Ухвала суду № 17301811, 05.07.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

05.07.11

Справа №5021/1372/2011.

Суддя господарського суду Сумської області Зражевський Ю.О., розглянувши заяву від 08.06.2011р. Фірми «ЛІГО ГмбХ», Дортмунд, Німеччина про забезпечення позову

по справі № 5021/1372/2011

за позовом фірми «ЛІГО ГмбХ», Дортмунд, Німеччина до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельної компанії «Іновація», м. Суми про стягнення 113 044 грн. 96 коп.,

За участю представників сторін:

Від позивача: Пархоменко Д.В.

Від відповідачів: не з’явився

За участю секретаря судового засідання Черненко І.О.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду від 20.06.2011р. порушено провадження у справі № 5021/1372/2011 за позовом за позовом фірми «ЛІГО ГмбХ», Дортмунд, Німеччина до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельної компанії «Іновація», м. Суми про стягнення 113 044 грн. 96 коп.

Позивач звернувся до суду з письмовою заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачу в розмірі 9 676, 21 ЄВРО, що відповідно до курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову: 1168,2772 грн. за 1000 ЄВРО, становить 113 044,96 грн.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або із своєї ініціативи має право вжити передбачених ст. 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Коментована стаття містить правила про підстави забезпечення позову у господарському процесі, що є по суті створенням можливості для майбутнього реального виконання рішення господарського суду. Воно застосовується тоді, коли відповідач здійснює або може здійснити дії, які можуть утруднити або зробити неможливим реальне виконання судового рішення. Слід зазначити, що закріплення у процесуальному законодавстві таких положень є однією з гарантій захисту прав та інтересів юридичних та фізичних осіб, які зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності.

Відповідно до Роз’яснення президії Вищого арбітражного господарського суду від 23.08.1994 р. № 02-5/611 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

Забезпечення позову у господарському процесі — це вжиття господарським судом, у провадженні якого знаходиться справа, певних заходів щодо охорони прав та інтересів позивача для створення можливості реального виконання позитивного (для позивача) рішення суду. Здійснення господарським судом дій щодо забезпечення позову провадиться у разі необхідності з метою забезпечення виконання рішення суду. Так, відповідно до коментованої статті забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Отже, підставами забезпечення господарського позову є: 1) утруднення виконання рішення господарського суду; 2) неможливість виконання рішення господарського суду. Наявність цих підстав необхідна, інакше безпідставне вжиття таких заходів може призвести до порушення прав та інтересів сторін у справі, що є неприпустимим.

Стаття 66 ГПК передбачає, що забезпечення позову може проводитися на будь-якій стадії процесу, починаючи від порушення провадження у справі і до ухвалення господарським судом рішення по суті справи.

Враховуючи вимоги ст. 33 ГПК України, наведення доказів наявності фактичних обставин, з якими позивач пов’язує необхідність застосування заходів до забезпечення позову, є обов’язковим.

Підстави забезпечення позову необхідно доводити документально. Суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову (постанова ВГСУ від 24.01.2008 р. у справі № 27/334).

Як вбачається з позовної заяви, на виконання контракту від 30.07.2010р., укладеного між сторонами у даній справі, позивачем (покупцем) було здійснено предоплату за поставку продукції в повному обсязі. П. 7.1. контракту строк виконання зобов’язання настав ще 14.09.2010р., однак всупереч контракту зобов’язання відповідача (покупця) по поставці продукції на суму 8179,56 ЄВРО до цього часу залишаються невиконаними. На вимогу позивача повернути вказану суму попередньої оплати, викладену у претензії від 24.03.2011р. № 28/11, в якому відповідач визнав наявність зобов’язань перед позивачем, однак відповіді щодо повернення оплати продукції в розмірі 8 179,56 ЄВРО не надав та жодних дій на виконання поставки у вказані строки так і не вчинив. Як зазначає позивач, ігнорування його вимог відповідачем щодо повернення суми попередньої оплати, дає підстави вважати, що з боку відповідача існує реальна загроза ухилення від виконання рішення суду в разі задоволення позову. Крім того, відповідач у своєму листі від 28.03.2011р. № 28/11 зазначив про необхідність поповнення ним оборотних коштів, що свідчить про нестабільність фінансового становища відповідача.

Оскільки поданими позивачем з урахуванням вимог ст.ст. 33 та 66 ГПК матеріалами встановлений факт можливості ухилення відповідача від виконання рішення суду в разі задоволення позову, а також факт існування ризику неможливості виконання рішення господарського суду в майбутньому (у разі повного або часткового задоволення позовних вимог) суд вбачає, що є всі законні підстави для забезпечення позову по даній справі.

Відповідно до ст.ст. 66, 67 ГПК України господарський суд вважає за необхідне задовольнити дану заяву відповідно до ст. 66, 67 ГПК України шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачу в розмірі 9 676, 21 ЄВРО, що відповідно до курсу (встановленого Національним банком України на день подання позову - 1168,2772 грн. за 1000 ЄВРО) становить 113 044,96 грн.

Тому, керуючись ст. ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Заяву позивача від 08.06.2011р 07.12.2010р. про забезпечення позову задовольнити.

2. Накласти арешт на грошові кошти, що належать відповідачу в розмірі 9 676, 21 ЄВРО, що відповідно до курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову: 1168,2772 грн. за 1000 ЄВРО, становить 113 044,96 грн.

3. Ухвалу направити сторонам по справі та ДВС Сумського міського управління юстиції.