Рішення № 17292563, 27.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 12/9027.05.11 За позовомПублічного акціонерного товариства "Українська автомобільна корпорація"

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "УНТЛ"

Простягнення 265 140,00 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1. представник (дов. б/н від 01.10.2010 р.)

Від відповідача не зявився

Суть спору:

Публічне акціонерне товариство "Українська автомобільна корпорація" (далі позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УНТЛ" (далі відповідач) про стягнення грошових коштів у розмірі 265 140,00 грн. (265 140,00 грн. основний борг за паркування основних засобів в зоні митного терміналу).

Ухвалою суду від 16.03.2011 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/90 та призначено розгляд справи на 01.04.2011 р.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, представника в судове засідання 01.04.2011 р. не направив.

В судовому засіданні 01.04.2011 р. представник позивача надав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно до якого стало відомо, що відповідач знаходиться за адресою, яка відрізняється від зазначеної у позові, а саме: 01033, м. Київ, вул. Гайдара, 27, літ. А, офіс 123.

Ухвалою суду від 01.04.2011 р. відкладено слухання справи на 27.04.2011 р.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, представника в судове засідання 27.04.2011 р. не направив.

Ухвалою суду від 27.04.2011 р. відкладено розгляд справи на 27.05.2011 р.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, вимог суду, викладених в ухвалі про порушення провадження у справі не виконав, в судове засідання представник відповідача не зявився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Суд не повідомлений про причини неявки в судове засідання представника відповідача, клопотань від представника відповідача про відкладення розгляду справи не надходило.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 27.05.2011 р. оголошено повний текст рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

28.09.2009 р. позивачем були надані відповідачу послуги з паркування основних засобів в зоні митного терміналу по разовим перепусткам № № 50944, 50945, 50946 за адресою: 03045 м. Київ, вул. Ново-Пирогівська, 58 де були розміщені вантажні автомобілі Мерседес (д/н 04871ВО, 048870 ВО, 04869 ВО).

Під час оформлення разових перепусток представників відповідача (Мороз, Журба, Чернявський) було ознайомлено із переліком та вартістю послуг, які надаються суб'єктам ЗЕД на території митного терміналу, про що свідчать їх підписи у відповідному журналі.

Відповідно до встановлених розцінок, вартість послуг паркування транспортних засобів в зоні митного терміналу Відповідача складає 180 грн. в т.ч. ПДВ за добу.

Відповідач не забирає свої автомобілі та не розраховується за надані послуги. Таким чином, станом на 01.02.2011р. заборгованість відповідача по сплаті за паркування транспортних засобів в зоні митного терміналу складає (180 грн. х 491 добу) х 3 = 265 140,00 грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини.

Статтями 202, 205 ЦК України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого не встановлена обовязкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Також ст. 181 Господарського кодексу України визначений загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема в частині 1 статті зазначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлені спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що між сторонами було украдено договір на надання місць з паркування основних засобів в зоні митного терміналу.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України передбачено: якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідач свої зобовязання не виконав.

Таким чином, сума основної заборгованості відповідача перед позивачем становить 265 140,00 грн.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно до ч. 1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем доказів погашення заборгованості перед позивачем суду не надано.

Таким чином, вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

За таких обставин та керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УНТЛ" (03142, м. Київ, вул. Службова, 5, код 35725021) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська автомобільна корпорація" (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 15/2, код 03121562) 265 140 (двісті шістдесят пять тисяч сто сорок) грн. 00 коп. основного боргу, 2 651 (дві тисячі шістсот пятдесят одна) грн. 40 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Л.В. Прокопенко