Постанова № 17294283, 02.06.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 червня 2011 р. Справа №2а-5395/11/0170/11 о 15 годині 12 хвилин Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Москаленка С.А., при секретарі судового засідання Фурлетовій Г.Ю. розглянувши за участю

представника позивача ОСОБА_1 довіреність б\н від 12.04.2011р.,

представників відповідача ОСОБА_2, довіреність №850/9/10 від 30.05.2011р.,

ОСОБА_3, довіреність №2622/9/10 від 05.11.2010р.,

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою Чорноморського районного споживчого товариства

до Державної податкової інспекції в Чорноморському районі АР Крим

про визнання незаконними дій та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Чорноморське районне споживче товариство звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Чорноморському районі АР Крим про визнання незаконними дій та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час проведення перевірки відповідач невірно дійшов висновку про те, що суми грошових коштів, які надійшли від фізичної особи підприємця ОСОБА_4 за договором купівлі продажу будівлі хлібозаводу, є безповоротною фінансовою допомогою, яка повинна бути включена до податкового доходу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 02.06.2011р. позовну заяву Чорноморського районного споживчого товариства в частині позовних вимог про визнання неправомірними дій Державної податкової інспекції в Чорноморському районі АР Крим залишено без розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні на задоволенні позовних вимог наполягав з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях, згідно яких встановлене в ході перевірки порушення позивачем Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме заниження податку на прибуток за період з 01.07.2008р. до 31.12.2010р. за 3 квартал 2008р. в сумі 46500,00грн. та за 3 квартал 2009р. в сумі 62500,00грн. на загальну суму 109000,00грн., визначено вірно, у звязку із чим у задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

На підставі наказу ДПІ в Чорноморському районі №102 від 09.02.2011р. (а.с.45), направлень від 09.02.2011р. №77/23-1 та від 09.03.2011р. №90/23-01 (а.с.47-48) ДПІ в Чорноморському районі з 09.02.2011р. до 16.03.2011р. проведено документальну планову перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008р. до 31.12.2010р., за результатами якої складено акт №4/23-01/01779346 від 28.03.2010р. (а.с.11-17).

Актом перевірки від 28.03.2010р. встановлено, зокрема, порушення ст. 1 п.1.20 п.п.1.22.1, ст. 4 п.4.1, п.п.4.1.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся (01.07.2008р. до 31.12.2010р.), на загальну суму 109000,00грн., у тому числі по періодам:

-за 3 квартал 2008р. в сумі 46500,00грн.;

-за 3 квартал 2009р. в сумі 62500,00грн.

Не погодившись із актом перевірки від 28.03.2011р., позивачем принесені заперечення (вих. №125/6 від 29.03.2011р.), за результатами розгляду яких ДПІ в Чорноморському районі дано відповідь за вих. №566/10/23-1 від 04.04.2011р. про відхилення заперечень (а.с.18-20).

На підставі акту перевірки від 28.03.2011р., п.123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, за порушення ст. 1 п.1.20 п.п.1.22.1, ст. 4 п.4.1, п.п.4.1.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» відповідачем винесено податкове повідомлення рішення від 08.04.2011р. №0000072301 (а.с.21), яке вручене позивачу 11.04.2011р., про що свідчать вхідний штамп та підпис головного бухгалтера на копії корінця податкового повідомлення рішення (а.с.49).

Не погодившись із зазначеним рішенням, позивач звернувся до суду.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобовязує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже “на підставі” означає, що субєкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобовязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обовязків, встановлених законами.

“У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобовязаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд зясовує, чи використане повноваження, надане субєкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Судом встановлено, що 12.06.2009 року між Чорноморським районним споживчим товариством і приватним підприємцем ОСОБА_4 було укладено попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна 997/1000 часток комплексу хлібозаводу за адресою вул. Індустріальна, 10, смт. Чорноморське, АР Крим ( а. с. 22-23).

За умовами пункту 3 попереднього договору від 12.06.2009 ціна нерухомого майна, яке відчужується, узгоджена продавцем та покупцем складає 1 999 000,00 грн., з яких 1 060 000,00грн. отримані продавцем від покупця до підписання цього договору у якості авансу, а інші 450 000,00грн. будуть перераховані покупцем на рахунок продавця в строк до 01.09.2010р. та 489 000,00грн. за домовленістю сторін будуть перераховані покупцем на рахунок продавця в строк до 01.06.2011р.

Пунктом 5 Договору від 12.06.2009р. встановлено, що на підтвердження дійсних намірів про наступне укладення договору купівлі продажу покупець перерахувала на поточний рахунок, а продавець отримав від покупця гроші в сумі 759 200,00грн. також, покупець до 30.09.2009р. зобовязується перерахувати на поточний рахунок продавця гроші в сумі 300800,00грн. таким чином, станом на 30.09.2009р. продавець при умові належного виконання покупцем своїх обовязків отримає гроші у розмірі 1060 000,00грн. зазначена вище сума вважається сторонами у договорі як аванс у рахунок наступного договору купівлі продажу.

