Постанова № 17294293, 02.06.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 червня 2011 р. Справа №2а-3730/11/0170 о 16 годині 40 хвилин Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Москаленка С.А., при секретарі судового засідання Фурлетовій Г.Ю., розглянув за участі представників сторін:

від позивача – ОСОБА_1, довіреність від 01.03.2011р.,

від відповідача - Головного управління Державного казначейства України в АР Крим: ОСОБА_2, довіреність № 11.0-27/04 від 04.01.2011 року;

від відповідача - Красноперекопської об’єднана державна податкова інспекція в АР Крим – ОСОБА_3, довіреність №3605/10/10-00 від 16.07.2010р.

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Бром»

до Красноперекопської об’єднаної державної податкової інспекції в АР Крим, Головного управління Державного казначейства України в АР Крим,

про стягнення (відшкодування заборгованості) з Державного бюджету України, вчинення певних дій.

Обставини справи: Публічне акціонерне товариство «Бром» (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовом до Красноперекопської об’єднаної державної податкової інспекції в АР Крим, Головного управління Державного казначейства України в АР Крим про зобов’язання Красноперекопської ОДПІ в АР Крим надати Красноперекопському управлінню державного казначейства Головного управління державного казначейства України в АР Крим висновок про відшкодування з бюджету на рахунок позивача податку на додану вартість за листопад 2010р. в сумі 227774грн., за грудень 2010р. в сумі 276825грн.; стягнення (відшкодування заборгованості) з Державного бюджету України податку на додану вартість за листопад 2010р. у сумі 227774грн., за грудень 2010р. в сумі 276825грн.

Позов мотивовано тим, що всупереч вимогам Закону України «Про податок на додану вартість» на розрахунковий рахунок ПАТ «Бром» не було перераховано суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 227774грн. за листопад 2010р., 276825грн. за грудень 2010р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду від 29.03.2011р. відмовлено Публічному акціонерному товариству «Бром» у відкритті провадження в частині позовних вимог про зобов’язання Красноперекопської ОДПІ в АР Крим надати Красноперекопському управлінню державного казначейства Головного управління державного казначейства України в АР Крим висновок про відшкодування з Бюджету на рахунок позивача податку на додану вартість за листопад 2010р. в сумі 227774грн., за грудень 2010р. в сумі 276825грн.

Ухвалою суду від 30.03.2011р. закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення по суті позовних вимог.

Представник відповідача – Красноперекопська ОДПІ в АР Крим у судовому засіданні проти позову заперечував, письмові заперечення на адміністративний позові не надав.

Представник відповідача – Головне управління Державного казначейства України в АР Крим у судовому засіданні проти позову заперечував, письмові заперечення на адміністративний позові не надав.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, суд вважає можливим розглядати справу на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач у справі є юридичною особою, ідентифікаційний код 05444552, та зареєстрован платником податку на додану вартість за №054445501073.

Позивачем у порядку звітності до Красноперекопській ОДПІ в АР Крим подано податкові декларації з податку на додану вартість за листопад, грудень 2010р.

Як вбачається з поданих декларацій сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку, заявлена позивачем становить в листопаді 2010р. 791381грн. (а.с.26-33), в грудні 2010р. 547839грн. (а.с. 16-24).

Посадовими особами Красноперекопської ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Бром» з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад, грудень 2010р.

За результатами перевірки складено акт №120/23-04/05444552 від 17.02.2011р., в висновках якого зазначено, що перевіркою встановлено завищення ПАТ «Бром» суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню за листопад 2010р. на 24903,00грн., за грудень 2010р.на 48772,00грн.

На підставі акту перевірки №120/23-04/05444552 від 17.02.2011р. відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення №0000082304 від 11.03.2011р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 73675,00грн., у тому числі за листопад 2010р. на 24903,00грн., за грудень 2010р. на 48772,00грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржується позивачем у встановленому порядку.

Судом у судовому засіданні встановлено, що зменшена за наслідками вищезазначеної перевірки податковим повідомленням-рішення №0000082304 від 11.03.2011р., сума ПДВ, щодо не увійшла до суми, яку позивач просить стягнути за вказаний період.

