Ухвала суду № 17311727, 14.07.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" липня 2011 р.                               м. Київ                                        К-33502/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів:Черпіцької Л.Т.

Конюшка К.В.

Калашнікової О.В.

Леонтович К.Г.

Цуркана М.І. розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантехнік" на постанову господарського суду Львівської області від 18.12.2007р. та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2009р. у справі № 2/172-18/65А за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантехнік" до Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова про застосування фінансових санкцій і акта перевірки, спонукання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сантехнік" звернулось до Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова з позовом, в якому просить скасувати рішення начальника Управління Пенсійного фонду України у Личаківському районі м.Львова № 445/04/20766904 від 12.10.2006р. та Акт перевірки № 128 від 29.09.2006р.; зобов'язати відповідача привести свої нормативно-правові акти стосовно перевірки позивача у відповідність до вимог чинного законодавства України.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскільки позивач перебуває на спрощеній системі оподаткування, то підприємство звільнено від сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Постановою господарського суду Львівської обл. від 18.12.2007р. у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2009р. постанову господарського суду Львівської обл. від 18.12.2007р. в частині позовних вимог про скасування Акта № 128 від 29.09.2006р. перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати збору та сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ТОВ «Сантехнік»скасовано та закрито провадження у справі у цій частині. В решті постанову господарського суду залишити без змін.

Не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантехнік" звернулось з касаційною скаргою, у якій, посилаючись порушення норми матеріального та процесуального права просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач зареєстрований у ПФ України та являється платником єдиного податку. Відповідно до Акта № 128 від 29.09.2006р. перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати зобов'язань зі збору та страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ТОВ «Сантехнік»виявлено заниження страхувальником за період з січня 2004 року по серпень 2006 року суми виплат, що включають фактичні витрати на оплату праці працівників, оплату перших п'яти днів тимчасової непрацездатності та сум допомоги в зв'язку з тимчасовою непрацездатністю та сум доходу, що розподіляється між членами колективних, орендних підприємств, сільськогосподарських кооперативів, фермерських господарств, на які нараховуються страхові внески у розмірі 32-31,8 % на загальну суму 275518 грн. 07 коп. В результаті здійснено донарахування своєчасно не обчислених страхових внесків в розмірі 32-31,8 % на суму 96075,06 грн.

Згідно рішення Управління ПФ України у Личаківському районі м.Львова № 445/04/20766904 від 12.10.2006р. застосовано до позивача на підставі п.4 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за донарахування органом Пенсійного фонду сум своєчасно не обчислених і не сплачених страхових внесків фінансові санкції в розмірі 25027,89 грн.

12.10.2006р. Управлінням ПФ України у Личаківському районі м.Львова скеровано позивачу вимогу № Ю-377 про сплату заборгованості зі сплати страхових внесків (недоїмки) на суму 62655,14 грн.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог суди попередніх інстанцій виходили з того, що Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»не встановлено такої пільги, як звільнення від сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування суб’єктів підприємницької діяльності, які використовують спрощену систему оподаткування, а дія Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва»№727/98 від 03.07.1998р. не поширюється на платежі до страхових фондів, у тому числі на страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, оскільки Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV регулює відносини, що виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (стаття 5). Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці правовідносини лише у випадках, передбачених зазначеним Законом, або в частині, що йому не суперечить.

Пунктом 1 статті 11 Закону № 1058-ІV установлено, що загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях, інших відокремлених підрозділах цих підприємств, організацій, в об’єднаннях громадян, у фізичних осіб –суб’єктів підприємницької діяльності та інших осіб, включаючи юридичних та фізичних осіб –суб’єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований чи єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством.

Згідно з пунктом 1 статті 14 цього Закону страхувальниками зазначених осіб є їхні роботодавці, які відповідно до частини 1 статті 15 належать до платників страхових внесків і зобов’язані на підставі пункту 6 частини 2 статті 17 цього нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Разом із цим, у статті 18 Закону № 1058- ІV закріплено, що страхові внески є цільовим загальнообов’язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом; вони не включаються до складу податків, інших обов’язкових платежів, з яких складається система оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Ставки, механізм справляння та пільги зі сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування передбачено Законом України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування», де, як і в Законі № 1058- ІV, не визначено такої пільги як звільнення від сплати цього збору для суб’єктів підприємницької діяльності, які перейшли на спрощену систему оподаткування.

Таким чином, страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування не входять до системи оподаткування, на них не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не встановлені пільги з нарахування та сплати цих внесків або звільнення від їх сплати. Отже, обов’язок сплачувати страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування осіб, які працюють у суб’єктів підприємницької діяльності –платників єдиного податку, не залежить від статусу платника податку.

Згідно п. 4 ч. 9 ст. 106 вказаного Закону, виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників зокрема такі фінансові санкції: за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що судом першої та апеляційної інстанцій повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовані до них норми матеріального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують. За таких обставин підстав для задоволення касаційної скарги судова колегія не вбачає.

Колегія суддів також погоджується також з судом апеляційної інстанції щодо закриття провадження у справі в частині позовних вимог про скасування акту перевірки, оскільки відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 КАС України (в редакції станом на час подання позову) компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Акти перевірки не є рішеннями суб’єкта владних повноважень, не спричиняють виникнення будь-яких прав і обов’язків осіб чи суб’єктів владних повноважень, а отже, не породжують правовідносин, що можуть бути предметом спору.

Відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Отже, суди розглядають виключно спори, які виникають між учасниками певних правовідносин. Виходячи з наведеного, відсутність правовідносин виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантехнік" залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2009р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст.235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: