Постанова № 17294274, 21.07.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 липня 2011 р. о 16:31 Справа №2а-2477/10/4/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю., при секретарі судового засідання Шевцовій Г.В., за участі представників сторін: від позивача - Винятинський М.С., від відповідача - Божко Т.О.; розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Заступника прокурора м. Сімферополя в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

до Кооперативного підприємства "Кримкоопзовнішторг"

про стягнення заборгованості у розмірі 3052,25 грн.

Суть спору: Заступник прокурора м. Сімферополя, діючи в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Кооперативного підприємства "Кримкоопзовнішторг" про стягнення заборгованості у розмірі 3052,25 грн.

Позов мотивовано положеннями пункту 11 статті 10 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» (далі - Закон №509), несплатою відповідачем у встановленому порядку сум штрафних санкцій, застосованих за порушення Законів України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» (далі Закон №265), від 23.03.1996 року №98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» (далі Закон №98, тут і далі нормативно-правові акти у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Ухвалами суду від 19.02.2010 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою суду від 20.04.2010 року провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 2а-4593/10/14/0170, ухвалою суду від 06.07.2011 року провадження у справі поновлено.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення по суті спору.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, надав письмові заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення порядку організації і проведення перевірки, за наслідками якої прийняті рішення, на підставі яких заявлено вимоги про стягнення. Крім того, відповідач зазначає про помилковість висновків за актом перевірки щодо невидачі розрахункового документу. Виявлення посадовими особами податкового органу невідповідності між сумою готівкових коштів на місці проведення розрахунків та сумою коштів за даними денного звіту реєстратора розрахункових операції, за твердженням відповідача, пов'язано із тим, що разом із коштами, належними відповідачу були пораховані кошти фізичної особи - підприємця ОСОБА_1., яка здійснює підприємницьку діяльність в тому ж приміщенні. Щодо виявленого порушення стосовно порядку розміщення торгового патенту, відповідач зазначає, що у відкритому та доступному для огляду місці знаходилась копія патенту, тож застосування штрафу у розмірі 320,00 грн. відповідач також вважає необґрунтованим.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідач є юридичною особою, ідентифікаційний код 32973364, перебуває на податковому обліку в ДПІ в м. Сімферополі АР Крим.

Посадовими особами податкового органу на підставі направлень на планову перевірку від 06.11.2009 року №№ 5068/23-3, №5069/23-3 проведено перевірку за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій стосовно господарської одиниці, що використовується відповідачем (магазин за адресою: м. Сімферополь, вул. Жигаліної, 21), складено акт перевірки № бланку 002563 , встановлені порушення пунктів 1, 2 статті 3 Закону №265 у звязку із не проведенням розрахункової операції на суму 65,00 грн. через реєстратор розрахункових операцій або із застосуванням розрахункової книжки, не видачею розрахункового документу та пункту 13 статті 3 вказаного Закону у зв'язку із незабезпеченням відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, вказаній у денному звіті РРО. Також встановлено порушення пункту статті 7 Закону №98, у звязку із проведенням торгівельної діяльності із порушенням порядку використання (розміщення) торгівельного патенту.

На підставі вказаного акту перевірки, відповідно до пункту 1 статті 17, статті 22 Закону №265, абзацу третього частини першої статті 8 Закону №98 позивачем прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23.11.2009 року №0023282303 на суму 2817,25 грн. та №0023292303 на суму 320,00 грн. Вказані рішення отримані відповідачем 23.11.2009 року, що підтверджується відмітками на корінцях вказаних рішень (а.с. 10, 11).

Заборгованість, про стягнення якої заявлено позов, складається з сум штрафних (фінансових) санкцій, застосованих за рішеннями від 23.11.2009 року №0023282303 та №0023292303, з урахуванням часткового погашення заборгованості з санкцій за рішенням від 23.11.2009 року №0023282303 (на суму 85,00 грн.).

Перевіряючи доводи відповідача щодо порушення порядку організації і проведення перевірки судом встановлено наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, органи податкової служби зобовязані здійснювати свої функції, у тому числі стосовно проведення перевірок субєктів господарювання виключно на підставі, у спосіб, в межах повноважень, визначених законом.

За змістом частини сьомої статті 11-1 Закону №509 перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом №265, вважаються позаплановими перевірками.

Відповідно до частини першої статті 11-2 Закону №509 посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення, зокрема, позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та тривалість.

Згідно з частиною третьою цієї ж статті ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Отже, у разі порушення працівниками податкового органу зазначених вимог Закону №509 під час проведення перевірки суб'єкт господарювання має право не допустити працівників до проведення цієї перевірки. Однак власне недотримання податковим органом вимог закону під час здійснення такої перевірки не звільняє суб'єкта підприємницької діяльності від передбаченої чинним законодавством відповідальності за допущені ним порушення вимог податкового та іншого законодавства.

Вказану правову позицію висловлено також і Вищим адміністративним судом України у постанові 28.10.2010 року у справі № К-16536/07.

