Постанова № 17295512, 07.07.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2011 р. справа № 2а/0570/5485/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11 год.50 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Наумової К.Г.

при секретаріМірошниченко А.О.

Постановлена у нарадчій кімнаті об 11 год. 50 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді - Наумової К.Г.,

При секретарі судового засідання Мірошниченко А.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Олександрійської універсальної товарної біржі (м.Маріуполь)

до Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя (м.Маріуполь)

про визнання неправомірним рішення про застосування фінансових санкцій

за участю представників сторін: від позивача: ОСОБА_1 за довір.

від відповідача: ОСОБА_2 за довір., ОСОБА_3 за довір.

Олександрійська універсальна товарна біржа (надалі позивач) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя (надалі відповідач) про визнання неправомірним(незаконним) рішення №240 від 17.03.2011 р. про застосування фінансових санкцій за ненадання звітності за 2008 рік, прийняте відповідачем.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним. Позивач склав звітність по персоніфікованому обліку за 2008 рік., у прийнятті якої відповідач відмовив, оскільки звіт не відповідає вимогам Порядку №7-6, тобто не відповідає вимогам заповнення звітності, а саме на робітників біржі, які протягом одного календарного року звільнились з біржі, а потім через деякий час знов у цьому ж році були прийняті на роботу, позивач заповнив по дві індивідуальні відомості, зазначивши у першій відомості дані за період з дати початку звітного періоду(з 01.01.2008 р.) по дату звільнення; у другій відомості зазначила дані за період з дати фактичного(повторного) прийому на роботу до дати закінчення звітного періоду(31.12.2008р.).

Позивач зазначив, що він вимушений був заповнити по дві відомості на таких робітників у відповідності до глави 8 Порядку формування органами ПДВ відомостей про застраховану особу, які використовувались у системі загальнообов»язкового державного пенсійного страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №7-6 від 10.06.2004 р.

Позивач також вважає, що відповідач плутає поняття форма звітності та спосіб надання звітності, оскільки направлення звіту поштою, на думку позивача, це спосіб подання звітності, а не її форма. Позивач зазначив, що порушення вимог до форми звітності вважається відсутність звіту в електронному вигляді, але при умові , якщо у страхувальника більше 5 чоловік.. У даному випадку підприємство надавало звітність на робітників в кількості менше 5 чоловік.

Крім цього, позивач вважає, що відповідач при прийнятті спірного рішення не повинний був керуватися п.5 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», оскільки норму цієї статті було скасовано 08.07.2010 р.

Позивач також зазначив, що звіт за 2008 рік він надав, а відповідач його отримав 23.07.2009 року, тобто, на думку позивача, у відповідача нема підстав стверджувати про те, що позивач не надав звіт, відповідно, нема підстав для застосування штрафних санкцій за ненадання звітності.

Відповідач проти позову заперечує з посиланням на наступне. Відповідач зазначив, що чинними законодавством не передбачено подання комплекту документів первинної звітності до системи персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб за попередній рік поштою.

По-друге, відповідач зазначив, що чинним законодавством не передбачено заповнення двох відомостей на працівників, які протягом звітного року звільнялись та приймались на роботу.

Стосовно неправомірності прийняття спірного рішення, у зв»язку із виключенням п.5 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», відповідач посилається на рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 р., яким положення ч.1 ст.58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом»якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.

За таких підстав, як зазначив відповідач, зміни ст.106 ЗУ 1058 також мають пряму дію, тому за порушення, які були вчинені до набуття відповідних змін застосовується фінансова санкція та нараховується пеня згідно чинного на момент вчинення правопорушення передбаченого ст.106 Закону №1058.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представників сторін, суд,

ВСТАНОВИВ:

Олександрійська універсальна товарна біржа є юридичною особою, включена до ЄДРПОУ за №31577156 та знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя .

19.08.2009 р. відповідачем на підставі п.4 ч.2 ст.17 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» було складено акт за №133 про неподання відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності визначеної законодавством до територіальних органів Пенсійного фонду.

На підставі цього акту відповідачем було прийняте рішення №602 від 15.09.2009р. про застосування фінансових санкцій за неподання звітності в сумі 1597,26 грн.

Рішенням Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 13.11.2009р. №17634/08 скаргу позивача було залишено без задоволення, а рішення від 15.09.2009р. за №602 без змін.

Рішенням Пенсійного фонду України №1007/09-10 від 22.01.2010 р. скаргу позивача було задоволено, а рішення від 15.09.2009 р. №602 про застосування фінансових санкцій скасовано.

