Постанова № 17294191, 25.07.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

м. Сімферополь

25 липня 2011 р. (11:28) Справа №2а-4494/11/0170/2 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого суддіЯковлєва С.В., при секретарі Дрягіні В.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства " Кримхліб"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправними дій, визнання протиправними та часткове скасування податкових повідомлень-рішень

за участю представників:

від позивача ОСОБА_1 пред-к, дов. №01-36/11 від 11.05.2011 р.

від відповідача ОСОБА_2 пред-к,дов. №13/10-0 від 06.07.2011 р.

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство “КримХліб”(далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим (далі відповідач) № 0001922300/0 від 29.09.2010 року в частині на загальну суму 7798905,00 грн., у тому числі з податку на додану вартість в сумі 5199270,00 грн., штрафні санкції в сумі 2599635,00 грн. та № 0001922300/1 від 10.12.2010 року в частині на загальну суму 7798905,00 грн., у тому числі з податку на додану вартість в сумі 5199270,00 грн., штрафні санкції в сумі 2599635,00 грн.; визнання протиправними дій посадових осіб відповідача щодо встановлення порушення ВАТ “КримКліб” п. 5.1; п.п. 5.2.1, п.п. 5.2.7 п. 5.2; п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, п. 2.3 Наказу Державної податкової адміністрації України № 143 від 29.03.2003 р. “Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та порядку її складання” та завищення ним відємного значення обєкту оподаткування за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2010 р. на суму 48992654,00 грн., що визначено у висновках акту перевірки № 332/23-0/00381580 від 22.09.2010 р. Вимоги мотивовані тим, що працівники податкового органу під час проведення планової виїзної перевірки позивача зробили помилкові висновки про порушення ним вимог чинного законодавства, в наслідок чого неправомірно прийняте рішення про збільшення суми грошового зобовязання по ПДВ та протиправно застосовані штрафні санкції, необґрунтовано зафіксовано завищення ним відємного значення обєкту оподаткування .

Представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, визначених у позові .

Представник відповідача у судовому засіданні, яке відбулось 26.05.2011р. надав заперечення на позов (вих. № 584/9/10-0 від 25.05.2011 р.), в яких зазначив про відсутність підстав для задоволення позову.

Представник позивача у судовому засіданні 26.05.2011 р. надав клопотання про проведення судової експертизи, представник відповідача не заперечував проти цього клопотання.

Суд 31.05.2011 р. призначив по справі судову бухгалтерську експертизу, зупинив провадження по справі.

Після повернення матеріалів справи ухвалою від 01.07.2011 р. провадження по справі було поновлено.

У судовик засіданні , яке відбулось 25.07.2011 р., представник позивача надав додаткові пояснення, в яких зазначив про підтвердження при проведення експертизи вимог, викладених у позові, представник відповідача заперечував проти позовних вимог, зазначив,що висновки, викладені в акті відповідають дійсним обставинам справи .

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін , суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач провів планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період часу з 01.01.2009 р. по 31.03.2010 р., за результатами якої 22.09.2010 р. склав акт перевірки № 332/23-0/00381580. У висновках зазначеного акту перевірки зафіксоване, порушення п.5.1 п.5, п.п. 5.2.1, п.п. 5.2.7 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 , п.п. 11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в наслідок чого встановлено завищення відємного значення обєкту оподаткування по податку на прибуток за період з 01.01.2009 р. по 31.03.2010р. на загальну суму 48992654 грн. , порушення п.п. 4.1 , п. 4.5 ст.4, п.п. 7.2.1., п.п. 7.2.6 п.7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3. , п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 5202188 грн.

Після вивчення матеріалів зазначеної перевірки відповідачем 29.09.2010 р. прийнято податкове повідомлення рішення № 0001922300/0 , згідно з яким позивачу нараховане податкове зобовязання по податку на додану вартість у сумі 7803282 грн., в тому числі 5202188 грн. за основним платежем,2601094 грн.- штрафних санкції.

Позивач в апеляційному порядку оскаржував вказане податкове повідомлення- рішення , його скарги залишені без задоволення.

