Постанова № 17299773, 25.05.2011, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2270/5926/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2011 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіФелонюк Д.Л.

при секретаріБуяновській М.С.

за участі:позивача - ОСОБА_3

представника відповідача - ОСОБА_4 за довіреністю від 20.01.2011р. №08-24/284

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до відділу Державної виконавчої служби Віньковецького районного управління юстиції про визнання неправомірними дій та скасування постанов, -

У судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини постанови згідно ст.160 КАС України.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до відділу Державної виконавчої служби Віньковецького районного управління юстиції, в якому просить визнати постанови та дії по їх винесенню ВДВС Віньковецького районного управління юстиції "Про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій" від 31.03.2011р., "Про стягнення з боржника виконавчого збору" від 31.03.2011р., "Про виділення постанови про стягнення витрат, пов"язаних з організацією та проведенням виконавчих дій від 31.03.2011р. в окреме провадження", "Про виділення постанови про стягнення виконавчого збору від 31.03.2011р. в окреме провадження", "Про відкриття виконавчого провадження на стягнення виконавчого збору" від 01.04.2011р., "Про відкриття виконавчого провадження та стягнення витрат" від 01.04.2011р. - неправомірними та скасувати їх.

Вказує на те, що постанови Віньковецького ВДВС являються безпідставними, незаконними та підлягають скасуванню. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у Віньковецького ВДВС не було підстав проводити виконавчі дії, оскільки в процесі виконання судового наказу Віньковецького районного суду від 18.04.2008р. про стягнення з нього 35460,68 грн. несплаченої заборгованості по кредитному договору, 8239,65 грн. простроченої заборгованості по кредитному договору та 52,69 грн. пені між ним та кредитором була укладена мирова угода від 29.09.2007р., яка діяла до 30.09.2009р.. Крім того, 02.09.2010 між ним та кредитором була переукладена угода про розстрочку погашення заборгованості по кредитній угоді №257 від 22.04.2002р. і листом кредитора №271 від 02.09.2010р. відповідно до ст.33 Закону України “Про виконавче провадження”її було направлено до Віньковецького ВДВС для розгляду по суті та виконання вимог ч.1 ст.372 ЦПК України, але цього не було виконано. 11.03.2011 року кредитор направив лист до Віньковецького ВДВС про повернення виконавчого документа за його вимогою. Постановою Віньковецького ВДВС від 31.03.2011р. було повернуто вищевказаний документ без виконання виконавчих дій. Вважає, що в зв”язку з укладеними між ним та кредитором мировими угодами підстав для проведення виконавчих дій у відповідача не було, отже оскаржувані постанови не відповідають фактичним обставинам справи та чинному законодавству, а тому підлягають скасуванню.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі та наполягає на їх задоволенні, обґрунтовуючи наданими в матеріали справи доказами.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечує, про що подав відповідні письмові заперечення. В обґрунтування своїх заперечень вказує, що факти вказані позивачем у позовній заяві не знаходять свого підтвердження. Так, 26.05.2008р. до відділу ДВС Віньковецького РУЮ на виконання надійшов судовий наказ №2н-16/08 від 18.04.2008р. про стягнення з позивача 8239,65 грн. простроченої заборгованості по кредитному договору. 27.05.2008р. державним виконавцем у відповідності до ст.ст. 3, 18, 24 Закону України “Про виконавче провадження” (в редакції до 04.11.2010 року) було відкрито виконавче провадження, встановлено строк для добровільного виконання до 03.06.2008 року, однак позивачем в добровільному порядку рішення виконане не було. 03.08.2008 року дане виконавче провадження приєднано до зведеного виконавчого провадження та розпочате примусове виконання цього рішення. 28.09.2007, 01.06.2010 року арештовано належний позивачу рахунок. 24.09.2007р., 02.03.2010р., 18.02.2011р. арештоване належне позивачу майно. 15.03.2011р. до відділу надійшла заява стягувача щодо повернення виконавчого документа, в зв'язку з чим державним виконавцем 31.03.2011 року винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, та відповідно до вимог ст.28 Закону України “Про виконавче провадження” (нової редакції) винесено постанову про стягнення з боржника (позивача) виконавчого збору розмірі 10 % від суми, що підлягає стягненню, а саме в розмірі 4398,68 грн.. В ході виконання виконавчого провадження №7625369 відділом понесені витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій в сумі 25,39 грн., в зв'язку з чим 31.03.2011р., відповідно до ст.41 Закону України “Про виконавче провадження” державним виконавцем винесена відповідна постанова. Відповідно до п.3.9 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби 31.03.2011р. державним виконавцем прийнято рішення про виділення постанови про стягнення витрат та про стягнення виконавчого збору в окреме виконавче провадження. Керуючись ст.25 Закону України “Про виконавче провадження” 01.04.2011р. державним виконавцем прийнято рішення про відкриття виконавчих проваджень по виконанні вищезазначених виконавчих документів та винесено відповідні постанови. Зазначає, що мирова угода і угода про розстрочку погашення заборгованості, які подані суду позивачем, не затверджені судом. Вважає, що вказані у позові вимоги позивача не знаходять законодавчого обґрунтування та є безпідставними.

