складання актів із зазначенням в ньому всіх необхідних реквізитів та викладенням обставин за яких виявлена невідповідність маси вантажу в вагоні № 66572421 перевізним документам залізничній накладній № 47149320 від 13.11.2010 р.

З урахуванням викладеного, доводи відповідача, що комерційний акт № БН 699342/333 від 16.11.2010 р. складено з порушенням низки вимог Правил складання актів, а, отже, він не може бути підставою для нарахування штрафу, є безпідставними та спростовуються фактичними обставинами справи.

Заперечення відповідача щодо того, що контрольне зважування позивачем проведено з порушенням п. 10 Правил прийому вантажів до перевезення, а саме здійснювалося на 150-тонних електронних вагах на станції Сартана 2 комбінату ім. Ілліча при повному зупиненні вагону (в статиці), але не зазначено з розчепленням чи без розчеплення, що є порушенням, оскільки маса вантажу на станції призначення повинна визначатися на вагах станції призначення тим же порядком, як і на станції відправлення, суд вважає хибними та безпідставними виходячи з наступного.

Пунктом 10 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 р. та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 861/5082, на який посилається відповідач, встановлено, що зважування вагонів на вагонних вагах проводиться із зупинкою і розчіпленням вагонів або із зупинкою без розчіплення. Зважування під час руху дозволяється тільки на вагонних вагах, призначених для цього способу зважування. Із зупинкою і розчепленням вагонів зважуються вантажі: зернові, насіння, комбікорм і висівки, що перевозяться насипом; харчові в цистернах (олія, меляса тощо); картопля, овочі, баштанні культури, сіль харчова, метали всіх найменувань і лом кольорових металів, які перевозяться навалом. При зважування зернових вантажів, насіння, комбікормів і висівок, олії, меляси та інших харчових вантажів маса тари вагонів може перевірятися відправником перед навантаженням і одержувачем після вивантаження. При зважуванні решти зазначених в цьому параграфі вантажів маса тари вагонів може перевірятися один раз: відправником перед навантаженням або одержувачем після вивантаження. Зважування на вагонних вагах інших вантажів провадиться із зупинкою вагонів без розчіплення або під час руху на вагонних вагах, призначених для цього способу зважування. Маса тари вагонів у цих випадках може прийматися за трафаретом на вагоні.

З аналізу змісту вказаного пункту Правил слідує, що у спірному випадку зважування вагону № 66572421 повинно було бути здійснено із зупинкою вагонів без розчіплення на вагонних вагах, призначених для цього способу зважування. При цьому, Правилами приймання вантажів до перевезення не передбачено обовязкової умови, що маса вантажу повинна визначатися на вагах станції призначення тим же порядком, як і на станції відправлення.

Позивачем до матеріалів справи наданий технічний паспорт на ваги вагонні автоматичні № 14 тип TRAPPER Scalex 2200, заводський № 99903600, інвентарний № 202026, що знаходяться на залізничній станції “Сартана 2”, призначення зважування залізничних вагонів, потягів в статиці та динаміці.

На вказаних вагах 16.11.2010 р. на станції Сартана 2 комбінату ім. Ілліча було проведене контрольне зважування вагону № 66572421 з вантажем брухт чорних металів не поіменований у алфавіті (вид 2), що прибув 16.11.2010 р. на станцію Маріуполь-Сортовий Донецької залізниці у складі поїзду 3515.

Як вбачається зі Свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки № 4-200-10 від 18.02.2010 р. (бланк 003557) на час проведення контрольного зважування 16.11.2010 р. ваги знаходилися у стані, придатному для застосування.

Крім того, судом приймається до уваги, що згідно телеграми станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці № 58 від 05.05.2011 р. вагон № 66572421 був завантажений засобами вантажовідправника без участі представника залізниці.

За таких обставин, матеріали справи свідчать, що контрольне зважування 16.11.2010 р. вагону № 66572421 на станції призначення Маріуполь-Сортовий Донецької залізниці проведено у повній відповідності до вимог діючого законодавства.

Отже, матеріалами справи доведено, що неправильне зазначення у залізничній накладній № 47149320 від 13.11.2010 р. маси вантажу мало місце саме з вини вантажовідправника.

Пунктом 6.2 рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 29.09.2008 р. № 04-5/225 “Про внесення змін та доповнень до розяснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 № 04-5/601 “Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею” встановлено, що у застосуванні статті 118 Статуту залізниць слід мати на увазі, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених у цій статті порушень, встановлених залізницею як на станції призначення або під час перевезення, так і на станції відправлення після пред'явлення вантажу до перевезення, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Аналогічна правова позиція викладена в п. 12 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/71 від 02.02.20110 р. “Про деякі питання судової практики застосування у вирішенні спорів законодавства про відповідальність за порушення у галузі залізничного транспорту (за матеріалами узагальнення судової практики у справах, розглянутих господарськими судами)”.

Відповідно до розрахунку позивача за неправильне зазначення у залізничній накладній № 47149320 від 13.11.2010 р. маси вантажу з відповідача, відповідно до ст., ст. 118, 122 Статуту залізниць підлягає сплаті штраф у розмірі 29 060,00 грн. (провізна плата вагону № 66572412 5 812,00 грн. х 5 = 29 060,00 грн.). Даний розрахунок судом в судовому засіданні перевірений, та визнаний обґрунтованим та таким, що виконаний вірно.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Доводи відповідача, в обґрунтування наданих ним заперечень, суд визнав хибними.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з ТОВ “НФП Українські технологічні системи” 29 060,00 грн. штрафу за неправильне зазначення у залізничній накладній № 47149320 маси вантажу документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

На підставі викладеного, керуючись Законом України “Про залізничний транспорт”, ст. 908 ЦК України, ст. 307 ГК України, ст., ст. 24, 118, 122, 129 Статуту залізниць України, ст., ст. 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “НФП Українські технологічні системи”, (69032, м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 17, кв. 32, код ЄДРПОУ 34535150, р/р № 2600000162501 в філії ”Запорізьке регіональне управління” ПАТ Банк “Фінанси і кредит”, МФО 313731) на користь Державного підприємства “Донецька залізниця”, (83001, м. Донецьк, вул. Артема, буд. 68, код ЄДРПОУ 25905191, р/р № 260060100247 в ДФАБ “Експрес-банк”, МФО 335838) 29 060 (двадцять девять тисяч шістдесят) грн. 00 коп. штрафу, 290 (двісті девяносто) грн. 60 коп. державного мита і 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України “27” липня 2011 р.