Відповідачем 10.12.2010 р. прийняте податкове повідомлення-рішення №0001922300/1 , згідно з яким позивачу нараховане податкове зобовязання по податку на додану вартість у сумі 7803282 грн., в тому числі 5202188 грн. за основним платежем,2601094 грн.- штрафних санкції.

Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств», який діяв на час проведення перевірки позивача, господарською діяльністю визначалась будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

У п.3.1 ст.3 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств» було визначено, що об'єктом оподаткування був прибуток, який визначався шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону, на:

суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з п.4.1. ст. 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” (який діяв на час проведення перевірки позивача) під валовим доходом визначалась загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду. До складу валового доходу включались , зокрема, загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг) , доходи від операцій, передбачених ст.7 зазначеного закону ( п.п. 4.1.1 та п. 4.1.3) .

Ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” встановлювала , що валовими витратами виробництва та обігу була сума будь-яких витрат платника податку у грошовій , матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбавалися (виготовлювалися) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Відповідно до положень п. 5.2. ст.5 Закону до складу валових витрат включались, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), а також суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання.

П.п. 5.3.9 п.5.3. ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” визначав, що не належали до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Уразі знищення або зіпсування зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів .

На час проведення перевірки позивача платники податку на додану вартість, обєкти, базу та ставки оподаткування , перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій були визначені в Законі України “Про податок на додану вартість”.

У п.1.4. ст.1 цього Закону було встановлено, що поставка товарів будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг, а поставка послуг, зокрема, включала надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Згідно з п.п. 1.6 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” податкове зобовязання - це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку у звітному (податковому) періоді, яка визначена згідно з Законом.

Відповідно до п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст.3 Закону об'єктом оподаткування були операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходилося на митній території України, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця; передачі об'єкта фінансового лізингу в розпорядження лізингоотримувача; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів автомобільним транспортом, а також міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту їх митного оформлення, а також від пункту їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) на митній території України; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів (крім міжнародних відправлень) будь-яким видом транспорту (крім автомобільного) на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту проведення прикордонного контролю з їх випуску за межі державного кордону України, а також від пункту прикордонного контролю з їх впуску у межі державного кордону України до пункту їх призначення (доставки) на митній території України; в інших випадках, визначених цим Законом.

Базою оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначалась , виходячи з їх договірної (контрактної) вартості , зазначеної за вільними цінами , але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (обовязкових платежів ) згідно із законами України з питань оподаткування. До складу договірної (контрактної) вартості включались будь-які суми коштів , вартість матеріальних і нематеріальних активів , що передавались платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу ( п. 4.1. ст. 4 1 Закону України “Про податок на додану вартість”)

Порядок обчислення та сплати податку був визначений у ст.7 вказаного Закону.

У п.п .7.2.1 п. 7.2. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” було визначено, що платник податку був зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка складалась у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надавався покупцю, копія залишалась у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна виписувалась на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Платники податку повинні були зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків ( п. 7.2.3. п. 7.2 ст.7 Закону).

Відповідно до п.п.7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” датою виникнення податкових зобовязань з продажу товарів (робіт, послуг) вважаласья дата, яка припадала на податковий період, протягом якого відбувалась будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податків.

У п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” було зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначався виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін.

У п.п.7.4.4. п. 7.4 .ст. 7 цього Закону було встановлено, що якщо платник податків використовував (виготовляв) матеріальні і нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника , т о сума податку, сплаченого у звязку з таким придбанням (виготовленням) не включалась до складу податкового кредиту.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважалась дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) ( п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону).

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягала сплаті ( перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначалась як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При відємному значенні суми розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди , а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, мала відємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.2 Закону).

