Ухвала суду № 17292621, 23.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 УХВАЛА Справа № 48/41723.06.11 За скаргоюПриватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" на діїВідділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві

у справах№48/417, №48/416, №48/415, №48/533, №25/315, №25/375, №61/47, №61/48

за позовамиПідприємства із 100% іноземним капіталом "ААЗ Трейдінг Ко"

доПриватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія"

простягнення грошових коштів

та у справі№33/259

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "М Мік Трейдінг"

доПриватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія"

простягнення 103 100,00 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від стягувачів:не з'явилися

від боржника:Лазарєва А.С., Сорочан В.В.

від ВДВС:Рибак Ю.І. ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.09.2010 р. у справі №48/417 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" на користь Підприємства із 100% іноземним капіталом "ААЗ Трейдінг Ко" суму страхового відшкодування у розмірі 137 752,00 грн., інфляційні втрати у розмірі 52 232,70 грн., 3% річних у розмірі 9 974,75 грн., державне мито у розмірі 1 999,59 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 146,36 грн. Прийнято відмову Підприємства із 100% іноземним капіталом "ААЗ Трейдінг Ко" від позову в частині стягнення пені у розмірі 10738,84 грн. та припинено провадження у справі в цій частині.

12.11.2010 р. на виконання вказаного рішення видано наказ.

24.05.2011 р. до канцелярії суду надійшла скарга Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" на дії Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві, в якій скаржник просив визнати недійсними постанови ВДВС Солом’янського РУЮ в м. Києві про арешт коштів боржника від 06.05.2010 р. та про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 05.05.2011 р. та зобов’язати ВДВС Солом’янського РУЮ в м. Києві вчинити дії щодо закриття виконавчих проваджень за наказами господарського суду міста Києва №48/417, №48/416, №48/415, №48/533, №25/315, №25/375, №61/47, №61/48.

Скарга мотивована невідповідністю постанов від 06.05.2010 р. та 05.05.2011 р. вимогам чинного законодавства.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.05.2011 р. розгляд скарги призначено на 15.06.2011 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.06.2011 р. розгляд скарги відкладено до 22.06.2011 р. у зв’язку із неявкою в судове засідання представника стягувача та ВДВС Солом’янського РУЮ в м. Києві та невиконання ними вимог ухвали суду.

В судовому засіданні 22.06.2011 р. у зв’язку із необхідністю надання додаткових документів оголошено перерву до 23.06.2011 р.

В судове засідання представники скаржника з'явилися, вимоги ухвали суду виконали, скаргу підтримали та просили її задовольнити.

Представники стягувачів, повідомлені належним чином, в судове засідання не з'явилися, вимоги ухвал суду не виконали, про причини неявки суд не повідомили.

Представник Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві в судове засідання з’явився, на виконання вимог ухвал суду надав документи, проти задоволення скарги заперечував.

Розглянувши скаргу, заслухавши пояснення учасників судового процесу, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, господарський суд міста Києва вважає, що скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Постановами про арешт коштів боржника від 06.05.2010 р. та про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 05.05.2011 р., винесених головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві Рибак Ю.І., з метою забезпечення реального виконання рішення суду накладено арешт на все майно, що належить ПАТ "Українська охоронно-страхова компанія".

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку регулюється Законом України "Про виконавче провадження", а також Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 р. №74/5 (надалі –"Інструкція") на виконання Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно з положеннями ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Відповідно до п. 1.7.2 Інструкції з використанням бланків складаються такі документи виконавчого провадження: акт опису й арешту майна (додаток 21); постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (додаток 26); акт вилучення у боржника предметів, зазначених у рішенні суду, та передачі їх стягувачу (додаток 29); квитанційна книжка (додаток 30); розпорядження (додаток 33).

Пунктом 1.7.4 Інструкції визначено, що документи та копії документів виконавчого провадження, передбачені пунктами 1.7.2, 1.7.3 та складені без використання бланків або бланків для копій, вважаються недійсними.

Як вбачається із матеріалів справи, постанова Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 05.05.2011 р. складена без використання спеціальних бланків, передбачених положеннями Інструкції.

Посилання державного виконавця на доручення заступника начальника Головного управління юстиції у м. Києві від 01.04.2011 р. про виготовлення всіх документів виконавчого провадження в загальному порядку судом не приймається з огляду на невідповідність положень такого доручення вимогам Інструкції про форму складення документів (постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження).

Таким чином, постанова Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 05.05.2011 р., складена без використання бланків, передбачених п. 1.7.2 Інструкції, є недійсною.

Крім того, Відділом державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві на виконання наказів господарського суду міста Києва №48/417 від 12.11.2010 р., №48/416 від 14.01.2011 р., №48/415 від 14.01.2011 р, №48/533 від 12.11.2010 р., №25/315 від 14.01.2011 р., №25/375 від 17.01.2011 р., №61/47 від 09.02.2011 р. та №61/48 від 14.03.2011 р. винесена постанова про арешт коштів боржника від 06.05.2010 р.

Суд відзначає, що зазначена постанова датована 06.05.2010 р., в той час як накази господарського суду міста Києва, на виконання яких вона винесена, видані значно пізніше, а тому станом на 06.05.2010 р. не існувало відкритого виконавчого провадження по їх виконанню.

Із наданих копій виконавчого провадження вбачається, що в межах такого провадження постанов про виправлення описок не приймалося.

За таких обставин, постанова Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві від 06.05.2010 р. про арешт коштів боржника є незаконною.

Відповідно до ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень.

Пунктом 8 роз'яснення президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 28.03.2002 р. №04-5/365 визначено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

За таких обставин, доводи скаржника визнаються судом правомірними, а скарга підлягає задоволенню.

Із матеріалів скарги вбачається, що оспорювані постанови були одержані скаржником 17.05.2011 р., а скарга подана до суду 24.05.2011 р. тобто в межах визначеного ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України строку.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" задовольнити.

2. Визнати незаконними постанови Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві про арешт коштів боржника від 06.05.2010 р., відповідно до якої накладено арешт на кошти Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" (код ЄДРПОУ –23734213), та про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 05.05.2011 р. ВП № 23599798.

Суддя                                                                                                              Р.В. Бойко