Постанова № 17294145, 19.07.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 липня 2011 р. Справа №2а-7028/11/0170/11 о 09 годин 54 хвилини Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Москаленка С.А., при секретарі судового засідання Фурлетовій Г.Ю., розглянувши за участі:

представника позивача ОСОБА_1, довіреність від 07.06.11р. №01-07/595

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державного підприємства «Лівадія»

до Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим

про зобовязання вчинити дії.

Обставини справи: Державне підприємство «Лівадія» звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим про визнання відмови у наданні статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2011рік протиправною та зобовязання надати позивачу статус платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2011р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем неправомірно відмовлено у наданні позивачу статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку внаслідок неправильного застосування податковим органом норм Податкового кодексу України.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином судовою повісткою, причини незабезпечення явки представника у судове засідання суд не повідомив, письмових заперечень не надав.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим про закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду від 17.06.2011р. відповідачу було запропоновано надати письмові заперечення на адміністративний позов, а також всі наявні документи та матеріали, які можуть бути використані, як докази у справі.

Згідно ч.6 ст.71 КАС України, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу на основі наявних в ній доказів за відсутністю незявившегося представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач є юридичною особою (ідентифікаційний код00412760), що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи(а.с.15).

У 2010році позивач був платником фіксованого сільськогосподарського податку, що підтверджується довідкою(а.с. 19).

Державне підприємство «Лівадія» звернулося до Державної податкової інспекції в м.Ялта для отримання довідки про підтвердження у 2011році статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку.

09.02.2011р. відповідачем направлено позивачу лист вих. №1696/10/15-3, яким ДПІ у м. Ялта повідомило Державне підприємство «Лівадія» про те, що останнє не може набути статус платника фіксованого сільськогосподарського податку (а.с.18).

Не погодившись з такою відмовою позивач звернувся до суду.

Позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із листа Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим від 09.02.2011 року вих. №1696/10/15-3, яким позивачу відмовлено у наданні статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку вбачається, що відповідач мотивував таку відмову посиланням на положення п. 6 ст. 301 та п. 301.6.2 Податкового кодексу України, вказавши, що оскільки підприємство здійснює крім діяльності по виробництву виноматеріалів виноградних (КОДИ ЗГІДНО УКТ ЗЕД 2204 29 2204 30) діяльність з виробництва та реалізації підакцизних товарів (коди згідно УКТ ЗЕД 2204217900, 2204219400, 2204218000, 2204218900), Державне підприємство «Лівадія» у 2011р. не може набути статус платника фіксованого сільськогосподарського податку.

Особливості справляння фіксованого сільськогосподарського податку визначено главою 2 розділу XIV Податкового кодексу України (далі за текстом ПК України).

Відповідно до положень абз. 1 п. 301.1 ст. 301 ПК України, платниками фіксованого сільськогосподарського податку з урахуванням обмежень, встановлених пунктом 301.6 цієї статті, можуть бути сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Підпунктами 301.6.1, 301.6.2, 301.6.3 пункту 301.6 ст. 301 ПК України встановлено, що не може бути зареєстрований як платник податку:

- суб'єкт господарювання, у якого понад 50 відсотків доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин, диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра;

- суб'єкт господарювання, що провадить діяльність з виробництва та/або реалізації підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29-2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції;

- суб'єкт господарювання, який на день подання документів для набуття статусу платника податку має податковий борг (недоїмку), за винятком безнадійного податкового боргу (недоїмки), який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Згідно до положень п. 308.1 ст. 308 ПК України, сільськогосподарські товаровиробники для набуття і підтвердження статусу платника податку подають до 1 лютого поточного року:

- загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

- звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - органу державної податкової служби за місцем розташування такої земельної ділянки;

- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва - органам державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади з питань державної аграрної політики за погодженням з центральним органом державної податкової служби;

- відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - органам державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

У відомості (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються відомості про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Пунктом 308.3ст. 308 ПК України встановлено, що довідка про набуття або підтвердження статусу платника податку видається протягом 10 робочих днів з дати подання сільськогосподарським товаровиробником податкової декларації або заяви органом державної податкової служби за місцезнаходженням такого платника (місцем перебування на податковому обліку).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем були подані відповідачу, зокрема відомості про наявність земельних ділянок (а.с.29), а також розрахунок питомої ваги доходу від реалізації сільськогосподарської продукції за 2011р. (а.с.17) та звітна і загальна податкові декларації з фіксованого сільськогосподарського податку(а.с.31-47), виписка із статистичної звітності Держкомзему України «Облік землі»(форма 6-зем)(а.с.30).

Згідно до вказаної звітності позивачем задекларована частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній - 2010 рік (питома вага доходу сільськогосподарського товаровиробництва отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва), у розмірі 82,20 відсотка.

Відповідач не заперечував, та не надав доказів, щодо відсутності у позивача частки сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік у розмірі 82,20 відсотка.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що позивач має частку сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік у розмірі 82,20 відсотка, що відповідно до положень абз. 1 п.301. ст. 301 ПК України свідчить про наявність у нього права здійснювати діяльність із застосуванням спеціального податкового режиму фіксованого сільськогосподарського податку.

Отже позивачем дотримано положення п.301. ст. 301 ПК України в частині наявності підстав для реєстрації і підтвердження статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку.

Щодо підстав, за яких відповідачем відмовлено позивачу у проведенні реєстрації платником фіксованого сільськогосподарського податку, суд вказує наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 22 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Стаття 58 Конституції України встановлює, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Податковий кодекс України набрав чинності з 01.01.11р. Норми Податкового кодексу України розповсюджуються на відносини, які виникли з 01.01.11р. та обмеження, встановлені ст. 301 ПК України можуть регулювати виключно відносини та операції, які виникли після 01.01.11р., тоді як реалізація підакцизних товарів позивачем проводилася до цієї дати.

