Постанова № 17297528, 19.07.2011, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

19.07.2011 р. Справа № 2а-3374/11/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Желєзного І.В. за участю секретаря судового засідання Котенко О.В. розглянувши адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "СТИВІДОРНА КОМПАНІЯ НІКМЕТ-ТЕРМІНАЛ", (вул. Суднобудівельників, 7, м. Миколаїв, 54002) доСпеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві, (вул. Чкалова, 20, м. Миколаїв, 54017) провизнання неправомірними дій відповідача по призначенню та проведенню перевірки позивача, визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 07.04.2011 року №0000120037, ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до відповідача з вимогами про:

визнання неправомірними дій Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Миколаєві по призначенню та проведенню 18.03.11 року документальної невиїзної перевірки ТОВ «Стивідорна компанія Нікмет-термінал»(ТОВ «СКНМТ») ;

визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 07.04.2011 року №0000120037 про збільшення грошового зобовязання з податку на додану вартість на суму 78028грн. (62422грн. основний платіж, 15606грн. штрафні санкції).

В обґрунтування вимог позивач вказав на відсутність у контролюючого органу підстав для проведення документальної невиїзної перевірки позивача та незаконність оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідач позов не визнав, вказавши на відсутність у позивача права на формування податкового бюджетного відшкодування по податковим накладним, що виписані ТОВ «ВІП-СТРОЙ-ЛТД», оскільки, на думку відповідача, всі вчинені позивачем правочини з ТОВ «ВІП-СТРОЙ-ЛТД»є нікчемними. При цьому, представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що товарність операцій між контрагентами контролюючим органом не досліджувалась, а підставою висновку про нікчемність правочинів, укладених між ТОВ «Стивідорна компанія Нікмет-термінал»та ТОВ «ВІП-СТРОЙ-ЛТД», слугував акт перевірки ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва з питань дотримання ТОВ «ВІП-СТРОЙ-ЛТД»вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо відображення правових відносин з ТОВ «Агропрайд».

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених вимог, виходячи з наступного.

Правовідносини, що є предметом судового дослідження, врегульовані ЗУ «Про податок на додану вартість», ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Підпунктом 7.2.3 п.7.2 ст.7 Законом України «Про податок на додану вартість»визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Згідно пп.7.7.1. ст.7 Законом України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2. ст.7 Законом України «Про податок на додану вартість»визначено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Згідно з п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання, виготовлення, будівництва, спорудження

Відповідно до п.п.7.4.5. п.7.4 ст.7 Законом України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 ст. 7 цього Закону. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом пунктом документами.

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства. Таким чином визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Первинним документом є документ, якій містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 1.8 ст.1 ЗУ «Про податок на додану вартість»визначено, що бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом», а п.1.7 ст.1 цього ж Закону встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Дані правові норми визначають, що до складу валових витрат (а отже витрат, на підставі яких може бути сформованих податкових кредит) можуть бути віднесені витрати, що безпосередньо повязані з підготовкою, організацією, веденням виробництва та реалізацією продукції, робіт, послуг, які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності та підтверджені належними та достатніми первинними документами.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Первинним документом є документ, якій містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Системний аналіз правових норм, які регулюються правовідносини, що є предметом судового дослідження, вказує на те, що для відшкодування з бюджету податку на додану вартість Закон не передбачає обовязкової умови фактичного надходження цих сум до бюджету. У разі невиконання контрагентом (іншими особами - учасниками господарських операцій з контрагентами позивача в ланцюгу постачання товару) добросовісного платника податків зобовязань по сплаті податку до бюджету, негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту та фактичного здійснення господарських операцій.

Недобросовісність учасників господарських правовідносин в ланцюгу постачання не може слугувати підставою для притягнення до юридичної відповідальності позивача.

В судовому засіданні встановлено, що позивач перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Миколаєві. На підприємстві працює 291 людина.

08.03.11р. відповідачем у СДПІ ВПП у м. Миколаєві була проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ «Стивідорна компанія Нікмет-термінал»з питань правильності обчислення податку на додану вартість при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ «Віп-Строй-ЛТД»за період грудень 2010 року, результати якої оформлені актом перевірки «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Стивідорна компанія Нікмет-термінал»(код ЄДРПОУ 35835822) з питань правильності обчислення податку на додану вартість при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ «Віп-Строй-ЛТД»(код ЄДРПОУ 36578835) за період грудень 2010 року»від 18.03.11р. №282/37/35835822 (надалі по тексту - акт перевірки).

