Постанова № 17294470, 18.07.2011, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2011 року Справа № 2а/0370/1679/11

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Каленюк Ж.В.,

при секретарі Ковальчуку С.В.,

за участю представників позивача Сороки Г.О., Конашук Н.Д.,

представника відповідача Килиби О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Ковельсільмаш» до Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень від 06 червня 2011 року № 0001761500 та № 0001741500,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Ковельсільмаш» (далі ПАТ «Ковельсільмаш», позивач, підприємство) звернулося з адміністративним позовом до Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції (далі Ковельська МДПІ, відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень від 06 червня 2011 року № 0001761500 та № 0001741500.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 20 травня 2011 року Ковельською МДПІ проведено камеральну перевірку ПАТ «Ковельсільмаш» з питань своєчасної сплати узгодженого податкового зобовязання із орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності та земельного податку. Актом перевірки встановлено факт несвоєчасної сплати зазначених податкових зобовязань за грудень 2010 року.

На підставі акта перевірки відповідачем 06 червня 2011 року було прийнято податкові повідомлення-рішення № 0001761500 та № 0001741500, якими до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу, що становить 1001,63 грн. з орендної плати та 5004,4 грн. із земельного податку.

Позивач вказує на безпідставність застосування штрафних санкцій у звязку із відсутністю складу порушення, адже податкові зобовязання із земельного податку в сумі 50046,39 грн. і з орендної плати за землю в сумі 13303,80 грн. ним було сплачено 31 січня 2011 року у відповідності до положень Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», бо 30 січня 2011 року останній граничний строк сплати зобовязання згідно із ст.17 Закону України «Про плату за землю» - був вихідний день.

Крім того, позивач вказує на те, що згідно з пунктом 7 підрозділу 10 розділу XX пп. 10 п. 7 Перехідних положень Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення, виявлені податковим органом у період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення, а відповідач застосував штрафні санкції у розмірі 10 відсотків із суми податкового зобовязання.

З огляду на зазначене позивач вважає податкові повідомлення-рішення від 06 червня 2011 року № 0001761500 та № 0001741500 такими, що не відповідають податковому та іншому законодавству, а тому вони мають бути скасовані як неправомірні.

Відповідач у письмовому запереченні проти позову (а.с.23-24) вимоги ПАТ «Ковельсільмаш» не визнав та зазначив, що актом камеральної перевірки позивача від 20 травня 2011 року із змінами, внесеними 03 червня 2011 року, встановлено порушення з його боку пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України в частині порушення строків погашення узгоджених податкових зобовязань, визначених платником самостійно у 2010 році. Відтак на підставі статті 126 Податкового кодексу України застосовано штрафні санкції у розмірі 10 відсотків від погашеної суми податкового боргу. Відповідач вважає необґрунтованими доводи позивача та у задоволенні позову просив відмовити.

В судовому засіданні представники позивача, кожен зокрема, адміністративний позов підтримують з підстав, викладених у позовній заяві, та просять його задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні у задоволенні позову просить відмовити з підстав, зазначених у письмовому запереченні.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що ПАТ «Ковельсільмаш» 25 жовтня 1991 року зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Ковельської міської ради, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ № 199057/6 (а.с.8). Підприємство перебуває на обліку в Ковельській МДПІ як платник податків і дана обставина не заперечується сторонами.

20 травня 2011 року Ковельською МДПІ проведено камеральну перевірку ПАТ "Ковельсільмаш" з питань своєчасності сплати узгодженого податкового зобовязання із земельного податку з юридичних осіб та орендної плати за землю, про що складено акт № 572/15-00238138, а 03 червня 2011 року висновки акта викладено у новій редакції (а.с.6-7). Відповідно до висновку перевірки в порушення статті 17 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-ХІІ «Про плату за землю» (чинному до 01 січня 2011 року, далі Закон № 2535-ХІІ), пункту 287.3 статті 287 та пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України (чинному з 01 січня 2011 року, далі ПК України) платником допущено несвоєчасну сплату земельного податку та орендної плати за землю, за що передбачена відповідальність згідно зі статтею 126 ПК України.

На підставі вказаного акта перевірки 06 червня 2011 року та відповідно до розрахунку (а.с.11) відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу: № 0001741500 у сумі 5004, 64 грн. (а.с.9) за несвоєчасну сплату земельного податку з юридичних осіб та № 0001761500 у сумі 1001,63 грн. (а.с.10) за несвоєчасну сплату орендної плати.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України передбачено, що з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобовязання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Згідно із ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При вирішенні спору судом податкові повідомлення-рішення від 06 червня 2011 року № 0001761500 та № 0001741500, прийняті відповідачем як субєктом владних повноважень, перевірялися на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України.

На думку суду, відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх і беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятих повідомлень-рішень в частині визначення розміру штрафних санкцій з огляду на таке.

Судом також встановлено, що позивач є платником земельного податку у розумінні статті 5 Закону № 2535-ХІІ.

