Постанова № 17302086, 21.07.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.2011 року Справа № 5005/5229/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Швець В.В. (доповідач),

суддів: Павловського П.П., Чус О.В.

при секретарі: Литвин А.П.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №157/8 від 05.01.11 р.,

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність б/н від 01.03.11 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу, Товариства з обмеженою відповідальністю “Українські Промислові Ресурси” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20 червня 2011 року у справі №5005/5229/2011

за позовом Державного підприємства “Виробниче обєднання Південний машинобудівний завод їмені О.М. Макарова”, місто Дніпропетровськ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Українські Промислові Ресурси”, місто Дніпропетровськ;

про стягнення 3427494,13 гривень та зобовязання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ДП “Виробниче обєднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова” звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача, ТОВ “Українські Промислові Ресурси”: 2859360 гривень основної заборгованості; 436256,64 гривень інфляційні втрати; 131057,3 гривень - 3% річні; витрати по справі, та зобовязати відповідача одержати у позивача 2 трактора маркою ЮМЗ-6АКМ 40н/к на суму 204240 гривень за договором купівлі-продажу №1288, від 12 травня 2009 pоку.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до пункту п. 1.1 укладеного договору підприємство позивача виготувало для відповідача трактори ЮМЗ-6АКМ 40н/к.

Відповідач зобовязувався прийняти та оплати виготовлену продукцію у повному обсягу відповідно до специфікації.

На час розгляду справи загальна сума заборгованості відповідачем не сплачена.

Рішенням господарського суду у справі №5005/5229/2011, від 20 червня 2011 року (суддя Рудовська І.А.) позовні вимоги задоволено повністю.

Приймаючи спірне рішення господарський суд виходив з того, що відповідно до пункту 1, статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідач не погодившись з рішенням господарського суду подав апеляційну скаргу.

Вважає, що воно винесено з порушенням закону.

Господарський суд при винесенні рішення не в повному обсязі зясував, обставини які мають для справи важливе значення.

Висновки яких дійшов господарський суд, у своєму рішенні не відповідають обставинам справи.

Тому господарським судом було порушено або неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Відповідач просить спірне рішення скасувати та відмовити в задоволені позовних вимог посилаючись на те, що скаржником було повідомлено суд, що у позивача існує діюча заборгованість перед скаржником, яка є безспірною та не погашеною.

У звязку з чим 17 червня 2011 року скаржник подав клопотання про обєднання даної справи зі справою за №33/5005/7268/2011 у судді Рудовської І.А., яка знаходиться у господарському суді, за позовом скаржника до позивача про припинення правовідносин за укладеним договором так, як вказані справи повязані між собою предметом та доказами.

Відповідач вважає, що господарський суд незаконно відмовив у задоволенні вищенаведеного клопотання, та грубо порушив статті 32, 34, 43 ГПК України, оскільки фактично лишив скаржника можливості доводити безпідставність доводів та вимог позивача.

На апеляційну скаргу позивач надав відзив у якому посилається на те, що висновки, викладені в апеляційній скарзі безпідставні і не обгрунтовані, тому просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, вважає необхідним в задоволені апеляційної скарги відмовити, рішення місцевого господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Відмовляючи в задоволені апеляційної скарги судова колегія виходила з наступного:

Господарським судом у судовому засіданні було встановлено, що 12 травня 2009 року між позивачем, ДП “Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова”, продавцем, та відповідачем, ТОВ “УкрПромРесурси”, покупцем, був укладений договір купівлі-продажу №1288.

Відповідно до пункту 1.1 укладеного договору продавець зобовязався в порядку та на умовах, визначених договором, передати у власність покупцю, а покупець зобовязався в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі прийняти та оплатити продукцію у кількості та по ціні згідно специфікації трактори ЮМЗ-6 АКМ 40н/к у кількості 28 штук на загальну суму 2859360 гривень.

Позивач на виконання своїх договірних зобов'язань передав Відповідачу продукцію, що підтверджується товарно-транспортними накладними.

На мамонт розгляду справи заборгованості за укладеним договором складає 2859360 гривень, яка на цей час відповідачем не сплачена.

18 березня 2011 року позивач відповідно до частини 2 статті 530 ЦК України звернувся до відповідача з вимогою №157/257, від 17 березня 2011 року, в якій вимагав від відповідача у семиденний строк одержати у позивача 2 трактора маркою ЮМЗ-6АКМ 40н/к на суму 204240 гривень та сплатити суму основного боргу у розмірі 2859360 гривень, штрафні санкції та повторно виставив дублікати рахунків на оплату.

Вказана вимога залишена відповідачем без відповіді.

Судова колегія погоджується з висновком господарського суду про задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості по укладеному договору інфляційних витрат, 3% річних судових витрат та одержання відповідачем 2 тракторів.

Оскільки Як вбачається із встановлених судом першої інстанції обставин справи №5005/5229/2011, які підтверджуються відповідними доказами, що надало наше підприємство, Відповідач неналежним чином виконав свої договірні (майно-господарські) зобов'язання перед Позивачем оплати поставлених тракторів по договору купівлі - продажу №1288, від 12 травня 2009 року, чим порушив умови по оплаті, укладеного із позивачем договору та вищевказані приписи діючого законодавства України, чим підтвердив правомірність нарахування інфляційних втрат та 3% річних.

На мамонт розгляду справи заборгованість по укладеному договору на цей час відповідачем не сплачена.

Як зазначалось вище відповідно до частини 2, статті 530 ЦК України позивач 18 березня 2011 року звернувся до відповідача з вимогою №157/257, від 17 березня 2011 року, в якій вимагав від відповідача у семиденний строк одержати у позивача 2 трактора маркою ЮМЗ-6АКМ 40н/к на суму 204240 гривень, які були замовлені за договором та не прийняті відповідачем та сплатити суму основного боргу у розмірі 2859360 гривень, штрафні санкції та повторно виставив дублікати рахунків на оплату.

Вказана вимога залишена відповідачем без відповіді.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Укладеним договором був визначений строк розрахунку але відповідачем порушив його не розрахувався у зазначений термін.

Крім того відповідно до частини 4, статті 690 ЦК України, якщо покупець без достатніх підстав зволікає з прийняттям товару або відмовився його прийняти, продавець має право вимагати від нього прийняти та оплатити товар або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Заявлене клопотання відповідачем, судова колегія вважає залишити без задоволення оскільки позовні вимоги за справою №335005/7268/2011 не є однорідними.

З врахуванням вищевикладеного судова колегія вважає апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення залишити без змін.

На підставі наведеного та керуючись статтями 99, 101-103, 105 ГПК України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу, Товариства з обмеженою відповідальністю “Українські Промислові Ресурси” залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20 червня 2011 року у справі №5005/5229/2011 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий В.В. Швець

СуддіП.П. Павловський

О.В. Чус