Відповідно до преамбули Закону України «Про податок на додану вартість» (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) цей Закон визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Пунктом 1.7. статті 1 Закону №168 встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно пп.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону №168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону №168 встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону №168 податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно п.п. 7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг). Відповідно п.п. 7.5.1. датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Із системного аналізу вищезазначених норм випливає, що єдиною підставою для включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, які сплачені в складі вартості товарів є належним чином оформлена податкова накладна.

Згідно п.п.7.2.1.п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Як вбачається із матеріалів справи, податкові накладні, які мали вплив на формування податкового кредиту за жовтень, листопад 2010р., на підставі якого заявлено бюджетне відшкодування податку на додану вартість у листопаді та грудні 2010р. відповідають вищезазначеним нормам Закону №168.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено п.7.7 ст. 7 Закона України «Про податок на додану вартість». Так згідно п.п 7.7.1 цього пункту сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.           Згідно п.п 7.7.2. ст.7 Закону №168 якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б)          залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду;

залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах;

залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Тобто відповідно до викладених норм, вбачається що сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість розраховується на основі показників сум податкового кредиту з податку на додану вартість та податкового зобов’язання з вказаного податку та у випадку від’ємного значення податку на додану вартість відшкодуванню підлягає частина, що фактично була сплачена платником податку постачальникам товару.

Судом досліджено платіжні доручення та встановлено факт оплати позивачем постачальникам товару отриманого товару, робіт послуг.

Крім того, відповідачем надано довідку, в якій зазначено, що відповідно до декларації з податку на додану вартість за листопад 2010р. ПАТ «Бром» заявлено до бюджетного відшкодування 791,4тис. грн., не підтверджено перевіркою 24,9тис. грн., відшкодовано – 538,7тис. грн., залишок невідшкодованої суми бюджетного відшкодування – 227,8тис. грн., відповідно до декларації з податку на додану вартість за грудень 2010р. ПАТ «Бром» заявлено до бюджетного відшкодування 547,8тис. грн., не підтверджено перевіркою 48,7тис. грн., відшкодовано – 222,2тис. грн., залишок невідшкодованої суми бюджетного відшкодування – 276,8тис. грн.

Таким чином відповідач підтверджує достовірність нарахованого податкового кредиту з податку на додану вартість, та заявленої до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість.

Відповідно до ч.3 ст.72 КАС України встановлено, що обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони та у суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин на добровільності їх визнання.

01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України (далі ПК України), главою V якого визначено порядок відшкодування податку на додану вартість.

Відповідно до п.200.7 ст.200 ПК України встановлено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України (200.8. ст.200 ПК України).

Згідно п.200.10. ст.200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки (п.200.11. ст.200 ПК України).

Відповідно до п.200.12. ст.200 ПК України орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби (п.200.13. ст.200 ПК України).

Аналогічна норма містилася і у п.п. 7.7.5, 7.7.6. п.7.7. ст.7 Закону №168.

Як вбачається з матеріалів справи підставою звернення до суду є не відшкодування у встановлені законодавством строки суми бюджетного відшкодування, заявленої позивачем у листопаді 2010р., грудні 2010р., та підтвердженої податковим органом в результаті перевірки достовірності суми такого бюджетного відшкодування.

Відповідач не надав доказів, що здійснено перерахунок грошових коштів (бюджетного відшкодування) на розрахунковий рахунок позивача.

Суд вважає необґрунтованими посилання відповідача у акті перевірки на пункт 6 Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державного казначейської служби в процесі відшкодування ПДВ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011р. за №39, із посилання на те, що висновок про суми відшкодування податку на додану вартість буде надано за результатами зустрічних перевірок, оскільки зазначений пункт Постанови КМУ не містить такої вимоги. Крім того, висновок податкового органу щодо можливості надання висновку після проведення зустрічних перевірок, не відповідає вимогам ст.200 Податкового кодексу України оскільки остання не встановлює таких обмежень.

За таких обставин суд вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Під час судового засідання, яке відбулось 02.06.2011 року оголошені вступна і резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову у повному обсязі складено 07.06.2011 року.

Керуючись ст. ст. 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Бром» (ЕДРПОУ 05444552) бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у сумі 504599 (п’ятсот чотири тисячі п’ятсот дев’яносто дев’ять) грн. 00коп., у тому числі за листопад 2010р. у сумі 227774,00грн., за грудень 2010р. у сумі 276825,00грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Бром» (ЕДРПОУ 05444552) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                                   Москаленко С.А.