Статтею 14 вказаного Закону визначено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

На виконання вимог статті 14 Закону № 2535-ХІІ (в редакції, чинній на момент визначення платником податкових зобовязань) ПАТ «Ковельсільмаш» до Ковельської МДПІ подано розрахунок земельного податку за 2010 рік (вх. № 914 від 27 січня 2010 року) та податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2010 рік (вх. № 905 від 27 січня 2010 року, вх. № 24110 від 11 серпня 2010 року). Позивачем самостійно визначено податкові зобовязання за 2010 рік з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності у сумі 119408,05 грн., в тому числі за грудень 2010 року 10016,31 грн. (а.с.43) та земельного податку у сумі 602793,27 грн., в тому числі за грудень 2010 року 50232,77 грн. (а.с.25).

Відповідно до статті 17 Закону № 2535-ХІІ податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Отже, позивач визначене самостійно за грудень 2010 рік податкове зобовязання був зобовязаний сплатити протягом 30 календарних днів січня 2011 року.

Підпунктом 5.3.3 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (Закон № 2181-ІІІ), який до 01 січня 2011 року був спеціальним законом з питань оподаткування та встановлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), було встановлено що, якщо останній день строків погашення податкового зобов'язання припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем кожного з таких строків вважається наступний за вихідним або святковим робочий операційний (банківський) день.

Проте згідно зі статтею 58 Конституції України закріплено принцип, відповідно до якого дію нормативно-правового акта в часі слід розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали чи мали місце.

Закон № 2181-ІІІ втратив чинність з 01 січня 2011 року у звязку із набранням чинності ПК України, пунктом 57.1 статті 57 якого встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Строки сплати податкового зобовязання за землю визначено підпунктом 287.3 статті 287 ПК України: податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Нормами ПК України, зокрема, пунктом 49.20 статті 49, встановлено лише можливість перенесення на наступний робочий день строків подання податкової звітності, якщо останній граничний строк подання припадає на вихідний чи святковий день, але така можливість не стосується термінів сплати податкових зобовязань.

Тобто, з 01 січня 2011 року була відсутня норма, яка б дозволяла переносити строк розрахунків з бюджетом на наступний робочий день.

Як вбачається з платіжних доручень № 174 та № 175 (а.с.22), податкові зобовязання за грудень 2010 року з орендної плати за землю та земельного податку погашені позивачем у повному обсязі лише 31 січня 2011 року. З пояснень представників позивача встановлено, що можливість сплатити податкові зобовязання до закінчення граничного строку, визначеного законом, у підприємства була.

З урахуванням встановлених у справі обставин та на підставі аналізу норм чинного законодавства суд приходить до висновку, що факт порушення з боку позивача податкового законодавства в частині порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобовязання за грудень 2010 року мав місце.

Разом з тим, суд не може погодитись із розміром застосованих Ковельською МДПІ штрафних санкцій.

Судом встановлено, що Ковельською МДПІ при визначені розміру штрафної санкції застосовувались норми статті 126 ПК України, відповідно до якої у разі, якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Однак визначаючи розмір штрафної санкції Ковельською МДПІ не взято до уваги те, що згідно з підпунктом 113.3 статті 113 ПК України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України. Відповідно до пункту 7 підрозділу 10 розділу XX ПК України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1,00 грн. за кожне порушення.

Порушення позивачем законодавства щодо термінів сплати земельного податку і податку з орендної плати за землю мало місце 31 січня 2011 року (тобто, в період з 1 січня по 30 червня 2011 року), а тому розмір штрафної санкції не повинен перевищувати 1,00 грн. за кожне порушення.

Відповідно до статті 21 ПК України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з ПК України та іншими законами України, іншими нормативними актами.

З урахуванням викладеного, оцінивши наявні у матеріалах справи докази та пояснення осіб, які беруть участь у справі, надані під час розгляду справи, суд дійшов висновку, що заявлений адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Приймаючи постанову у даній справі суд виходить з наданих повноважень, визначених пунктом 1 частини 2 статті 162 КАС України, та враховує, що позивач оскаржує в судовому порядку правові акти індивідуальної дії, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню частково шляхом прийняття постанови про визнання протиправними та скасування рішень Ковельської МДПІ від 06 червня 2011 року № 0001761500 та № 0001741500 в частині неправомірно визначеної суми штрафної санкції.

Керуючись статтями 2, 71, 160, 162, 163 КАС України, на підставі Закону України «Про плату за землю», ПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції від 06 червня 2011 року: № 0001761500 - в частині визначення Публічному акціонерному товариству «Ковельсільмаш» штрафних санкцій у сумі 1000,63 грн. (одна тисяча грн. 63 коп.) та № 0001741500 - в частині визначення штрафних санкцій у сумі 5003,64 грн. (пять тисяч три грн. 64 коп.).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі липня 22 липня 2011 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ж.В. Каленюк