Працівники податкового органу в акті перевірки № 332/23-0/00381580 від 22.09.2010 р зазначили про безпідставне включення позивачем до складу податкового кредиту податку на додану вартість в січні 2009 р. в сумі 664825,00 грн. та у лютому 2009р. в сумі 388566,00 грн., всього на суму 1053391,00 грн., згідно з податковими накладними, яки виписані в минули періоди , неправомірність включення до податкового кредиту по ПДВ за період часу ,що перевірявся , суму податку у розмірі 2830889,00 грн., сплаченого під час проведення розрахунків за товар, придбаний у ТОВ «Зодчий Агро» в наслідок того, що останній під час проведення перевірки у серпні 2010 р. не знаходився за адресою, зазначеною у документах, надісланих до податкового органу. Крім того відповідачем зроблений висновок про те, що платник податків неправомірно включив в І кв.2010 року до складу валових витрат суму 8600594,00 грн. та у березні 2010 року до складу податкового кредиту суму ПДВ 1133230,00 грн., у звязку з тим, що придбаний ним у ТОВ «Агро-Інвест» товар не використовувався у господарській діяльності. У акті перевірки зафіксовано наявність фінансово-господарськи взаємовідносини ВАТ «КримХліб» та ТОВ «Земспецпроект». ТОВ «Земспецпроект» надало ВАТ «КримХліб» послуги по ремонту автовагів. На думку відповідача, первинні документи, які підтверджують здійснення ремонту автовагів, не мають юридичної сили , складені всупереч вимогам чинного законодавства в наслідок того, що укладений правочин є нікчемним . За таких обставин податковий орган вважає, що позивач неправомірно включив до складу валових витрат в четвертому кварталі 2009 р. суму витрату розмірі 75670,00 грн., та у грудні 2009 р. суму ПДВ у розмірі 15134,00 грн.

В акті перевірки № 332/23-0/00381580 від 22.09.2010 р. також зафіксовано завищення валових витрат в сумі 40306550,00 грн. за період з 01.01.2009 р. по 31.03.2010р. у рядку 05 «коригування валових витрат» 05.2 «самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів». На думку податкового органу на формування цих показників мали вплив витрати, які в попередньому акту перевірки за №4786/23-2 від 29.05.2010 р. вказані як не задекларовані у 2008 року в декларації з податку на прибуток. Відповідачем також вказано про неправомірність включення до складу валових витрат суми ПДВ у розмірі 166666 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «АТБ-Торгстрой». Податковим органом також зроблений висновок про завищення позивачем валових витрат на суму 9839,73 гр. в наслідок включення суми витрат в розмірі 9839,73 грн. на утримання законсервованої споруди, яка знаходиться за адресою м.Керчь вул. Орджонікідзе буд. 117.

До матеріалів справи залучений висновок № 67/11 від 01.07.2011 р. судово-економічної експертизи , проведеної на виконання ухвали суду від 31.05.2011р.

Згідно з зазначеним висновком експертною установою встановлено правильність формування позивачем сум податкового кредиту за січень та лютий 2009 р., первинними бухгалтерськими та податковими документами позивача підтверджено правильність формування ним податкового кредиту в сумі 4345594 грн. за січень 2009р. та в сумі 3161262 грн. - за лютий 2009 р. Експерти встановили , що суми ПДВ, зазначені у податкових накладних, отриманих позивачем у січні 2009 р. (664825 грн.) та лютому 2009 р. (388566 грн.), до складу податкового кредиту з ПДВ за минулі звітні періоди не відносились. Первинними бухгалтерськими документами ВАТ «КримХліб» підтверджується отримання від ТОВ «Зодчий Агро» товарів на загальну суму 17008818,63грн. (в т.ч. ПДВ 2834803,10 грн.). В оплату придбаних товарів позивачем в 2009 р. перераховано постачальнику ТОВ «Зодчий Агро» грошові кошти в загальній сумі 15975573,26 грн., в тому числі ПДВ 2662595,54 грн. При вивчені наданих сторонам документів експерти встановили, що первинними бухгалтерськими документами платника податків підтверджується отримання від ТОВ «Агро Інвест» в березні 2010 р. товару на загальну суму 10320712,99 грн., в т.ч. ПДВ 1720118,83 грн. В оплату придбаного товару постачальнику -ТОВ «Агро Інвест»- перераховані грошові кошти в загальній сумі 10320712,99 грн., в тому числі 1720118,83 грн. ПДВ. За твердженнями експертів в наслідок вивчення первинних бухгалтерських документів позивача підтверджено отримання ним в 2009 р. від ТОВ «Земспецпроект» послуг з реконструкції, повірки та атестації автомобільних вагів на загальну суму 90803,80 грн., в т.ч. ПДВ 15133,97 грн. В експертному висновку зафіксовано , що відповідно до первинних бухгалтерських документів ВАТ «КримХліб», в період часу з 01.01.2009 р. по 31.03.2010 р. ним отримані валові доходи в загальній сумі 440920426 грн., в т.ч. 345947204 грн. за 2009 р. та 94973222 грн. за 1 квартал 2010 р. , в зазначений період часу ним понесені валові витрати в загальній сумі 527406846 грн., в т.ч. 385357478 грн. за 2009 р. та 142049368 грн. за І кв. 2010 р. Експертам також встановлено, що показники податкової звітності, викладені в деклараціях з податку на прибуток позивача за 2009 рік та за 1 квартал 2010 р., підтверджуються первинними бухгалтерськими документами ВАТ «КримХліб».

Вивчивши надані сторонам документи, експертний висновок суд встановив наступне.

Надані позивачем документи свідчать про те, що попередньою плановою виїзною перевіркою за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2008 р. (акт перевірки № 4786/23-2/00381580 від 29.05.2009 р.) встановлено наявність податкових накладних, яки не були внесені до реєстру отриманих податкових накладних та не включені до складу податкового кредиту за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2008 р. всього ПДВ на суму 1781305,31 грн. За таких обставин, приймаючи до уваги встановлення експертною установою факту не включення позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ за минулі звітні періоди сум ПДВ, визначені у податкових накладних за 2008 р. , яки були отримані ним у січні та лютому 2009 р., суд, керуючись зазначеними вище положеннями Закону України «Про податок на додану вартість» вважає доведеним факт правомірності включення ВАТ «КримХліб» до складу податкового кредиту податку на додану вартість в січні 2009 р. суми 664825,00 грн. та лютому 2009 р. - 388566,00 грн., всього ПДВ на суму 1053391,00 грн., згідно з податковими накладними, яки виписані в минули періоди.

Матеріали справи свідчать про те, що позивачем та ТОВ «Зодчий Агро» укладено Контракт № 15967 від 14.07.2009 р., предметом якого була купівля - продаж товару (ріпак продовольчий) в кількості 3780 тон на загальну суму 12001500 грн., в т.ч. ПДВ 2000250 грн. За умовами Контракту товар мав бути переданим позивачу частками- 2998,621 тон зі складу ТОВ “Нікопольська зернова компанія” (Дніпропетровська обл., м. Нікополь), та 781,379 тон зі складу філії ВАТ “Розівський елеватор” “Магедівське ХПП” (Запорізька обл., Пологівський р-н, с. Магедово). Матеріалами справи та експертизою підтверджено фактичне виконання Контракт у№ 15967 від 14.07.2009 р. Позивачем отримано 37779,996 тонн зерна ріпаку на суму 12001472,18 грн. ( в тому числі ПДВ на суму 2000245,36 грн.)

Крім того надані документи свідчать про укладення між позивачем та ТОВ «Зодчий Агро» Контракту № 16977 від 31.07.2009 р., предметом якого була купівля - продаж товару (ріпак продовольчий) в кількості 1410,556 тон на загальну суму 4478509,66 грн., в т.ч. ПДВ 746418,28 грн. Згідно з умовами зазначеного контракту товар мав бути переданим позивачу частками 779,2 тон - зі складу ТОВ “Нікопольська зернова компанія” (Дніпропетровська обл., м. Нікополь), та 631,356 тон зі складу філії ВАТ “Розівський елеватор” “Оріхівський об'єднаний хлібоприймальний пункт” (Запорізька обл., м. Оріхів). Відповідно до експертного висновку (і це знайшло підтвердження при вивчені наданих позивачем документів) за цим контактом платником податків отримано 1391,612 тон ріпаку продовольчого на загальну суму 4418362,52 грн. ( в т.ч. ПДВ 736393,75 грн.).