Перевіркою (далі відповідно до тексту акта перевірки - розділ «висновки») встановлено порушення позивачем п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ЗУ «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість за грудень 2010 року на загальну суму 62422грн..

За результатами перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.04.11р. за №0000120037 про збільшення грошового зобовязання з податку на додану вартість на суму 78028грн. (62422грн. основний платіж, 15606грн. штрафні санкції).

Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є висновки контролюючого органу про нікчемність правочинів, вчинених позивачем з контрагентом ТОВ «Віп-Строй-ЛТД»на виконання договірних зобовязань про поставку товарів (послуг).

Вказаний висновок контролюючого органу, викладені в акті перевірки, ґрунтується на судженнях про не підтвердження факт передачі матеріальних цінностей (послуг) від постачальника позивачеві, які в свою чергу умотивовані тим, що контрагенти в ланцюгу безпосереднього постачальника (ТОВ «Віп-Строй-ЛТД») є недобросовісними учасниками господарських відносин та платниками податків, які не мають достатньої кількості трудових та матеріальних ресурсів (відсутні складські приміщення, транспортні засоби, управлінський та технічних персонал), а тому не мають можливості виконувати господарські зобовязання, що вказує на порушення ТОВ «Віп-Строй-ЛТД»та його контрагентами приписів ст.ст.203, 207, 208, 215, 228 ЦК України. В судовому засіданні представником відповідача зазначено, що фактично реальність (товарність) операцій контролюючим органом не досліджувалась, а висновок про нікчемність правочинів, укладених між ТОВ «Стивідорна компанія Нікмет-термінал»та ТОВ «Віп-Строй-ЛТД», ґрунтується на обставинах, викладених в акті перевірки ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва з питань дотримання ТОВ «Віп-Строй-ЛТД»вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо відображення правових відносин з ТОВ «Агропрайд».

Крім того, при розгляді справи встановлено, що на час вчинення господарських операцій ТОВ «Віп-Строй-ЛТД»зареєстровано платником податку на додану вартість та не було обмежене у цивільній, господарській дієздатності.

01 серпня 2010 року між ТОВ «Віп-Строй-ЛТД»(виконавець) в особі директора Малої Н.В. та ТОВ «СКНМТ»(замовник) в особі директора Бібік С.В. було укладено договір про виконання послуг з технічного обслуговування перевантажувальних механізмів, за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобовязання виконувати послуги з технічного обслуговування перевантажувальних механізмів п/к «Ганц»№ 38, № 42, № 46; п/к «Кіровець»№ 98; п/к «Альбатрос»№ 53, № 54, № 60, № 65, № 70, № 89, № 96; п/к «Кондор»№ 76 (щоденне обслуговування, ТО-1, ТО-2) згідно з Правилами технічної експлуатації ПТО морських портів КНД 31.4.002-96.

Сторони в додатках №№ 1-4 до договору узгодили вартість щоденного обслуговування, ТО-1, ТО-2 для кожного з кранів, передбачених договором на підставі відповідних калькуляцій №№ 1-12.

