Ухвала суду № 17312615, 21.07.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" липня 2011 р. м. КиївК-52110/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Гордійчук М.П., Гончар Л.Я., Конюшка К.В., Черпіцької Л.Т., Цуркана М.І.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 липня 2009 року, ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 23 липня 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2009 року у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області до Головного управління юстиції у Львівській області, 3-я особа ОСОБА_1 про визнання дій неправомірними та скасування постанови, -

в с т а н о в и л а :

У липні 2009 року позивач Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління юстиції у Львівській області, 3-я особа ОСОБА_1 про визнання дій неправомірними та скасування постанови.

Позов вмотивовано тим, що державним виконавцем неправомірно відкрито виконавче провадження 06.07.2009 року згідно постанови №13590227, щодо виконавчого листа, виданого Львівським окружним адміністративним судом № 2а-1532/09/1370 від 24.06.2009 року, так як рішення по справі не набрало законної сили.

Крім того, просило забезпечити позов шляхом зупинення виконання виконавчого провадження, оскільки судове рішення не набрало законної сили.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 23 липня 2009 року позивачу відмовлено у забезпеченні позову з підстав того, що в силу п. 1 ч. 1 ст. 256 КАС України, негайно виконуються постанови суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів у межах суми стягнення за один місяць.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24 липня 2009 року позивачу відмовлено у задоволенні позову.

Судове рішення вмотивовано тим, що позов є безпідставним, так як у виконавчому листі відомостей достатньо для встановлення номеру та дати винесення постанови, на виконання якої видано виконавчий документ. Крім того, стягнення перерахованої пенсії ОСОБА_1 допущено до негайного виконання за наявності для цього законних підстав.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06жовтня 2009 року постанову та ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали адміністративної справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 06 липня 2009 року у справі № 2а 1532/09/1370 задоволено позов 3-ї особи - ОСОБА_1 та, оскільки, в частині стягнення за один місяць зазначене рішення підлягає негайному виконанню в цій частині судового рішення виконавчий лист було направлено на виконання до підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у Львівській області. 06.07.2009 року заступником начальника підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у Львівській області Шургот І.Я. було відкрито виконавче провадження.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що частиною 1 статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України визначені підстави забезпечення позову, а частинами 3 та 4 цієї ж статті їх перелік.

А оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 257 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання, то відсутні підстави для забезпечення даного позову, оскільки відповідачем здійснюється виконання судового рішення.

Крім того, колегія судді Вищого адміністративного суду погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволені позову, так як зазначення у виконавчому листі номеру справи та дати розгляду адміністративної справи є належним виконанням вимог ч. 2 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження»в частині зазначення у виконавчому документі дати і номеру рішення, за яким видано виконавчий документ.

Суди також вірно послалися, що відсутність даних про ідентифікаційні коди сторін не може бути перешкодою для відкриття виконавчого провадження, оскільки ця прогалина може бути усунута в процесі виконавчого провадження.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанції дійшли вірного висновку про відмову позивачу в задоволенні позову.

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанції дійшли вірного та обґрунтованого висновку, а тому підстав для зміни або скасування зазначених судових рішень колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтею 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

ухвалила:

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 липня 2009 року, ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 23 липня 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2009 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку ст.ст. 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.