ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
21 липня 2011 р. (10:52) Справа №2а-6425/11/0170/2 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В., при секретарі Дрягіні В.П.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Системи комплексної безпеки Форт»
про стягнення заборгованості в сумі 6004068,62 грн.,
за участю представників:
від позивача ОСОБА_1- представник, довіреність № 127/10-0 від 30.11.2010 р.
від відповідача не зявився
Суть спору: Державна податкова інспекція в м. Сімферополі АР Крим (далі позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Системи комплексної безпеки Форт» (далі відповідач) заборгованості в сумі 6004068,62 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачем не провадиться сплата узгоджених податкових зобовязань з податку на додану вартість, з податку на прибуток та з комунального податку в загальній сумі 6004068,62 грн.
У судовому засіданні, яке відбулось 21.07.2011 року, представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у адміністративному позові.
Відповідач заперечення на позов до суду не надав, явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час та день його проведення був повідомлений належним чином через засоби масової інформації, про причини неявки суд не повідомив.
Представник позивача наполягав на розгляді справи за наявними в ній матеріалами.
Суд, враховуючи думку представника позивача, приймаючи до уваги ненадання відповідачем доказів неможливості його участі у судовому засіданні з поважних причин, відсутність у матеріалах справи клопотання про неможливість розгляду справи без участі його представника, керуючись ст. 128 КАС України, вважає можливим продовжити розгляд справи на підставі наявних доказів.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши надані докази, суд
ВСТАНОВИВ:
Відповідач 17.04.2006 року зареєстрований Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та свідоцтвом про держреєстрацію юридичної особи серії А00 № 438432.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про систему оподаткування» (в редакції, яка діяла на момент подання декларацій, проведення перевірок та прийняття податкових повідомлень-рішень) платниками податків і зборів (обовязкових платежів) були юридичні особи, на яких відповідно до Законів України був покладений обовязок сплачувати податки і збори.
Пунктом 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, яка діяла на момент проведення перевірок та прийняття податкових повідомлень-рішень) було встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку вказує у податковій декларації.
Згідно з пунктом 5.3.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків був зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.
Статтею 9 Закону України «Про систему оподаткування» було встановлено, що платники податків були зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Порядок, підстави та строки сплати податку на прибуток, надання податкової звітності був встановлений Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» (що діяв на момент проведення податковим органом перевірок та прийняття податкових повідомлень-рішень) від 28.12.1994 року N 333/94, п.п. 11.1 якого були передбачені такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.
Таким чином, відповідач був зобовязаний щоквартально протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем податкового кварталу, подавати до податкової інспекції декларації з податку на прибуток.
Згідно з п.п. 16.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платники податку самостійно визначали суми податку, що підлягають сплаті.
Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. (п.п. 16.4 зазначеного Закону).
Згідно з п.п. 20.1. ст. 20 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» відповідальність за правильність нарахування, своєчасність сплати податку та дотримання податкового законодавства ніс платник податку у порядку та розмірах, визначених законом.
Відповідно до пункту 10.2 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент проведення перевірок та прийняття податкових повідомлень-рішень) платники податку, відповідали за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.
Відповідачем на адресу позивача було подано декларацію на прибуток вх. № 218840 від 19.11.2010 року за ІІІ квартали 2010 року на суму 407589,00 грн., з яких частково погашено відповідачем 404458,12 грн., залишок заборгованості складає 3130,88грн.
Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі АР Крим 12.11.2010 року проведено невиїзну документальну перевірку відповідача щодо своєчасності подання ним податкової звітності, за результатами якої складений акт № 16711/15-1/34371436 від 12.11.2010 року.
На підставі зазначеного акту перевірки, у звязку з порушенням відповідачем Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств» та «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», позивачем прийнято податкове повідомлення рішення № 0019991501/0 від 17.11.2010 року про визначення суми податкового зобовязання зі сплати штрафних санкцій з податку на прибуток в розмірі 170,00 грн.
В матеріалах справи відсутні докази дотримання позивачем порядку, який був передбачений Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» щодо направлення відповідачу податкового повідомлення-рішення.
Так, п. 6.1 ст. 6 цього Закону було встановлено, що у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).
Згідно з підпунктом 6.2.4. пункту 6.2. статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, яка діяла на момент відповідних правовідносин) було встановлено, що у разі, коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги або повідомлення вважається днем її вручення.
Проте, позивачем на надано доказів надіслання платнику податку податкового повідомлення рішення № 0019991501/0 від 17.11.2010 року на суму 170,00 грн., а розміщення його на дошці оголошень без дотримання встановленого порядку є передчасним та не свідчить про узгодження даної суми, у звязку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій з податку на прибуток в сумі 170,00 грн., нарахованих у податковому повідомленні рішенні №0019991501/0 від 17.11.2010 року.
Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі АР Крим 01.03.2011 року проведено невиїзну документальну перевірку відповідача щодо своєчасності подання ним податкової звітності, за результатами якої складений акт № 1669/15-1/34371436 від 01.03.2011 року.
