Постанова № 17297592, 18.07.2011, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/796/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2011 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Стеценко О.О.

секретарях- Височенко Н.М., Колотовічевій Г.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Біла Акація»до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0005632310/0 від 09.07.2010 року, № 0005632310/1 від 31.08.2010 року, № 0008592310/2 від 04.11.2010 року, № 0008592310/3 від 17.01.2011 року,-

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЛА АКАЦІЯ»(далі - Позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси (далі Відповідач), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, позивач просить визнати недійсними податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси № 0005632310/0 від 09.07.2010 року, № 0005632310/1 від 31.08.2010 року про донарахування позивачу суми податкового зобовязання (з урахуванням штрафних фінансових санкцій) за платежем з податку на прибуток на суму 744239,00 грн., в тому числі за основним платежем 371153,00 грн. та за штрафними фінансовими санкціями 373086,00 грн., № 0008592310/2 від 04.11.2010 року та № 0008592310/3 від 17.01.2011 року про донарахування позивачу суми податкового зобовязання (з урахуванням штрафних фінансових санкцій) за платежем з податку на прибуток на суму 664613,50 грн., в тому числі за основним платежем 371153,00 грн. та за штрафними фінансовими санкціями 293460,50 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 25.06.2010 року, за результатами планової виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 31.12.2009 року, що була проведена на ТОВ «БІЛА АКАЦІЯ», ДПІ в Приморському районі м. Одеси було складено акт №7716/23-4/30495324 (далі Акт перевірки). Згідно висновків Акту перевірки встановлені порушення пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, пп. 5.5.1 п.5.5 ст.5, п.6.1 ст.6, пп.7.1.1 п.7.1, пп.7.3.3 п.7.3 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року №334/94-ВР у (далі Закон №334/94-ВР), в результаті чого занижено податок на прибуток за перевіряємий період на 1399101 грн., в т.ч. за 4 квартал 2008 року занижено на 425561 грн., за 1 квартал 2009 року занижено на 22049 грн., за 2 квартал 2009 року занижено на 62393 грн., за 3 квартал 2009 року занижено на 1104866 грн., за 4 квартал 2009 року завищено на 215768 грн. та завищено відємне значення обєкту оподаткування податком на прибуток на 58071040 в т.ч. 27446023 грн. за 2008 рік та 30625017 за 2009 рік; п.4.1 ст. 4 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(далі Закон № 168/97-ВР), в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість в сумі 4934148 грн., в т.ч. за липень 2009 року на 196734 грн., за серпень 2009 року на 866928 грн., за вересень 2009 року на 905130 грн., за квітень 2009 року на 828489 грн., за листопад 2009 року на 694794 грн., за грудень 2009 року на 866486 грн., та завищення залишку відємного значення податку на додану вартість, який включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в сумі 575587 грн. На підставі Акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0005632310/0 від 09.07.2010 року (далі повідомлення-рішення № 0005632310/0), відповідно до якого визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) Позивача з податку на прибуток 744239,00 грн. (за основним платежем 371153, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 373086,00 грн.). Позивач подав до відповідача скаргу № 17 від 16.07.2010 року про скасування вказаного повідомлення-рішення, за результатами розгляду якої, скаргу залишено без задоволення та винесено позивачу податкове повідомлення-рішення № 0005632310/1 від 31.08.2010 року (далі повідомлення-рішення №0005632310/1) відповідно до якого визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) Позивача з податку на прибуток 744239,00 грн. (за основним платежем 371153, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 373086,00 грн.). Позивачем було подано повторну скаргу № 28 від 07.08.2010 року про скасування повідомлень-рішень № 0005632310/0 та № 0005632310/1. Відповідно до рішення Державної податкової адміністрації в Одеській області від 04.11.2010 року №40114/10/25-0007 про результати розгляду повторної скарги, частково скасовано податкові повідомлення-рішення № 0005632310/0 та № 0005632310/1 у частині застосування штрафних фінансових санкцій на суму 79625,5 грн. та в цій же частині рішення відповідача від 31.08.2010 року № 66442/10/25-012 про результати розгляду первинної скарги, а скаргу в цій частині задоволено, в іншій частині зазначені рішення залишені без змін, а скарга позивача без задоволення. На підставі Акту перевірки та рішення про результати розгляду повторної скарги від 04.11.2010 року № 40114/10/25-0007 відповідачем винесено позивачу податкове повідомлення-рішення від 04.11.2010 року №0008592310/2 (далі повідомлення-рішення № 0008592310/2). Позивачем було подано скаргу до Державної податкової адміністрації України про скасування податкових повідомлень-рішень № 0005632310/0, № 0005632310/1 та № 0008592310/2.

