Постанова № 17295161, 14.07.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2011 р. Справа № 2а-7907/10/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В. при секретаріКравець Є.С. за участю: представників позивача представника відповідача Земляного О.Ю., Добровольського А.Т. Крейса Л.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" до Дніпропетровської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень, - ВСТАНОВИВ: До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" до Криворізької митниці, в якому позивач, просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення Криворізької митниці №№134 та 135 від 27.04.2010 року про визначення суми податкового зобовязання ВАТ "Нікопольський завод феросплавів" з мита в розмірі 146714,01 та 1532938,77 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачем встановлені в ході перевірки позивача порушення, які полягає в тому, що підприємством було фактично переміщено через митний кордон України сировину, вага оприбуткування якої не відповідала вазі, яка була заявлена для проведення митного оформлення в поданих вантажних митних деклараціях, чим на думку Криворізької митниці ВАТ "Нікопольський завод феросплавів" порушено ч. 1 ст. 40 та ч. 1 ст. 81 Митного кодексу України. У зв'язку з встановленими порушеннями вимог законодавства України, Криворізькою митницею зроблений висновок про несплату позивачем до бюджету мита в розмірі 97 809,34 грн. та податку на додану вартість в розмірі 1 021 959,18 грн.

Та Криворізькою митницею винесено податкові повідомлення № 134 від 27.04.2010 року та № 135 від 27.04.2010 року, про визначення суми податкового зобовязання ВАТ "Нікопольський завод феросплавів" з мита в розмірі 146714,01 та 1532938,77 грн.. Вважають зазначені повідомлення такими, що винесені з порушенням податкового та митного законодавства, а тому підлягають скасуванню.

Представник відповідача надав суду письмові заперечення, в яких зазначив, що за результатами планової документальної перевірки посадовими особами Криворізької митниці встановлено, що ВАТ «Нікопольський завод феросплавів» здійснювало ввезення на митну територію України товар - сипучих видів сировини (марганцева руда та кокс). Під час проведення перевірки було співставлено інформацію про вагові показники імпортованої сировини, надану під час митного оформлення, з показниками документів бухгалтерського обліку ВАТ «Нікопольський завод феросплавів», які містять інформацію щодо оприбуткування сировини на баланс підприємства (прибуткові ордери, «Журнал ордер №3 по сировині») . При цьому, було виявлено оприбутковані обсяги сировини, що були фактично переміщені через митний кордон України, але не задекларовані Криворізькій митниці.

Таким чином, внаслідок декларування імпортованих товарів не в повному обсязі у Позивача виникло податкове зобов'язання по сплаті ввізного мита та податку на додану вартість, сума якого відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» була самостійно визначена контролюючим органом.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, просили позов задовольнити, з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просили суд в задоволені адміністративного позову відмовити.

В подальшому, в ході судового засідання відповідача замінено правонаступником Дніпропетровською митницею.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що з Криворізькою митницею в період з 17.02.2010 року по 22.03.2010 рік проведено перевірку стану дотримання ВАТ «Нікопольський завод феросплавів» законодавства України з питань митної справи за період з 01.01.2008 по 31.12.2009 рр..

Як зазначено в акті від 22.03.2010 року за № 0006/0/223000000/00186520, перевіркою встановлено, що протягом перевіряємого періоду підприємство відповідно до умов укладених контрактів здійснювало імпортні операції з іноземними субєктами підприємницької діяльності. Постачання імпортованих товарів від нерезидентів в Швейцарії, Сполучених Штатах Америки, Російської Федерації, сполученому Королівстві Великої Британії здійснювалося на умовах поставки CPT DAF, DDU, CIP, CFR FOB. Перевіркою виписок із банківських рахунків Підприємства, бухгалтерських записів в оборотно-сальдових відомостях по рахунках №311 «Поточні рахунки в національній валюті», №312 «Поточні рахунки в іноземній валюті», №632 «Рахунки з іноземними постачальниками» підтверджено оплата за імпортовані товари протягом періоду, що перевірявся у розмірах, зазначених у рахунках (рахунках-фактурах) субєктів господарювання в повному обсязі.

Також, ВАТ «Нікопольський завод феросплавів» крім іншого, здійснював ввезення на митну територію України товару - сипучих видів сировини (марганцевої руди та коксу)

При отриманні сипучих видів сировини від іноземних постачальників, що надходила в залізничних вагонах, підприємство здійснювало внутрішній ваговий контроль отриманої сировини безпосередньо на підприємстві.

Ведення внутрішнього вагового контролю на підприємстві здійснюється у прибуткових ордерах, Журналі ордері №3 по сировині, картках складського обліку. Такий контроль здійснювався після завершення операцій митного контролю та митного оформлення зазначеної сировини.