Судом також встановлено укладення між тим ж сторонами 14.08.2009 р. Контракту № 17379, предметом якого була купівля - продаж товару (пшениця) в кількості 1000,0 тон на загальну суму 987996,00 грн. ( в т.ч. ПДВ 164666 грн.) За умовами Контракту, товар мав бути переданим Покупцеві на умовах СРТ порт Маріуполь, термінал “Укртрансагро”. За цим контрактом позивачем отриманий товар у кількості 596,14 тон на загальну суму 588983,93 грн. ( в т.ч. ПДВ 98163,99 грн).Зазначені обставини знайшли підтвердження пд. час проведення експертизи.

Експертною установою встановлено , що Надані позивачем бухгалтерські документи свідчать про здійснення господарських операцій купівлі-продажу товарів по вказаним договорам без їх фактичного перевезення товару, зерно продовжувало зберігатися на тих же складах, на яких зберігалося попереднім власником , а саме ТОВ «Зодчий Агро». Первинними бухгалтерськими документами ВАТ «КримХліб» підтверджується отримання від ТОВ «Зодчий Агро» товарів на загальну суму 17008818,63грн. (в т.ч. ПДВ 2834803,10 грн.). Отримання товарів підтверджується видатковими та податковими накладними ТОВ «Зодчий Агро», складськими квитанціями та актами зерносховищ про приймання-передавання зерна. В оплату придбаних товарів ВАТ «Кримхліб» в 2009 р. перераховано постачальнику ТОВ «Зодчий Агро» грошові кошти в загальній сумі 15975573,26 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 2662595,54 грн.

На думку суд в умовах продовження зберігання придбаного позивачем товару на складах, на яких раніше його контрагентом - ТОВ «Зодчий Агро»- він вже зберігався, відсутність у останнього власних виробничих потужностей для його транспортування та зберігання згідно зі ст. 70 КАС України не є належними доказами правомірності висновків податкового органу про безпідставність включення позивачем у І кв.2010 року до складу валових витрат суми 8600594,00 грн. та відсутності у нього підстав для віднесення до складу податкового кредиту по ПДВ у березні 2010р 1133230,00 грн.,

Надані позивачем документи свідчать про укладення між позивачем та ТОВ «Агро-Інвест» Договору № 21746 від 12.03.2010, предметом якого є передача у власність Покупця олії соняшникової нерафінованої виробництва ЗАТ “Запорізький МЖК” в кількості 350,72 тон на загальну суму 2775724,34 грн. (з ПДВ). Умови постачання СРТ ст. Миколаїв-вантажний Одеської залізниці. Експертною установою підтверджено ( і це не спростовано відповідачем) отримання позивачем 350,72 тони соняшникової нерафінованої олії на суму 2775724,33 грн. ( в т.ч. ПДВ 462620,72 грн.).

Між позивачем та ТОВ «Агро-Інвест» 12.03.2010 р. був укладений Договір №2149 , предметом якого було передача у власність першого олії соняшникової нерафінованої виробництва ЗАТ “Запорізький МЖК” в кількості 502,24 тон на загальну суму 4027402,30 грн. (з ПДВ)., у мови постачання СРТ ст. Миколаїв-вантажний Одеської залізниці. Судом встановлено отримання позивачем за зазначеним договором 502.24 тони олії на суму 4027402,28 грн ( в тому числі ПДВ в сумі 671233,71 грн.) . Зазначений факт не спростований відповідачем.

Документи справи свідчать про укладення між позивачем та ТОВ «Агро-Інвест» 15.03.2010 р. Договору №21910 , предметом якого було передача у власність прешого олії соняшникової нерафінованої виробництва ЗАТ “Запорізький МЖК” в кількості 450,0 тон на загальну суму 3523851,00 грн. (з ПДВ), умови постачання СРТ Бердянський морський порт. На виконання умов зазначеного Контракту позивачем отримана олія у кількості 449,2 тон вартістю 3517586,38 грн. ( в тому числі ПДВ 586264,40 грн.).

