Ухвала суду № 17312434, 21.07.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" липня 2011 р.                               м. Київ                                        К-4650/08

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І.–головуючий, судді Карась О.В., Маринчак Н.Є., Острович С.Е., Усенко Є.А.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова (далі –ДПІ)

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2007

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2008

у справі № 2а-1919/07

за позовом ДПІ

до закритого акціонерного товариства «Внешторг»(далі –Товариство)

про зобов’язання вчинити певні дії.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов подано про зобов’язання відповідача допустити посадових осіб ДПІ до проведення позапланової перевірки та надати документи, необхідні для проведення цієї перевірки.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2007 у позові відмовлено з мотивів відсутності підстав, з якими пункт 8 частини шостої статті 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»пов’язує можливість проведення позапланової перевірки платника.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2008 назване рішення суду першої інстанції залишено без змін, однак з інших мотивів –з причин відсутності у податкового органу права на звернення з цим позовом.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України ДПІ просить скасувати ухвалені у справі рішення попередніх інстанцій та задовольнити позов, посилаючись на невідповідність висновків судів нормам матеріального права та дійсним обставинам справи. Так, в обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що спірну перевірку було призначено наказом керівника податкового органу на виконання повноважень, наданих контролюючому органові статтею 10, частиною восьмою статті 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», тоді як у відповідача були відсутні передбачені законом підстав для недопущення посадових осіб ДПІ до проведення спірної перевірки.

З огляду на нез’явлення у судове засідання представників сторін, яких було належним чином повідомлено про дату, час і місце проведення судового засідання, справу розглянуто в письмовому провадженні відповідно до пункту 2 частини першої статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про необхідність скасування ухвалених у справі рішень із закриттям провадження у справі з урахуванням такого.

Судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що ДПІ було проведено виїзну планову перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового та валютного за період з 01.01.2006 по 31.12.2006, оформлену актом від 17.05.2007 №2069/23-5/31644489. У зв’язку з проведенням службового розслідування щодо правомірності та повноти дій службових осіб ДПІ під час проведення та оформлення результатів цієї перевірки наказом позивача від 3.07.2007 №607 було призначено проведення позапланової виїзної перевірки Товариства. На підставі цього наказу податковим органом було видано направлення на проведення цієї перевірки від 30.07.2007 № 1083. Проте 31.07.2007 відповідач не допустив працівників ДПІ до проведення цієї позапланової перевірки та відмовився надати відповідні документи для її здійснення.

Згідно зі статтею 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин):

позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин… (частина шоста);

позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду (частина сьома);

позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення суду (частина восьма);

позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом (частина восьма).

Таким чином, за наявності обставин, зазначених у названому Законі, позапланова виїзна перевірка здійснюється за наказом керівника податкового органу, а в інших випадках (тобто з підстав, які не перелічені у наведеній статті Закону) –за рішенням суду.

Як вбачається з установлених судами обставин справи, підставою, якою ДПІ обґрунтовує призначення спірної позапланової перевірки, є обставини, викладені у пункті 8 частини шостої статті 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», за змістом якого проведення позапланової перевірки обумовлюється обставиною, коли вищестоящий орган державної податкової служби в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державної податкової служби здійснив перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом, та виявив їх невідповідність вимогам законів, що призвело до ненадходження до бюджетів сум податків та зборів (обов'язкових платежів). Позапланова виїзна перевірка в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державної податкової служби лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державної податкової служби, які проводили планову або позапланову виїзну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу.

Отже, оскільки підставою для проведення спірної перевірки є обставина, передбачена Законом, то така позапланова перевірка має бути проведена саме за наказом керівника податкового органу, а не за рішенням суду.

Вирішення ж питання допуску до перевірки за наявності передбачених законом підстав (в даному разі –наказу керівника ДПІ) є питанням реалізації податковим органом наданої йому законом компетенції та перебуває поза межами повноважень адміністративного суду.

Відтак позовні вимоги щодо зобов’язання допустити до проведення перевірки з підстав, визначених у частині шостій статті 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», не можуть бути предметом судового розгляду, а тому провадження у справі підлягає закриттю відповідно до пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАС).

Аналогічні процесуальні наслідки мають бути застосовані і до позовних вимог ДПІ про зобов’язання Товариства надати первинні документи позивачеві.

Так, відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 КАС справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Компетенцію адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ визначено статтею 17 КАС. Зокрема, згідно з пунктом 4 частини першої цієї статті компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

В силу приписів статті 104 КАС (у редакції, що діяла на момент звернення ДПІ з цим позовом) суб'єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.

Вказані положення КАС кореспондуються із пунктом 5 частини четвертої статті 50 цього ж Кодексу, за змістом якого відповідачами в адміністративній справі можуть бути: громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Таким чином, особливість процесуальної правосуб’єктності податкової інспекції як суб’єкта владних повноважень в адміністративному судочинстві полягає у можливості звернення до суду лише у разі, якщо таке право прямо передбачено законом.

Статус Державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначено Законом України “Про державну податкову службу в Україні”.

Проте ані вказаним Законом, ані іншими законами України не встановлено право органів державної податкової служби на пред'явлення адміністративних позовів до громадян України, іноземців чи осіб без громадянства, їх об'єднань, юридичних осіб, які не є суб'єктами владних повноважень, про зобов'язання надати документи.

Наведене виключає можливість розгляду зазначених позовних вимог в адміністративному суді.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 157, 220, 222, 223, 228, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова задовольнити частково.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2007 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2008 у справі № 2а-1919/07 скасувати.

3. Провадження у справі закрити.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:О.В. Карась Н.Є. Маринчак С.Е. Острович Є.А. Усенко