Ухвала суду № 17311934, 19.07.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" липня 2011 р.                               м. Київ                                        К/9991/26068/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

КарасяО.В.(головуючого),

Голубєвої Г.К., ОстровичаС.Е., Федорова М.О., Шипуліної Т.М.,

при секретарі судового засідання Титенко М.П.,

за участю представників: позивача Гришка О.С.,

відповідача Сиротіної О.Б.,

Генеральної прокуратури України Суходольського С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне Російсько-Українське підприємство «Севастопольський судноремонтний завод «Лазарєвське Адміралтейство» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Севастополя від01.10.2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від04.04.2011 року по справі №2а-2510/10/2770

за позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне Російсько-Українське підприємство «Севастопольський судноремонтний завод «Лазарєвське Адміралтейство»

до                    Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя

за участі          прокуратури м. Севастополя

про                    визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від04.04.2011 року по справі №2а-2510/10/2770, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне Російсько-Українське підприємство «Севастопольський судноремонтний завод «Лазарєвське Адміралтейство» залишено без розгляду з мотивів подання цієї заяви поза межами строку звернення до адміністративного суду без наявності клопотання про поновлення цього строку.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій позивач подав касаційну скаргу. В якій просить скасувати вказані рішення, а справу направити до суду першої інстанції для розгляду по суті. В обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає про помилкове застосування судами до спірних правовідносин приписів частини 4 та 5 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) та вказує на можливість застосування у даній справі вимог п.п. 5.2.5 п.5.2 ст. 5 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі –Закон № 2181).

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, заслухавши представників сторін колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що предметом оскарження у даній справі є податкові повідомлення-рішення № 0000082340/2 від 28.05.2010 року про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 13353869 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3724245,29 грн. та № 0000102340/2 від 28.05.2010 року про визначення позивачу податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 3595783 грн. та застосування штрафних (фінансових0 санкцій в сумі 1797591,50 грн.

Вищевказані податкові повідомлення-рішення прийняті за результатами розгляду повторної скарги позивача до Державної податкової адміністрації у м. Севастополі.

Рішенням про результати повторної скарги Державної податкової адміністрації у м. Севастополі №1919/7/25-030 від 28.05.2010 року повторна скарга позивача задоволена частково.

Зазначене рішення отримано позивачем 31.05.2010 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Податкові повідомлення-рішення № 0000082340/2 від 28.05.2010 року та №0000102340/2 від 28.05.2010 року отримані позивачем 14.06.2010 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Позивач звернувся до суду з позовом 28.08.2010 року, що підвереджується штампом вхідної кореспонденції.

З огляду на зазначене судами зроблено висновок, що позивачем пропущений строк звернення до суду з позовом, оскільки строк звернення закінчився 14.07.2010 року.

Колегія суддів касаційної інстанції з даним висновком судів погодитись не може з огляду на наступне.

Пунктом 3.7 Прикінцевих положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів»було внесено зміни до статті 99 КАС України, які набули чинності з 30.07.2010 року.

Так, згідно з новою редакцією частини другої статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Водночас, п.п.5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181 встановлює, що платник податків вправі оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов’язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення з урахуванням строків давності. В свою чергу, строки давності визначені статтею 15 зазначеного Закону становлять 1095 днів.

При вирішенні конкуренції між положеннями частини другої ст.99 КАС України і нормами ст.5 та 15 Закону № 2181 слід враховувати приписи ч.3 ст.99 КАС України.

Остання передбачає, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Виходячи з наведеної норми КАС України, строки для звернення з адміністративним позовом особи (а не суб’єкта владних повноважень) та порядок їх обчислення можуть встановлюватися також іншими законами, в тому числі Законом № 2181.

Таким чином, строк звернення платника податків з позовом до адміністративного суду щодо оскарження рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов’язання визначається на підставі норм ст.5 та 15 Закону № 2181 та становить 1095 днів з моменту отримання відповідного податкового повідомлення.

Відповідно до статті 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно частини 1 статті 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

У зв'язку з цим оскаржувані рішення попередніх інстанцій підлягають скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне Російсько-Українське підприємство «Севастопольський судноремонтний завод «Лазарєвське Адміралтейство».

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне Російсько-Українське підприємство «Севастопольський судноремонтний завод «Лазарєвське Адміралтейство» задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Севастополя від01.10.2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від04.04.2011 року по справі №2а-2510/10/2770 скасувати.

Справу направити до Окружного адміністративного суду міста Севастополя для вирішення питання про відкриття провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне Російсько-Українське підприємство «Севастопольський судноремонтний завод «Лазарєвське Адміралтейство».

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-239 КАС України.

Головуючий Карась О.В. Судді Голубєва Г.К. Острович С.Е. Федоров М.О. Шипуліна Т.М.