Матеріалами справи та експертами підтверджено придбання позивачем в березні 2010 р. у ТОВ «Агро - Інвест» товару у кількості 1302,16 тон на суму 10320712,99грн., в т.ч. ПДВ 1720118,83 грн.

Надані позивачем документи свідчать про те, що придбаний у ТОВ «Агро-Інвест» товар був використаний у господарській діяльності позивача. Так, за Контрактом № Р572266 від 09.03.2010 р. , укладеним з фірмою GLENCORE GRAIN BV (Роттердам, Нідерланди), на підставі ВМД №504010000/2010/000965 від 25.05.2010 р. позивачем було вивезено олії вартістю 2313570,21 грн., що дорівнює контрактній вартості 291900 дол. США за курсом на дату митного оформлення. Позивачем 03.03.2010 р. був укладений Контракт № 1003020 з Компанією AWB (Geneva) S.A. (Женева, Швейцарія) , предметом якого був продаж олії соняшникової нерафінованої виробництва України в кількості 350 тон на загальну суму 291900 дол. США. Експорт товару підтверджений ВМД № 504010000/2010/000846 від 11.05.2010 р. ; експортер ВАТ «КримХліб», загальна фактурна вартість 2313570,21 грн., що дорівнює контрактній вартості 291900 дол. США за курсом на дату митного оформлення..

Судом вивчений Контракт № 520/14107150 від 15.03.2010 р. , укладений між позивачем та Компанією Alfred C. Toepfer International GmbH (Гамбург, Німеччина), предметом якого був продаж олії соняшникової нерафінованої виробництва України в кількості 450 тон на загальну суму 371250 дол. США. Умови поставки СРТ маслоналівний термінал ТОВ “Агро-Класс”, Бердянський морський торговий порт. Експорт товару за цим товаром в кількості 449,2 тон підтверджений ВМД № 111000008/2010/001032 від 19.04.2010 р. ; експортер ВАТ «Кримхліб», загальна фактурна вартість 2937222,22грн., що дорівнює 370590 дол. США за курсом на дату митного оформлення.

Під час розгляду справи знайшло підтвердження придбання олії у ТОВ «Агро - Інвест» в березні 2010 р., її постачання на експорт в період з квітня та травень 2010 р., які не входять в період перевірки, оформленої Актом від 22.09.2010 р.

Однак, під час розгляду справи встановлено використання позивачем зазначеного товару в його господарській діяльності , в наслідок чого стає зрозумілим про безпідставність тверджень відповідача щодо неправомірності включення платником податків в І кв.2010 р. до складу валових витрат суму 8600594,00 грн. та у березні 2010р. до складу податкового кредиту суму ПДВ 1133230,00 грн.

Як зазначено вище, в акті перевірки відповідачем зазначено, що у ТОВ «Земспецпроект» , послугами якого користувався позивач для ремонту автовагів, були відсутні адміністративно-господарські можливості на виконання господарських зобов'я-зань, що свідчить про сумнівність його фінансово-господарських операцій. Крім того, доперевірочним аналізом встановлено, що ТОВ «Земспецпроект» залучалось до схем мінімізації із здійсненням сумнівних операцій.