З матеріалів справи убачається, що задля виконання вимог попереднього договору купівлі-продажу від 12.06.2009 року підприємцем ОСОБА_4 було перерахована позивачу 540000,00 грн.:

-приходний касовий ордер №1335 від 14.07.2008р. на суму 80000,00 грн. (сума ПДВ 13333,33 грн., сума без ПДВ 66666,67 грн.), призначення платежу: авансовий платіж за хлібозавод (а.с.51),

-приходний касовий ордер №1537 від 05.08.2008р. на суму 80000,00 грн. (сума ПДВ 13333,33 грн., сума без ПДВ 66666,67 грн.), призначення платежу: авансовий платіж за хлібозавод (а.с.52),

-приходний касовий ордер №1938 від 12.09.2008 р. на суму 80000,00 грн. (сума ПДВ 10533,33 грн., сума без ПДВ 52666,67 грн.), призначення платежу: за основні засоби будівлі хлібозаводу 63200,00грн. та трансформатор 16800,00грн. (а.с.53),

-приходний касовий ордер №2810 від 01.09.2009 р. на суму 200000,00 грн. (сума ПДВ 33333,33 грн., сума без ПДВ 166666,67 грн.), призначення платежу: авансовий платіж за хлібозавод (а.с.54),

-приходний касовий ордер №3031 від 30.09.2009 р. на суму 100000,00 грн. (сума ПДВ 16666,67 грн., сума без ПДВ 83333,33 грн.), призначення платежу: авансовий платіж за хлібозавод.

На думку відповідача позивач в порушення ст. 1 п.1.20 п.п.1.22.1, ст. 4 п.4.1, п.п.4.1.6 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” (тут і далі в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) необґрунтовано не включив до складу валового доходу суми грошових коштів, які надійшли в касу, за винятком сум ПДВ (87199,99 грн.), як авансовий платіж (тобто як безповоротна фінансова допомога) у сумі 436000,01грн., Дт 301/Кт 377.

Згідно з п. 4.1 ст. 4 Закону Про оподаткування прибутку підприємств" валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати", затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. N 87, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 21 червня 1999 р. за N 397/3690, визначає доходи як збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників). Власним капіталом є частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань.

Ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", встановлено, що:

- матеріальний актив - основні фонди та оборотні активи у будь-якому виді, що відрізняється від коштів, цінних паперів, деривативів та нематеріальних активів;

- нематеріальний актив - об'єкти інтелектуальної, в тому числі промислової власності, а також аналогічні права, визнані у порядку, встановленому відповідним законодавством, об'єктом права власності платника податку;

- кошти - гривня або іноземна валюта.

Відповідно до пп.8.2.1 п.8.2 ст.8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” №334/94-ВР від 28.12.94 під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Згідно з пп.8.2.2 п.8.2 ст.8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі, відносяться до основних фондів групи 1.

Підпунктом.8.4.3 п.8.4 ст.8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” встановлено, що у разі виведення з експлуатації окремих об'єктів основних фондів групи 1 у зв'язку з їх продажем балансова вартість групи 1 зменшується на суму балансової вартості такого об'єкта. Сума перевищення виручки від продажу над балансовою вартістю окремих об'єктів основних фондів групи 1 та нематеріальних активів включається до валових доходів платника податку, а сума перевищення балансової вартості над виручкою від такого продажу включається до валових витрат платника податку.

Відповідно до п.п. 8.4.5, п. 8.4 ст. 8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” у разі виведення з експлуатації окремого об'єкта основних фондів групи 1 або передачі його до складу невиробничих фондів за рішенням платника податку балансова вартість такого об'єкта для цілей амортизації прирівнюється до нуля. При цьому амортизаційні відрахування не нараховуються.

У цьому ж порядку відбувається виведення основних фондів з експлуатації внаслідок їх відчуження за рішенням суду.

Зворотне введення таких об'єктів до складу основних фондів здійснюється у порядку, встановленому підпунктом 8.4.2 цієї статті.

З аналізу вищенаведеного вбачається, що авансові суми, які були отримані позивачем за період з 01.07.2008 року по 31.12.2010 року за попереднім договором не можуть бути включені до складу валових витрат, оскільки в цей податковий період майно, що продається не виведено з експлуатації, переходу права власності на майно 997/1000 часток комплексу, хлібозаводу за адресою вул. Індустріальна, 10, смт. Чорноморське, АР Крим не відбулося, внаслідок чого позовні вимоги підлягають задоволенню.

Слід також зазначити про те, що авансовий внесок за попереднім договором купівлі-продажу не підпадає під встановлене п.1.22.1 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» поняття безповоротної фінансової допомоги, а відтак позивач не міг порушити вимоги зазначеної норми як і п.4.1.6. п.4.1 ст.4 Закону, оскільки остання передбачає доходи від інших джерел, які включаються до складу валового доходу платника податку на прибуток. В тому числі зазначеною нормою до доходів із інших джерел віднесено безповоротну фінансову допомогу.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

З наведеного слідує, що скасування рішення субєкта владних повноважень є наслідок визнання цього рішення протиправним.

У позовній заяві позивач просить суд лише скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача, без вимоги про визнання його протиправними.

В свою чергу, частиною 2 ст.11 КАС України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи необхідність повного захисту прав та інтересів позивача суд вважає необхідним визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Чорноморському районі АР Кримвід 08.04.2011р. №0000072301.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Позивач при зверненні до суду сплатив 3,40 грн. судового збору, який і підлягає поверненню.

Під час судового засідання, яке відбулось 02.06.2011 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 07.06.2011 р.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Чорноморському районі АР Кримвід 08.04.2011р. №0000072301.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Чорноморського районного споживчого товариства витрати зі сплати судового збору у розмірі 03,40грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Москаленко С.А.