Рішення № 17292532, 27.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/26527.06.11

За позовом Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України»«Чернігівнафтогазгеологія»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-сервісна компанія «Еско-північ»

про стягнення 111263,33 грн.

Суддя           Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-сервісна компанія «Еско-північ»заборгованості по Договору № 49 від 23.06.2008 в розмірі 111263,33,00 грн., в тому числі 79456,73 грн. основного боргу, 25426,12 грн. збитків від інфляції, 6380,48 грн. 3% річних.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на виконання умов договору виконав земляні роботи для будівництва пошукової свердловини, за які відповідач не розрахувався.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2011 порушено провадження по справі № 53/265, розгляд справи призначено на 06.06.2011.

Незважаючи на належне повідомлення, представники сторін в судове засідання 30.05.2011 не з'явилися, вимог ухвали суду від 11.05.2011 не виконали. Від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи через можливе мирне врегулювання спору. Про причини неявки позивача суду невідомо. У зв’язку з чим, розгляд справи відкладався до 27.06.2011.

В судове засіданні 27.06.2011 позивач та відповідач, належним чином повідомлені про час і місце розгляду спору, не з’явилися. Відповідач вимоги суду не виконав, відзив на позов не надав.

Через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Розглянувши подане клопотання про відкладення розгляду справи, суд зазначає, що відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Згідно з ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Позивач не звертався до суду з клопотанням про продовження строку розгляду спору.

За таких обставин, суд розглядає справу у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 27.06.2011 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ :

23.06.2008 між позивачем та відповідачем було укладено Договір № 49 на проведення земляних робіт (далі – Договір).

Згідно з п. 1 Договору, підрядник (позивач) зобов’язується провести земляні роботи по зняттю, перенесенню ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) та риттю трьох амбарів земельної ділянки під спорудження пошукової свердловини № 1 Роганської площі відповідно до Робочого проекту землеустрою, щодо технічної рекультивації земель порушених будівництвом пошукової свердловини № 1 Роганської площі на території Кам’яноярузької сільської ради Чугуївського району Харківської області та здати по акту прийому-здачі роботи замовнику (відповідач) в строк, передбачений цим договором, а Замовник (відповідач) зобов’язується передати підрядникові по акту приймання-передачі зазначений вище проект, прийняти результат робіт та оплатити їх.

Строк виконання робіт, згідно з п. 2 Договору, становить 18 календарних днів (432 години).

Як підтверджено матеріалами справи, позивач свої зобов’язання перед відповідачем виконав в повному обсязі, що підтверджується підписаними та погодженими у двосторонньому порядку актами приймання виконаних робіт № 1 за червень 2008 року та № 2 за липень 2008 року.

Відповідно до п. 4 Договору, замовник зобов’язався здійснити попередню оплати в розмірі 50% протягом 2 банківських днів з моменту набрання чинності цим договором, та оплатити решту договірної суми у розмірі 50% від загальної суми договору протягом 3 банківських днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт.

Згідно з п. 5 Договору загальна вартість робіт зазначена у протоколі узгодження ціни, що є додатком № 1 до цього договору.

Так, сторонами підписано додаток № 1 до договору № 49 від 23.06.2008 «Протокол погодження договірної ціни виконання робіт за Договором № 49 від 23.06.2008» в якому сторони погодили, що розмір договірної ціни за роботи, що виконуються ДП НАК «Надра України»«Чернігівнафтогазгеологія»по Договору становить 158913,47 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 26485,58 грн.

10.07.2008 відповідачем перераховано на розрахунковий рахунок позивача 79456,73 грн.

Акт № 2 приймання виконаних робіт за липень 2008 року підписаний сторонами 31.07.2008, у зв’язку з чим, враховуючи п. 4 Договору, відповідач повинен був протягом 3 банківських днів з моменту його підписання перерахувати позивачу решту 50% в розмірі 79456,73 грн.

Однак, відповідач свої зобов’язання з оплати виконаних робіт своєчасно та в повному обсязі не виконав.

Матеріали справи також свідчать, що 29.01.2009 позивач звертався до відповідача з претензією № 19/45-104 на суму 79456,73 грн. На яку була отримана відповідь від 09.02.2009 № 52-02/09 про визнання боргу в повному обсязі.

Таким чином, станом на день звернення до суду заборгованість відповідача складає 79456,73 грн., що відповідачем не заперечено та не спростовано.

Відповідно до п. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

За своєю правовою природою укладений між сторонами контракт є договором підряду.

Згідно статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що Відповідачем було порушено положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, відповідно до яких зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів законодавства.

Отже, факт порушення відповідачем обов’язку та строків оплати за виконані роботи судом встановлено та по суті не оспорений відповідачем.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по Договору № 49 від 23.06.2008 в розмірі 79456,73 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

Крім того, згідно з позовними вимогами, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком позивача розмір збитків від інфляції становить 25426,12 грн., 3% річних –6380,48 грн.

Розрахунок перевірено судом та відповідає положенням чинного законодавства.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов’язання, з нього підлягають стягненню збитки від інфляції в розмірі 25426,12 грн. та 3% річних в розмірі 6380,48 грн.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач в судові засідання не з’явився та заявлених до нього позовних вимог не спростував.

Оскільки відповідач не скористався правом участі у судовому засіданні, не подав відзив на позов та наявні у справі матеріали є достатніми для вирішення спору по суті, суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі.

В зв’язку з задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита в розмірі 1112,63 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-сервісна компанія «Еско-північ»(04073, м. Київ, вул. Рилєєва, 10-А, оф. 518, код 30732144 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України»«Чернігівнафтогазгеологія»(14000, м. Чернігів, вул. Шевченка, 15, код 01431535) 79456,73 (сімдесят дев’ять тисяч чотириста п’ятдесят шість) грн. основного боргу, 25426,12 (двадцять п’ять тисяч чотириста двадцять шість) грн. інфляційних, 6380,48 (шість тисяч триста вісімдесят) грн. річних, 1112,63 (одна тисяча сто дванадцять) грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Суддя                                                                                                     О.А.Грєхова

Повне рішення складено 29.06.2011