До матеріалів справи залучені копії Акту № 1 приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2009 р. на реконструкцію автомобільних механічних вагів на загальну суму 82303,80 грн., в т.ч. ПДВ 13717,30 грн. (форма № КБ-2в), підписаний підрядником та замовником; Довідки про вартість виконаних підрядних робіт за лютий 2009 р. на реконструкцію автомобільних механічних вагів на загальну суму 82303,80 грн., в т.ч. ПДВ 13717,30 грн. (форма № КБ-3), підписана підрядником та замовником; податкової накладної а № 3914 від 24.12.2008 р. на загальну суму 12303,80 грн., в т.ч. ПДВ 2050,63 грн.;податкової накладної № 87 від 20.01.2009 р. на загальну суму 35000 грн., в т.ч. ПДВ 5833,33 грн.; податкової накладної № 349 від 18.02.2009 р. на загальну суму 15000 грн., в т.ч. ПДВ 2500 грн.; податкової накладної № 605 від 04.03.2009 р. на загальну суму 16500 грн., в т.ч. ПДВ 2750 грн.; податкової накладної № 1476 від 29.05.2009 р. на загальну суму 3500 грн., в т.ч. ПДВ 583,34 грн.; Акту № 1 приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2009 р. з повірки та атестації електронних автомобільних вагів для Бахчисарайського хлібокомбінату ВАТ «КримХліб» на загальну суму 8500 грн., в т.ч. ПДВ 1416,67грн. (форма № КБ-2в), підписаний підрядником та замовником;Довідки про вартість виконаних підрядних робіт за листопад 2009 р. на повірку та атестацію електронних автомобільних вагів для Бахчисарайського хлібокомбінату ВАТ «КримХліб» на загальну суму 8500 грн., в т.ч. ПДВ 1416,67 грн. (форма № КБ-3), підписана підрядником та замовником; податкової накладної № 2854 від 05.11.2009 р. на загальну суму 8500 грн., в т.ч. 1416,67 грн.

На думку суд зазначені документи підтверджують реальність надання ТОВ «Земспецпроект» позивачу в період часу, що перевірявся послуг по ремонту вказаного обладання .

За таких обставин матеріалами справи спростовуються висновки відповідача щодо безпідставність включення позивачем в груднні 2009 р. до складу податкового кредиту з ПДВ 11332230 грн. та відсутність у податкового органу правових підстав зменшення відємного значення з податку на прибуток у четвертому кварталі 2009 р. на суму 75667 грн..

Судом встановлено , що надані позивачем документи свідчать про отримання в користування структурним підрозділом ВАТ «КримХліб» Керченський хлібокомбінат на підставі рішення Керченського міськвиконкому № 554 від 24.05.1996 р. земельної ділянки площею 9940 кв.м. по вул. Орджонікідзе, 117, в м. Керч . В матеріалах справи відсутні відомості про припинення права користування цієюземельною ділянкою. За таких обставин суд вважає правомірним згідно з вимогами Закону України “Про податок на землю” нарахування та сплату позивачем в особі його структурного підрозділу земельного податку .

В силу викладеного згідно з наведеними вище положеннями Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є правомірним віднесення позивачем до складу валових витрат сплачений його підрозділом податок на землю в загальній сумі 9839,73 грн. (7088,92 грн. за 2009 рік та 2030,81 грн. за 1 квартал 2010 р.).

Враховуючи викладене, висновок Акту перевірки про необгрунтованність віднесення до валових витрат податку на землю в загальній сумі 9839,73 грн. за земельну ділянку, на якій знаходяться законсервовані основні фонди Керченського хлібокомбінату, суперечать вимогам чинного законодавства.

Як зазначено вище, перевіркою встановлено завищення валових витрат в сумі 40306550,00 грн. за період з 01.01.09 р. по 31.03.10 р у рядку 05 «коригування валових витрат» 05.2 «самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів». На формування цих показників мали вплив витрати, які в попередньому акту перевірки за № 4786/23-2 від 29.05.2010 р. вказані як не задекларовані у 2008 року у декларації з податку на прибуток.

П.п. 5.2.7 п. 5.2 ст. 5 Закону “Про оподаткування прибутку підприємств” встановлював , що до складу валових витрат включались суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлені у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання. З аналіз зазначеної норми вбачається , що Закон не конкретизує, ким саме мають бути виявлені витрати, не враховані в обчисленні валових витрат минулих податкових періодів, самим платником податків або податковим органом. Згідно з Порядком складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженим наказом ДПА України № 143 від 29.03.2003 р., рядок 05.2 Декларації з податку на прибуток заповнюється платником саме на підставі вимог п.п. 5.2.7 п. 5.2 ст. 5 Закону “Про оподаткування прибутку підприємств”. За таких обставин стає зрозумілим, що витрати, не враховані в складі валових витрат минулих періодів, слід відобразити саме в рядку 05.2 Декларації за той податковий період, в якому вони були виявлені.