02.02.2011 року позивачем одержано податкове повідомлення-рішення № 0008592310/3 від 17.01.2011 року (далі повідомлення-рішення № 0008592310/3), прийняте на підставі Акту перевірки та рішення про результати розгляду повторної скарги від 17.01.2011 року під № 995/7/25-0515, відповідно до якого визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) позивача за платежем податок на прибуток 664613,5 грн. (за основним платежем 371153,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 293460,50 грн.).

Позивач вважає, що перевірка проводилась з порушенням встановленого порядку та не погоджується з висновками викладеними в Акті перевірки посилаючись на наступне.

В порушення порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005 року, Акт перевірки не надавався для ознайомлення уповноваженій особі позивача. 01.07.2010 року поштовим звязком позивачем отримано конверт відповідача, в якому містилися чисті аркуші паперу, про що відповідач був повідомлений листом від 06.07.2010 року. Відповідачем не були враховані пояснення та зауваження, які надавались посадовими особами позивача в ході перевірки. Акт перевірки був складений з пропущенням встановленого пятиденного строку, оскільки перевірка проводилась з 17.05.2010 року по 14.06.2010 року, а Акт перевірки датований 25.06.2011 року.

Позивач вважає, що не занижував валовий дохід на 1286053 грн. на курсові різниці по непогашеній сумі кредиту, оскільки, відповідно до пп.7.3.3 п.7.3 ст.7 Закону №334-/94-ВР, правомірно здійснював перерахунок балансової вартості заборгованості, основна сума якої виражена в іноземній валюті (за кредитним договором №000018/2005 від 08.08.2005 року, укладеним з Компанією «Юнілот Лімітед», та кредитним договором № КБ-194Д від 03.07.2007 року) в гривні за офіційним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату її оприбуткування (виникнення) та правомірно відобразив валові витрати та валові доходи внаслідок такого перерахунку. Також позивач вважає, що пп.5.5.1 п.5.5 ст.5 Закону №334/94-ВР не регулює питання віднесення до складу валових доходів чи валових витрат результатів перерахунку балансової вартості заборгованості, основна сума якої виражена в іноземній валюті, така операція є операцією особливого виду, яка регулюється пп.7.3.3 п.7.3 ст.7 Закону України №334/94-ВР. Крім цього, відповідно до п.4.1.3. ст.4 Закону №334/94-ВР, валовий дохід включає доходи від операцій, передбачених ст.7 цього Закону. Позивач стверджує що, оскільки кошти, отримані позивачем за кредитним договором №000018/2005 від 08.08.2005 року та кредитним договором №КБ-194Д від 03.07.2007 року, були використані в господарській діяльності позивача, а саме, направлені на придбання земельної ділянки розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та квартир, розташованих за адресою: АДРЕСА_2, то висновок відповідача про те, що доходи та витрати, повязані із залученням кредитних коштів (відсотків за кредит, курсові різниці тощо) не відносяться до складу валових витрат та валових доходів позивача, суперечить п.1.3.2 ст.1, пп.5.5.1 п.5. ст.5 Закону №334/94-ВР. В обґрунтування своїх доводів позивач зазначає, що зазначені операції щодо придбання квартир та земельної ділянки, аналогічні операції щодо перерахунку балансової вартості заборгованості, основна сума якої виражена в іноземній валюті (за кредитним договором № 000018/2005 від 08.08.2005 року та кредитним договором № КБ-194Д від 03.07.2007 року) були предметом планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2008 року, за результатами якої складено Акт №5033/23-4/30495324 від 25.03.2009 року, який свідчить про відсутність порушень податкового законодавства при здійсненні цих операцій.