Цим рішенням відповідачеві надано вказівки повернутися до питання належної фіксації порушення, допущеного позивачем, та прийняти рішення іу відповідності до чинного законодавства.

Дане рішення мотивоване тим, що рішення №602 від 15.09.2009р. засноване на акті від 19.08.2009 р. №133, у якому не надається можливості визначити всі невід»ємні ознаки порушення. Зокрема, акт не містить даних про те, яку звітність не подано до органу ПФУ, за який період, не конкретизовано суті порушення, в акті відсутній підпис відповідальної особи страхувальника(або відмітка про поштову відправку). Крім того, сума фінансових санкцій за рішенням є невірною з огляду на помилку у визначенні кількості періодів затримки подання звітності.

24.02.2011 р. відповідачем було складено акт №23 від 24.02.2011 р. про неподання відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності визначеної законодавством до територіальних органів Пенсійного фонду, у якому визначено порушення у вигляді неподання позивачем звітності за 2008 рік.

На підставі цього акту відповідачем відповідно до п.5 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» було прийнято рішення від 17.03.2011р. за №240 про застосування фінансових санкцій за неподання звітності за 2008 рік, що використовуються в системі персоніфікованого обліку , в сумі 170 грн.00 коп.

З матеріалів справи вбачається, що згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу форми «ІНДАНІ» за 2008 рік та письмових пояснень до звіту по персоніфікованому обліку на ім»я начальника ПФ в Іллічівському районі м. Донецька, які містяться в матеріалах справи, вбачається, що на біржі працювали наступні робітники:

- ОСОБА_4: початок трудових відносин - 01.02.2005р., кінець трудових відносин 01.07.2005 р.;

- ОСОБА_5: початок трудових відносин 01.01.2008 р.. кінець трудових відносин 12.11.2008 р. ;

- ОСОБА_6: початок трудових відносин 01.01.2008 р.. кінець трудових відносин 01.07.2008 р. ;

- ОСОБА_7: початок трудових відносин 01.01.2008 р.. кінець трудових відносин 01.07.2008 р. ;

У тому ж звітному періоді позивачем, у зв»язку з прийняттям ОСОБА_7 ОСОБА_8, ОСОБА_6 знов на роботу, позивачем були складені нові індивідуальні відомості про застраховану особу форми «ІНДАНІ» за 2008 рік на цих осіб, а саме:

ОСОБА_4: початок трудових відносин - 01.09.2008р., кінець трудових відносин 02.11.2008 р.;

ОСОБА_7: початок трудових відносин 01.09.2008 р.. кінець трудових відносин 31.12.2008 р. ;

ОСОБА_6: початок трудових відносин 01.09.2008 р.. кінець трудових відносин 31.12.2008 р. ;

Тобто, з викладеного вбачається, що протягом 2008 року ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 звільнялись та знов приймались на роботу.

Наведені обставини визнаються сторонами.

Відповідно до преамбули Закону №1058-IV «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Сфера дії Закону №1058-IV поширюється на відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються принципи та структура системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування, коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, а також платники страхових внесків (ст. 5 Закону №1058-IV).

Відповідно до ч.1 цього Закону персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) - організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування в порядку, визначеному цим Законом.

Згідно з п. 4,6 ч. 2 ст. 17 Закону №1058-IV страхувальник зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом; нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Пунктом 1 ст.21 цього Закону передбачено, що органи Пенсійного фонду ведуть облік усіх застрахованих осіб та персоніфікований облік надходження страхових внесків, створюють і забезпечують функціонування єдиного державного автоматизованого банку відомостей про застрахованих осіб, здійснюють облік коштів Накопичувального фонду на накопичувальних пенсійних рахунках.

Відповідно до п.5 ч.9 ст.106 цього Закону за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Постановою Правління ПФУ України від 19.12.2003 р. №21-1 відповідно до Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» затверджено Інструкцію «Про порядок обчислення страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" .

Постановою правління Пенсійного фонду України від 10 червня 2004 року N 7-6, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2004 р. за N1000/9599, відповідно до Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» затверджено Порядок формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Пунктом 1.1 Порядку визначено, що він врегульовує правила формування та подання до управлінь Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах (далі - територіальні органи Пенсійного фонду) відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік).

