Ухвала суду № 17310285, 25.07.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-9164/10/8/0170

25.07.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіЯковенко С.Ю.,

суддів Дадінської Т.В. , Дугаренко О.В.

секретар судового засіданняКаптусаров С.Д.

за участю сторін:

представник позивача: Садівничого товариства "Садовод"- Жаворонкова Галина Василівна,

представник відповідача: Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим - Бостанді Зураб Олександрович,

представник третьої особи: Публічного Акціонерного Товариства "Крименерго"- Бойченко Антон Андрійович, посвідчення № 2259 від 11.03.10,

представник третьої особи: Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя"- не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник Прокуратури Автономної Республіки Крим - не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційні скарги Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим та Прокуратури Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кушнова А.О. ) від 18.03.11 у справі № 2а-9164/10/8/0170

за позовом Садівничого товариства "Садовод" (вул. Мигдальна, буд.1, смт. Молодіжне, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим, 97501)

до Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим (вул. Бєлова, 2,с. Мирне, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим, 97503)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Відкрите акціонерне товариство "Крименерго" (вул. Київська, 74/6, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95034)

Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя" (вул. Гурзуфська, 5, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

за участю Прокуратури Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 21, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95015)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18 березня 2011 року позовні вимоги задоволені частково.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення державної податкової інспекції в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим № 000632301/0 від 06.07.2010 року про донарахування податку на прибуток підприємства в сумі 68878 грн. ( в т.ч. 45919 грн. основного платежу та 22959 грн. штрафних санкцій), № 000071230/0 від 06.07.2010 року про донарахування податку на додану вартість в сумі 869607 грн. ( в т.ч. 579738 грн. основного платежу та 589869 грн. штрафних санкцій), № 00001111701/0 від 06.07.2010 року в частині донарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 12385,32 грн. ( в т.ч. 4128,44 грн. основного платежу та 8256,88 грн. штрафних санкцій), рішення Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим № 0004202330 від 06.07.2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 12 492 609,80 грн. за порушення Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та рішення № 0004212330 від 06.07.2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 11 848,34 грн. згідно Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки".

В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Садівничого товариства "Садовод" судовий збір у розмірі 03 гривні 40 копійок.

Не погодившись з даною постановою суду відповідач - Державна податкова інспекція в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим, звернулась з апеляційної скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18 березня 2011 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Не погодившись з даною постановою суду, Прокуратура Автономної Республіки Крим також звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить просить скасувати постанову від 18 березня 2011 року та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Апеляційні скарги обґрунтовані порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права; позивач підпадає під визначення платника податку на додану вартість, наведеного у п. 2.1 ст. 2 Закону України “Про податок на додану вартість”; до операцій позивача, що оподатковуються за ставкою 20%, відноситься прийняття ним від членів товариства сплати за електроенергію, воду, сплати за послуги з підключення до електроенергії, води, газу та інше.

У судове засідання 25.07.2011 третя особа (Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства») та прокуратура АР Крим не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній.

Представники позивача та третьої особи (Відкрите акціонерне товариство «Крименерго») з апеляційною скаргою не погодилися, вважаючи рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим.

Обговоривши доводи апеляційних скарг, заслухавши представників сторін та третьої особи (Відкрите акціонерне товариство «Крименерго»), перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судова колегія вважає, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Садівниче товариство “Садовод” має статус юридичної особи з 27.02.1989, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серія А01 № 116608, виданим Сімферопольською районною державною адміністрацією АР Крим та Статутом Садівничого товариства “Садовод”у новій редакції, державну реєстрацію якого проведено 05.02.2009.

12.11.1998 СТ “Садовод ”взято на облік в ДПІ у Сімферопольському районі АР Крим за № 54-С, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків № 893 від 20.05.2010.

У даній довідці також зазначено, що СТ “Садовод є неприбутковою організацією, ознака неприбутковості “0011”від 08.06199Р.

