Ухвала суду № 17313121, 13.07.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" липня 2011 р.                               м. Київ                                        К-23622/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий:Нечитайло О.М.

Судді:          Бившева Л.І.

Ланченко Л.В.

Пилипчук Н.Г.

Федоров М.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Військового прокурора Івано-Франківського гарнізону в інтересах держави в особі Івано-Франківського обласного військового комісаріату

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2008 р.

у справі № 22-а-4830/08 (ПА-8/232 –номер справи у суді першої інстанції)

за позовом Військового прокурора Івано-Франківського гарнізону в інтересах держави в особі Івано-Франківського обласного військового комісаріату

до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Військовий прокурор Івано-Франківського гарнізону в інтересах держави в особі Івано-Франківського обласного військового комісаріату звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.

Постановою Господарського суду Івано-Франківської області від 08.01.2008 р. (суддя –М.А.Шіляк) у справі № ПА-8/232, позов задоволено повністю, визнано нечинним податкове повідомлення-рішення від 23.02.2005 р. № 0002931700/0 на суму 10.525,60 грн.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2008 р. (судова колегія у складі: головуючий суддя –В.П.Любашевський, судді: О.М.Довгополов, С.І.Богаченко), зазначену постанову скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

Відмова в задоволенні судом апеляційної інстанції мотивована тим, що Військова частина А-1043 не звільнена від сплати податку із власників транспортних засобів.

Не погоджуючись із прийнятим апеляційною інстанцією рішенням, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій з підстав порушення норм матеріального права, просить скасувати вказане судове рішення, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

У касаційній скарзі відповідач вказує на неправильне застосування норм Закону України «Про збройні сили України».

Відповідач надав письмові заперечення на касаційну скаргу позивача, за змістом яких проти вимог останньої заперечує з мотивів її необґрунтованості та просить вказану касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення –без змін.

Відповідно до ч.1 та. ч.2 ст.220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступні фактичні обставини у справі.

Податковим органом проведено комплексну позапланову документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства військової частини А-1043.

За наслідками перевірки складено акт № 155/23-4-07999604 від 21.02.2005 р., на підставі якого контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.02.2005 р. № 0002931700/0.

Підставою для прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення стали виявлені порушення при сплаті податку із власників транспортних засобів.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи наведені у касаційній скарзі, перевіривши та дослідивши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на те, що військова частина А-1043 не є платником податку із власників транспортних засобів, що свідчить про неправомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів не може погодитись з даним твердження та вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно п. 10 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування», до загальнодержавних належить податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

Відповідно до ч. 3 ст. 1 даного Закону ставки, механізм справляння податків і зборів (обов’язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, та пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Статтею 1 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»передбачено, що платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи (далі— юридичні особи), а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі —фізичні особи), які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.

Пільги щодо сплати вказаного податку встановлюються ст. 4 вказаного Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів».

Так, згідно зазначеної статті від сплати податку звільняються:

а) фізичні особи, зазначені у пунктах 1 і 2 частини першої статті 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", статтях 4 - 11 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", статтях 6 і 8 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні", а також інваліди незалежно від групи інвалідності (у тому числі діти-інваліди за поданням органів соціального захисту) - щодо одного легкового автомобіля (мотоколяски) з об'ємом циліндрів двигуна до 2500 куб. см або одного мотоцикла з об'ємом циліндрів двигуна до 750 куб. см чи одного човна моторного або катера (крім спортивного) з довжиною корпусу до 7,5 м;

б) фізичні особи, зазначені у пунктах 3 і 4 частини першої статті 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", щодо одного легкового автомобіля з об'ємом циліндрів двигуна до 2500 куб. см або одного мотоцикла з об'ємом циліндрів двигуна до 750 куб. см чи одного човна моторного або катера (крім спортивного) з довжиною корпусу до 7,5 м до їх відселення та протягом трьох років після переселення із зони гарантованого добровільного відселення чи зони посиленого радіоекологічного контролю;

в) на 50 відсотків - громадяни, у власності яких знаходяться легкові автомобілі (код 8703) з об'ємом циліндрів двигуна до 2500 куб. см, взяті на облік в Україні до 1990 року включно, та вантажні автомобілі (код 8704) з об'ємом циліндрів двигуна до 6001 куб. см до 1990 року випуску включно, - щодо одного з зазначених автомобілів;

г) особи, які згідно із законодавством є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, - за трактори колісні (код 8701, крім сідельних тягачів - код 8701 02) та вантажні автомобілі (код 8704).

Правовий аналіз зазначених норм свідчить про те, що до осіб, які звільнені від сплати вказаного податку чи користуються пільгами при його сплаті військові частини не віднесені.

Також, слід зазначити, що не Законом України «Про Збройні сили України», а саме Законом України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»встановлюється податок з власників деяких наземних і водних транспортних засобів, самохідних машин і механізмів як джерело фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних шляхів загального користування та проведення природоохоронних заходів на водоймищах, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 220№ КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що в межах заявленої касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення –залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Військового прокурора Івано-Франківського гарнізону в інтересах держави в особі Івано-Франківського обласного військового комісаріату - залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2008 р. у справі № 22-а-4830/08 (ПА-8/232 –номер справи у суді першої інстанції) - залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. Судді:Бившева Л.І. Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г. Федоров М.О.