Рішення № 17292432, 16.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/9216.06.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Полісся»

до Автокооперативу по експлуатації відкритих автостоянок «Лісний»

про стягнення 189245,95 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1. - довіреність б/н від 18.11.2010 р.;

від відповідача: не зявились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Полісся»звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом до Автокооперативу по експлуатації відкритих автостоянок «Лісний»про стягнення 189245,95 грн. збитків.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та Київською міською Радою були укладені договори оренди земельних ділянок від 25.06.2009 р., відповідно до яких позивач прийняв в оренду земельні ділянки розміром 0,9280 га та 0,1824 га, що розташовані за адресою: просп. Мінський, 2, 2-а та пл. Тараса Шевченка в колі кінцевої зупинки трамвайного маршруту № 19 в Оболонському районі м. Києва.

Частина вищевказаних земельних ділянок самовільно використовувались відповідачем, на підтвердження чого суду надано рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2010 р. у справі № 44/632, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.08.2010р. та постановою Вищого господарського суду України від 07.10.2010р., яким задоволено позов позивача до відповідача про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.

Відповідно до договорів оренди від 25.06.2009 р. позивач сплачував орендну плату за земельні ділянки, які фактично самовільно використовував відповідач, в звязку з чим позивач зазнав матеріальних збитків на суму 189245,95 грн., які він просить стягнути з відповідача.

Ухвалою від 04.04.2011 було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 12.05.2011.

12.05.2011 представник відповідача у судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, у звязку з чим розгляд справи було відкладено до 30.05.2011.

30.05.2011 представник відповідача повторно в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, у звязку з чим розгляд справи було відкладено до 16.06.2011.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 16.06.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

встановив:

25.06.2009 р. між позивачем та Київською міською Радою були укладені Договори оренди земельних ділянок, відповідно до яких орендодавець на підставі рішень Київської міської Ради від 26.06.2007 р. № 974/1635, від 18.12.2008 р. № 863/863 за актом приймання-передачі передав, а позивач прийняв в оренду земельні ділянки розміром 0,9280 га, кадастровий номер 8000000000:78:011:0063 та 0,1824 га, кадастровий номер 8000000000:78:011:0072, що розташовані за адресою: просп. Мінський, 2, 2-а та пл. Тараса Шевченка в колі кінцевої зупинки трамвайного маршруту № 19 в Оболонському районі м. Києва.

Факт передачі земельних ділянок в оренду позивачеві підтверджується актом приймання-передачі земельних ділянок в оренду від 30.06.2009 р.

Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч.1 статті 286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до п. 4.1. Договорів орендна плата за земельну ділянку становить платіж, який орендар самостійно розраховує та вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою у грошовій формі.

Відповідно до п. 4.2. Договорів річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 5 відсотків від її нормативної грошової оцінки. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

Частина 1 статті 762 ЦК України передбачає, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Частина вищевказаних земельних ділянок самовільно використовувались відповідачем.

Згідно із ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування. Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 15.06.2010 р. у справі № 44/632, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.08.2010 р. та постановою Вищого господарського суду України від 07.10.2010 р., задоволено позов позивача до відповідача про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.

09.11.2010 р. на виконання рішення від 15.06.2010 р. Господарським судом міста Києва видано накази про примусове виконання рішення.

29.11.2010 р. головним державним виконавцем Вовк С.В. винесено постанову ВП № 22892870 про відкриття виконавчого провадження.

30.12.2010 р. головним державним виконавцем Вовк С.В. винесено постанову ВП № 22892870 про закінчення виконавчого провадження.

Позивач на підставі податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009 рік з 30.06.2009 р. по 29.12.2009 р. сплатив орендну плату за частину самовільно зайнятої відповідачем земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:78:011:0063 (площею 6147 кв.м.) в розмірі 47656,36 грн., за частину самовільно зайнятої відповідачем земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:78:011:0072 (площею 870 кв.м.) в розмірі 13489,87 грн.

На підставі податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 рік з 01.01.2010 р. по 30.12.2010 р. сплатив орендну плату за частину самовільно зайнятої відповідачем земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:78:011:0063 (площею 6147 кв.м.) в розмірі 99838,86 грн., за частину самовільно зайнятої відповідачем земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:78:011:0072 (площею 870 кв.м.) в розмірі 28 260,88 грн.

Відповідно до статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частиною 1 статті 623 ЦК України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до ч.1. статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобовязання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача завданих збитків в сумі 189245,95 грн. підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 626 Цивільно кодексу України, ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Автокооперативу по експлуатації відкритих автостоянок «Лісний»(04201, м. Київ, Мінське шосе, буд. 2, код ЄДРПОУ 21513761) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Полісся»(04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 78, код ЄДРПОУ 30374847) збитки в розмірі 189245 (сто вісімдесят девять тисяч двісті сорок пять) грн. 95 коп., 1893 (одну тисячу вісімсот девяносто три) грн. 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги (винесення апеляційного подання) протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя М.М. Якименко