Заслухавши позивача, представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному звязку і сукупності, суд вважає, що позовні вимоги слід залишити без задоволення на підставі наведеного нижче.

Судом встановлено, що 18.04.2008 року Віньковецьким районним судом Хмельницької області видано судовий наказ за №2н-16/08 про стягнення з ОСОБА_3, жителя АДРЕСА_1 на користь Державного підприємства "Хмельницький обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі" м.Хмельницький, вул.Грушевського 87, ЄДРПРУ 30865339, р\р 37127006000081, МФО 815013, ГУДКУ у Хмельницькій області 8239 (вісім тисяч двісті тридцять дев"ять) грн. 65 коп. простроченої заборгованості по кредитному договору, 52 (п"ятдесят дві) грн. 69 коп. пені та 35460 (тридцять п"ять тисяч чотириста шістдесят) грн. 68 коп. несплаченої заборгованості по кредитному договору. Стягнуто з боржника на користь стягувача судовий збір 233,77 грн.. Судовий наказ набрав законної сили 08.05.2008 року.

За заявою Державного підприємства "Хмельницький обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі" від 20.05.2008 року №1372, 27.05.2008 року заступником начальника відділу державної виконавчої служби Віньковецького районного управління юстиції Лужняк В.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП №7625369) щодо примусового виконання судового наказу за №2н-16/08 виданого 18.04.2008 року Віньковецьким районним судом про стягнення з ОСОБА_3 43986,79 грн. боргу та надано позивачеві строк для добровільного виконання судового наказу у строк до 03.06.2008 року. Однак боржником в добровільному порядку рішення виконане не було. В зв'язку з цим, 03.08.2008 року дане виконавче провадження приєднано до зведеного виконавчого провадження та державним виконавцем розпочате примусове виконання цього рішення. По зведеному виконавчому провадженні проведено ряд виконавчих дій, спрямованих на примусове виконання рішення: 28.09.2007р., 01.06.2010 року арештовано належний боржнику рахунок; 24.09.2007р., 02.03.2010р., 18.02.2011 року арештовано належне позивачу майно (транспортний засіб, домоволодіння), що не заперечується сторонами. 15.03.2011 року до відділу Державної виконавчої служби Віньковецького районного управління юстиції надійшла заява стягувача - Державного підприємства "Хмельницький обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі" щодо повернення судового наказу Віньковецького райсуду №2-н-16 виданий 18.04.2008 року про стягнення 4986,79 грн. боргу з ОСОБА_3. В зв"язку з чим, 31.03.2011 року заступником начальника відділу державної виконавчої служби Віньковецького районного управління юстиції Лужняк В.О. було винесено постанову (ВП №7625369) про повернення виконавчого документа стягувачеві, на підставі ст.50, п.1. ч.1 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження" без виконання. Відповідно до ст.28 Закону України “Про виконавче провадження”, за невиконання боржником рішення в установлений для добровільного виконання строк, 31.03.2011 року державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Віньковецького районного управління юстиції Коханом В.В., було винесено постанову (ВП №7625369) про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 4398,68 грн., та відповідно до ст.41 Закону України “Про виконавче провадження”, постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 31.03.2011р..

