Постанова № 17295015, 07.07.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2011 р. Справа № 2а/0470/2449/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В. при секретаріГрачовій В.М. за участю: позивача Чередниченко О.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансторгінвест" до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська про визнання протиправними дії, - ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Трансторгінвест» звернулось із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська з позовними вимогами, з урахуванням уточнень до позову, про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська по визнанню правочинів нікчемними, які були укладені ТОВ «Трансторгінвест» з ТОВ «Оптдевайс», ТОВ «ЛОЕКС», ПП «ДЕЛЬТА Ж», ТОВ НВП «ПІНТ», ТОВ «СІНТА-Д», про зобов'язання податкову інспекцію утриматися від вчинення певних дій, а саме: розповсюджувати будь-яким чином та використовувати в роботі висновки, викладені в акті за №168/23-307/37212555 «Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Трансторгінвест» з питання правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за вересень 2010 року», здійснювати коригування сум податкового кредиту та податкових зобов'язань на підставі висновків акту за №168/23-307/37212555 «Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Трансторгінвест» з питання правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за вересень 2010 року»; про зобов'язання податкової інспекції у Красногвардійському районі відновити в електронній автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2010 року, подану ТОВ «Трансторгінвест» . В обґрунтування позову зазначено, що за результатами невиїзної документальної перевірки ТОВ «Трансторгінвест» (далі - Позивач) з питання правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за вересень 2010 року Відповідачем складено акт за №168/23-307/37212555 «Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Трансторгінвест» з питання правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за вересень 2010 року». Як вбачається з висновків, викладених у п.З Акту, Відповідачем встановлено факти здійснення господарських операцій без мети настання реальних наслідків між Позивачем, постачальником (ТОВ «ОПТДЕВАЙС») та покупцями, а саме - угоди, укладені з наступними контрагентами: ТОВ «ЛОЕКС», ПП «ДЕЛЬТА Ж», ТОВ НВП «ПІНТ», ТОВ «СІНТА-Д». На думку Відповідача господарські операції, що були вчинені із зазначеними вище контрагентами порушують норми ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України в частині недодержання правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, також порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону, а саме -ст. 228 ЦК України. Вважають висновки Відповідача, викладені у зазначеному Акті, стосовно нікчемності договорів, укладених Позивачем з контрагентами: ТОВ «ЛОЕКС», ПП «ДЕЛЬТА Ж», ТОВ НВП «ПІНТ», ТОВ «СІНТА-Д» протиправними та носять характер суб'єктивних припущень. На підставі висновків Акту щодо визнання правочинів нікчемними, було видалено з автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів подану Позивачем податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2010 року. Вважають протиправними дії Відповідача по визнанню зазначених вище правочинів «нікчемними» та застосуванню наслідків недійсності нікчемних правочинів.

Відповідач належним чином повідомлений в останнє судове засідання не прибув, заперечень проти позову не надавав.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що 19 січня 2011 року посадовою особою ДПІ у Красногвардійському районі М.Дніпропетровська (далі - Відповідач) проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Трансторгінвест» (далі - Позивач) з питання правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за вересень 2010 року. За результатами перевірки Відповідачем складено акт за №168/23-307/37212555 «Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Трансторгінвест» з питання правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за вересень 2010 року».

При проведенні перевірки використані компютерні автоматизовані інформаційні системи податкового органу АІС «Картка платника», система «Бест-звіт», АРМ «Облік», АРМ «Звіт», АРМ «Аудит», АІС «Система співставлення податкових зобовязань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», з урахуванням матеріалів акту невиїзної перевірки ТОВ «Оптдевайс» від 16.11.2010 року в частині дотримання вимог податкового та іншого законодавства по податку на додану вартість за період з 01.04.2010 року по 30.09.2010 р.

Згідно з акту перевірки встановлено, що відповідно до реєстру податкових накладних за вересень 2010 р. відображено у складі податкового кредиту податкових накладних, в тому числі від ТОВ «Оптдевайс» за №1101, 1102, 1103 від 01.09.2010р., №14043 від 14.09.2010, №21027 від 21.09.2010р, №30102 від 30.09.2010р.

Зроблено посилання на акт невиїзної перевірки ТОВ «Оптдевайс» від 16.11.2010 року, згідно якого підприємство «Оптдевайс» за адресою , вказаною у реєстраційних документах не знаходиться.

Крім цього зазначили про те, що податковий кредит ТОВ «Оптдевайс» формував за рахунок ТОВ «Доорс», відносно якого порушено кримінальну справу за ознаками злочину передбаченого ч.1 ст.358 КК України (підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів). А ТОВ «Доорс» формував податковий кредит за рахунок Приватного підприємства «Техавтокомплект» у якого 23.04.2010 року анульовано свідоцтво платника ПДВ.

Таким чином податківці зробили висновок, що діяльність ТОВ «Оптдевайс» спрямована на формування податкового кредиту на користь третіх осіб, з метою заниження бази оподаткування по податку на додану вартість, а тому господарські операції не підтверджуються, з посиланням на ст..215 Цивільного кодексу вважають правочини нікчемними.

Також, з висновків, викладених у п.3 Акту, вбачається, що Відповідачем встановлено факти здійснення господарських операцій без мети настання реальних наслідків між Позивачем та покупцями, а саме - угоди, укладені з контрагентами ТОВ «ЛОЕКС», ПП «ДЕЛЬТА Ж», ТОВ НВП «ПІНТ», ТОВ «СІНТА-Д». Вважають господарські операції, що були вчинені із зазначеними вище контрагентами порушують норми ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) в частині недодержання правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, також порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону, а саме -ст. 228 ЦК України.