За період з 10.06.2010 по 21.06.2010 ДПІ в Сімферопольському районі АР Крим проведена позапланова виїзна перевірка СТ “Садовод”з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 по 31.03.2010.

За результатами вказаної перевірки складено акт № 1219/23-02/23445756 від 24.06.2010 (том 1 а.с. 76-112).

Вказаною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства:

п. 2.1 ст. 2, п. 1.4 ст. 1, п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7, ст. 9 Закону України “Про податок на додану вартість”та Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 01.03.2000р. № 79 зі змінами та доповненнями, внаслідок чого встановлено заниження ПДВ у сумі 579738грн., в т.ч. за 2-4 квартал 2007р. у сумі 53776грн., 2008р. у сумі 212594грн., 2009р. у сумі 241184грн., 1 квартал 2010р. у сумі 72184грн.;

п.п. “а”п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами”№ 2181-ІІІ від 21.12.2000р., з наступними змінами і доповненнями ненадання розрахунків з ПДВ;

п.п. 7.11.5 п. 7.11 ст. 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, зі змінами і доповненнями, в результаті чого завищено податок на прибуток на загальну суму 1007595грн., в т.ч. за 2 квартал 2007р. занижено на суму 17256грн., завищено у 3 кв. 2007р. на суму 302651грн., завищено у 4 кв. 2007р. на суму 58375грн., за 1 кв. 2008р. завищено на суму 75504грн., занижено у 2 кв. 2008р. на суму 19216грн., занижено у 3 кв. 2008р. на суму 116590грн., за 4кв. 2008р. завищено на суму 91755грн., за 1кв. 2009р. завищено на суму 170563грн., за 2кв. 2009р. завищено на суму 106932грн., за 3кв. 2009р. завищено на суму 97118грн., за 4кв. 2009р. завищено на суму 114209грн., за 1кв. 2010р. завищено на суму 99350грн.;

п.п. 6.3.2 п. 6.3 ст. 6, п.п. 4.3.25 п. 4.3, п.п. 4.2.1 та п.п. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4, п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8, п. 1.15 ст. 1 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”№ 889-ІV від 22.05.2003р., в результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб при виплаті доходів громадян на загальну суму 4188,44грн.;

п.п. 1 та 2 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, яке виразилося у непроведенні розрахункових операцій через РРО ;

п. 2.9 Положення “Про ведення касових операцій в національній валюті в Україні”від 15.12.2004р. № 637, яке виразилося у нецільовому використанні готівкових коштів.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийняти податкові повідомлення-рішення:

№ 000632301/0 від 06.07.2010 про донарахування податку на прибуток в сумі 68878грн. (в т.ч. 45919грн. основного платежу та 22959грн. штрафних санкцій) (том 1 а.с. 38),

№ 000071230/0 від 06.07.2010 про донарахування податку на додану вартість в сумі 869607грн. (в т.ч. 579738грн. основного платежу та 289869грн. штрафних санкцій) (том 1 а.с. 37),

№00001111701/0 від 06.07.2010 про донарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 12565,32грн. (в т.ч. 4188,44грн. основного платежу та 8376,88грн. штрафних санкцій) (том 1 а.с. 40),

№0004202330 від 06.07.2010 про застосування фінансових санкцій в сумі 12492609,80 грн. за порушення Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (том 1 а.с. 36)

№ 0004212330 від 06.07.2010 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 11848,34грн. згідно Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” (том 1 а.с. 41).

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобовязані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з довідці про взяття на облік платника податків № 893 від 20.05.2010, СТ “Садовод” є неприбутковою організацією, ознака неприбутковості “0011”від 08.06199Р (том 2 а.с. 228).

Особливості оподаткування неприбуткових установ і організацій визначені у п. 7.11 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств (в редакції Закону України N 283/97-ВР від 22.05.97), п.п. 7.11.1 якої визначає, що ця стаття застосовується до неприбуткових установ і організацій, які є, зокрема, іншими, ніж визначені у абзаці "б" цього підпункту, юридичними особами, діяльність яких не передбачає одержання прибутку згідно з нормами відповідних законів (абз. “г”).

В силу п.п. 7.11.5 п. 7.11 ст. 7 вищевказаного Закону від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у абзаці "г" підпункту 7.11.1, отримані у вигляді коштів або майна, які надходять таким неприбутковим організаціям від проведення їх основної діяльності та у вигляді пасивних доходів.

Поняття “основна діяльність” наведено у п.п. 7.11.13 п. 7.11 ст. 7 даного Закону, де зазначено, що під терміном "основна діяльність" слід розуміти діяльність неприбуткових організацій з надання благодійної допомоги, просвітніх, культурних, наукових, освітніх та інших подібних послуг для суспільного споживання, зі створення систем соціального самозабезпечення громадян (недержавні пенсійні фонди, кредитні спілки та інші подібні організації). До основної діяльності також включається продаж неприбутковою організацією товарів (послуг), які пропагують принципи та ідеї, для захисту яких було створено таку неприбуткову організацію, та які є тісно пов'язаними з її основною діяльністю, якщо ціна таких товарів (послуг) є нижчою за звичайну або коли така ціна регулюється державою.

До основної діяльності не включаються операції з надання товарів (послуг) неприбутковими організаціями, визначеними в абзацах "в" - "д" підпункту 7.11.1 цього пункту, особам іншим, ніж засновники (члени, учасники) таких організацій. Кабінет Міністрів України може вводити тимчасові обмеження щодо поширення норм цього пункту на продаж неприбутковими організаціями окремих товарів чи послуг у разі коли такий продаж загрожує або суперечить правилам конкуренції на ринку визначеного товару, при існуванні достатніх доказів, наданих особами, які оподатковуються цим податком, та надають аналогічні товари (послуги), про таке порушення. Статутні документи неприбуткових організацій мають містити вичерпний перелік видів їх діяльності.

Відповідно до п. 3.1 Статуту позивача, його діяльність не передбачає одержання прибутку, товариство є некомерційною, неприбутковою організацією.

П. 3.2 Статуту визначає, що предметом діяльності товариства є практична реалізація конституційного права громадян і їх обєднань мати в приватній власності земельну ділянку для садівництва.

У розділі 18 Статуту СТ “Садовод” визначено порядок експлуатації та використання мереж електропостачання, газопостачання, водопостачання, каналізації.

Так, у п. 18.1 Статуту зазначено, що товариство для забезпечення своїх членів користуватися послугами електро, газо, водопостачання і каналізації складає договори з відповідними постачаючими організаціями.

Пунктом 18.3 Статуту визначено, що усі члени товариства споживачі електроенергії, газу, води системи централізованого постачання і каналізації, є колективними власниками розподільчих мереж, які знаходяться у віданні товариства і несуть колективну відповідальність за їх експлуатацію та сплату.

Правом підключення та користування мереж електро, газо та водопостачання і каналізації користуються тільки члени товариства. Власник земельної ділянки і розташованих на ній будівель, виключений з членів товариства або такий, що не зареєстрував своє членство у товаристві, до користування мережами електро, газо та водопостачання і каналізації не допускається (п. 18.4 Статуту).

Крім того, пунктами 18.5-18.9 Статуту передбачено, що всі члени товариства споживачі відповідних послуг здійснюють їх оплату.

Одночасно до виключного права загальних зборів відноситься затвердження правил користування, споживання та оплати електроенергії, системи водопостачання та каналізації членами товариства (п. 12.13-12.14 Статуту).

Як вбачається з матеріалів справи, між СТ “Садовод”та ВАТ “Кримгаз” була укладена угода на будівництво газопроводу.

Відповідно до протоколу правління СТ “Садовод”№ 9 від 15.09.2008 “Про встановлення цільового внеску”прийнято рішення про встановлення цільового внеску на будівництво газових мереж масиву у розмірі 4500грн.

