Постанова № 17294678, 05.05.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2011 р. Справа № 2а-231/10/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О. В при секретаріКравець Є.С. за участю: представників позивача представника відповідача Корякова А.І., Нємцева В.О. Бєлінської Н.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Повного товариства "Ломбард "Нємцева і К" до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції про визнати нечинним податкового повідомлення-рішення, - ВСТАНОВИВ: До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Повного товариства "Ломбард "Нємцева і К" до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції, в якому позивач, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення відповідача від 25.09.2009 року №0001261720/0/40985, від 20.10.2009 року №0001261720/1/44636, від 20.11.2009 року №0001261720/2/49573, від 17.12.2009 року №0001261720/3/54334 про сплату податку з доходів фізичних осіб і застосованої штрафної санкції повністю і закрити справу. В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що працівниками Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції проводилась планова виїзна перевірка Повного товариства "Ломбард "Нємцева і К", за результатами якої складений акт від 16.09.2009р. та винесено податкове повідомленнярішення №0001261720/0/40985 від 25.09.09р., Зазначене рішення оскаржувалось в адміністративному порядку, проте яке рішеннями Державної податкової адміністрації України в Дніпропетровській області та Державної податкової адміністрації України залишено в силі, винесено нові податкові повідомлення-рішення. Порушенням за висновками акту є те, що ломбард будучи податковим агентом відносно доходу позичальника не сплачував до держави податок з доходів фізичних осіб. Вважають такі висновки акту, за якими прийняті оскаржувані рішення такими, що суперечать нормам діючого законодавства та порушують права і законні інтереси підприємства, що стало підставою для звернення до суду.

Відповідач надав до суду письмові заперечення у яких зазначив, що за результатами перевірки підприємства встановлено порушення вимог п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8, п.12.1, п.12.3 ст. 12 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб", а саме встановлено, що Повне товариство "Ломбард "Нємцева і К", будучи посередником при операціях з продажу об'єктів рухомого майна та маючи статус податкового агента не здійснив нарахування, утримання та сплату до бюджету податку з доходів фізичних осіб з виплачених сум доходів на користь платників податку при їх виплаті та за їх рахунок за період, що перевірявся.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, просили позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив в задоволені позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, працівниками Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції в період з 21.08.09р. по 11.09.09р. проводилась планова виїзна перевірка Повного товариства "Ломбард "Нємцева і К" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.05р. по 30.06.09р.

За результатами перевірки складений акт №1540/220.21904622 від 16.09.2009р. та винесено податкове повідомленнярішення №0001261720/0/40985 від 25.09.09р. Згідно висновків Акта перевірки Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією встановлено порушення позивачем вимог діючого законодавства, а саме: п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8, п.12.1, п.12.3 ст. 12 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб", а саме встановлено, що Повне товариство "Ломбард "Нємцева і К", будучи посередником при операціях з продажу об'єктів рухомого майна та маючи статус податкового агента не здійснив нарахування, утримання та сплату до бюджету податку з доходів фізичних осіб з виплачених сум доходів на користь платників податку при їх виплаті та за їх рахунок за період, що перевірявся, в результаті чого нараховано податкове зобов'язання в сумі 75937,74грн.: основний платіж 25312,58 грн., фінансова санкція 50625,16 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення у межах процедури апеляційного узгодження і зазначених контролюючим органом сум податкових зобов'язань були оскаржені Повним товариством "Ломбард "Нємцева і К" до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції, та рішенням від 20.10.09 №44635/10/17-216 рішення залишено без змін, а скаргу платника податків - без задоволення; Державна податкова Адміністрація у Дніпропетровської області рішенням від 11.11.09 за №30554/10/25-008 також залишила податкове повідомлення-рішення без змін, а скаргу без задоволення; Державна податкова адміністрація України рішенням від 10.12.09 року за №12773/6/25-0315 залишила податкове повідомлення-рішення без змін, а скаргу без задоволення.

