Ухвала суду № 17309211, 20.04.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-16388/10/1/0170

20.04.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіКучерука О.В.,

суддів Курапової З.І. , Щепанської О.А. секретар судового засіданняПрохорова Е.В.

за участю сторін:

представника відповідача - Калінчук К.В.,

представник позивача - не зявився,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Трещова О.Р.) від 28.12.2010 року у справі № 2а-16388/10/1/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельно-офісний центр "Казанський" (вул. Казанська, 1-А, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. Мате Залки, 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про визнання протиправними та скасування до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.12.2010 року уточнені позовні вимоги задоволено: визнано протиправними дії Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим (далі по тексту - ДПІ у м. Сімферополі) щодо відмови в реєстрації платником податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-офісний центр "Казанський" та видачі свідоцтва платника податку на додану вартість Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-офісний центр "Казанський"; зобовязано ДПІ у м. Сімферополі здійснити дії щодо реєстрації платником податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-офісний центр "Казанський" згідно заяви від 07.10.2010 року, що надійшла до ДПІ у м. Сімферополі 11.10.2010 року; зобовязано ДПІ у м. Сімферополі видати Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-офісний центр "Казанський"; стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-офісний центр "Казанський" судовий збір у розмірі 3,40грн.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, ДПІ у м. Сімферополі звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.12.2010 року.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити по мотивам, викладеним у ній.

Позивач явку уповноважених представників в судове засідання, призначене на 20.04.2011 року не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Розглянувши справу в порядку ст.ст. 195, 196 КАС України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-офісний центр "Казанський" зареєстровано у якості юридичної особи 21.09.2010 року виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №6323956, код ЄДРПОУ 37285790 та 22.09.2010 року узято на облік в органах державної податкової служби за № 80437, що підтверджується відповідною довідкою ДПІ у м. Сімферополі від 22.09.2010 № 3585/29-0.

11.10.2010 року позивач звернувся до ДПІ в м. Сімферополі із заявою про реєстрацію "Торгівельно-офісний центр "Казанський" у якості платника податків на додану вартість з посиланням на наявність очікуваних оподаткованих операцій більш 300 000 грн., дата початку здійснення операцій зазначена 01.11.2010 року.

Зазначена заява була отримана відповідачем 11.10.2010 року, що підтверджується відміткою представника відповідача на реєстраційній заяві.

20.10.2010 року відповідачем за № 45304/10/15-2 надіслано повідомлення позивачу, в якому заява визнана такою, що не відповідає законодавству, так як невірно заповнені п. 7, п. 8, п. 11 реєстраційної заяви.

Крім того, судом встановлено, що позивач повторно 26.10.2010 року та 08.12.2010 року звертався до відповідача з заявами про реєстрацію платником податку на додану вартість, але згідно з повідомленнями відповідача від 10.11.2010 року та 15.12.2010 року позивачу також було відмовлено у реєстрації у звязку з невідповідністю заяв вимогам законодавства.

Не погодившись з такими діями відповідача позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та способом, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта.

Закон України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (із змінами та доповненнями) (далі по тексту - Закон № 168) визначає платників податку на додану вартість, обєкти, базу та ставки оподаткування, перелік оподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Відповідно до п. 2.1 ст. 2 Закону №168 платником податку є будь-яка особа, яка: а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку; б) підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку; в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.

Згідно з п.п. 2.3.1. п. 2.3. ст. 2 Закону №168 особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість).

Ст. 9 Закону №168 закріплений порядок реєстрації осіб як платників податку на додану вартість, де визначено, що центральний податковий орган веде реєстр платників податку (п.9.1) з метою реєстрації у якості платника ПДВ.

Особа, що бажає зареєструватися, повинна надіслати заяву про реєстрацію на адресу податкового органу з повідомленням про вручення або вручити особисто представником такої особи службовій особі податкового органу. Податковий орган зобовязаний видати заявнику (відправити поштою) свідоцтво про податкову реєстрацію такої особи протягом десяти днів від дня отримання реєстраційної заяви (п. 9.5). Заява про реєстрацію має бути подана (надіслана) податковому органу:

а) особами, що підлягають реєстрації згідно з п.п. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 цього Закону, не пізніше двадцятого календарного дня з моменту досягнення суми оподатковуваних операцій, визначеної зазначеним пунктом;

б) особами, які підлягають податковій реєстрації у зв'язку із здійсненням ними операцій, визначених у п.п. 2.3.2 - 2.3.4 п. 2.3 та п. 2.4 ст. 2 цього Закону, не пізніше ніж за двадцять календарних днів до початку здійснення таких операцій;

в) особами, що прийняли добровільне рішення про реєстрацію платниками податку, не пізніше двадцяти календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками цього податку та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних.

Форми заяви про реєстрацію та свідоцтва про реєстрацію визначаються центральним податковим органом (п.9.6. Закону №168).

Згідно приписів наказу ДПА України "Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість" № 79 від 01.03.2000 року (далі по тексту - Положення №79) реєстрація платником податку на додану вартість здійснюється за заявою особи, яка відповідає вимогам ст. 2 Закону №168 (п.13). Форму заяви про реєстрацію наведено в додатку 1 до Положення № 79.

Дані реєстраційної заяви мають бути достовірними та відповідати відомостям Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр).