Зазначеною перевіркою встановлено порушення відповідачем вимог ст. 49 Податкового кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2011 року, та п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у звязку з чим позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002191501/0 від 12.03.2011 року про визначення суми податкового зобовязання зі сплати штрафних санкцій з податку на прибуток в розмірі 170,00 грн., яке отримано відповідачем 22.03.2011 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
Також, позивачем 02.03.2011 року проведено перевірку своєчасності сплати узгоджених податкових зобовязань з податку на прибуток, за результатом якої складений акт № 1758/15-1/371436 від 02.03.2011 року.
За результатами перевірки встановлено порушення відповідачем п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме порушений граничний термін сплати узгодженого податкового зобовязання з податку на прибуток на 98 днів.
На підставі вказаного акту перевірки позивач прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002201501/0 від 12.03.2011 року про визначення суми штрафу з податку на прибуток в розмірі 80429,00 грн., яке отримано відповідачем 22.03.2011 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Суд зазначає, що обовязок сплати сум, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях №0002191501/0 від 12.03.2011 року та № 0002201501/0 від 12.03.2011 року виник у відповідача вже після набрання чинності Податковим кодексом України.
Пунктом 14.1.175. статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Таким чином, грошове зобовязання платника податку становиться податковим боргом з моменту його узгодження у порядку, визначеному Податковим кодексом.
Згідно з п.п. 59.1, 59.3, 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п. 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Аналізуючи всі зазначені положення Податкового кодексу, суд вважає, що податкові органи мають право звертатися до суду про стягнення коштів за податковим боргом виключно після дотримання всіх умов, визначених ст. ст. 59, 95 Податкового кодексу України.
Позивачем не надано доказів дотримання встановленого порядку, встановленого у ст. ст. 59, 95 Податкового кодексу України, щодо узгодження сум, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях №0002191501/0 від 12.03.2011 року та №0002201501/0 від 12.03.2011 року, а саме 170,00 грн. та 80429,00 грн., у звязку з чим позовні вимоги в частині стягнення зазначених сум задоволенню не підлягають.
Також, відповідачем на адресу позивача подані декларації з податку на додану вартість:
№ 133211 від 30.07.2010 року на суму 654481,00 грн., з якої відповідачем частково сплачено 647475,62 грн., залишок заборгованості складає 7005,38 грн.;
№ 153551 від 01.09.2010 року на суму 721692,00 грн.:
№ 231048 від 27.12.2010 року на суму 3628,00 грн.
У звязку несплатою відповідачем податку на додану вартість, розмір якого визначений у деклараціях, така заборгованість підлягає стягненню в загальній сумі 732325,38 грн.
Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі АР Крим 29.09.2010 року проведено невиїзну документальну перевірку відповідача з питання своєчасності сплати податку на додану вартість, за результатами якої складений акт № 13911/15-2/34371436 від 29.09.2010 року.
На підставі зазначеного акту перевірки, у звязку з порушенням відповідачем п.п. 5.3.1 п. 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», позивачем прийнято податкове повідомлення рішення № 0016981502/0 від 19.10.2010 року про визначення суми податкового зобовязання зі сплати штрафних санкцій з податку на додану вартість в розмірі 64747,56 грн.
В матеріалах справи відсутні докази дотримання позивачем порядку, який був передбачений Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» щодо направлення відповідачу податкового повідомлення-рішення.
Так, позивачем на надано доказів надіслання платнику податку податкового повідомлення рішення № 0016981502/0 від 19.10.2010 року на суму 64747,56 грн., а розміщення його на дошці оголошень без дотримання встановленого порядку, є передчасним та не свідчить про узгодження даної суми, у звязку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій з податку на прибуток в сумі 64747,56 грн., нарахованих у податковому повідомленні рішенні № 0016981502/0 від 19.10.2010 року.
Також, Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі АР Крим 31.08.2010 року проведено невиїзну документальну перевірку відповідача з питань повноти нарахування податку на додану вартість за червень 2010 року, за результатами якої складений акт № 11402/15-2/34371436 від 31.08.2010 року.
На підставі зазначеного акту перевірки, у звязку з порушенням відповідачем п.п. 7.5.1 та п.п. 7.2.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», позивачем прийнято податкове повідомлення рішення № 0015151502/0 від 16.09.2010 року про визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість в загальній сумі 5122052,00 грн., утому числі 3940040,00 грн. основного платежу та 1182012,00 грн. штрафних санкцій.
Зазначене податкове повідомлення-рішення направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією, проте за закінченням терміну зберігання, повернуто позивачеві, у звязку з чим вказане податкове повідомлення-рішення розміщене на дошці оголошень 27.10.2010 року, про що свідчить акт № 849 від 27.10.2010 року.
Згідно з підпунктом 6.2.4. пункту 6.2. статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, яка діяла на момент відповідних правовідносин) встановлено, що у разі, коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги або повідомлення вважається днем її вручення.