Позивач вважає, що не порушував пп.7.1.1. п.7.1. ст.7 Закону №334/94-ВР та не занижував валовий дохід в розмірі 4111790 грн. Підставою для висновку про порушення позивачем пп.7.1.1. п.7.1. ст.7 Закону №334/94-ВР став відображений в Акті перевірки, результат порівняння цін на оренду нежитлових приміщень на першому поверсі будинку №21 по вул. Дерибасівській у м. Одесі субєктом господарської діяльності ОСОБА_2 по договору суборенди № 12 від 31.07.2009 року нежитлового приміщення, загальною площею 59 кв.м., укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «Єврооптика»із ціною за якою позивач здавало в оренду ТОВ ЦПК «Неомодуль»нежитлові приміщення торгового центру «Європа»загальною площею 7577, 8 кв.м. по договору №05/09-О від 01.01.2009 року. На підтвердження своїх доводів позивач посилається на постанову Одеського окружного адміністративного суду по справі №2а-9232/10/1570, в якій зроблено висновок про протиправність рішень про застосування до позивача звичайних цін при донарахуванні податкових зобовязань під час проведення перевірки підприємства за період з 01.10.2008 року по 31.12.2009 року та відсутність порушень з боку позивача пп.7.1.1. п.7.1. ст.7 Закону №334/94-ВР.

Позивач вважає, що не порушував пп.1.22.1 п.1.22 ст.1, пп. 4.1.6. п.4.1. ст.4 Закону №334/94-ВР, та не занижував валовий дохід в розмірі 1062520 грн. Підставою для висновку про порушення позивачем пп.1.22.1 п.1.22 ст.1, пп.4.1.6. п.4.1. ст.4 Закону №334/94-ВР стало твердження відповідача, відображене в Акті перевірки, стосовно того, що сума кредиторської заборгованості, яка виникла у позивача в грудні 2005 року в розмірі 1062520 гривень перед ОСОБА_1 за придбану нерухомість, згідно договорів купівлі-продажу від 30.12.2005 року, не була включена до складу валових доходів, оскільки, якщо сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності, вона підпадає під визначення безповоротної фінансової допомоги та включається до складу валових витрат. Заперечуючи проти цього твердження Позивач зазначає, що при проведенні перевірки не були досліджені обставини перебігу, переривання та збільшення позовної давності. Позивач зазначає, що відповідно до договорів про досудове врегулювання спору, укладеного між ним та ОСОБА_1 30.12.2007 року, позивач визнав та підтвердив заборгованість на суму 505 000 грн. та 557 520 грн., було збільшено строк виконання зобовязань до 31.08.2010 року, на час проведення перевірки частина вказаної заборгованості була погашена, що підтверджується платіжними дорученнями № 42 від 26.02.2010 року на суму 557520 грн. та №142 від 22.07.2010 року на суму 492145 грн.

Позивач вважає, що не завищував валові витрати за період з 01.10.2008 року по 31.12.2009 року на 57225080 грн. та правомірно відніс до складу валових витрат першого кварталу 2009 року суму відємного значення обєкту оподаткування за 2008 рік 27446023 грн., оскільки висновки відповідача про порушення, наведені в п. 3.1.1 (пп.1 та ч.ч. 1, 3) та пп.3.1.2 (пп.7) Акту перевірки суперечать чинному законодавству України, про що вже було зазначено в позовній заяві.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та наданих до суду поясненнях та документах.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, надав суду письмові заперечення та усні пояснення, які співпадають з доводами щодо наявності порушень в діяльності Позивача, наведеними в Акті перевірки.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та проаналізувавши надані ними докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

ТОВ «БІЛА АКАЦІЯ»зареєстровано 19.07.1999 року Виконавчим комітетом Одеської міської ради (свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи Серія А00 №254279).

Відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок субєктів господарювання на 2 квартал 2010 року відповідачем була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «БІЛА АКАЦІЯ»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 31.12.2009 року. За результатами перевірки було складено акт №7716/23-4/30495324 від 25.06.2010 року про результати планової виїзної перевірки ТОВ «БІЛА АКАЦІЯ», код за ЄДРПОУ 30495324, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 року по 31.12.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 31.12.2009 року. Згідно висновків Акту перевірки встановлені порушення пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, пп.5.5.1 п.5.5 ст.5, п.6.1 ст.6, пп.7.1.1 п.7.1, пп.7.3.3 п.7.3 ст.7 Закону №334/94-ВР, в результаті чого занижено податок на прибуток за перевіряємий період на 1399101 грн., в т.ч. за 4 квартал 2008 року занижено на 425561 грн., за 1 квартал 2009 року занижено на 22049 грн., за 2 квартал 2009 року занижено на 62393 грн., за 3 квартал 2009 року занижено на 1104866 грн., за 4 квартал 2009 року завищено на 215768 грн. та завищено відємне значення обєкту оподаткування податком на прибуток на 58071040 в т.ч. 27446023 грн. за 2008 рік та 30625017 за 2009 рік; п.4.1 ст.4 Закону № 168/97-ВР, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість в сумі 4934148 грн., в т.ч. за липень 2009 року на 196734 грн., за серпень 2009 року на 866928 грн., за вересень 2009 року на 905130 грн., за квітень 2009 року на 828489 грн., за листопад 2009 року на 694794 грн., за грудень 2009 року на 866486 грн., та завищення залишку відємного значення податку на додану вартість, який включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в сумі 575587 грн.

На підставі Акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0005632310/0, відповідно до якого визначено суму податкового зобовязання позивача з податку на прибуток у сумі 744239,00 грн. (за основним платежем - 371153, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 373086,00 грн.). Позивач подав до відповідача скаргу № 17 від 16.07.2010 року про скасування вказаного повідомлення рішення, яку відповідач залишив без задоволення. Позивачем було подано повторну скаргу № 28 від 07.08.2010 року про скасування повідомлень-рішень № 0005632310/0 та № 0005632310/1, за результатами розгляду якої Державною податковою адміністрацією в Одеській області прийнято рішення від 04.11.2010 року №40114/10/25-0007 про часткове скасування податкових повідомленнь-рішень № 0005632310/0 та № 0005632310/1 у частині застосування штрафних фінансових санкцій на суму 79625,5 грн. та в цій же частині рішення відповідача від 31.08.2010 року №66442/10/25-012 про результати розгляду первинної скарги, а скаргу в цій частині задоволено, в іншій частині зазначені рішення залишені без змін, а скарга позивача без задоволення. На підставі Акту перевірки та рішення про результати розгляду повторної скарги від 04.11.2010 року № 40114/10/25-0007 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0008592310/2 відповідно до якого позивачу визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток у сумі 664613,5 грн. (за основним платежем 371153,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 293460,50 грн.). Позивачем було подано скаргу до Державної податкової адміністрації України про скасування податкових повідомлень-рішень № 0005632310/0, № 0005632310/1 та № 0008592310/2. 02.02.2011 року Позивачем одержано податкове повідомлення-рішення № 0008592310/3 від 17.01.2011 року, прийняте на підставі Акту перевірки та рішення про результати розгляду повторної скарги, прийнятого 17.01.2011 року під №995/7/25-0515, відповідно до якого визначено суму податкового зобовязання Позивача з платежу податку на прибуток у сумі 664613,5 грн., за основним платежем 371153,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 293460,50 грн.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши надані ними докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача з огляду на наступне.