Як свідчать матеріали справи та було встановлено під час перевірки, СТ “Садовод”приймаються ці внески до каси підприємства як компенсація витрат за послуги з підключення до газу та перераховуються виконавцю робіт ВАТ “Кримгаз”.

Крім того, між СТ “Садовод”та ПП “Террікон”укладена угода № 595 від 01.06.2006 на проведення інвентаризації земель, встановлення меж землекористування, оформлення необхідної документації. До договору надано кошторис на виконання робіт з інвентаризації земель, відповідно до якого загальна вартість робіт 33613грн.

СТ “Садовод”перерахувало вказані кошти та протягом перевіреного періоду приймає внески як компенсацію витрат за послуги з інвентаризації земель від членів товариства.

Визначення виконавця житлово-комунальних послуг згідно із ст. 7 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування і перелік житлово-комунальних послуг, право на здійснення яких виборюється на конкурсних засадах, також визначає орган місцевого самоврядування.

Відповідно до Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді, який затверджено наказом Держжитлокомунгоспу від 25.04.2005р. № 60, виконавцем житлово-комунальних послуг може бути субєкт господарювання, предметом діяльності якого є надання відповідних житлово-комунальних послуг та який може забезпечити виконання обовязків, визначених у ч. 2 ст. 21 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”.

Відповідно до Статуту позивача, його діяльністю є здійснення функцій по реалізації прав колективної власності на експлуатацію і використання мереж електропостачання, газопостачання, водопостачання та каналізації, тобто він не є субєктом господарювання, предметом діяльності якого є надання відповідних житлово-комунальних послуг та який може забезпечити виконання обовязків, визначених у ч. 2 ст. 21 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”.

15.10.2003 між ВАТ “Крименерго”(Постачальник) та СТ “Садовод”(Споживач) був укладений договір № 1002 про постачання електричної енергії, відповідно до п. 1 якого Постачальник поставляє електричну енергію Споживачу. Споживач сплачує Постачальнику її вартість та здійснює інші платежі відповідно до умов даного договору та додатків до договору, які є його невідємними частинами.

В силу п. 9.7 даного договору, він вступає в силу з дня його підписання та укладається на строк до 31 грудня 2003. Договір вважається щорічно продовженим, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляді його умов.

Як свідчать матеріали справи, ВАТ “Крименерго”щомісяця виставлялись СТ “Садовод”рахунки до сплати електроенергії (том 1 а.с. 61-75).

СТ “Садовод”(Енергопостачальник) з членами свого товариства (Споживачі) були укладені договори про користування електричною енергією, відповідно до умов яких Енергопостачальник взяв на себе зобовязання поставити Споживачам електричну енергію в обсягах відповідної потужності електроустановок Споживачів, а Споживачі оплачувати отриману електроенергію за обумовленими тарифами (цінами) в строк, передбачений даними договорами (том 2 а.с. 243- 246).

Протоколом правління СТ “Садовод”№ 9 від 29.09.2006 був затверджений розрахунковий тариф для абонентів електромереж СТ “Садовод”за використану електроенергію та наведена його калькуляція (том 2 а.с. 249-250).

Державною інспекцією з контролю за цінами в АРК здійснювались перевірки дотримання СТ “Садовод”державної дисципліни цін при формування, встановленні та застосуванні тарифів на послуги з водопостачання і застосування тарифів на електроенергію, за результатами яких порушень не встановлено (том 3 а.с. 3-7, 8-11).

Також, між СТ “Садовод”та членами товариства були укладені договори про надання населенню, яке проживає у власних житлових будинках, послуг з водопостачання на території СТ “Садовод”, предметом яких є надання СТ “Садовод”споживачам та членам їх сімей, а також іншим особам, які проживають у житловому будинку або садовій ділянці послуги з водопостачання, а споживачі зобовязуються здійснювати оплату за споживання та користування послугами на умовах даних договорів .

