Рішення № 17292741, 25.07.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.11 Справа№ 5015/2962/11

Господарський суд Львівської області у складі:

Судді Костів Т.С.

при секретарі Щигельській О.І.

за участю представників сторін:

від позивача Гембусь-Малецька М.В.

від відповідача Білинський-Гродзь Ю.М.

від третьої особи не зявився

розглянув матеріали справи

за позовом публічного акціонерного товариства “Укрсиббанк” м. Харків,

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Денді-Львів”, м. Львів - Винники,

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1, м. Луцьк

про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Денді-Львів»на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»(МФО: 351005, код ЄДРПОУ- 09807750 на рахунок № 29090000000113) заборгованості за договором поруки №11189477000/2 від 26.07.2007 р. та договором про надання споживчого кредиту №11189477000 від 26.07.2007 р. в розмірі 48446,29 дол. США, що у гривневому еквіваленті станом на 31.03.2011 р. складає 385632,45 грн..

Суть спору: позовну заяву подано публічного акціонерного товариства “Укрсиббанк” м. Харків, до товариства з обмеженою відповідальністю “Денді-Львів”, м. Львів - Винники, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1, м. Луцьк про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Денді-Львів»на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»(МФО: 351005, код ЄДРПОУ- 09807750 на рахунок № 29090000000113) заборгованість за договором поруки №11189477000/2 від 26.07.2007 р. та договором про надання споживчого кредиту №11189477000 від 26.07.2007 р. в розмірі 48446,29 дол. США, що у гривневому еквіваленті станом на 31.03.2011 р. складає 385632,45 грн..

Ухвалою господарського суду Львівської області від 01.06.2011 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд на 21.06.2011 р.. Розгляд справи відкладався з мотивів, викладених в ухвалах суду від 21.06.2011 р., 05.07.2011 р., 19.07.11р.

У відповідності до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами. Представникам розяснено їх права згідно зі ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що 26.07.2007 р. між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №11189477000, за яким на підставі заяви про видачу готівки від 27.07.2007 р. позивач надав вказаній особі в кредит 40000 доларів США, що на день укладення договору еквівалентно 202000 грн.. На забезпечення виконання зобовязань ОСОБА_1 перед позивачем за договором про надання споживчого кредиту, 26.07.2007 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір поруки №11189477000/2, за яким відповідач зобовязався перед позивачем відповідати за невиконання ОСОБА_1 усіх її зобовязань перед позивачем, що виникли з кредитного договору №11189477000 від 26.07.2007 р.. У звязку із неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх зобовязань за кредитним договором, позивач вимогою №4490 від 01.09.2009 р. визнав термін погашення кредиту таким, що настав достроково у повному обсязі, а вимогою №4491 від 01.09.2009 р. позивач вимагав від відповідача сплати простроченої заборгованості. Станом на 31.03.2011 р. загальна сума заборгованості становить 38967,49 дол. США (310181,22 грн.) основний борг, 8555,54 дол. США (68102,10 грн.) прострочені проценти, 923,26 дол. США (7349,13 грн.) пеня за порушення термінів сплати процентів. Просить позов задоволити.

Представник відповідача позов заперечив з мотивів, зазначених у відзиві. Ствердив, що договір про надання споживчого кредиту №11189477000 від 26.07.2007 р. не містить вказівки на те, що зобовязання ОСОБА_1 по ньому забезпечуватимуться порукою, посилається на помилкове визначення позивачем суми позову, нарахування ним пені поза межами шестимісячного строку, встановленого у ч. 6 ст. 232 ГК України, припинення поруки в силу ч. 4 ст. 559 ЦК України, оскільки від дня настання строку виконання основного зобовязання (01.09.2009 р.) минуло більше шести місяців до дня предявлення вимоги до поручителя. Просить у позові відмовити.

Клопотанням, поданим 05.07.2011 р. просить зупинити провадження у справі до набрання законної сили рішенням Личаківського районного суду м. Львова у справі за позовом ОСОБА_2 до ПАТ “Укрсиббанк”, ТзОВ “Денді-Львів”, ОСОБА_3 про визнання договорів поруки недійсними. Однак, згідно із ч. 1 ст. 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі лише в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству. З урахуванням наведеного, сторони не позбавлені права посилатись на недійсність договорів, повязаних із предметом спору, в ході розгляду господарським судом Львівської області даної справи. За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання і зупинення провадження у справі.

Ухвалою суду від 22.07.11р. зустрічну позовну заяву ТзОВ "Денді-Львів" до ПАТ "Укрсиббанк" про визнання договору поруки недійсним повернуто без розгляду, на підставі ст.ст.60,86 ГПК України.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Як вбачається з п. 1.1. статуту публічного акціонерного товариства “Укрсиббанк”, нова редакція якого зареєстрована 18.12.2009 р., він є правонаступником акціонерного комерційного інноваційного банку “Укрсиббанк”.