Органи Пенсійного фонду ведуть облік застрахованих осіб та персоніфікований облік відомостей про суми заробітної плати (доходу) та облік сплати страхових внесків, створюють і забезпечують функціонування єдиного державного автоматизованого банку відомостей про застрахованих осіб, що пов'язані з визначенням права на виплати з Пенсійного фонду та їх розміру за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.

Відповідно до п.п.1.3 п.1 Порядку страхувальник один раз на рік до 1 квітня поточного року згідно із затвердженим графіком подає до територіального органу Пенсійного фонду за місцем реєстрації комплект документів первинної звітності до системи персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб за попередній рік. Перелік форм документів первинної звітності до СПОВ наведено у розділі 2 цього Порядку.

Тобто, з аналізу зазначеної норми вбачається, звітність страхувальником надається саме до органу Пенсійного фонду, а не надсилається поштою.

Відповідно до п.1.7 Порядку відомості, що містяться в системі персоніфікованого обліку, згідно із Законом використовуються територіальними органами Пенсійного фонду для: підтвердження участі застрахованої особи в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;обчислення страхових внесків; визначення права застрахованої особи або членів її сім'ї на отримання пенсійних виплат; визначення розміру, перерахунку та індексації пенсійних виплат;надання застрахованій особі на її вимогу.

Пунктом 1.2 Порядку визначено, що ІНДАНІ це індивідуальні відомості про заробіток (дохід), страхові внески застрахованої особи.

Відповідно до п.8 Порядку відомості про застрахованих осіб до системи персоніфікованого обліку подаються за формою ІНДАНІ, що наведена у додатку 6.

Згідно до п.8.3 Порядку формування реквізитів документа ІНДАНІ здійснюється за правилами, зокрема, (щомісячно): для застрахованих осіб, які належать до категорій з кодами 1 - 3, 10 - 14, вносяться щомісячні загальні суми фактично нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення) працівника, що включають виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.

У реквізитах 23, 24,25 цієї форми зазначається початок трудових відносин: для застрахованих осіб, які належать до категорій з кодами 1 - 3, 10 - 14, - дата прийому на роботу, якщо застрахована особа почала працювати у звітному році, або дата початку звітного року для особи, яка працювала у попередньому році і не переривала трудові відносини; кінець трудових відносин: для застрахованих осіб, які належать до категорій з кодами 1 - 3, 10 - 14, - дата звільнення з роботи, якщо застрахована особа звільнилась у звітному році, або дата закінчення звітного року для особи, яка працювала у попередньому році; відомості про загальний стаж у межах періоду трудових відносин: для застрахованих осіб, які належать до категорій з кодами 1 - 3, 10 - 14, - вноситься кількість повних місяців і днів згідно з діючими правилами обліку праці.

Згідно форми ІНДАНІ (додаток 6) основний зміст цього документу складають відомості про заробіток та сума страхового внеску.

Ці відомості (графи 17,18,19,20,21) заповнюються за кожний місяць із зазначенням суми нарахованого заробітку, суми лікарняних, суми внеску та кількості відпрацьованих днів.

Крім цього, у графі 25 вказується загальний стаж у місяцях та днях.

Таким чином, відомості містять повну інформацію про фактично відпрацьований час, але це має інформативний характер.

Крім цього, ні Законом, ні Порядком не передбачено, що у разі, коли одна особа протягом року звільнялась та знов приймалась на роботу, підприємство зобов»язано заповнювати дві відомості.

За таких підстав, заповнення двох індивідуальних окремих відомостей на одних самих осіб за один звітний рік є необгрунтованим.

Посилання позивача на те, що на час прийняття спірного рішення було скасовано норму п.5 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» судом не приймаються до уваги з огляду на приписи п.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов»язкове державне соціальне страхування», згідно яких за фондами загальнообов»язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цього Закону..

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на зазначене, позовні вимоги Олександрійської універсальної товарної біржі до Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя про визнання неправомірним рішення №240 від 17.03.2011 р. про застосування фінансових санкцій за ненадання звітності за 2008 рік задоволенню не підлягають.

Враховуючи наведене та керуючись Конституцією України, Законом України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”, ст. 2, 4, 7 12, 69-72, 90-94, 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Олександрійської універсальної товарної біржі до Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя про визнання неправомірним рішення №240 від 17.03.2011 р. про застосування фінансових санкцій за ненадання звітності за 2008 рік - відмовити.

Зазначена постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Дана постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Скарга подається на імя Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Постанову підписано 08 липня 2011 р.

Суддя Наумова К.Г.