Фактів укладання договорів з особами, які не є членами товариства, не було встановлено перевіркою, не надано доказів цьому факту відповідачем і у судовому засіданні суду апеляційної інстанції.

Як свідчать наявні в матеріалах справи відомості оплати за електроенергію та воду, члени товариства вносили СТ “Садовод”плату за електроенергію та воду (том 2 а.с.161-202).

Відповідно до виписок по особовому рахунку та платіжних доручень, СТ “Садовод” сплачувало виставлені ВАТ “Крименерго”та КРП “ВПВКГ м. Сімферополь”рахунки до оплати послуг (том 2 а.с. 15-160). Позивач пояснив суду першої інстанції, що здійснював це за рахунок отриманих від членів товариства коштів.

Відповідно до п. 3.1 ст. 3 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

При цьому, згідно з п. 4.1 ст. 4 даного Закону валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

За таких обставин помилковим є твердження відповідача, що саме позивачем здійснювалася поставка членам кооперативу житлово-комунальних послуг.

Судова колегія зазначає, що кошти, які надходять позивачу від членів товариства, є коштами, що надходять товариству - неприбутковій організації для забезпечення потреб його основної діяльності, що передбачено статутними документами такої неприбуткової організації та положеннями п. 7.11 ст. 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, і таке надходження не повязане з поставкою позивачем членам товариства житлово-комунальних послуг, а отже, в силу п.п. 7.11.5 п. 7.11 ст. 7 вищевказаного Закону звільняються від оподаткування.

Крім того, відповідно до п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України “Про податок на додану вартість”об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Відповідно до п. 1.4 ст. 1 даного Закону поставкою послуг є будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

За таких обставин безпідставними є висновки вивідповідача щодо заниження доходу неприбуткової організації, отриманого у вигляді коштів або майна від проведення основної діяльності, а також заниження податкових зобовязань з ПДВ за вищевказаними господарськими операціями, оскільки товаристом не здійснювалась поставка житлово-комунальних послуг, у позивача були відсутні підстави для реєстрації платником ПДВ, подання звітності та сплати ПДВ протягом перевіреного періоду.

Як свідчать матеріали справи, за даною господарською операцією до позивача рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій ДПІ в Сімферопольському районі № 0004202330 від 06.07.2010 були застосовані фінансові санкцій в сумі 12492609,80грн. за порушення Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Судом першої інстанції по даній справі була призначена судово-економічна експертиза, яка не була проведена через її неоплату, але за результатами дослідження наданих до експертизи касових книг експертом було встановлено:

за період з 01.04.2007 по 31.03.2010 в касу СТ “Садовод” надійшли грошові кошти в сумі 4738622,14грн., що не відповідає даним акту перевірки, висновки якого були покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій ДПІ в Сімферопольському районі №0004202330 від 06.07.2010 про застосування фінансових санкцій в сумі 12492609,80грн. за порушення Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Відповідно до п.1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України №327 від 10.08.2005р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за №925/11205, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Пунктом 2.3.2 Порядку встановлено, що за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно, в тому числі, зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Відповідно до п.2.3.4 Порядку не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання (наприклад, "приховування об'єкта оподаткування", "розкрадання", "привласнення", "описка" тощо).

Відповідно до статті 3 України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” обовязок застосовувати реєстратор розрахункових операцій поширюється на субєктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Однак, суова колегія зазначає, що Садівниче товариство “Садовод” не здійснює жодних видів діяльності, на які розповсюджується дія вищевказаного Закону.

П. 54 Правила надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою КМУ від 09.08.2005р. № 720, передбачено, що залежно від міста, телефони можуть бути встановлені на підприємствах, установах організаціях, в квартирах посадових осіб, які сплачуються за рахунок закладів, де працюють ці особи, у квартирах, де виявлені факти ведення статутної діяльності або встановлені фізичним особам в нежилих приміщеннях.

