Постанова № 17294983, 04.07.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2011 р. Справа № 2а-12771/10/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В. при секретаріГрачової В.М. за участю: позивача відповідача Княжевої Г.М., Шрамко І.В. Богдан Я.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Кривбас-Оіл" про стягнення заборгованості, - ВСТАНОВИВ: Південна міжрайонна державна податкова інспекція у м.Кривому Розі звернулася до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Кривбас-Оіл» з позовом про прийняття рішення судом про сплату податкових зобовязань по податку на додану вартість у сумі 87048,00 грн. Позов обґрунтований тим, що в ході проведення перевірки відповідача встановлено, що в порушення п.1.18 ст.1, п.4.1, п.4.3 ст.4, пп.7.7.1 п.7.7., п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. №168/97-ВР з наступними змінами та доповненнями, ТОВ «ТД «Кривбас-Оіл» занижено податкові зобовязання за квітень 2009 року у сумі 58 032 грн.

Підставою заниження валового доходу стало те, що ТОВ «ТД «Кривбас-Оіл», на думку позивача, у квітні 2009 року здійснювало реалізацію оливи 1-20,1-40 за цінами, що значно відрізняються між собою, нижчими за звичайну ціну. Тому, відповідно до вимог п.4.3 ст.4, п.п.17.1.3. п.17.1 ст.17 Закону України від 21.12.2000 року №2181-111 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" із змінами та доповненнями, визначено податкові зобов'язання у сумі 87048,0 грн., у т.ч. за основним платежем 58032,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями 29016,0 грн., із застосуванням звичайних цін. рішенням МДПІ від 06.10.10 №0001982301/0 "Про визначення податкових зобов'язань із застосуванням звичайних цін" до ТОВ "ТД «Кривбас-Оіл".

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні та просили задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач заперечував проти позовних вимог, надав до суду письмові заперечення на позовну заяву, в яких зазначив, що згідно накладної №РН-0000073 від 21.04.2009р. ТОВ «ТД «Кривбас-Оіл» здійснило реалізацію оливи І-40, І-20 за ціною 3,1036 грн/кг без ПДВ на суму 463 000 грн (одержувач ПП «Компанія «Грацвіт-Схід», договір №15/03-09 від 05.03.2009р.). Олива І-40, І-20 одержана від ПП «ЛУКОЙЛ Україна», згідно накладної №КУ-0023572 від 07.04.2009р. (договір №08/1648 від 04.09.2008р.) по ціні 3,004167 грн/кг без ПДВ на суму 448 166,40 грн. Ця олива (кількість співпадає, що підтверджують накладні) і була реалізована 21.04.2009р. ПП «Компанія Грацвіт-Схід». Із операції купівлі-продажу вищезазначеної оливи І-40, І-20 ТОВ «ТД «Кривбас-Оіл» сума продажу вища суми купівлі на 14 836,60 грн.

В п.1.18 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997р. зазначено, що звичайні ціни розуміються та застосовуються за правилами, визначеними п. 1.20 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

В п. 1.20.1 вищевказаного Закону України зазначено: «Якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Вважає дії ТОВ «ТД «Кривбас-Оіл» по операції купівлі-продажу оливи І-40, І-20 в квітні 2009 року такими, що не порушують вимоги вищезазначеної статті. А тому підстави для застосування п. 17.1.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» до ТОВ «ТД «Кривбас-Оіл» Південною МДПІ у м. Кривому Розі відсутні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

В ході розгляду справи встановлено, що ТОВ ТД «Кривбас-Оіл» зареєстровано 16.05.05 року рішенням виконавчого комітету Криворізької міської Ради, реєстраційний номер 1 227 102 0000 002625.

ТОВ ТД «Кривбас-Оіл» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 25.05.2005р. за № 4434, станом на 12.07.2010р. перебуває на обліку в Південній МДПІ у м. Кривому Розі.

Південною МДПІ у м. Кривому Розі згідно з п.1 ст. 11, ч4, ч.2, ч.4, ч.10 ч.12, ч.14 ст.11-1, ст.11-2 Закону України від 4 грудня 1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» та відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання проведена планова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Кривбас-Оіл» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 р. по 31.03.2010р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 р. по 31.03.2010р

За результатами перевірки складено акт від 23.09.2010р. № 1121/232/33575281.