В Акті перевірки (т. 3 а.с.5-7) зазначено, що на порушення пп.5.5.1 п.5.5 ст.5, пп.7.3.3 п.7.3 ст.7 Закону №334/94-ВР позивачем занижено валовий дохід в розмірі 1268053 грн, а саме: згідно кредитного договору №000018/2005 від 08.08.2005 року, укладеного між позивачем та компанією «Юнілот Лімітед», (т.2 а.с.51-58), позивачу надано кредит у сумі 15000 000 доларів США на строк з до 09.08.2010 року, зі сплатою 5% річних. Кредит надано на погашення кредиторської заборгованості по інших кредитних контрактах (договорах, угодах), придбання нерухомості, земельних ділянок, будівництво адміністративних та житлових будинків. Позивач здійснював бухгалтерський облік існуючої кредиторської заборгованості за кредитним договором №000018/25 від 08.08.2005 року. Залучені кошти використовувались на погашення заборгованості по контрактах, які укладались на будівництво та оздоблення адміністративно-торговельного центру та для купівлі квартир розташованих за адресою: АДРЕСА_2 (т.2 а.с.118-171).

Згідно кредитного договору №КБ-194Д від 03.07.2007 року, укладеного між позивачем та КБ «ПриватБанк»(т.2 а.с.62-77), позивачу надано кредит у сумі 4400000 доларів США на строк до 03.07.2012 року зі сплатою 13% річних. Кредит надано на придбання земельної ділянки. Позивач здійснював бухгалтерський облік існуючої кредиторської заборгованості за кредитним договором №КБ-194Д. В податковому обліку позивача за даними операціями відображено лише курсові різниці по заборгованості за цими кредитними договорами. В акті перевірки зазначається, що придбані квартири в господарській діяльності товариства не використовувались, в експлуатацію не вводились, квартири придбавались для подальшого будівництва комерційного центру, станом на 31.12.2009 року будівництво не розпочато; земельна ділянка купувалась для будівництва торгівельно-розважального центру, використання в господарській діяльності земельної ділянки в перевіряємому періоді не перевіркою не встановлено, станом на 31.12.2009 року будівництво не розпочато. На підставі цього, посилаючись на пп.5.5.1 п.5.5 ст.5, пп.7.3.3 п.7.3 ст.7 Закону №334/94-ВР, відповідачем зроблено висновок, що позивачем безпідставно формуються валові доходи та валові витрати за вказаними договорами, так як валові доходи та валові витрати, повязані із залученням кредитних коштів (відсотки за кредит, курсові різниці тощо) формуються лише у разі використання кредитних коштів у власній господарській діяльності позичальника.

Пунктами 5.3, 5.5 статті 5 Закону №334/94-ВР встановлено, що не включаються до складу валових витрат витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, повязані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із ст.ст. 8 і 9 та пп.7.9.4 цього Закону. До складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку. Відповідно до пп.7.3.3 п.7.3 ст.7 Закону №334/94-ВР балансова вартість заборгованості, основна сума якої (без процентів, комісій та винагород) виражена в іноземній валюті, відображається у податковому обліку платника податку шляхом перерахунку її суми в гривні за офіційним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату її оприбуткування (виникнення). У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини), вираженої в іноземній валюті, протягом звітного періоду її балансова вартість визначається шляхом перерахунку суми такої заборгованості (її частини) в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату такого продажу (погашення). Непогашена протягом звітного періоду заборгованість, виражена в іноземній валюті, розглядається умовно проданою (погашеною) в останній день звітного періоду за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на такий день, при цьому балансова вартість такої заборгованості у наступному звітному періоді визначається на підставі такого перерахунку. У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини), визначеного абзацом другим цього підпункту, або умовного продажу (погашення) заборгованості, визначеного абзацом третім цього підпункту, платник податку повинен визнати прибуток або збиток від такої операції, що розраховується як різниця між балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на початок звітного періоду чи на дату її оприбуткування (виникнення), залежно від того, яка подія сталася пізніше, та балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на дату її продажу (погашення). При цьому прибуток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові доходи платника податку кредитора та валові витрати платника податку дебітора, а збиток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові витрати платника податку кредитора та валові доходи платника податку дебітора податкового періоду, протягом якого відбувся такий продаж (погашення). У такому ж порядку підлягає перерахунку балансова вартість іноземної валюти, отриманої як аванс або виручка чи внаслідок проведення будь-яких інших операцій, яка обліковується на банківських рахунках платника податку або у його касі на дату закінчення звітного періоду. При цьому під терміном "заборгованість", в тому числі, розуміються основна сума (непогашена частина основної суми) фінансового кредиту, депозиту (вкладу); сума процентів, нарахованих на таку основну суму фінансового кредиту, депозиту (вкладу), строк оплати яких минув на дату закінчення звітного періоду.