В силу викладеного, приймаючи до уваги те, що невключення до валових витрат 2008 р. суми 40306550 грн. було виявлено в травні 2009 р. (Акт документальної перевірки підприємства за 2008 р. датований 29.05.2009 р.), віднесення цієї суми до складу валових витрат за 1 півріччя 2009 р. (і в цілому 2009 р.) по рядку 05.2 Декларацій за відповідні періоди повністю є правомірним в силу зазначених вище положень чинного законодавства.

За таких обставин, приймаючи до уваги висновки експертиз, ненадання відповідачем в порядку, передбаченому ст.71 КАС України доказів, яки спростовували б висновки експертів, суд вважає що викладені в акті перевірки №332/23-0/00381580 від 22.09.2010 р. висновки про завищення позивачем відємного значення обєкту оподаткування по податку на прибуток за період з 01.01.2009 р. по 31.03.2010р. на загальну суму 48992654 грн. , заниження податку на додану вартість в сумі 5199270,00грн . є такими, що зроблені при неповному зясування обставин справи, невірному використання положень чинного законодавства України, в умовах не прийняття до уваги вірно складених позивачем показників бухгалтерського та податкового обліку, фактів, встановлених у акті перевірки № 4786/23-2/00381580 від 29.05.2009 р. за попередній період .

За таких обставин суд вважає, що існують підстави для визнання протиправними та скасуванню податкових повідомлень рішень відповідача №0001922300/0 від 29.09.2010 р. та № 0001922300/1 від 10.12.2010 р. в частині визнання податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 5199270,00 грн., застосування штрафних санкцій в сумі 2599635,00 грн. На думку суду позивач правомірно включив до складу валових витрат за період з 01.01.2009 р. по 31.03.2010 р. 48992654 грн.

В той час суд вважає необхідним визначити наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинен він дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта., встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії) : 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Під час проведення перевірки позивача діяв Закон України “Про державну податкову службу в Україні ”,ст. 4 якого визначала, що Державна податкова адміністрація України була центральним органом виконавчої влади, якому підпорядковувався відповідач . До прав органів державної податкової служби відносилось згідно з п. 1 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні ” здійснення документальних невиїзних перевірок, а також планових та позапланових виїзних перевірок своєчасності , достовірності повноти нарахування і сплати податків та зборів ( обовязкових платежів ), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями іншими відокремленими підрозділами, що не мають статус юридичної особи а також фізичними особами, які мають статус субєктів підприємницької діяльності.

У ст. 11-1 вказаного закону були визначені підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок. Плановою виїзною перевіркою вважалась перевірка платника податків , яка була передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням платника податків . Планова виїзна перевірка проводилась за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік. Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надавалось лише у тому випадку , коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

Матеріалами справи не підтверджено порушення відповідачем встановленого на той час порядку проведення перевірки позивача.

В силу викладеного суд вважає, що спростування матеріалами справи висновків податкового органу , викладених в акті перевірки №332/23-0/00381580 від 22.09.2010 р. , щодо завищення позивачем відємного значення обєкту оподаткування по податку на прибуток за період з01.01.2009 р. по 31.03.2010р. на загальну суму 48992654 грн. згідно зі ст. 70 КАС України не може бути належним доказом визнання протиправними дій його посадових осіб щодо встановлення наведеного порушення Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Під час судового засідання, яке відбулось 25.07.2011 р. . були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 27.07.2011 р.

Керуючись ст.ст.160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково .

2. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м.Сімферополі № 0001922300/0 від 29.09.2010 р. в частині визнання податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 5199270,00 грн., застосування штрафних санкцій в сумі 2599635,00 грн. та № 0001922300/1 від 10.12.2010р. в частині визнання податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 5199270,00 грн., застосування штрафних санкцій в сумі 2599635,00 грн.

3 . Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «КримХліб» (м.Сімферополь, вул. Севастопольська 51 а , код ЄДРПОУ 00381580) 1,70 грн. судового збору.

4. В іншій частині позовних вимог у позові відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Яковлєв С.В.