Начальником Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі видано наказ від 20.09.2010 №1052 "Про застосування звичайних цін при визначенні податкових зобов'язань», відповідно до п.1.18 ст.1, п.4.1, 4.3 ст.4, пп.7.7.1 п.7.7. п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. №168/97-ВР (далі - Закон №1168), а саме, якщо контролюючий орган не може самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків згідно з підпунктом "а" підпункту 4.2.2 статті 4 цього Закону у зв'язку з невстановленням фактичного місцезнаходження підприємства чи його відокремлених підрозділів, місцезнаходження фізичної особи або ухиленням платника податків чи його посадових осіб від надання відомостей, передбачених законодавством, а також якщо неможливо визначити суму податкових зобов'язань у зв'язку з неведенням платником податків податкового обліку або відсутністю визначених законодавством первинних документів, сума податкових зобов'язань платника податків може бути визначена за непрямим методом. Цей метод може застосовуватися також у випадках, коли декларацію було подано, але під час документальної перевірки, що проводиться контролюючим органом, платник податків не підтверджує розрахунки, наведені у декларації, наявними документами обліку у порядку, передбаченому законодавством.

Як зазначено в акті перевірки, Південною МДПІ встановлено порушення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме ТОВ «ТД «Кривбас-Оіл» занижено податкові зобовязання за квітень 2009 року у сумі 58 032 грн.

Зазначений факт заниження здійснено податковою службою з аналізу даних зворотно-сальдової відомості по рахунку 28 «Товари», що станом на початок перевіреного періоду обліковано залишки :

олива І-20 Ціна товару І-20 складає 5,30грн

олива І-40 Ціна товару І-40 складає 5,62грн.

Оскільки у квітні 2009 року ТОВ «ТД «Кривбас-Оіл» реалізовано:

ПП Тредлайн:

олива І-40 кількістю 4100,8кг по ціні 4,697грн на суму 19261,33грн ПДВ 3852,27

- Ціна 4,697 складає 16% від 5,62, не перевищує 20%

ПП «Компанія «Грацвіт-Схід» :

олива І-40 кількістю 59493кг по ціні 3,136 грн на суму 184642,47 грн ПДВ 36928,49грн

олива І-20 кількістю 64825кг по ціні 3,1036 грн на суму 201190 грн ПДВ 40238,17грн

Всього ПДВ 77166,66 грн.

Тому зроблено висновок щодо заниження податкового зобовязання

По оливі І-40 кількістю ( 5,62-3,136)*59493*20%=29556,12 (грн.)

По оливі І-20 кількістю (5,30-3,1036)*64825*20%=28476,33(грн.)

Суд вважає зазначений висновок необґрунтованим з огляду на наступне.

В п.1.18 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997р. зазначено, що звичайні ціни розуміються та застосовуються за правилами, визначеними п. 1.20 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності однорідних) товарів (робіт, послуг).

В судовому засіданні встановлено, що олива І-20А одержана від ПП «ЛУКОЙЛ Україна», згідно накладної №КУ-0023572 від 07.04.2009р. за договором №08/1648 від 04.09.2008р. по ціні 3,004167 грн/кг без ПДВ у кількості 64825,0 т. на суму 194745,108 грн.;

Олива І-40А одержана від ПП «ЛУКОЙЛ Україна», згідно накладної №КУ-0023572 від 07.04.2009р. за договором №08/1648 від 04.09.2008р. по ціні 3,004167 грн/кг без ПДВ у кількості 59493,0 т. на суму 178726,892 грн., Всього сплачено за оливу суму з ПДВ в розмірі 448166,40 грн.

Також встановлено, що 21.04.2009р. вся кількість оливи була реалізована за договором №15/03-09 від 05.03.2009р Приватному підприємству «Компанія Грацвіт-Схід» згідно накладної №РН-0000073 від 21.04.2009р. оливи І-40 та І-20 за ціною 3,1036 грн/кг без ПДВ на суму 463000грн.