Позивач не скористався правом не допустити посадових осіб податкового органу до проведення перевірки, оскільки перевірка фактично була проведена, що по суті не заперечується представниками сторін і підтверджується матеріалами справи.

За таких обставин, доводи відповідача не мають правового значення для вирішення спору.

Пунктом 1 ст. 17 Закону №265, передбачено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Суд відхиляє доводи відповідача щодо помилковості висновків за актом перевірки про непроведення розрахункової операції на суму 65,00 грн. через реєстратор розрахункових операцій, оскільки надана представником відповідача копія чеку на суму 64,35 грн. є нерозбірливою (не видно дати і часу проведення розрахункової операції), суд не може безсумнівно встановити, що даний чек є розрахунковою квитанцією за операцією, про яку зазначено в акті перевірки; крім того в наданій копії чеку не зазначено найменування товару, тож цей чек не може бути доказом проведення через РРО розрахункової операції з продажу двох пляшок горілки "Хортиця".

Стосовно тверджень відповідача про неправомірність розрахунку суми невідповідності готівки на місці проведення розрахунків та готівки за даними денного звіту, суд зазначає, що до матеріалів перевірки долучено опис готівкових коштів на місці проведення розрахунків, акт перевірки підписано особою, уповноваженою здійснювати розрахункові операції від імені відповідача, без заперечень. Вказані документи є належними доказами у справі, прямих доказів на спростування висновків за актом перевірки відповідачем не надано.

При цьому суд виходить з того, що акт перевірки є основним джерелом фіксації та закріплення доказів правопорушення.

За таких обставин суд критично ставиться до пояснень відповідача, згідно із якими готівкова виручка, з якої складається виявлена сума невідповідності, належала іншому суб'єкту господарювання.

Надаючи оцінку доводам відповідача щодо дотримання ним вимог Закону №98 суд встановив таке.

Вказана норма зобов'язує розміщувати торговий патент (а не його копію) на фронтальній вітрині магазину, а у разі її відсутності - біля касового апарату. Торговий патент має бути відкритим та доступним для огляду.

Абзацом 3 частини 1 статті 8 Закону №98 передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють торговельну діяльність, операції з торгівлі готівковими валютними цінностями, операції з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, у разі порушення вимог цього Закону несуть відповідальність за за порушення порядку використання торгового патенту, передбаченого частиною першою статті 7 цього Закону, - сплачують штраф у розмірі вартості торгового патенту за один календарний місяць.

Приймаючи до уваги викладене, суд зазначає, що доводи відповідача не можуть бути покладені в основу рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 25 Закону №265 суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17 - 24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Частиною 3 ст. 8 Закону №98 встановлено, що штрафи, передбачені цією статтею, підлягають сплаті порушником у п'ятиденний термін відповідно до законодавства.

Судом встановлено, що Кооперативне підприємство "Кримкоопзовнішторг" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправними та скасування рішень від 23.11.2009 року №0023282303 та №0023292303 (справа № 2а-4593/10/14/0170).

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 15.04.2011 року у справі позовну заяву у справі № 2а-4593/10/14/0170 залишено без розгляду, судове рішення набрало законної сили.

Відповідачем, в порядку, встановленому ст. 71 КАС України, не надано доказів скасування або зміни рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, внаслідок їх оскарження до податкового органу вищого рівня або до суду, не надані докази повної сплати суми заборгованості, наявність заборгованості станом на день судового розгляду підтверджується матеріалами справи, тому штрафні (фінансові) санкції в розмірі 3052,25 грн. підлягають стягненню з відповідача.

На час розгляду справи набрав чинності Податковий кодекс України, яким, зокрема, встановлені права податкового органу щодо стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетом, у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями та порядок такого стягнення.

Відповідно до пп. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Згідно із пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно із пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Згідно із п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. У свою чергу штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - це плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (пп. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Приймаючи до уваги те, що податковий борг відповідача у розмірі 3052,25 грн. є узгодженою сумою грошового зобов'язання (у розумінні ПК України), не сплачений відповідачем, суд, відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 ПК України вважає необхідним задовольнити позов шляхом стягнення з відповідача податкового боргу з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податку.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

В судовому засіданні 21.07.2011 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 25.07.2011 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з Кооперативного підприємства "Кримкоопзовнішторг" (ідентифікаційний код 32973364, м. Сімферополь, вул. Жигаліної, 21) в дохід Державного бюджету України (р/р 31114104700002 в ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 34740405, код платежу 3021080908) заборгованість у сумі 2732,25 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих Кооперативне підприємство "Кримкоопзовнішторг".

3. Стягнути з Кооперативного підприємства "Кримкоопзовнішторг" (ідентифікаційний код 32973364, м. Сімферополь, вул. Жигаліної, 21) в дохід місцевого бюджету Залізничного району м. Сімферополя (р/р 31419541700003 в ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 34740405, код платежу 5221080919) заборгованість у сумі 320,00 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих Кооперативне підприємство "Кримкоопзовнішторг".

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі оголошення в судовому засіданні вступної і резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Циганова Г.Ю.