Вказане свідчить про те, що встановлені Податковим кодексом України обмеження в реєстрації платником фіксованого сільськогосподарського податку можуть реалізовуватися тільки в тому разі, коли умови, за яких субєкт господарювання, в силу п.п. 301.6.2 п.301.6 ст. 301 ПК України, не може бути зареєстрований платником фіксованого сільськогосподарського податку, виникли у період дії норм Податкового кодексу України.

З викладеного вбачається, що позивачем, під час дії Податкового кодексу України не здійснювалась господарська діяльність, яка в силу п.п. 301.6.2 п.301.6 ст. 301 ПК України перешкоджала б реєстрації його платником фіксованого сільськогосподарського податку.

Крім того суд зазначає, що пунктом 1.1. ст. 1 ПК України встановлено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно до п. 7.4. ст. 7 ПК України, будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

З аналізу норм Податкового кодексу України, вбачається, що його положеннями не встановлено період, протягом якого платник податків не повинен провадити діяльність з виробництва та/або реалізації підакцизних товарів для набуття або підтвердження статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку в майбутньому.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частиною 2 ст. 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З аналізу норми п.п.301.6.2 п.301.6. ст.301 ПК України вбачається, що для встановлення обмежень в проведенні реєстрації платника фіксованого сільськогосподарського податку, законодавець передбачає наявність таких обставин, за яких особою що намагається отримати статус платника такого податку, проводиться діяльність з виробництва та/або реалізації підакцизних товарів вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції.

Лист відповідача, яким позивачу відмовлено у наданні статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку, не містить посилання на джерела та докази встановлення здійснення позивачем діяльності з виробництва та реалізації підакцизних товарів (коди згідно УКТ ЗЕД 2204217900, 2204219400, 2204218000, 2204218900).

Ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 28.03.11р. відповідачу вказано на необхідність надання суду всіх матеріалів, які були взяти ним при вчинені оскаржуваних дій.

Відповідачем, в порядку ч. 2 ст. 71 КАС України, не надано жодних належних доказів, які вказували б на здійснення позивачем діяльності з виробництва та реалізації підакцизних товарів (коди згідно УКТ ЗЕД 2204217900, 2204219400, 2204218000, 2204218900), що вказано відповідачем, як підстава для відмови у підтвердженні позивачу статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку.

Вказане свідчить про прийняття відповідачем рішення за відсутністю доказів здійснення позивачем діяльності з виробництва та реалізації підакцизних товарів яка, відповідно до положень ст. 301 ПК України, є підставою для неможливості реєстрації платника фіксованого сільськогосподарського податку.

Матеріали справи також не містять належних доказів здійснення позивачем діяльності, ознаки якої вказували б на здійснення діяльності визначеної у п.п. 301.6.2 п. 301.6. ст.301 ПК України.

Суд зазначає, що пунктом 308.6 ст. 308 Податкового кодексу України передбачені підстави скасування реєстрації сільськогосподарського товаровиробника платником фіксованого сільськогосподарського податку:

308.6.1. у разі подання платником податку письмової заяви щодо добровільного зняття з такої реєстрації;

308.6.2. за рішенням органу державної податкової служби:

а) якщо такий платник податку ліквідується, у тому числі шляхом злиття, приєднання або перетворення;

б) у разі встановлення за результатами документальної перевірки недотримання платником податку положень статті 301 цієї глави. При цьому такий платник податку зобов'язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування починаючи з наступного місяця після місяця, у якому було встановлено таке порушення.

Таким чином, пунктом 308.6 ст. 308 Податкового кодексу України передбачено підстави, при яких реєстрація сільськогосподарського товаровиробника платником фіксованого сільськогосподарського податку скасовується.

Вищевказане підтверджує наявність права у податкового органу скасувати діючу реєстрацію сільськогосподарського товаровиробника платником фіксованого сільськогосподарського податку, а не відмовити у підтвердженні статусу платника такого податку.

З матеріалів справи вбачається, що позивач фактично звернувся про підтвердження такого статусу, оскільки він у попередньому році був зареєстрований платником фіксованого сільськогосподарського податку.

Більш того, суд, з урахуванням положень п. 308.6 ст. 308 ПК України, зазначає, що скасування такої реєстрації проводиться за результатами документальної перевірки недотримання платником податку положень статті 301 ПК України.

Як встановлено вище, тільки за результатами проведення документальної перевірки недотримання платником податку положень статті 301 Податкового кодексу України податковий орган може прийняти рішення про скасування реєстрації платника фіксованого сільськогосподарського податку.

Вказані факти свідчать про те, що відмова відповідача викладена відповідачем у листі від 09.02.2011 року вих. №1696/10/15-3 не є такою, що прийнята на підставі закону, безсторонньо (неупереджено), добросовісно та у відповідності до наданих податковому органу повноважень. Така відмова є необґрунтованою і протиправною.

Таким чином позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

В судовому засіданні оголошена вступна і резолютивна частина постанови, постанова складена в повному обсязі 25.07.2011р.

Керуючись ст.ст.11, 122, 160-163,167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною відмову Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим у наданні Державному підприємству «Лівадія» статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2011рік, яка оформлена листом від 09.02.2011р. за №1696/10/15-3.

3. Зобовязати Державну податкову інспекцію у м. Ялта АР Крим надати Державному підприємству «Лівадія» статус платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2011 рік.

4.Стягнути на користь Державного підприємства “Лівадія” з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 гривні 40 копійок.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Москаленко С.А.