Постанова № 17294905, 29.06.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2011 р. Справа № 2а-14066/10/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Єфанової О.В. , розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції до приватного підприємства фірми «НІКО» про стягнення заборгованості ,

ВСТАНОВИВ:

Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція звернулася з позовною заявою до приватного підприємства фірми «НІКО», та просить стягнути заборгованість перед бюджетом в сумі 24055,29 грн..

Відповідно до ст..183-2 КАС України позов прийнято до розгляду в скороченому провадженні та ухвалою суду відповідачу запропоновано у 10-тиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття надати до суду заперечення на позов або заяву про визнання позову.

Відповідач у встановлений судом строк не надав до суду ні заперечень на позов, ні заяви про визнання позову, про відкриття провадження у цій справі та розгляд її у скороченому провадженні повідомлений належним чином, відповідно до вимог ст. 35 КАС України, за адресою вказаною у довідці ЄДРПОУ.

Пунктом 4 ч.1 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях субєкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.

Відповідно до ч. 4 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення.

Згідно до п.2 ч. 5 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку що позовна заява підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Частиною 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України.

З урахуванням того, що за даним позовом правовідносини виникли до набрання чинності Податковим кодексом України та те, що позивач звернувся з позовними вимогами до адміністративного суду до набрання чинності вказаним вище Кодексом, до даних правовідносин слід застосовувати законодавство, яке було чинне на час виникнення спору та законодавство, яке є чинним на момент розгляду цієї справи лише щодо повноважень позивача, оскільки відповідно до ст. 58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядок встановлений законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірі, встановлених законодавством, а також стягувати до державного бюджету суми заборгованості суб'єктів господарювання за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, та нарахованої на неї пені у порядку, передбаченому Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Відповідно до п.20.1.18. Податкового кодексу України № 2755-УІ від 02.12.2010р. органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Судом встановлено, що Приватне підприємство фірма «Ніко» зареєстроване, як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа органами державної реєстрації 19.03.1993 року із присвоєнням коду ЄДРПОУ 19311915.

Відповідач перебуває на обліку в Тернопільській обєднаній державній податковій інспекції як платник окремих податків і відповідно до ст.67 Конституції України, п.З ч. 1 ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування" від 25 червня 1991 року N 1251-XII, на нього покладений обов'язок сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

В порушення вказаних вище норм та пп.5.3.1 п.5.3. ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року №2181-111 з наступними змінами та доповненнями відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував узгоджені суми податкового зобов'язання, що призвело до виникнення податкового боргу.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.10.2009 року по справі №2а-2271/09 відмовлено ППФ "Ніко" взадоволенні позовних вимог щодо визнання недійсним податкових повідомлень рішень від 16.08.2004 №536/0010661800/0/2471 та від 10.09.2004 року №00106611800/2/2471 щодо визначення зобовязання по орендній платі в сумі 24099,20 грн. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду постанова Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.10.2009 року по справі №2а-2271/09 залишена без змін.

Станом на 27.08.2010 року відповідач має заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами на суму 24055,29 грн. по орендній платі з юридичних осіб (основного платежу). На підтвердженням заборгованості суду надано належно завірені:

- копії облікових карток за 2009-2010рр.,

- розрахунок штрафних (фінансових) санкцій від 13,08.2004р. №15-312,

- корінець першої податкової вимоги №1/1662/67137 від 10.11.2009р.,

- корінець другої податкової вимоги №2/1850/77148 від 21.12.2009р.,

- корінець податкового повідомлення-рішення №00106611800/2/2471 на суму 24099,27 грн.

- довідка про наявність податкового боргу

- копія ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду, якою постанова Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.10.2009 року по справі №2а-2271/09 залишено без змін.

Відповідно до п.11 ч.І ст.10 Закону України від 04.12.90 №509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Отже, Приватне підприємство фірма «НІКО» має заборгованість перед бюджетом в сумі 24055,29 грн..

Відповідно до ч.3, 4.5 ст.17 Закону України № 481/95-ВР від 19.12.1995 р. «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» штрафи за порушення норм цього Закону спрямовуються до бюджету згідно з чинним законодавством. У разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За викладеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення податкового боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються. Крім того, судом враховується, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до ДКМУ “Про державне мито” у звязку з чим, судових витрат ним не понесено.

Керуючись ст.ст. 158 - 163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства фірма «НІКО» (ЄДРПОУ 19311915) на користь державного бюджету заборгованість по орендній платі з юридичних осіб в сумі 24055,29грн, через відділення Державного казначейства у м.Тернополі (р/р 33217812700002, код платежу 13050200 місцевого бюджету, банк одержувача УДКУ у Дніпропетровській області, МФО 835012, код отримувача 23588119)

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя

О.В. Єфанова