Відповідачем в Акті перевірки зазначено, що Позивачем не підтверджена наявність трудових ресурсів, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, майна, які економічно необхідні для здійснення діяльності тощо, що може свідчити про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності як Позивачем, так і його контрагентами. Із зазначеного Відповідач зробив висновок про безтоварність договорів та їх спрямованість на ухилення від сплати податку, шляхом формування завищених податкового кредиту та валових витрат, тобто фіктивність правочину.

Тобто відповідачем зроблено висновок, оскільки між ТОВ «Оптдевайс» та ТОВ «Трансторгінвест» порушено ч.1 ст.203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК Україн в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, то зазначені порушення обумовлені ними по правочинах , здійснених по ланцюгу з ТОВ «ЛОЕКС», ПП «ДЕЛЬТА Ж», ТОВ НВП «ПІНТ», ТОВ «СІНТА-Д».

При цьому в акті перевірки відсутні дані щодо самих правочинів, за якими договорами з зазначеними контрагентами визначені зобовязання та податковий кредит, чи отримувались позивачем товари, послуги, чи надавались контрагентам товари, послуги, тобто аналіз фактичного отримання такових податковою службою не досліджувалось.

Згідно висновків акту підтверджено, що первинні, бухгалтерські та інші документи, використані при проведенні перевірки, достовірні, надані в повному обсязі.

Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Відповідно до п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 , п.п.5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1, 2 рази. Якщо платник податку поновить зазначені документи у наступних періодах, підтверджені витрати (з урахуванням сплаченої пені) включаються до валових витрат податкового періоду, на який припадає таке поновлення.

Відповідно до підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Таким чином, суд доходить висновку, що актом не визначено проте і не спростовано факту передачі товарів (надання послуг) за договорами, укладеними між ТОВ «Трансторгінвест» з ТОВ «ЛОЕКС», ПП «ДЕЛЬТА Ж», ТОВ НВП «ПІНТ», ТОВ «СІНТА-Д».

Суд не приймає до уваги, та не погоджується з доводами відповідача в акті щодо вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків на підставі аналогічних висновків акту невиїзної перевірки ТОВ «Оптдевайс» від 16.11.2010 року за №4943/23-20/36900457.

Отже, суд вважає, що оскільки відповідачем не встановлено фактів безтоварності ( не надання послуг) за договорами між ТОВ «Трансторгінвест» з ТОВ «ЛОЕКС», ПП «ДЕЛЬТА Ж», ТОВ НВП «ПІНТ», ТОВ «СІНТА-Д», відсутні підстави спростування правомірності відображення позивачем суми податкових зобовязань за вересень 2010 року. Зазначене вище не виключає права позивача на формування податкового кредиту та валових витрат за рахунок операцій, проведених з ТОВ «Оптдевайс» у вересні 2010 року та не позбавляє його права на формування податкових зобовязань покупцям по здійсненим операціям.

Для реалізації Методичних рекомендацій щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затверджених Наказом ДПА України N 266 від 18.04.2008, відповідно до розділу 1. Зазначених Методичних рекомендацій, створені такі програмні продукти:

1.3.1. система формування та подання до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку податкової звітності в електронному вигляді щодо ведення обліку розшифрування податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів;

1.3.2. система приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності щодо проведення автоматизованого контролю податкової декларації з податку на додану вартість на районному рівні;

1.3.3. система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Дані в вищезазначені програні продукти - системи обліку, вносяться працівниками підрозділу ведення та захисту податкової звітності.

Позивач зазначив також, що Відповідачем на підставі висновків Акту щодо визнання правочинів нікчемними було видалено з автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів подану Позивачем податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2010 року. Даний факт став відомий Позивачеві від контрагентів-покупців, у яких, в свою чергу, податковий орган відмовляється приймати податкові декларації через відсутність в «Автоматизованій системі співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» вищевказаної декларації позивача.

Отже, у звязку з відсутністю підстав вважати правочини позивача нікчемними, відсутні підстави для застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів та внесення такої інформації щодо декларації за вересень 2010 року позивача до «Автоматизованій системі співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів».

Крім того, рішенням господарського суду Київської області від 08.04.2011року у справі №23/038, яке набрало законної сили, встановлено факти відсутності ознак недійсності укладених між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Оптдевайс» договорів, а саме: договору про надання послуг від 01.09.2010р. №01093 та договору поставки від 01.07.2010р. №01092; При цьому в рішенні зазначено, що відповідно до ст.228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, а докази, що підтверджують вчинення зазначених вище правочинів з метою порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, у позивача відсутні.

У відповідності до п.9 ч.2 ст.129 Конституції України серед основних засад судочинства визначено, зокрема, обовязковість рішення суду.

Стаття 124 Конституції України передбачає, що судові рішення є обовязковими до виконання на всій території України.

Частиною 2 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обовязковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, обєднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України.

Згідно зі ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансторгінвест» щодо протиправності дій відповідача та необхідності відновлення інформації щодо податкової звітності позивача в автоматизованій системі обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню; решта позовних вимог щодо встановлення компетенції субєкта владних повноважень та зобовязання утриматись від вчинення певних дій задоволенню не підлягає як не обґрунтована

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська по визнанню правочинів нікчемними, які укладені Товариством з обмеженою відповідальністю "Трансторгінвест" з Товариством з обмеженою відповідальністю "Оптдевайс" , Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛОЕКС", Товариством з обмеженою відповідальністю "СІНТА-Д" , Приватним підприємством "ДЕЛЬТА Ж" , Товариством з обмеженою відповідальністю НВП "ПІНТ".

Зобовязати Державну податкову інспекцію у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська відновити в електронній автоматизованій системі співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів податкову декларацію на додану вартість за вересень 2010 року, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Трансторгінвест" (код ЄДРОПОУ 37212555).

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 29.06.2011 р.

Суддя О.В. Єфанова