Рішення № 17292531, 27.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/24527.06.11 За позовом Закритого акціонерного товариства «Медтехсервіс»

до Київського міського клінічного шпиталю інвалідів Великої Вітчизняної Війни

про стягнення 52217,45 грн.

Суддя Грєхова О. А.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з Київського міського клінічного шпиталю інвалідів Великої Вітчизняної Війни 52217,45 грн. заборгованості за Договором № 151 на виконання робіт по технічному обслуговуванню виробів медичного призначення від 14.05.2008.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на виконання умов укладених між сторонами договорів виконав на користь відповідача роботи по технічному обслуговуванню виробів медичного призначення, за які відповідач не розрахувався.

Провадження у справі № 53/245 порушено відповідно до ухвали від 29.04.2011 року та призначено розгляд справи на 30.05.2011 року.

В судовому засіданні 30.05.2011 року позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

В судове засідання 30.05.2011 року представник відповідача не з'явився, проте через відділ канцелярії Господарського суду м. Києва надав суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Враховуючи те, що відповідно до частини 4 статті 6 Закону України «Про судоустрій України»ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якого рівня, а також приймаючи до уваги норми, які встановлені ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 N 475/97-ВР), суд дійшов висновку щодо задоволення клопотання відповідача та відкладення розгляду справи на 27.06.2011 року.

В судове засіданні 27.06.2011 позивач та відповідач, належним чином повідомлені про час і місце розгляду спору, не з’явилися. Відповідач вимоги суду не виконав, відзив на позов не надав.

Через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Розглянувши подане клопотання про відкладення розгляду справи, суд зазначає, що відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Позовна заява була одержана судом 28.04.2011. Таким чином двохмісячний строк розгляду даної справи закінчується 28.06.2011.

Згідно з ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Відповідач не звертався до суду з клопотанням про продовження строку розгляду спору.

За таких обставин, суд розглядає справу у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 27.06.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ :

14.05.2008 року, 01.07.2009 року та в 2010 році між Київським міським шпиталем Великої Вітчизняної Війни (замовник) та Закритим акціонерним товариством «Медтехсервіс»(виконавець) було укладено Договори № 151 на виконання робіт по технічному обслуговуванню виробів медичного призначення.

Відповідно до п.1.1. даних Договорів замовник доручає, а виконавець бере на себе виконання робіт по технічному обслуговуванню виробів медичного призначення відповідно переліку до цього договору, що є його невід’ємною частиною.

На виконання взятих зобов'язань за Договорами № 151, ЗАТ «Медтехсервіс»виконало роботи, що підтверджується підписаними між сторонами та скріпленими печатками актами приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2008 року –грудень 2008 року, липень 2009 року –грудень 2009 року, січень 2010 року –вересень 2010 року.

Загальна сума виконаних робіт відповідно до вищезазначених актів приймання виконаних підрядних робіт відповідно до Договорів № 151 становить 52217,45 грн.

Відповідно до п. 3.1. Договорів № 151, оплата за послуги проводиться 100% за виконані роботи згідно Акту виконаних робіт по виставленим рахункам-фактурам /щомісячно/.

Київським міським шпиталем Великої Вітчизняної Війни прийнято об'єми робіт без жодних претензій по їх якості та строком виконання.

Однак, Київський міський шпиталь Великої Вітчизняної Війни своєчасно та в повному обсязі свої зобов'язання щодо оплати виконаних ЗАТ «Медтехсервіс» робіт, згідно вищезазначених актів приймання виконаних підрядних робіт по Договорам № 151 не виконав.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за виконані підрядні роботи відповідно до Договорів № 151 складає 52217,45 грн.

03.12.2010 року ЗАТ «Медтехсервіс»було направлено на адресу Київського міського шпиталю Великої Вітчизняної Війни претензію № 21/10 з вимогою про оплату виконаних робіт відповідно до Договорів № 151. Претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до п. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

За своєю правовою природою укладений між сторонами контракт є договором підряду.

Згідно статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобов’язання, якщо він не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 3.1. Договорів № 151, оплата за послуги проводиться 100% за виконані роботи згідно Акту виконаних робіт по виставленим рахункам-фактурам /щомісячно/.

З наданих в судовому засіданні пояснень представника позивача слідує, що рахунки-фактури позивачем не виставлялись.

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У зв’язку з тим, що сторони в договорах фактично не узгодили строк виконання зобов’язання щодо оплати робіт, тому строк оплати робіт вважається таким, що настав через сім днів з моменту отримання претензії, проте відповідач в порушення вимог чинного законодавства та умов договору виконані роботи не оплатив, що відповідачем не заперечено та не спростовано в ході розгляду спору.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути Київського міського шпиталю Великої Вітчизняної Війни (04075, м. Київ, вул. Червонофлотська, 26, код 05492309, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Закритого акціонерного товариства «Медтехсервіс»04073, м. Київ, пр.-т Московський, 21-Б, код 23154929) 52217,45 (п’ятдесят дві тисячі двісті сімнадцять) грн. боргу, 522,17 (п’ятсот двадцять дві) грн. витрат по сплаті держмита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Суддя                                                                                                     О.А.Грєхова

Повне рішення складено 29.06.2011