Виконавець - ТОВ «Віп-Строй-ЛТД»прийняті на себе зобовязання виконало повністю, забезпечивши щоденне обслуговування, ТО-1, ТО-2 перевантажувальних механізмів у відповідності з графіками ТО портальних кранів, за результатами виконання послуг надавши ТОВ «СКНМТ» для підписання передбачені п.п. 4.1., 4.2. договору документи: акт № ОУ-0000187 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.12.10 р., акт № ОУ-0000186 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.12.10 р., акт № ОУ-0000185 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.12.10 р., акт № ОУ-0000184 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.12.10 р., які були підписані ТОВ «СКНМТ»та другий примірник повернуто виконавцю, а також актами періодичного огляду перевантажувальних механізмів та калькуляціями на технічне обслуговування портальних кранів. Одночасно з актами були отримані: податкова накладна № 174 від 31.12.10 р., податкова накладна № 175 від 31.12.10 р., податкова накладна № 176 від 31.12.10 р., податкова накладна № 177 від 31.12.10 р., суми податку на додану вартість за якими у повній відповідності з вимогами ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»були включені до складу податкового кредиту у грудні 2010 року та відповідно відображені в декларації ТОВ «СКНМТ». Реальність господарських операцій та добросовісність безпосереднього контрагента - ТОВ «Віп-Строй-ЛТД», крім досліджених в судовому засіданні первинних документів податкового та бухгалтерського обліку, підтверджена дозволом ТОВ «Віп-Строй-ЛТД»на виконання робіт підвищеної небезпеки, в тому числі по ремонту та обслуговування вантажопіднімальних портальних кранів, свідченнями замісника директора ТОВ «Віп-Строй-ЛТД»- ОСОБА_3 про підстави, порядок проведення ТО вантажопіднімальних портальних кранів, в тому числі за угодою з позивачем, та порядок визначення вартості вказаних робіт.

З урахуванням досліджених судом первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, встановлення фактичного проведення господарських операцій з ТОВ «Віп-Строй-ЛТД», суд приходить до висновку про невмотивованість суджень контролюючого органу про безтоварність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Віп-Строй-ЛТД».

При розгляді справи встановлено, що причиною умовиводу відповідача про порушення позивачем податкового законодавства є, в тому числі, висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки, що не стосується позивача, про фактичне нездійснення ТОВ «Віп-Строй-ЛТД»підприємницької діяльності з іншими контрагентами (не позивачем).

Положення п.1.8 ст.1 ЗУ «Про податок на додану вартість»щодо надмірної сплати податку, як необхідної умови його повернення з бюджету платникові, стосується саме цього платника і сплати ним податку в ціні товарів (послуг) їх постачальникам. Несплата продавцем чи його контрагентом податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування податку.

З врахуванням викладеного, доводи представника контролюючого органу про протиправність формування позивачем податкового кредиту в звязку з недобросовісністю ТОВ «Віп-Строй-ЛТД»та його контрагентів, які не виконали (не сплатили до бюджету) податкові зобовязання, визнані судом необґрунтованими.

Субєкт господарювання (добросовісний учасник господарських операцій) навіть за власною ініціативою не наділений можливістю зясування обставин сплати податків та зборів контрагентами (тим більше третіми особами в ланцюгу постачання товарів (послуг)) та контролю за сплатою податків іншими субєктами підприємницької діяльності. Якщо контрагент не виконав свого зобовязання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, оскільки юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (ст.61 Конституції України).

Документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару, зокрема є податкова накладна.

При розгляді справи встановлено, що видані позивачеві контрагентами податкові накладні відповідають вимогам діючого законодавства і є належним доказом правомірності формування податкового кредиту по ПДВ.

На час укладання та виконання договорів ТОВ «Віп-Строй-ЛТД»було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, зареєстроване платником ПДВ, а отже, мало право виписувати (видавати) податкові накладні. В свою чергу, покупець (позивач) мав правові підстави включити суму ПДВ по таким податковим накладним в податковий кредит.

ЗУ «Про податок на додану вартість»не ставить в залежність підтвердження правомірності віднесення субєктом господарювання до податкового кредиту сум податку на додану вартість від отримання результатів перевірок контрагентів суб'єкта оподаткування, якщо платник податків (в даному випадку позивач) виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

З наведеного випливає, що сама по собі несплата податку постачальником в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту добросовісним покупцем та суму бюджетного відшкодування.

Судження відповідача про відсутність у позивача права на формування податкового бюджетного відшкодування по податковим накладним, виписаним субєктами господарювання, у ланцюгах постачання яких є підприємства, що мають ознаки фіктивності, були предметом судового дослідження та визнанні судом необґрунтованими з наведених вище підстав.

Право на податковий кредит та отримання відшкодування ПДВ з бюджету залежить від взаємовідносин з першими контрагентамипостачальниками та не ставиться в залежність від дій постачальників за ланцюгами контрагентів та не залежить від проведення зустрічних перевірок податковими органами. Закон України «Про податок на додану вартість»не передбачає відповідальності платника податків за дії інших платників, в тому числі підприємств, установ, організацій, СПД фізичних осіб, з якими позивач взагалі не мав господарських відносин.