31.03.2011 року винесені постанови про стягнення виконавчого збору від 31.03.2011р. в окреме виконавче провадження та про виділення постанови про стягнення витрат пов"язаних з організацією та проведенням виконавчих дій від 31.03.2011р. в окреме виконавче провадження.

01.04.2011 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Віньковецького районного управління юстиції Кохан В.В., у відповідності до положень ст.ст. 17, 19, 20, 25 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанови про відкриття виконавчого провадження (ВП №25564809) щодо примусового виконання постанови виданої 31.03.2011 року ДВС про стягнення з ОСОБА_3 4398,68 грн. виконавчого збору та про відкриття виконавчого провадження (ВП №25565009) щодо примусового виконання постанови виданої 31.03.2011 року ДВС про стягнення з ОСОБА_3 25,39 грн. витрат, надано позивачеві строк для добровільного виконання вищевказаних постанов у строк до 08.04.2011 року.

Відповідно до ст.1 Закону України “Про виконавче провадження” (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 19 Закону визначено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

За змістом ч.2 ст.25 Закону визначено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови, та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Згідно п.1 ч.1 ст.47 Закону виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо є письмова заява стягувача. Про повернення стягувачу виконавчого документа державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований (ч.4 ст.47 Закону).

Відповідно до ст.28 Закону у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Відповідно до ст.41 Закону витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. Про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби.

Відповідно до п.7 ч.2 ст.17 Закону постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу є виконавчими документами та підлягають виконанню державною виконавчою службою.

Відповідно до ч.7 ст.28 Закону у разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру та в разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.

Положенням частини 3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на викладене вище, відсутні будь-які підстави вважати, що оскаржувані дії відповідача суперечать вимогам законодавства і є неправомірними.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, а постанови відділу Державної виконавчої служби Віньковецького районного управління юстиції від 31.03.2011р. "Про повернення виконавчого документа стягувачеві", "Про виділення постанови про стягнення виконавчого збору від 31.03.2011р. в окреме виконавче провадження", "Про виділення постанови про стягнення витрат пов"язаних з організацією та проведенням виконавчих дій від 31.03.2011 року в окреме виконавче провадження", "Про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій", "Про стягнення з боржника виконавчого збору", від 01.04.2011 року "Про відкриття виконавчого провадження" ВП №25564809, ВП №25565009 прийняті у відповідності до норм чинного законодавства.

При цьому, суд не бере до уваги посилання позивача на мирову угоду №1 від 24.09.2007 року, укладену між позивачем та Державним підприємством "Хмельницький обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі", як на підставу для відсутності у ДВС повноважень на проведення виконавчих дій, оскільки вона не затверджена судом, і відповідно, не є чинною (обов'язковою умовою затвердження угоди судом є п. 4 поданої угоди). До уваги не береться і укладення 02.09.2010 року угоди про розстрочку погашення заборгованості, оскільки дана розстрочка судом не затверджена. При цьому судом враховується та не заперечується сторонами, що до суду з відповідною заявою не звертались.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов до висновку, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення прийняття рішення безсторонньо (неупереджено) добросовісно, а відтак підстави для задоволення позову відсутні.

Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У позові ОСОБА_3 до відділу Державної виконавчої служби Віньковецького районного управління юстиції про визнання неправомірними і скасування постанов від 31.03.2011р. "Про повернення виконавчого документа стягувачеві", "Про виділення постанови про стягнення виконавчого збору від 31.03.2011р. в окреме виконавче провадження", "Про виділення постанови про стягнення витрат пов"язаних з організацією та проведенням виконавчих дій від 31.03.2011 року в окреме виконавче провадження", "Про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій", "Про стягнення з боржника виконавчого збору", від 01.04.2011 року "Про відкриття виконавчого провадження" ВП №25564809, ВП №25565009 та визнання неправомірними дій по їх винесенню - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Повний текст постанови виготовлено 26 травня 2011 року

Суддя/підпис/ "Згідно з оригіналом" СуддяД.Л. Фелонюк