Згідно п. 14 Положення №79 протягом десяти календарних днів від дня отримання заяви про реєстрацію за відсутності підстав, визначених п.п. 14.1 цього пункту, податковий орган зобов'язаний видати заявнику (відправити поштою з повідомленням про вручення) Свідоцтво, бланк якого виготовлений на спеціальному папері, що забезпечує захист від підробки. При цьому перебіг десятиденного строку, установленого для податкової реєстрації, розпочинається з першого календарного дня, наступного за днем отримання податковим органом заяви про реєстрацію платника податку. Якщо останній день десятиденного строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день у податковому органі, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Згідно з п.п. 14.1 Положення №79 про реєстрацію платників ПДВ у разі, якщо в заяві про реєстрацію не зазначені обов'язкові реквізити, надані недостовірні або неповні дані, її не скріплено печаткою заявника, не підписано самим платником податку (для фізичних осіб), відповідальною особою платника податку (для юридичних осіб) чи особою, яка має документально підтверджене повноваження від платника податку щодо підпису реєстраційної заяви, то в десятиденний строк з дня отримання заяви податковий орган звертається до особи з письмовою пропозицією подати нову заяву про реєстрацію із зазначенням підстав неприйняття попередньої.

Положення №79 передбачає обовязок субєктів владних повноважень щодо ведення Реєстру платників податку на додану вартість. Згідно п. 20 Положення №79 Державні податкові інспекції в районах, містах і районах міста, а також міжрайонні та обєднані з числа обовязків з ведення Реєстру здійснюють:

- приймання реєстраційних заяв, контроль за повнотою даних щодо відповідальності нормативним документам;

- обробку даних реєстраційних заяв та формування файлів для передання до регіональних органів податкової служби;

- приймання файлів з регіональних баз реєстру з присвоєними індивідуальними податковими номерами;

- видачу Свідоцтв та засвідчення копій;

- формування бази даних платників податку на додану вартість.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем відповідно до вищенаведених положень було надано до ДПІ в м. Сімферополі 11.10.2010 року реєстраційну заяву від 07.10.2010 року, в якій зазначені всі необхідні відомості, що підлягають обовязковому зазначенню у такій заяві.

Щодо посилань відповідача на невірне заповнення п.п. 7, 8, 11 заяви, суд зазначає наступне.

Позивачем був заповнений п. 7 заяви та поставлена позначка в рядку, в якому зазначено, що причиною реєстрації є добровільне рішення заявника, що не суперечить діючому законодавству, у тому числі п. 2.1. ст. 2 Закону України "Про податок на додану вартість".

Доводи представника відповідача, що в цьому випадку позначка має бути проставлена проти першого рядку не відповідає чинному законодавству, оскільки саме на платника податків покладається вибір причин реєстрації платником ПДВ, якщо відсутні підстави для обовязкової реєстрації, та це не може бути підставою для відмови в такій реєстрації.

Крім того, представник відповідача зазначає, що заявником не заповнений п. 8 заяви, а саме дата досягнення загальної суми оподатковуваних операцій.

Проте, враховуючи, що позивач лише розпочинає свою діяльність, при цьому в заяві було зазначено, що очікуваний обсяг оподаткованих операцій за звітний податковий період буде складати більше 300000 гривен, дата початку здійснення операцій зазначена з 01.11.2010 року .

Оскільки визначення дати досягнення суми оподаткованих операцій для позивача, що здійснює реєстрацію за власним бажанням, а не у звязку з обов'язковими причинами, наведеними у ст.. 2 Закону України "Про податок на додану вартість", не є обовязковою умовою для реєстрації платником ПДВ, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що незаповнення п. 8 заяви не є підставою для відмови в реєстрації платником ПДВ.

Щодо посилань заявника апеляційної скарги на незаповнення п. 11 заяви, суд вважає, що ці доводи взагалі не підтверджуються матеріалами справи, так як цей пункт був заповнений та в заяві зазначено, що до заяви додається лише копія свідоцтва про державну реєстрацію, оригінал платіжного документа про сплату суми за свідоцтво.

Інші документи, які мають бути залучені до заяви, діючим законодавством не передбачені.

Отже, оцінюючи зміст реєстраційної заяви, що була подана до відповідача 11.10.2010 року, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що вона є такою, що відповідає вимогам, встановленим чинним законодавством, та позивачем в цій заяві зазначені всі необхідні відомості для проведення реєстрації платника ПДВ достовірно та в повному обсязі, а саме достовірно та у повному обсязі зазначені обовязкові реквізити, заява скріплена печаткою заявника, підписана відповідальною особою платника податку та інше.

Тому відповідач протиправно та безпідставно відмовив у проведенні реєстрації позивача платником податку на додану вартість повідомленням від 20.10.2010 року за № 45304/10/15-2, зазначивши, що заява визнана такою, що не відповідає законодавству, так як невірно заповнені п. 7, п. 8, п. 11 реєстраційної заяви.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ч. 3 ст. 24, ст.ст. 160, 167, ч. 1 ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст.ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.12.2010 року у справі № 2а-16388/10/1/0170 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 26 квітня 2011 р.

Головуючий суддяпідписО.В.Кучерук

Судді підпис З.І.Курапова підпис О.А.Щепанська З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Кучерук