Постанова № 17295434, 27.07.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2011 р. Справа № 2а/0470/3410/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Горбалінського В.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекеції у Кіровському районі м. Дніпропетровська до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 339 грн. 11 коп., - ВСТАНОВИВ:

24.03.2011 року Державна податкова інспекція у Кіровському районі м. Дніпропетровська звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості по земельному податку з фізичних осіб 339,11 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_2 не сплатила податковий борг, який виник у звязку з порушенням вимог чинного законодавства, а саме: з несплатою до державного бюджету нарахованих контролюючим органом узгоджених сум податкового зобовязання.

Представник позивача в судове засідання не зявилась, надала до суду клопотання про розгляд справи без її участі, та просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не зявилась, про час і місце розгляду справи повідомлялась належним чином. Заперечень проти адміністративного позову суду не надала. На адресу суду тричі повертався конверт з відміткою поштового відділення про неможливість вручення «за закінченням терміну зберігання».

29.03.2011 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом було направлено запит до Дніпропетровського обласного адресно-довідкового бюро із проханням надати суду інформацію стосовно місця реєстрації відповідача. 14.04.2011 року на адресу суду надійшла відповідь із зазначенням місця проживання ОСОБА_2, яке співпадає із зазначеною адресою у позовній заяві.

Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Отже, враховуючи зазначені вище підстави, суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.

Вивчивши матеріали справи та письмові докази в ній суд встановив.

З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України від 02.12.2010р. № 2755-УІ, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обовязки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обовязки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Проте, оскільки правовідносини щодо несплати платником податків відповідачем у даній адміністративній справі податкового боргу з земельного податку з фізичних осіб в сумі 339,11 грн., виникли до набрання чинності Податковим кодексом України від 02.12.2010р. № 2755-УІ, суд приходить до висновку, що, в даному випадку, при розгляді справи, в частині обґрунтування нарахування зобовязання, слід застосовувати норми раніше діючого законодавства, так як згідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Спеціальними законами, які визначають статус державної податкової служби в Україні, її функції, а також обовязки платників податків щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів) є Закон України «Про державну податкову службу в Україні», Закон України «Про систему оподаткування», Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закон України «Про плату за землю» які були чинними та діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

За ОСОБА_2 зареєстровано 54/100 житлового будинку номер 109 (сто девять), що знаходиться в м. Дніпропетровську, на вул. Чичеріна, на земельній ділянці площею 800 кв.м., з відповідною частиною господарчих та побутових будівель та споруд, що підтверджується копією договору купівлі-продажу від 21.01.1999 року.

Відповідачка перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська, як платник земельного податку з фізичних осіб.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про плату за землю» використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

Згідно з ст. 5 Закону України «Про плату за землю» об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Таким чином відповідач, як власник земельної ділянки є платником земельного податку і зазначена сплата є його обов'язком.

Відповідно до ч.3 ст. 7 Закону України «Про плату за землю» у разі придбання земельної ділянки на підставі цивільно-правової угоди розмір податку розраховується від суми, що дорівнює грошовій оцінці землі, але в будь-якому разі сума, від якої розраховується розмір податку, не може бути меншою ціни земельної ділянки, що зазначена в угоді.

Частиною 3 статті 14 Закону передбачено, що нарахування громадянам сум земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 15 липня поточного року платіжне повідомлення про внесення платежу.

Згідно із ч.3 ст.17 цього Закону земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності громадянами сплачується рівними частками до 15 серпня і 15 листопада.

Державною податковою інспекціє у Кіровському районі м. Дніпропетровська були донараховані податкові зобовязання по сплаті земельного податку згідно податкового повідомлення №0005071703 від 05.06.2008 року на суму 45,51 грн. та 45,50 грн. (граничні строки сплати 14.08.2008 року та 14.11.2008 року, відповідно податкового повідомлення №0005741703 від 04.06.2009 року на суму 52,42 грн. та 52,42 грн. (граничні строки сплати 14.08.2009 року та 16.11.2009 року) та згідно податкового повідомлення №0020131703 від 26.05.2010 року на суму 55,52 грн. та 55,51 грн. (граничні строки сплати 16.08.2010 року та 15.11.2010 року

Також, до відповідача були застосовані штрафні (фінансові) санкції визначені у податкових повідомленнях рішеннях №0001341703/0 від 18.08.2009 року на суму 11,71 грн., №0001341703/0 від 18.08.2009 року на суму 2,79 грн.

У відповідності до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України № 2181-ІІІ, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до п.4.2 та 4.3 ст.4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених пп.5.2.2 цього Закону.

Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська направлялись поштовими відправленнями податкові повідомлення №0005071703 від 05.06.2008 року та №0005741703 від 04.06.2009 року, які отримані відповідачкою 27.07.2009 року, що підтверджується поштовим повідомленням з відміткою про отримання поштового відправлення. Податкове повідомлення №0020131703 від 26.05.2010 року було направлене відповідачці, проте на адресу податкового органу повернувся конверт з відміткою поштового відділення про неможливість вручення «за закінченням терміну зберігання» про що складено акт №4480 від 21.09.2010 року. Також, податковим органом були направлені податкові повідомлення рішення №0001341703/0 від 18.08.2009 року та №0001341703/0 від 18.08.2009 року, які були вручені 28.08.2009 року. Отже, податкове зобовязання є узгодженим.

Згідно пп.16.1.1 п.16.1, пп. 16.4.1 п.16.4 ст.16 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ, після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

На підставі вищезазначеної норми на суму податкового боргу була нарахована пеня на загальну суму 11,60 грн.

Враховуючи те, що відповідачка частково сплатила заборгованість по земельному податку у розмірі 52,42 грн. Таким чином, загальна суму податкового зобовязання складає 339,20 грн., у тому числі пеня 11,60 грн.

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно пп.6.2.1. п.6.2 ст. 6 зазначеного Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові повідомлення.

У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська було сформовано першу податкову вимогу №1/75 від 06.09.2007 року на суму 23,42 грн. та другу податкову вимогу №2/6 від 11.01.2008 року на суму 46,84 грн., які направлено поштовим відправлення на адресу відповідачу. До податкового органу повернувся конверт з відміткою поштового відділенні про неможливість вручення відповідачу поштового відправлення «за закінченням терміну зберігання». У звязку із неможливістю вручення податкових вимог, 27.03.2008 року їх було розміщено на дошці оголошень.

Отже, у звязку із непогашенням податкового зобовязання, у ОСОБА_2 виник податковий борг на суму 339,11 грн., який на час розгляду справи не погашений.

Згідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платники податків зобовязані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У відповідності до п. 95.1 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 ст.95 цього Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що на час розгляду справи сума боргу відповідачем не сплачена в добровільному порядку, відповідних доказів суду не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому, податкові зобовязання відповідача підлягають погашенню за рахунок примусовому стягнення його активів.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 72, 86, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в розмірі 339,11 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (49000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь бюджету (р/р 33211813700007, одержувач: відділення держказначейства у Кіровському районі м. Дніпропетровська банку УДК у Дніпропетровській області, МФО 805012, ОКПО 24232360, код платежу 13050300 податковий борг по земельному податку з фізичних осіб суму 339,11 грн. (триста тридцять девять грн. 11 коп.).

Копію постанови направити відповідачу.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя

В.В. Горбалінський