В ході співставлення інформації про вагові показники імпортованої сировини, митницею виявлені розбіжності між задекларованими показниками та їх фактичним обліком.

Таким чином, митницею зроблено висновок, що внаслідок декларування імпортованих товарів не в повному обсязі у Позивача виникло податкове зобов'язання по сплаті ввізного мита та податку на додану вартість, сума якого відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» була самостійно визначена контролюючим органом.

Згідно з підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така, недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'яти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Згідно з підпунктом 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 вказаного Закону України якщо згідно із законом з питань окремого податку, збору (обов'язкового платежу) податковий період не встановлено, то податкова декларація подається та податкове зобов'язання сплачується у строки, передбачені цим пунктом для місячного базового податкового періоду, крім випадків, коли подання декларації не передбачено законом з питань окремого податку, збору (обов'язкового платежу).

Під податковим періодом для цілей нарахування митними органами штрафних санкцій, передбачених підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 цього Закону слід розуміти один календарний місяць.

З метою погашення податкових зобов'язань та штрафних санкцій відповідно до положень зазначеного Закону на адресу Позивача направлені податкові повідомлення Криворізької митниці від 27.04.2010 №№134, 135 про визначення суми податкового зобовязання ВАТ "Нікопольський завод феросплавів" з мита в розмірі 146714,01грн. та 1532938,77 грн..

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 81 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявления за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Умови та порядок застосування форм декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення митних декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів і транспортних засобів, встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

У відповідності з ч. 1, 2 ст. 45 Митного кодексу України особи, які переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України чи провадять діяльність, контроль за якою цим Кодексом покладено на митні органи, зобов'язані подавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю.

Перелік документів та відомостей, необхідних для здійснення митного контролю, порядок їх подання визначаються Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Кодексу.

Згідно ст. 72 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню.

Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставлення відповідних відміток на митній декларації та товаросупровідних документах.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 86 Митного кодексу України подання митної декларації повинно супроводжуватися наданням митному органу комерційних супровідних та інших необхідних документів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом.

Митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи. Дата і час прийняття митної декларації фіксуються посадовою особою митного органу, що її прийняла, проставленням відміток на бланку митної декларації та відповідним записом у документах митного органу.

Згідно ст. 259 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично оплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

В ч. 1 ст. 261 Митного кодексу України зазначено, що відомості про митну вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, використовуються в тому числі для нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до ч. 1 ст. 264 Митного кодексу України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

У відповідності до ч. 10 ст. 267 Митного кодексу України використані декларантом відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.

Таким чином, нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) під час митного оформлення здійснюється виходячи з митної вартості товарів, яка заявляється в митній декларації на підставі об'єктивних, документально підтверджених даних комерційних супровідних та інших необхідних документів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Перелік документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 1 лютого 2006 року № 80.

В судовому засіданні встановлено, відповідачем не спростовано, що ВАТ «Нікопольський завод феросплавів» протягом перевіреного періоду при поданні товарів до митного оформлення здійснювало нарахування та сплату податків і зборів (обов'язкових платежів) виходячи з митної вартості товарів, визначеної на підставі комерційних супровідних та інших документів, обов'язковість надання яких при митному оформленні передбачена Митним кодексом України та постановою Кабінету Міністрів України № 80 від 01.02.2006 року.

До вантажних митних декларацій додавались всі обов'язкові документи, які підтверджували кількість (вагу) та вартість товару, його фізичні характеристики, країну походження, процент вологості товару, який може змінюватися в залежності від навколишнього середовища під час перевезення товару від митного кордону України до розвантаження на підприємстві, та ін. відомості митних декларацій, в т. ч. зовнішньоекономічний договір (контракт) з додатками, залізничні накладні, сертифікат «кості, сертифікат походження, рахунок (комерційний інвойс) та ін.

Південна та Криворізька митниці прийнявши товар до митного контролю та митні декларації до оформлення, про що свідчить штамп «Під митним контролем» на ВМД та залізничних накладних, згідно ст. 86 Митного кодексу України підтвердили, що в них містяться всі необхідні відомості і до них додано всі документи, необхідні для митного оформлення.

Як визначено в п. 2 Порядку здійснення митного контролю залізничних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2003 р. N 1989, залізнична накладна - основний перевізний документ установленої форми, що подається залізниці вантажовідправником разом з товаром (вантажем) і супроводжує товар (вантаж) на всьому шляху перевезення до станції призначення. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди про перевезення товару (вантажу), яка укладається між вантажовідправником і залізницею на користь третьої сторони - вантажоодержувача, та одночасно є договором на заставу товару (вантажу) для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення.