Відповідач не спростував доводи позивача, які в свою чергу підтверджені допустимими та достатніми доказами, про реальний характер вчинених господарських операцій з ТОВ «Віп-Строй-ЛТД»та їх економічну доцільність.

Первинні документи бухгалтерського та податкового обліку повною мірою підтверджують проведення господарських операцій позивачем з першим прямим постачальником контрагентом та позивачем не оспорюються.

Крім того, будь-яких достатніх та допустимих доказів на підтвердження умовиводів про наявність ознак фіктивності субєктів господарювання в ланцюгу постачальників, в тому числі рішень судів в кримінальному, цивільному, господарському або адміністративному судочинстві, відповідачем не надано.

Крім того, контролюючим органом в акті перевірки взагалі не зазначено жодного із правочинів, які вчинені в період, що був предметом перевірки, і, на думку відповідача, є нікчемними. Зазначення в акті перевірки припущення, що не підтверджені допустимими та достатніми доказами, про недійсність взагалі усіх правочинів без дослідження конкретних угод, є беззмістовними та грубо порушують приписи нормативних актів щодо визнання правочинів недійсними (нікчемними).

З врахуванням того, що позивачем надано первинні документи що стосуються господарських операцій за участю ТОВ «Віп-Строй-ЛТД», які фактично підтверджують реальне здійснення правочинів і досягнення позивачем законної мети їх здійснення придбання послуг для здійснення господарської статутної діяльності направленої на отримання прибутку, висновки відповідача про нікчемність господарських операцій, вчинених за участю ТОВ «Віп-Строй-ЛТД»та позивачем є надуманими та такими, що ґрунтуються на припущеннях. В спірному акті перевірки та в судовому засіданні відповідачем не наведено допустимих та достатніх доказів на підтвердження умовиводу про порушення позивачем податкового законодавства.

Таким чином, оскільки відповідачем - субєктом владних повноважень, на якому в адміністративному судочинстві лежить тягар доказування правомірності своїх дій та рішень, не надано спростувань реального характеру здійснюваних позивачем господарських операцій, що були обумовлені діловою метою, доводи СДПІ ВПП у м. Миколаєві про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та ТОВ «Віп-Строй-ЛТД», є бездоказовими.

Слушними також є доводи позивача про порушення відповідачем порядку призначення та проведення документальної невиїзної перевірки.

Так, відповідно до вимог ст.79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Згідно з вимогами п. 78.1.1. ст. 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Крім того, проведення перевірки можливе лише якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту. Разом з цим ніякого запиту до початку проведення перевірки, на який би не було надано відповіді, у встановленому Законом порядку підприємство не отримувало.

В судовому засіданні встановлено, що лист контролюючого органу №1098/10/37-019 про проведення перевірки субєкта господарювання датований днем складання акта перевірки, а відправлений податковим органом і відповідно отриманий платником податків разом з актом перевірки поштою, що унеможливлює в даному випадку отримання вказаного листа до початку перевірки та надання будь-яких первинних документів до початку перевірки.

Таким чином, у випадку, що є предметом судового дослідження, у податкового органу були відсутні встановлені Законом підстави для проведення перевірки, оскільки, акт перевірки складено та надіслано разом з копією наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмовим повідомленням про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Вищенаведене є підставою для задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 11, 70, 71, 86, 159-163, 167, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві по призначенню та проведенню 18.03.2011 року документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "СТИВІДОРНА КОМПАНІЯ НІКМЕТ-ТЕРМІНАЛ" з питань правильності обчислення податку на додану вартість при проведенні взаєморозрахунків з Товариством з обмеженою відповідальністю "Віп-СтройЛТД" (код ЄДРПОУ 36578835) за період грудень 2010 року, результати якої оформлені актом перевірки "Про результати документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "СКНМТ" (код ЄДРПОУ 35835822) за період грудень2010 року від 18.03.2011 року №282/37/35835822.

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві №0000120037 від 07.04.2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТИВІДОРНА КОМПАНІЯ НІКМЕТ-ТЕРМІНАЛ" 3гривні 40 копійок в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя І. В. Желєзний