Згідно до відомостей, що містяться в Акті перевірки, позивач здійснював перерахунок, передбачений абзацом четвертим пп.7.3.3 п.7.3. ст.7 Закону №334/94-ВР та в перевіряємому періоді результат, отриманий від перерахунку заборгованості в іноземній валюті, в межах формування валових доходів, відображений наступним чином: за рядком 01.6 Декларації з податку на прибуток за 2008 рік, а саме: 4 квартал 2008 року, відображено зменшення доходів на 1268053 грн.; за рядком 01.6 Декларації з податку на прибуток за півріччя 2009 року, в тому числі за 2 квартал 2009 року відображено збільшення доходів на 719422 грн.; за рядком 01.6 Декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2009 року, в тому числі за 3 квартал 2009 року відображено зменшення доходів на 719422 грн.

Таким чином, судом встановлено, що позивач правомірно не відносив проценти за кредитними договорами до складу валових витрат, а правомірно здійснював операції, передбачені абзацом четвертим пп.7.3.3 п.7.3. ст.7 Закону №334/94-ВР, яка є спеціальною нормою та визначає оподаткування операцій із розрахунками в іноземній валюті та не передбачає, що валові доходи та валові витрати, повязані з залученням кредитних коштів (відсотки за кредит, курсові різниці тощо) формуються у разі використання кредитних коштів у власній господарській діяльності позичальника. Відповідачем не надано суду пояснень чому при визначені завищення валових доходів Позивача він посилався на пп.5.5.1 п.5.5 ст.5 Закону №334/94-ВР.

Актом перевірки (т.3 а.с.7-10) встановлено, що на порушення пп.7.1. п.7.1. ст.7 Закону №334/94-ВР, позивачем занижено валовий дохід в розмірі 4111790 грн., у звязку з тим, що операція по наданню в оренду приміщень ТОВ «ТПК «Неомодуль»за договором оренди нежитлових приміщень №05/09-О від 01.01.2009 року (далі Договір №05/09-О) згідно діючого законодавства підпадає під визначення її як бартерної, в звязку з чим доходи від її здійснення повинні визначатися виходячи з цін, що не є нижчими за звичайні ціни. Для визначення звичайної ціни товару Відповідачем було використано договір суборенди нежитлових приміщень №12, укладений 01.07.2009 року між СГД ОСОБА_2, як суборендарем та ТОВ «Єврооптика», як орендарем, згідно якого розмір орендної плати за користування майном протягом одного місяця становить 39321,62 грн., а за 1 кв. м торгівельних площ 666,46 грн. з ПДВ. (555,38 грн., без ПДВ). На підставі вищенаведеного Відповідачем зроблено висновок, що справедлива ринкова ціна за оренду 1 кв.м. приміщень по вул. Дерибасівський, 21 в місті Одесі складає 666,46 грн., з ПДВ. Згідно рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 16.06.2010 року №39282/10/23-429 вирішено застосувати до Позивача звичайні ціни при донарахуванні податкових зобовязань. Звичайні ціни застосовуються при перерахунку валових доходів від оренди за липень 2009 рок, а саме: орендна плата за 1 кв.м. приміщень, наданих ТОВ «ТПК «Неомодуль», складає 96756,67 грн. (без ПДВ) / 7577,8 кв.м. = 12.77 грн./кв.м. на місяць; орендна плата за 1 кв.м. приміщень, що відповідає рівню справедливої ринкової ціни, складає 555,38 грн. (без ПДВ). Таким чином, донарахування валових доходів за липень 2009 року до рівня справедливої ринкової ціни, на думку Відповідача, складає (555,38 грн. 12,77 грн.) х 7577,8 кв.м. = 4111790 грн.