Виходячи з вимог Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 р. N 644, на кожне відправлення вантажу оформлюється залізнична накладна, яка містить відомості в т. ч. і про масу

Відповідно до п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 р. N 644, загальна маса вантажу визначається зважуванням (на вагонних, вантажних, елеваторних та інших вагах) або іншим способом. Тип ваг указується в перевізних документах. Маса вантажу визначається відправником. Про спосіб визначення маси вантажу відправник зобов'язаний зазначити в накладній.

Ваговимірювальні технічні засоби відправників (одержувачів) мають бути повірені органами Держспоживстандарту та взяті на облік залізницею відповідно до Інструкції про порядок застосування ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті, затвердженої наказом Мінтрансу від 05.04.2004 року N 279 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 23.04.2004 року за N 527/9126.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 43 Митного кодексу України товари і транспортні засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом.

У разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Імпортований товар, щодо якого донараховано податкові зобовязання, після перетину митного кордону України знаходився під митним контролем, що підтверджується відбитком штампу митного органу «Під митним контролем», який був проставлений після завантаження товару та після його зважування, що підтверджує неможливість здійснення будь-яких операцій з товаром до завершення його митного оформлення, згідно ст. 44, 63 Митного кодексу України.

Зазначена у вантажних митних деклараціях вага товару, який фактично був переміщений через митний кордон України, була задекларована виходячи з даних залізничних накладних, в яких маса товару визначена за результатами їх зважування на спеціалізованих 100-тонних вагах Іллічівського порту, які перевірені органами Держспоживстандарту та взяті на облік Укрзалізницею.

Зважування товару в порту супроводжував представник митного органу, товар знаходився під митним контролем та перевозився залізницею безпосередньо на ВАТ «Нікопольський завод феросплавів».

Відповідно до ст. 141, 142 Митного кодексу України при надходженні до митного контролю товарів, що перевозяться залізничним транспортом, працівники залізничної станції подають до митного органу:

- передатну відомість (багажний список);

- залізничні накладні;

- інші документи, передбачені цим Кодексом, міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку, та іншими законами України.

Залізниця несе відповідальність за втрату чи неналежну доставку товарів, що перебувають під митним контролем, до митного органу призначення.

Таким чином, з моменту перетину товаром митного кордону України і до закінчення митного оформлення ВАТ «Нікопольський завод феросплавів» фізично позбавлений можливості впливати на вагу фактично ввезеного товару, яка визначена за результатами зважування в порту.

Відповідно до абз. «б» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі -Закон № 2181) контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Наявність відповідної документації - вантажних митних декларацій, декларацій митної вартості, товарно-транспортні документи на перевезення, зовнішньоекономічні договорів (контрактів), рахунків (інвойси) з відбитками печаток митниці про знаходження під митним контролем до закінчення процедури митного оформлення та фактичного закінчення митного оформлення свідчить визнання на момент митного оформлення правильності та повноти декларування підприємством обсягу товарів, які ввозились на митну територію України, та відсутність заниження податкових зобов'язань з боку підприємства.

Щодо посилання Криворізької митниці в акті перевірки на те, що нею за допомогою «Журналу-ордеру № 3 по сировині», карток складського обліку та прибуткових ордерів було встановлено розбіжності між задекларованими показниками та їх фактичним обліком, то суд зазначає наступне.

Для цілей митного оформлення - декларування, нарахування та сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) - відповідно до Митного кодексу України та затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 лютого 2006 року № 80 Переліку документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, не передбачено надання таких документів як «Журнал-ордеру №3 по сировині», картки складського обліку та прибуткових ордерів.

Зазначені документи складаються після закінчення митного оформлення та після надходження товару безпосередньо до позивача на територію відвантаження, та використовуються для внутрішнього обліку товару, тому посилання на них як на підставу донарахування податкових зобовязань є неправомірним.

Таким чином, рішення Дніпропетровської митниці щодо визначення суми податкового зобовязання ВАТ "Нікопольський завод феросплавів" з мита в розмірі 146714,01 та 1532938,77 грн., зазначене в податкових повідомленнях Криворізької митниці №№134 та 135 від 27.04.2010 року не відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На викладеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнти.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення Криворізької митниці № 134 від 27.04.2010 року, яким визначено суму податкового зобов'язання ВАТ "Нікопольський завод феросплавів" з мита в розмірі 146 714,01 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення Криворізької митниці податкове повідомлення № 135 від 27.04.2010 року, яким визначено суму податкового зобов'язання ВАТ "Нікопольський завод феросплавів" з податку на додану вартість в розмірі 1 532 938,77 грн..

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 14.04.11 року

Суддя О.В. Єфанова