Рішення № 17301107, 24.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 61/26324.06.11 За позовом:Приватного підприємства "СВКА "Маркет"

до:Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-будівельна спілка"

про: стягнення заборгованості 55 879 грн. 57 коп.

Суддя Івченко А.М.

Представники Позивача:ОСОБА_1, довіреність №10 від 08.06.2011 Відповідача:не зявились

В судовому засіданні 24.06.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного підприємства "СВКА "Маркет" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-будівельна спілка"про стягнення заборгованості 55 879 грн. 57 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2011 порушено провадження у справі № 61/263, розгляд справи призначено на 15.06.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2011 розгляд справи було відкладено на 24.06.2011 у звязку з неявкою відповідача в судове засідання.

Представник позивача в судове засідання 24.06.2011 зявився, підтримав позовні вимоги з урахуванням збільшень.

Відповідач в судове засідання 24.06.2011 не зявився, своїх представників не направив, вимог ухвали суду не виконав, витребуваних судом документів не надав.

Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Як убачається з матеріалів справи, ухвали суду, якими сторін повідомлялось про розгляд справи надсилались судом належним чином, однак відповідач своїм правом не скористався.

У судовому засіданні 24.06.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем (виробник) та відповідачем (дистрибютор) був укладений дистрибюторський договір №01/2 від 02.11.2009р. (надалі Договір), відповідно до умов якого виробник зобов'язався передати у власність дистрибютору товар в кількості та у строки, передбачені в Договорі, а дистрибютор зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах цього Договору.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частин 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 6.3 Договору розрахунки за кожну партію товару, що поставляється, здійснюються після його реалізації дистрибютором, але не пізніше 90 робочих днів з моменту поставки кожної партії товару.

Позивач на виконання умов вищевказаного Договору поставив відповідачу товар на загальну суму 60 097 грн. 56 коп. за видатковими накладними №2-00000423 від 11.06.2010 на суму 21 038 грн. 80 коп., №2-00000485 від 01.07.2010 на суму 25202 грн. 30 коп. та №2-000728 від 02.09.2010 на суму 13 856 грн. 46 коп.

Однак відповідач оплатив поставлений позивачем товар частково в сумі 10289 грн. 57 коп.

Таким чином, відповідач не розрахувався з позивачем за поставлений товар в повному обсязі, внаслідок чого у відповідача утворилась перед позивачем заборгованість в розмірі 49 807 грн. 99 коп. (60 097 грн. 56 коп.- 10289 грн. 57 коп.).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобовязання виконав належним чином, зауважень щодо поставки товару від відповідача не надходило, тоді як відповідач за цей товар розрахунок не здійснив.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобовязань, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за Договором у розмірі 49 807 грн. 99 коп. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача три проценти річних та інфляційні збитки від простроченої суми відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача вимоги позивача про стягнення з відповідача 648 грн. 08 коп. трьох відсотків річних, 2 075 грн. 08 коп. збитків від інфляції, визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, згідно з позовними вимогами, позивач просить стягнути з відповідача пеню за порушення строків оплати товару.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань", положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобовязання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобовязань, тому є підстави для застосування відповідальності.

Відповідно до п. 10.2 Договору, за невиконання або неналежне виконання пункту 6.3 цього Договору дистрибютор оплачує виробнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

Згідно розрахунку позивача, розмір пені становить 3 346 грн. 47 коп. та підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-будівельна спілка"(04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, буд.10; код 36038704) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Приватного підприємства "СВКА "Маркет" (63734, Харківська обл., м. Купянськ, селище міського типу Ківшарівка, буд.31, кв.67; код 36457698) 49 807 (сорок девять тисяч вісімсот сім) грн. 99 коп. основного боргу, 3 346 (три тисячі триста сорок шість) грн. 47 коп. пені, 648 (шістсот сорок вісім) грн. 08 коп. три відсотки річних, 2 075 (дві тисячі сімдесят пять) грн. 08 коп. збитків від інфляції, 558 (пятсот пятдесят вісім) грн. 78 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяА.М. Івченко Дата підписання рішення: 27.06.2011