В декларації про податок на додану вартість, зареєстровану в Південній МДПІ 19.05.2009р. за №30972 , згідно п.п.7.3.1, 7.4.1, 7.7.1 Закону України про податок на додану вартість від 03.04.1997р №168/97-ВР (із змінами) відображені дані податкових накладних №0024932/КУ від 07.04.2009р. та №58 від 06.04.2009р.

Згідно пі.32. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. №334/94-ВР (із змінами) Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. При цьому враховується принцип господарської діяльності, а саме: ціна продажу не повинна бути нижчою ціни придбання.

Таким чином можна зробити висновок, що сума продажу оливи вища суми купівлі на 14836,60 грн.

Щодо посилання податкової на не відповідність маркування оливи в накладних щодо оливи І-20А , І-40А та оливи І-20, І-40, то наявність або відсутність літери А не змінює факту придбання, зберігання та продажу оливи відповідачем двох маркувань І-20А та І-40А.

А тому висновки податкової служби щодо придбання іншої оливи за іншим маркуванням, чим та що продана по цінам, що не відповідають звичайним цінам, не відповідає встановленим в суді фактам.

При цьому не можна зробити висновків, як на то наполягає позивач, що ціна проданої оливи, погоджена сторонами договорів, не відповідає рівню ринкових цін.

Крім цього, Південна МДПІ у м. Кривому Розі при зверненні до суду посилається на п.п 4.3.5. Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 (Закон діяв на час вчинення господарських операцій), згідно якому Рішення про застосування непрямих методів приймається податковим органом за місцезнаходженням платника податків за наявності підстав, визначених у підпункті 4.3.1 цього пункту. Нарахування податкових зобовязань з використанням непрямого методу здійснюється виключно податковими органами. Рішення про сплату податкових зобовязань приймається у судовому порядку за поданням керівника (його заступника) відповідного податкового органу.

Тобто в даному випадку податкова служба звертається про стягнення податкового зобов'язання в судовому порядку.

Відповідно до 5.4. Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг це узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею.

Порядок визначення податкових зобовязань регулюється ст. 4 Закону №2181.

відповідно ст. 4.1 Закону 2181 платник податку самостійно визначає суму податкового зобовязання, яку вказує у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 статті 4 цього закону.

Вичерпний перелік випадків, коли податкове зобовязання визначається контролюючим органом встановлюється п.4.2.2 Закону 2181, а саме:

а) платник податку не надає у встановлені строки податкову декларацію;

б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завишення суми його податкових зобовязань, що заявлені в податкових деклараціях;

в) контролюючий орган в результаті проведення камеральної перевірки встановлює арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податку податкової декларації, які призвели до заниження або завишення суми податкового зобовязання…

г) відповідно до законів з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обовязкового платежу), є контролюючий орган.

Пункт 4.3 закону регулює визначення податкового зобовязання по непрямим методам.

Пп 4.3.3. Методика визначення суми податкових зобов'язань за непрямими методами затверджується законом і є загальною для всіх платників податків. Порядок застосування непрямих методів визначення суми доходів фізичної особи визначається з урахуванням норм закону з питань оподаткування доходів фізичних осіб.

Пп 4.3.4. Застосування непрямого методу для визначення податкових зобов'язань платників податків у випадках, не передбачених цим пунктом, не дозволяється.

В судовому засіданні встановлено, позивачем підтверджено про відсутність заборгованості за визначеними та узгодженими платником зобовязань у відповідача. Тому підстави для визначення суми податкових зобов'язань за непрямими методами у податковій служби також відсутні.

Крім того, застосування непрямих методів відповідно до пп.1.20.10 п.1.20 ст.1 Закону про прибуток суперечить нормам пп.4.3.4 п.4.3 ст.4 Закону №2181, який встановлює виключний перелік підстав для застосування непрямих методів. Така підстава, як невідповідність ціни договору рівню звичайної ціни, відсутня у цьому підпункті. При цьому пп.4.3.4 п.4.3 ст.4 Закону №2181 прямо забороняє застосування непрямих методів для визначення податкових зобовязань платників податків у випадках, не передбачених п.4.3 ст.4 Закону 2181.

Відповідно до п.4.4.1 Закону №2181, у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені адміністративного позову відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 31.05.11

Суддя О.В. Єфанова