17.11.2010 року Одеським окружним адміністративним судом було винесено постанову по справі за адміністративним позовом ТОВ «БІЛА АКАЦІЯ»до ДПІ у Приморському районі м. Одеси про визнання протиправним та скасування рішення від 16.06.2010 року №39282 про застосування до ТОВ «БІЛА АКАЦІЯ»звичайних цін при донарахуванні податкових зобовязань під час проведення перевірки підприємства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2009 року, яке було прийняте на підставі Акту перевірки. Вказаною постановою суд визнав протиправним та скасував рішення від 16.06.2010 року №39282/10/23-429 про застосування до позивача звичайних цін при донарахуванні зобовязань під час проведення перевірки підприємства за період з 01.10.2008 року по 31.12.2009 року. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2011 року апеляційна скарга ДПІ у Приморському районі м. Одеси залишена без задоволення, а постанова Одеського окружного адміністративного суду від 17.11.2010 року залишена без змін. Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, суд доходить до висновку про відсутність порушень пп.7.1. п.7.1. ст.7 Закону №334/94-ВР з боку позивача при укладанні та виконанні Договору №05/09-О в спосіб, вказаний в Акті перевірки.

В Акті перевірки (т.3 а.с.10-11) зазначено, що згідно даних бухгалтерського обліку позивача станом на 01.10.2008 року та 31.12.2009 року рахувалась сума кредиторської заборгованості, що виникла у грудні 2005 року, у розмірі 1062520 грн. перед ОСОБА_1 Вказана заборгованість виникла на підставі договору купівлі-продажу нерухомості від 30.12.2005 року в сумі 557520 грн. та згідно договору купівлі-продажу нерухомості від 31.12.2005 року в сумі 505000 грн. за придбані квартири по вул. Краснова, 3 в м. Одеса. Твердження відповідача, що в даному випадку на підставі пп.1.22.1 п.1.22 ст.1 Закону №334/94-ВР вказана сума заборгованості підпадає під визначення безповоротної фінансової допомоги, та на підставі пп.4.1.6. п.4.1. ст.4 Закону №334/94-ВР включається до складу валових доходів не відповідає дійсності за таких підстав.

Відповідно до пп.1.22.1 п.1.22. ст.1 Закону №334/94-ВР безповоротна фінансова допомога це сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Згідно договорів про досудове врегулювання спору від 30.12.2007 року, укладених між ОСОБА_1 як кредитором та позивачем як боржником, боржник визнає і підтверджує, що станом на день укладання цього договору у нього наявна заборгованість перед кредитором на загальну суму 1062520 грн. за договорами купівлі-продажу квартир від 30.12.2005 року. Позивач, як боржник, зобовязується погасити заборгованість перед кредитором у термін до 31.08.2010 року шляхом перерахування її на рахунок кредитора.

Відповідно до ст. 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку; після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Таким чином, суд доходить до висновку про те, що позивачем не порушувались вимоги пп.4.1.6. п.4.1. ст.4 Закону №334/94-ВР в спосіб, описаний в Акті перевірки, оскільки перебіг позовної давності було перервано, після переривання перебіг позовної давності почався заново й на момент проведення перевірки не витік. Відповідно, сума заборгованості позивача перед ОСОБА_1 за договорами купівлі-продажу від 30.12.2005 року не підпадає під визначення безповоротної фінансової допомоги.