26.07.2007 р. між правопопередником позивача (банк) та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено договір про надання споживчого кредиту №11189477000, відповідно до п. 1.1. якого, позичальник має право отримати кредитні кошти у вигляді одного траншу або декількох траншів, загальна сума яких не може перевищувати розміру суми кредиту, а саме 65000 доларів США, для чого надає до банку письмову заяву, в якій зазначає бажану суму траншу та бажану дату його отримання. Позичальник, зобов'язувався належним чином виконувати умови кредитного договору, в т.ч. своєчасно погашати кредити згідно графіку погашення кредиту (додаток 1 до кредитного договору), згідно яких щомісячна сума погашення повинна становити не менше як 515,87 доларів США. Згідно умов п. 1.3.1. кредитного договору за використання кредитних коштів процентна ставка встановлюється у розмірі 13%. Строк сплати відсотків - з 01 по 10 число кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані проценти (п.1.3.4.). У відповідності до п. 6.1.2. кредитного договору, у випадку порушення позичальником умов укладеного договору, банк має право вимагати дострокового повернення кредиту та плати за кредит у порядку, визначеному розділом 6 договору. Відповідно до п.4.1. кредитного договору за порушення термінів погашення будь-яких своїх зобов'язань, передбачених цим договором, зокрема, термінів повернення кредиту (всієї суми або його частини) та/або термінів сплати процентів та/або комісій, позичальнику нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого (еквівалент) розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені, якщо сума заборгованості виражена у іноземній валюті.

Зазначений договір недійсним не визнавався, з постанови апеляційного суду Волинської області від 15.06.2011 р. у справі №2-203/11 вбачається, що посилання сторін на недійсність цього договору були визнані судом безпідставними.

На підставі заяви про видачу готівки від 27.07.2007 р., банк перерахував позичальнику кредитні кошти в сумі 40000 доларів США, що на день укладення договору еквівалентно за курсом НБУ 202000 грн..

26.07.2007 р. між правопопередником позивача (банк) та товариством з обмеженою відповідальністю «Денді-Львів»(поручитель) було укладено договір поруки №11189477000/2, згідно із п. 1.1. якого поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за невиконання Заяць Галиною Іванівною (боржник) усіх його зобов'язань перед банком, що виникли з кредитного договору №11189477000 від 26.07.2007 р., укладеного між банком та боржником, існуючих в теперішній час, і тих, що можуть виникнути в майбутньому. Згідно п. 1.4. договору поруки, відповідальність поручителя та позичальників є солідарною. У відповідності до п. 1.3. договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і позичальник, за всіма зобов'язаннями останнього за основними договорами, включаючи повернення основної суми боргу (в т.ч. суми кредиту, регресу), сплату процентів, комісій відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами основного договору. Відповідно до п. 2.2. договору поруки, у випадку невиконання боржником своїх зобов'язань за кредитним договором, кредитор має право пред'явити свої вимоги безпосередньо до поручителя, які є обов'язковими до виконання поручителем на 10 робочий день з дати відправлення йому такої вимоги (рекомендованим листом).

Доказів недійсності вказаного договору суду надано не було, сторони на таку обставину по даній справі не посилались.

У відповідності до умов ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами відповідач зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 неналежно виконувала свої зобовязання за кредитним договором. Враховуючи факт та термін порушення позичальником умов кредитного договору щодо своєчасного повернення кредитів та сплати процентів за користування кредитними коштами, позивач, вимогою від 01.09.2009 р. за №4490, визнав термін погашення кредиту таким, що настав достроково в повному обсязі. Постановою апеляційного суду Волинської області від 15.06.2011 р. у справі №2-203/11 за позовом ПАТ “Укрсиббанк” до ОСОБА_1, та її поручителя Ларькова О.І. про стягнення заборгованості за кредитним договором було залишено без змін рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08.02.2011 р. про стягнення з ОСОБА_1 та Ларькова О.І. суми заборгованості.

Посилання відповідача на ч. 4 ст. 559 ЦК України, згідно із якою порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки, не заслуговує на увагу як таке, що не відповідає матеріалам справи. Так, у той же день, коли настав термін виконання основного зобовязання, (01.09.2009 р.), вимогою від 01.09.2009р. за №4491 позивач звернувся до відповідача і вимагав від нього сплати простроченої заборгованості за кредитним договором. З урахуванням наведеного, посилання відповідача на сплив процесуального строку не заслуговує на увагу.

Станом на 31.03.2011 р. загальна сума заборгованості становить 38967,49 дол. США (310181,22 грн.) основний борг, 8555,54 дол. США (68102,10 грн.) прострочені проценти, 923,26 дол. США (7349,13 грн.) пеня за порушення термінів сплати процентів.

Посилання відповідача на помилкове обчислення пені підтверджується розрахунками, наданими позивачем. Як випливає з довідки розрахунку, пеня була нарахована відповідачеві за період з 01.04.2010 р. по 31.03.2011 р..

Згідно із ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, тобто, з 01.09.2009 р.. Згідно із ч. 2 ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). З урахуванням наведеного, сплив встановлений законом строк по даній вимозі. Згідно із ч. ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. З урахуванням наведеного, заява відповідача про застосування позовної давності підлягає задоволенню в частині вимоги позивача про стягнення пені в сумі 923,26 дол. США (7349,13 грн.).

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Згідно вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Частиною 1 ст. 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно із ст. 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно із ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права, лише у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Виходячи з вищенаведеного, керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82, 84 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Денді-Львів»(м.Львів-Винники, вул.Левицького, 4/4, код ЄДРПОУ 20820356) на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»(м.Харків, пр.Московський,60, код ЄДРПОУ- 09807750 на рахунок № 29090000000113, МФО 351005) 47523,03 дол. США, що у гривневому еквіваленті станом на 31.03.2011 р. складає 378283,32 грн.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Денді-Львів»(м.Львів-Винники, вул.Левицького, 4/4, код ЄДРПОУ 20820356) на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»(м.Харків, пр.Московський,60, код ЄДРПОУ- 09807750 на рахунок № 29090000000113, МФО 351005) 3782,83 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технінче забезпечення судового процесу.

4.Накази видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

5.В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

СуддяКостів Т.С.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог статті 84 ГПК України 27.07.2011 року.