Оскільки в такому випадку юридично день розміщення вважався днем вручення, то підлягає застосуванню підпункт 5.2.1. пункту 5.2. статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який наголошував, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту. Оскільки податкове зобовязання було визначено на підставі пункту 4.2. Закону N 2181-III, суд приходить до висновку, що в даному випадку день розміщення такого податкового повідомлення-рішення на дошці податкових оголошень (повідомлень) вважатиметься не тільки днем його вручення, а й днем його узгодження.
За таких обставин, враховуючи узгодження податкового повідомлення рішення № 0015151502/0 від 16.09.2010 року на суму 5122052,00 грн., у встановленому порядку, який був передбачений Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», позовні вимоги в частині стягнення такої суми належить задовольнити.
Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі АР Крим 27.10.2010 року проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності подання відповідачем податкової звітності, за результатами якої складений акт № 15533/15-2/34371436 від 27.10.2010 року.
На підставі зазначеного акту перевірки, у звязку з порушенням відповідачем п.п. 4.1.4 п. 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», позивачем прийнято податкове повідомлення рішення № 0018891502/0 від 10.11.2010 року про визначення суми податкового зобовязання зі сплати штрафних санкцій з податку на додану вартість в розмірі 850,00 грн.
В матеріалах справи відсутні докази дотримання позивачем порядку, який був передбачений Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» щодо направлення відповідачу податкового повідомлення-рішення.
Так, позивачем на надано доказів надіслання платнику податку податкового повідомлення рішення № 0018891502/0 від 10.11.2010 року на суму 850,00 грн., а розміщення його на дошці оголошень без дотримання встановленого порядку, є передчасним та не свідчить про узгодження даної суми, у звязку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій з податку на прибуток в сумі 850,00 грн., нарахованих у податковому повідомленні рішенні № 0018891502/0 від 10.11.2010 року.
Види місцевих податків і зборів, їх граничні розміри та порядок обчислення і спрямований на зміцнення бюджетів місцевого самоврядування, до набрання 01.01.2011 року законної сили Податковим кодексом України, були визначені Декретом Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори» від 20.05.1993 року № 56-93, відповідно до ч. 1 якого комунальний податок належав до місцевих податків.
Згідно зі ст. 15 Декрету комунальний податок справлявся з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств. Його граничний розмір не повинен був перевищувати 10 відсотків річного фонду оплати праці, обчисленого виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Органи місцевого самоврядування самостійно встановлювали і визначали порядок сплати місцевих податків і зборів відповідно до переліку і в межах установлених граничних розмірів ставок.
Місцеві податки і збори перераховувались до бюджетів місцевого самоврядування в порядку, що був визначений Радами народних депутатів, якими вони встановлювались. Стягнення не внесених в установлений термін місцевих податків і зборів здійснювалось згідно з чинним на той час законодавством.
Відповідачем на адресу позивача буди надані податкові розрахунки комунального податку:
№ 282789 від 05.02.2009 року на суму 61,20 грн., з якої відповідачем частково сплачено 20,40 грн., залишок заборгованості складає 40,80 грн.;
№ 57796 від 23.04.2009 року на суму 32,30 грн.;
№ 138811 від 15.07.2009 року на суму 28,90 грн.;
№ 209017 від 08.10.2009 року на суму 25,50 грн.;
№ 303258 від 26.01.2010 року на суму 25,50 грн.;
№ 65617 від 29.04.2010 року на суму 20,40 грн.;
№ 144428 від 09.08.2010 року на суму 20,40 грн.
Підпунктом 6.2.1. пункту 6.2. ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, яка діяла на момент подання розрахунків) було передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. У звязку з чим позивачем на адресу відповідача була направлена перша податкова вимога № 1/2445 та друга податкова вимога № 2/2951, які були отримані відповідачем, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед бюджетом з комунального податку становить 193,80 грн.
Ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» одним із завдань органів податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обовязкових платежів).
Згідно з п.п. 20.1.18 п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим належить задовольнити частково в сумі 5857702,06 грн.
Під час судового засідання, яке відбулось 21.07.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 28.07.2011р.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Системи комплексної безпеки Форт» (95053, АР Крим, м. Сімферополь, вул. М. Залки, 1/9; ЄДРПОУ 36822070):
- на користь Державного бюджету м. Сімферополя (код платежу 3011021000 на р/р 31112009700002 ГУ ДКУ в АРК, м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740405) 3130,88 грн. податкового боргу з податку на прибуток;
- на користь Державного бюджету м. Сімферополя (код платежу 14010100 на р/р 31114029700002 в ГУ ДКУ в АРК, м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 34740405) 5854377,38 грн. податкового боргу з податку на додану вартість;
- на користь місцевого бюджету Центрального району м. Сімферополя (код платежу 5216010202 на р/р 33213828700004 в ГУ ДКУ в АРК, м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 34740405) 193,80 грн. податкового боргу з комунального податку.
3. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Яковлєв С.В.
Судове рішення № 17294184, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим було прийнято 21.07.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-6425/11/0170/2. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: