Постанова № 17295480, 19.07.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2011 р. справа № 2а/0570/10523/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Давиденко Т.В.

при секретаріПавленко М.С.

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.

при секретарі судового засідання Павленко М.С.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 довір. № 08/81/58д

від відповідача ОСОБА_2 довір. від 23.06.2011 року № 7747

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Державного підприємства «Макіїввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта ім. С.М. Кірова»

до відповідача Управління Пенсійного фонду України в Советському районі м. Макіївки Донецької області

про визнання недійсним рішення

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Макіїввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта ім. С.М. Кірова» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Советському районі м. Макіївки Донецької області про визнання недійсним рішення від 25.05.2011 року № 135 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків в сумі 246172 грн. 79 коп.

Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що рішення, яке оскаржується, сформоване на підставі ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», яка втратила чинність з 01.01.2011 року, тобто, як вважає позивач, з 01.01.2011 року у відповідача немає повноважень на застосування фінансових санкцій та нарахування пені на підставі зазначеної норми Закону.

Враховуючи наведене, просить визнати таке рішення недійсним.

В запереченнях на позовну заяву відповідач вказав на її безпідставність та зазначив, що відповідно до абз. 4 п. 7 розділ VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне пенсійне страхування» стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообовязкового соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених до 01.01.2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01.01.2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообовязкового державного страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Тобто, як вважає відповідач, оскільки заборгованість зі сплати страхових внесків виникла у 2010 році, УПФУ в Советському районі м. Макіївки правомірно, в межах повноважень та у спосіб визначений Законом, нарахувало фінансові санкції та пеню на підставі ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Представник позивача у судовому засіданні доводи позовної заяви підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти доводів позовної заяви заперечував, надав пояснення, аналогічні викладеним в запереченнях на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, заслухавши представників сторін, суд встановив.

ВП «Шахта ім. Кірова» зареєстрований рішенням Виконавчого комітету Макіївської міської ради за юридичною адресою: 86193, Донецька область, м. Макіївка, Советський район, включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за ідентифікаційним кодом 26553073, про що свідчить довідка з ЄДРПОУ № 02-24-493 (а.с. 8).

Платіжними дорученнями від 29.04.2011 року № 221 на суму 981017 грн. 64 коп. та від 29.04.2011 року № 226 на суму 459 грн. 05 коп. ВП «Шахта ім. Кірова» перерахував до УПФУ в Советському районі м. Макіївки суми заборгованості зі страхових внесків за 2007 2010 роки (а.с. 24, 25).

Рішенням від 25.05.2011 року № 135 УПФУ в Советському районі м. Макіївки застосувало фінансові санкції та пеню за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду в сумі 246172 грн. 79 коп.:

1) сума штрафу в розмірі 10% - 28787 грн. 01 коп.:

- за період з 28.07.2010 року по 29.04.2011 року - 2521 грн. 37 коп.;

- за період з 30.08.2011 року по 29.04.2011 року - 18509 грн. 44 коп.;

- за період з 28.09.2010 року по 29.04.2011 року 18833 грн. 84 коп.;

- за період з 28.10.2010 року по 29.04.2011 року 21620 грн. 79 коп.;

- за період з 29.11.2010 року по 29.04.2011 року 21301 грн. 57 коп.,

2) пеня в розмірі 0,1% - 163385 грн. 78 коп.:

- за період з 28.07.2010 року по 29.04.2011 року 6933 грн. 76 коп.;

- за період з 30.08.2010 року по 29.04.2011 року 44792 грн. 85 коп.;

- за період з 28.09.2010 року по 29.04.2011 року 39927 грн. 75 коп.;

- за період з 28.10.2010 року по 29.04.2011 року 39566 грн. 04 коп.;

- за період з 29.11.2010 року по 29.04.2011 року 32165 грн. 38 коп.

Між сторонами немає розбіжностей, щодо обставин справи, встановлених адміністративним судом, в позовній заяві позивач просив скасувати зазначене рішення.

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За Преамбулою Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», пунктом 7 частини 1 статті 1 якого визначено, що Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом.

Тобто, позивач у справі орган владних повноважень, який виконує владні управлінські функції, надані йому чинним законодавством, відносно платників страхових внесків.

Як вбачається з рішення, яке оскаржується, воно прийняте 25.05.2011 року на підставі ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

01.01.2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне пенсійне страхування», згідно якого ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» виключена.

Тобто, відповідачем прийняте рішення на підставі норми Закону, яка втратила чинність.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на абз. 4 п. 7 розділу VIII Прикінцевих положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску», виходячи з наступного.

Відповідно до зазначеної норми Закону на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Наряду з викладеним, суд враховує наступне.

Статтею 8 Конституції України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Зазначена норма закріплена Кодексом адміністративного судочинства України, статтею 8 якого визначено, також, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Пунктом 1 частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно п. 22 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.

Виключно законами України встановлюються Державний бюджет України і бюджетна система України; система оподаткування, податки і збори; засади створення і функціонування фінансового, грошового, кредитного та інвестиційного ринків; статус національної валюти, а також статус іноземних валют на території України; порядок утворення і погашення державного внутрішнього і зовнішнього боргу; порядок випуску та обігу державних цінних паперів, їх види і типи.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Оскільки відповідачем прийняте рішення про нарахування штрафних санкцій та пені на підставі норми Закону, яка втратила чинність, суд вважає, що таке рішення прийняте неправомірно, з перевищенням повноважень, наданих йому чинним законодавством, та не у спосіб, визначений Законом.

Згідно ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав суду належних доказів правомірності рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені на підставі норми Закону, яка на час прийняття такого рішення втратила чинність.

Враховуючи наведене, суд вважає позовну заяву про визнання недійсним рішення такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ухвалення судового рішення на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Держаного бюджету України (або відповідно місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», ст. 2, ст. 11-14, ст. 17-20, ст. 69-72, ст. 86, ст. 94 ст. 122 - 154, ст. 160 - 163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву Державного підприємства «Макіїввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта ім. С.М. Кірова» до Управління Пенсійного фонду України в Советському районі м. Макіївки Донецької області про визнання недійсним рішення від 25.05.2011 року № 135 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків в сумі 246172 грн. 79 коп. задовольнити.

Визнати недійсним рішення Управління Пенсійного фонду України в Советському районі м. Макіївки від 25.05.2011 року № 135 про застосування до Відокремленого підрозділу «Шахта ім. С.М. Кірова» Державного підприємства «Макіїввугілля» фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків в сумі 246172 грн. 79 коп.

Присудити з Державного Бюджету України на користь Державного підприємства «Макіїввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта ім. С.М. Кірова» витрати, повязані зі сплатою судового збору, в сумі 3 грн. 40 коп.

Постанова Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У судовому засіданні 19.07.2011 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови, повний текст постанови виготовлений 25.07.2011 року.

Суддя Давиденко Т.В.