Ухвала суду № 17312513, 22.06.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" червня 2011 р.                               м. Київ                                        К-8698/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий:Нечитайло О.М.

Судді:Бившева Л.І.

Карась О.В.

Маринчак Н.Є.

Пилипчук Н.Г.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Кримський Титан»

на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.05.2008 р.

у справі №2-16/16512-2007А

за позовом Закритого акціонерного товариства «Кримський Титан»

до Красноперекопської об’єднаної державної податкової інспекції в АР Крим

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ :

Закрите акціонерне товариство «Кримський Титан»(далі –позивач) звернулось з адміністративним позовом до Красноперекопської об’єднаної державної податкової інспекції в АР Крим (далі –відповідач) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.

Постановою Господарського суду АР Крим від 18.02.2008 р. (суддя –В.А. Омельченко) позов задоволено; визнано податкове повідомлення-рішення відповідача нечинним та стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 3, 40 грн. державного мита.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.05.2008 р. (судова колегія у складі: головуючий суддя –В.М. Плут, судді –Н.П. Горошко, Ю.М. Гоголь) рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким у позові відмовлено.

Суд апеляційної інстанції, мотивуючі прийняте у справі судове рішення виходив з того, що судом першої інстанції не було належним чином встановлено обставини справи, а саме той факт, що позивачем було виявлено заниження податкових зобов’язань та подано уточнюючий розрахунок, проте не було сплачено штраф у розмір 5%, а отже прийняте податкове повідомлення-рішення є обґрунтованим та законним.

Вважаючи, що рішення суду апеляційної було прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Письмових заперечень на касаційну скаргу позивача від відповідача не надійшло.

Відповідно до частини 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи наведені у касаційній скарзі, перевіривши та дослідивши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами першої та апеляційної інстанцій у ході розгляду справи встановлено, що контролюючим органом було проведено камеральну перевірку уточнюючої декларації збору за забруднення навколишнього природного середовища, поданої позивачем за І квартал 2007 року.

За результатами перевірки було складено акт від 04.06.2007 р. №217/15-3/32785994, яким встановлено порушення позивачем п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме у поданому уточнюючому податкову розрахунку по збору за забруднення навколишнього природного середовища за І квартал 2007 року не зазначені штрафні санкції у розмірі 5% від суми самостійно виявленого факту заниження податкового зобов’язання.

З огляду на зазначене, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.10.2007 р. №0001191503/2, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання за платежем «інші збори за забруднення навколишнього природного середовища»у сумі 61923, 26 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.04.2007 р. позивачем було подано до податкового органу податковий розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища за І квартал 2007 року у розмірі 901988, 94 грн.

Згодом, 17.05.2007 р. позивачем було подано уточнений розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища за І квартал 2007 року, яким суму збору було збільшено на 1238 465, 26 грн.

Відповідно до 17. 2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку, або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку. Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються. При самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань адміністративні штрафи не накладаються.

Доводи відповідача ґрунтуються на тому, що позивачем було подано не нову декларацію з виправленими показниками, а уточнюючий розрахунок, відповідно виникає обов’язок сплатити 5% штрафу від суми недоплати.

Посилання позивача на той факт, що нарахована йому сума не є податковим зобов’язанням, а –штрафною санкцією, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки зазначеною статтею чітко встановлено обмеження щодо нарахування адміністративних штрафів при самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань.

З огляду на викладене та законодавчі приписи Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»суд касаційної інстанції погоджується із висновками суду апеляційної інстанції та вважає їх цілком обґрунтованими, а дії відповідача стосовно винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення законними.

Мотивація та докази, наведені у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду попередньої інстанції.

На підставі викладеного та зважаючи на приписи ч. 3 ст. 220№ КАС України судова колегія Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що порушень або неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права не вбачається, а тому касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Кримський Титан»слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Кримський Титан»залишити без задоволення.

2. Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.05.2008 р. у справі №2-16/16512-2007А залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. Судді:Бившева Л.І. Карась О.В. Маринчак Н.Є. Пилипчук Н.Г.