В судовому засіданні встановлено, що Повне товариство "Ломбард "Нємцева і К" зареєстроване виконавчим комітетом Нікопольської міської ради Дніпропетровської області 10.12.1996 року та розпорядженням Державної Комісії з регулювання ринків фінансових послуг України за № 2340 від 17.09.2004 року, як фінансову установу.

Згідно п. 1.14 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997 р.) ломбардна операція - операція фізичних чи юридичних осіб з отримання коштів від юридичної особи, кваліфікованої як фінансова установа згідно із законодавством України, під заставу товарів або валютних цінностей. Ломбардні операції є різновидом кредиту під заставу.

Повне товариство "Ломбард "Нємцева і К" здійснює свою діяльність згідно із Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та належить до фінансових установ (ломбардів), що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями реєстраційних документів.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Параграф глави 48 Цивільного кодексу України передбачає, що одним із способів забезпечення зобов'язань за позикою (кредитом) є застава, умови якої обумовлюються сторонами у договорі позики.

Згідно ст. 19 Закону України "Про заставу" від 02.10.1992 р. № 2654 за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Пунктом 1.2 ст. 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 року № 889 передбачено, що дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

З урахуванням наведених положень Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" судом визнано, що саме після звернення ломбардом стягнення за невиконаними обов'язками на предмет застави у фізичної особи - позичальника, яка не виконала договірні обов'язки з викупу застави і в якої залишилася сума позики, виникає дохід у вигляді такої позики (суми позики).

Таким чином суд, прийшов до висновку, що за позиковими операціями під час видачі позики ломбард не є податковим агентом, оскільки у даному випадку він не може виконувати обов'язок щодо нарахування, утримання та перерахування податку до бюджету від імені та за рахунок платника податку, оскільки під час видачі позики вона не є доходом позичальника, а при невикупі закладеної речі в момент закінчення договору ломбард не має коштів позичальника, з яких належало б утримати податок.

Згідно п.п. 20.3.2 п. 20.3 ст. 20 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", у разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента.

Таким чином, у випадку звернення ломбардом стягнення на заставлене фізичною особою майно, відповідно після надання цій особі позики, на ломбард не покладається обов'язок нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку з доходу фізичної особи - позичальника, оскільки такий обов'язок покладається на податкового агента лише до або під час виплати саме доходу, а не суми позики на користь платника цього податку.

Наведене випливає також зі змісту пункту 12.6 статті 12 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", згідно з яким доходи (прибутки), зазначені у цій статті, кінцево оподатковуються при їх виплаті.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що дохід фізичної особи, одержаний від ломбардів при невиконанні нею своїх обов'язків за договором позики щодо викупу закладених речей, є доходом одержаним не від податкового агента, і тому підлягає оподаткуванню у складі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку у відповідності до п.п. 8.2.1 п.8.2 статті 8 Закону України "Про податкок з доходів фізичних осіб".

Відповідно до п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством.

Оскільки в діях позивача відсутні порушення податкового законодавства, суд вважає, що Нікопольська об'єднана державна податкова інспекція безпідставно застосувала до позивача суму податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 75937,74 грн., в тому числі штрафні (фінансові) санкцій у розмірі 50625,16 грн. на підставі податкових повідомлень-рішень від 25.09.2009 року №0001261720/0/40985, від 20.10.2009 року №0001261720/1/44636, від 20.11.2009 року №0001261720/2/49573, від 17.12.2009 року №0001261720/3/54334.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на сукупність викладених обставин, з урахуванням вимог чинного законодавства, суд доходить висновку щодо задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 11, 70, 71, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції від 25.09.2009 року за №0001261720/0/40985, від 20.10.2009 року за № 0001261720/1/44636, від 20.11.2009 року за №0001261720/2/49573, від 17.12.2009 року за №0001261720/3/54334.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 15.02.2011 року.

Суддя О.В. Єфанова