Постанова № 17295189, 16.07.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2011 р. Справа № 2а/0470/5126/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кальника Віталія Валерійовича при секретаріПетранцові О.Ю. за участю: представника позивача Петрашку О.О. представника відповідача Петрова Є.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Синельниківської об'єднаної державної податкової інспекції до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ронкато" про стягнення заборгованості, - ВСТАНОВИВ: Синельниківська об'єднана державна податкова інспекція звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ронкато" на користь державного бюджету податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 108968,45 грн. В обґрунтування позову зазначено, що відповідач має податковий борг перед бюджетом з податку на додану вартість у сумі 108968,45 грн. Сума боргу не сплачується відповідачем добровільно, а тому підлягає примусовому стягненню. В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі, просив позовні вимоги задовольнити.

До суду зявився представник відповідача, але документів, підтверджуючих його повноваження не надав.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ (далі - Податковий кодекс України, Кодекс) передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Органи державної податкової служби відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Судом встановлено, що з 05.06.2001р. на податковому обліку в Синельниківській об'єднаній державній податковій інспекції перебуває Товариство з обмеженою відповідальністю «Ронкато». Відомості про відповідача, в тому числі щодо місцезнаходження (адреси), включені до Єдиного держаного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Станом на 01.04.2011р. відповідач має податковий борг з податку на додану вартість (ПДВ) в сумі 108968,45 грн.

Вказаний податковий борг складається з несплаченого грошового зобов'язання самостійно задекларованого (узгодженого) згідно звітних податкових декларацій за грудень 2010р. та січень 2011р., та пені, нарахованої у зв'язку із несвоєчасним погашенням податкових зобов'язань.

Згідно до п.36.1, п.36.2 ст.36 Податкового Кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Відповідно до п.46.1 ст.46 Податкового Кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно до п.54.1 ст.54 Податкового Кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно зі ст.203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до положень п.57.1 ст.57 зазначеного Кодексу, платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При несплаті зобов'язання у встановлений строк виникає податковий борг, який, згідно пп. 14.1.175 ст. 14 ПК, становить сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій зі їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію (п. 14.1.39).

Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (пп. 14.1.156).

Відповідно п. 56.11 ст. 56 ПК не підлягає оскарженню податкове зобвє'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно ст. 129 ПК після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.

Таким чином, відповідно до положень Кодексу, вищевказана заборгованість відповідача з ПДВ в сумі 108968,45 грн. становить узгоджене грошове (податкове) зобов'язання та, внаслідок його несплати, - податковий борг.

Згідно ст. 59 ПК у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу, що виник після надіслання (вручення) вимоги.

Синельниківською ОДПІ вручено 01.02.2011р. керівнику відповідача податкову вимогу від 01.02.2011р. №12, про що свідчать відповідні записи та підпис на корінці вимоги.

Відповідно до п.20.1.18 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до абз.1 п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 12, 71, 86, 160, 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути кошти у розмірі податкового боргу за податком на додану вартість в сумі 108968,45 грн. з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Ронкато» (ідент. код за ЄДРПОУ 31372002, місцезнаходження: вул. 40 років Жовтня, 18, м. Синельникове Дніпропетровської області, п.і. 52500) у обслуговуючих банках, та за рахунок готівки.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 190711

Суддя В.В. Кальник