В Акті перевірки (т.3 а.с.11-18), зазначено, що перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01.10.2008 року по 31.12.2009 року встановлено їх завищення на 57225080 грн., а саме, встановлено завищення суми витрат на 27446023 грн., у звязку з тим, що в порушення п.6.1. ст.6 Закону №334/94-ВР позивач до складу валових витрат І кварталу 2009 року відніс суму відємного значення обєкту оподаткування за 2008 рік. Відповідач вважає, що в результаті порушень наведених в п.3.1 (пп.1 ч.1 та ч.3) та пп.3.1.2 (пп.7) Акту перевірки (в частині відображення в податковому обліку позивача курсових різниць по заборгованості, вираженій в іноземній валюті, та відображення кредиторської заборгованості перед ОСОБА_1 в складі валових доходів після закінчення строку позовної давності) відємне значення обєкту оподаткування за 2008 рік не виникає, тому підстав для включення в валові витрати 2009 року суми в розмірі 27446023 грн. немає. Підставами для таких висновків послужили порушення, що нібито були припущені позивачем та були описані вище.

Аналіз законності дій позивача при включенні до валових витрат загальної суми в розмірі 27446023 грн. під час виконання кредитного договору №000018/2005 від 08.08.2005 року, укладеного між позивачем та компанією «Юнілот Лімітед», кредитного договору №КБ-194Д від 03.07.2007 року, укладеного між позивачем та КБ «ПриватБанк», договорів від 30.12.2005 року, укладених між позивачем та ОСОБА_1 наведений судом вище у цьому рішенні.

За таких підстав суд вважає безпідставними та такими, що не ґрунтуються на законі твердження відповідача про порушення позивачем п.6.1. ст.6 Закону №334/94-ВР щодо віднесення позивачем до складу валових витрат І кварталу 2009 року суми відємного значення обєкту оподаткування за 2008 рік.

Щодо доводів позивача про незаконність дій відповідача при проведенні перевірки в частині порушення строків її проведення та при оформленні її результатів, суд вважає їх такими, що не стосуються предмету спору, тому не підлягають урахуванню при прийнятті рішення по суті.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно, розсудливо.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд прийшов до висновку, що позивач довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування своїх позовних вимог і вони підлягають задоволенню в повному обсязі шляхом визнання протиправними та скасування вказаних податкових повідомлень-рішень відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Біла Акація» до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0005632310/0 від 09.07.2010 року про донарахування суми податкового зобовязання (з урахуванням штрафних фінансових санкцій) за платежем з податку на прибуток на суму 744239,00 гривень, податкового повідомлення-рішення № 0005632310/1 від 31.08.2010 року про донарахування суми податкового зобовязання (з урахуванням штрафних фінансових санкцій) за платежем з податку на прибуток на суму 744239,00 гривень, податкового повідомлення-рішення № 0008592310/2 від 04.11.2010 року про донарахування суми податкового зобовязання (з урахуванням штрафних фінансових санкцій) за платежем з податку на прибуток на суму 664613,50 гривень, податкового повідомлення-рішення № 0008592310/3 від 17.01.2011 року про збільшення суми грошового зобовязання за платежем з податку на прибуток (з урахуванням штрафних фінансових санкцій) на суму 664613,50 гривень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси № 0005632310/0 від 09.07.2010 року за яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Біла Акація» визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у сумі 744239,00 гривень (371153,00 гривень за основним платежем та 373086,00 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси № 0005632310/1 від 31.08.2010 року за яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Біла Акація» визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у сумі 744239,00 гривень (371153,00 гривень за основним платежем та 373086,00 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси № 0008592310/2 від 04.11.2010 року за яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Біла Акація» визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у сумі 664 613,50 гривень (371153,00 гривень за основним платежем та 293460,50 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси № 0008592310/3 від 17.01.2011 року за яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Біла Акація» визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у сумі 664 613,50 гривень (371153,00 гривень за основним платежем та 293460,50 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями).

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо субєкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Стеценко О.О.

18 липня 2011 року