Постанова № 17297507, 12.07.2011, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

12.07.2011 р. Справа № 2а-3405/11/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Желєзного І.В. за участю секретаря судового засідання Котенко О.В. розглянувши адміністративну справу

за позовомТОВ "Ранг", вул. 7 Поперечна, 3/4,Миколаїв,54010 доСпеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві, вул. Чкалова, 20,Миколаїв,54017 проскасування податкового повідомлення-рішення № 0000113800 від 14.02.2011 року, ВСТАНОВИВ: Позивач, відповідно до уточнених позовних вимог, звернувся до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення №0000113800 від 14.02.2011 року про застосування штрафних санкцій в частині застосування до ТОВ «Ранг»штрафних санкцій в сумі 2886,00грн. за порушення п.12 ст.3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», встановлених в результаті проведення фактичної перевірки субєкта господарювання Державною податковою інспекцією Жовтневому районі Миколаївської області 28.01.2011 року.

В обгрунтування вимог позивач вказав на незаконність оспорюваного рішення в звязку з відсутністю в діях субєкта господарювання складу правопорушень, які йому інкримінуються контролюючим органом.

Відповідач позов не визнав, зазначивши про відповідність висновків акта перевірки фактичним обставинам справи та правомірність оспорюваного рішення.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд приходить до висновку про обгрунтованість заявлених вимог, виходячи з наступного.

При розгляді справи встановлено, що 28.01.2011 року Державною податковою інспекцією Жовтневому районі Миколаївської області проведено фактичну перевірку господарської одиниці ТОВ «Ранг»- АЗС, що розташована по вул.Степова,6 у с.Галицинове Жовтненого району Миколаївської області.

За результатами перевірки складено «Акт фактичної перевірки щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництво та обігу підакцизних товарів»за № 01/14/20/23/13863642 від 01.02.2011 року, в якому вказано про порушення субєктом господарювання п.п.9,12,13 ст.3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», в тому числі встановленого законодавством порядку обліку товарів (скетч-карт) на суму 1443,00грн (надалі по тексту акт перевірки).

При цьому, при проведені перевірки контролюючим органом не досліджувались документи синтетичного та аналітичного обліку, бухгалтерська звітність підприємства, Головна книга субєкта господарювання.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення (форма «С») від 14.02.2011 року за №0000113800 про застосування до субєкта господарювання штрафних санкцій в сумі 3227,00грн. за порушення п.п.9,12,13 ст.3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», зокрема: за правопорушення в виді незабезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО 1 грн. (санкція передбачена п.1 ст.17 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»); за правопорушення в виді ведення з порушенням встановленого законодавством порядку обліку товарів (скретч-карт) на суму 1443,00грн. за місцем реалізації та зберігання 2886,00грн. (санкція передбачена ст.20 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»); за правопорушення в виді незабезпечення щоденного друкування фіскального звітного чеку 340,00грн. (санкція передбачена п.4 ст.17 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»).

Згідно з п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі Податковий кодекс України) органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні та фактичні перевірки.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших обєктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.12 ст.3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(надалі по тексту Закон №265/95-ВР) субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобовязані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів.

Згідно зі ст. 20 Закону №265/95-ВР до субєктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган зобовязаний самостійно визначити суму грошових зобовязань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток або відємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобовязань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Статтею 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»передбачено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.

Системний аналіз наведених правових норм при застосуванні до правовідносин, що є предметом судового дослідження, свідчить про те, що рішення ДПС в частині визначення щодо застосування до позивача фінансової санкції за неведення обліку товарів за місцем їх реалізації є неправомірним, оскільки дослідження справжності товарних залишків, а також факт обліку товарів, що реалізуються, можливо лише перевіривши документи синтетичного та аналітичного обліку, бухгалтерську звітність підприємства, дослідивши Головну книгу підприємства. Без дослідження вказаних документів та відсутності передбаченого законодавством порядку обліку за місцем реалізації товару, дійти висновку про порушення підприємством вимог п.12 ч.1 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” неможливо.

Тобто інкриміновані субєкту господарювання дії в виді відсутності накладних на товар (скретч-карт) саме в структурному підрозділі юридичної особи (на одній з АЗС) за місцем реалізації частини придбаного субєктом господарювання товару (скретч-карт) - не є порушенням ведення обліку товарів за місцем їх реалізації.

В той же час, позивачем надані до суду документи (рахунки-фактури, видаткові накладні, податкової накладні, книга обліку товарів, бухгалтерська довідка, журнал проводок за січень 2011 року, карта рахунку 631 по контрагенту Юг-Тел (продавець скетч-карт)), якими підтверджується правильність обліку товарів (скетч-карт), що ведеться в головному офісі ТОВ «Ранг».

Той факт, що відсутність накладних в структурному підрозділі субєкта господарювання не є порушенням порядку обліку товарів за місцем їх реалізації підтверджується Листом ДПА України від 21.02.2002 року №3187/7/23-3117 та Листом ДПА України від 03.03.2009 року №4364/7/23-7017/159, в яких зазначено:

що відсутність накладних або їх неправильне оформлення не може бути віднесене до порушень установленого порядку обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації. Крім того, законодавством не передбачений порядок обліку товарних запасів на складах та/або за місцем реалізації. Тому оприбуткування товарів здійснюється відповідно до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку в Україні. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в реєстрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку (Лист ДПА від 21.02.2002 року №3187/7/23-3117);

щодо документів, що є підставою для оприбуткування товару, як правило, належать накладні та товарно-транспортні накладні, які є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів. Відсутність відповідних первинних документів є порушенням установленого порядку ведення бухгалтерського обліку (а не обліку товару за місцем його реалізації, Лист ДПА від 03.03.2009 року №4364/7/23-7017/159).

Таким чином, відповідач, який є субєктом владних повноважень, в правовідношенях, що були предметом судового дослідження, діяв не на підставі та не в спосіб, що передбачені законами України, без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, та без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовані дії, що є підставою для задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.98,158-163,167 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Скасувати податкового повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві від 14.02.2011 року №0000113800 в частині застосування фінансових санкцій за порушення п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Ранг» 3 (три) гривні 40 копійок в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя І. В. Желєзний