Відповідно до наявної в матеріалах справи виписки з протоколу зборів уповноважених СТ “Садовод” № 1 від 03.12.2004р., від двох членів товариства ОСОБА_5 та ОСОБА_6 надійшли заяви про можливість надання у користування товариства міських телефонів, у звязку з чим було прийнято рішення про установку належних вищевказаним особам телефонів 377-479 та 267-688 в будівлі розміщення правління товариства та використовувати ці телефони в діяльності СТ “Садовод”з оплатою вартості звязку (том 3 а.с. 230).

П. 5.1 ст. 5 Закону України “про оподаткування прибутку підприємств”визначає, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

В силу пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 даного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Судова колегія вважає, що використання вказаних телефонів поза межами господарської діяльності позивача відповідачем не доведено, тобто позивач правомірно до складу валових витрат відніс витрати на оплату вищевказаних телефонів на загальну суму 11848,34грн.

Судова колегія не може взяти до уваги доводи відповідача, що позивач до авансових звітів включив вказані суми оплат без наявності відповідних документів, які підтверджують дані витрати у виробничих цілях, а саме: розрахункових документів (розрахунків звязку), наданих оператором стаціонарного телефонного звязку, де відображено, котра година переговорів і номер адресата, а також вартість усіх розмов (“деталізація рахунку”); журнал обліку переговорів, де робітники відмічають їх мету та термін зроблених дзвінків, тому как законом не передбачено обовязок платника податку саме такими документами підтверджувати звязок витрат на оплату стаціонарних телефонів зі своєю господарською діяльністю.

Відповідно до п. 5.11 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Відповідно до положень п.п. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4, п.1.1 ст. 1 та п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” податковий агент утримує та перераховує податок лише у разі, коли проводить нарахування доходів; при нарахуванні доходів у податкового агента виникає заборгованість перед одержувачем доходів; нараховані доходи є джерелом для утримання податку з такого доходу; при виплаті такого доходу у податкового агента виникає зобовязання щодо перерахунку до бюджету утриманого за рахунок доходу податку.

Оскільки використання послуг електрозвязку здійснювалось виключно позивачем на підставі протоколів зборів членів товариства та заяв ОСОБА_7 і ОСОБА_8, то вартість оплачених ним послуг звязку не можна вважати додатковим благом, яке включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу членів товариства.

Згідно Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки”, та з приписами п. 2.9 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, яке затверджено Постановою Національного банку України № 637 від 15.12.2004, готівкова виручка (готівка) підприємств (підприємців), у тому числі готівка, одержана з банку, використовується ними для забезпечення потреб, що виникають у процесі їх функціонування, а також для проведення розрахунків з бюджетами та державними цільовими фондами за податками і зборами (обовязковими платежами).

Враховуючи, що готівкові ж кошти, які отримані посадовою особою товариства, справлялись на сплату за телефонні розмови під час здійснення господарської діяльності, відсутні підстави вважати, що позивачем порушені вимоги вищевказаного Указу Президента України.

Щодо витрат на закупівлю товарів у фізичних осіб ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на загальну суму 3825,70грн., судова колегія зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що протягом перевіреного періоду позивач придбав у вказаних осіб товар та послуги на загальну суму 3825,70грн., податок з доходів фізичних осіб при цьому ним не було утримано та перераховано. ОСОБА_11 та ОСОБА_10 під час здійснення спірних операцій були зареєстровані як фізичні особи-підприємці та були платниками єдиного податку, отже такі дії позивача є правомірними.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано суду належних доказів правомірності винесених спірних податкових повідомлень - рішень.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що з боку позивача не мале місце порушення вимог законодавства та висновок суду першої інстанції про обґрунтованість вимог позивача є правильним.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим та Прокуратури Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.03.11 у справі № 2а-9164/10/8/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 29 липня 2011 р.

Головуючий суддяпідписС.Ю. Яковенко

Судді підпис Т.В. Дадінська підпис О.В.Дугаренко З оригіналом згідно

Головуючий суддя С.Ю. Яковенко