Рішення № 17292423, 10.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 46/313-53/24910.06.11

За позовом Закритого акціонерного товариства “Єврофінанс”

до Приватного акціонерного товариства “Акціонерна страхова компанія “Інго Україна”

Третя особа: Відкрите акціонерне товариство “КБ “Надра”

про стягнення 49790,00 грн.

Суддя           Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився.

від відповідача: не з'явились

від третьої особи: не з'явились

СУТЬ СПОРУ:

Закрите акціонерне товариство “Єврофінанс” звернулося до суду з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства “Акціонерна страхова компанія “Інго Україна” 49790,00 грн. страхового відшкодування за договором страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водії та пасажирів від нещасних випадків (поліс № 240573634).

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що у зв’язку з настанням страхового випадку та на підставі Договору страхування звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування, проте відповідач в порушення умов Договору страхування не сплати суму страхового відшкодування.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 24.09.2010 № 46/313 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2011 № 46/313 рішення Господарського суду м. Києва від 24.09.2010 № 46/313 скасовано, позов задоволено.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.04.2011 № 46/313 постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2011 № 46/313 та рішення Господарського суду м. Києва від 24.09.2010 № 46/313 скасовано, справу передано на новий розгляд.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2011 справу прийнято до провадження судді Грєхової О. А., справі присвоєно № 46/313-53/249 та розгляд справи призначено на 30.05.2011.

Ухвалою суду від 30.05.2011 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача по справі - ВАТ “КБ “Надра” та відкладено розгляд справи на 10.06.2011.

У відзиві на позовну заяву, наданому відповідачем в судовому засіданні 30.05.2011, відповідач заперечив на позов та просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки позивач не правильно розрахував суму страхового відшкодування по Договору страхування.

В судове засідання 10.06.2011 представники сторін, належним чином повідомлені про розгляд справи не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили. Клопотань про відкладення розгляду справи від сторін не надходило.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 10.06.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача та дослідивши наявні у справі докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Основні умови договору оперативного лізингу і сервісу були визначені Генеральним договором оперативного лізингу від 06 вересня 2007 р. № FC/070056 (далі –договір), укладеного між ЗАТ “Єврофінанс” (лізингодавець) та TOB “Валмі Автомотів” (лізингоодержувач).

Відповідно до пункту 1.1 договору, лізингодавець зобов'язався, після підписання сторонами ДОЛІС, передати лізингодавцю у володіння та користування на умовах лізингу, що визначені у відповідному ДОЛІС предмет лізингу –ТЗ, а лізингоодержувач приймає на себе зобов’язання в порядку, строки та на умовах, визначених у відповідному ДОЛІС, сплачувати на користь лізингодавця лізингові платежі.

Згідно з п. 1.2 договору, склад та вартість ТЗ, його технічні характеристики (марка, модель), комплектність та інші параметри визначаються в ДОЛІС та Специфікації.

24 вересня 2007 року між ЗАТ “Єврофінанс” та TOB “Валмі Автомотів” був укладений договір оперативного лізингу і сервісу № LA 07000235 (далі –договір оперативного лізингу і сервісу, ДОЛІС).

Предметом лізингу згідно договору оперативного лізингу і сервісу визначено транспортний засіб Daewoo Lanos Pick Up TF55YO.

На виконання умов договору оперативного лізингу і сервісу, ЗАТ “Єврофінанс” було придбано транспортний засіб Daewoo Lanos Pick Up TF55YO, державний номер АА 5596 ЕЕ, та передано його у користування TOB “Валмі Автомотів”.

Пунктом 2.2 Договору встановлено, що транспортний засіб вважається переданим у лізинг на умовах цього Договору та договору оперативного лізингу і сервісу з дати підписання акту приймання - передачі.

Матеріали справи свідчать, що акт приймання-передачі був підписаний сторонами 12.10.2007 року.

Відповідно до пункту 6.2 Договору, транспортний засіб страхується по програмі повного КАСКО, а також страхується цивільна відповідальність перед третіми особами.

На виконання умов договору між ЗАТ “Єврофінанс” (позивач) та ЗАТ “АСК “ІНГО Україна” (відповідач) було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів №240573634 від 30 вересня 2008 року, за яким застраховано автомобіль “Заз Ланос”, д/н АА 55 96 ЕЕ. Страхова сума за договором страхування - 50 800,00 гривень.

Договір страхування укладено на підставі Правил добровільного страхування засобів наземного транспорту (крім залізничного) (авто каско) ЗАТ АСК “ІНГО Україна”, що зареєстровані ДкРРФП України 01.02.2007 року за №0670174, з якими позивач ознайомився під час укладання договору страхування та погодився, про що свідчить його підпис на договорі страхування.

Відповідно до ст. 6 Закону України “Про страхування” загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилам страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього закону. Відповідно до ст.16 Закону України “Про страхування” договори страхування укладаються відповідно до правил страхування.

Вигодонабувачем за зазначеним договором страхування є ВАТ “КБ “Надра”.

13 жовтня 2008 року до ЗАТ АСК “ІНГО Україна” із повідомленням про автоаварію звернувся представник страхувальника, із якого слідувало, що 10 жовтня 2008 року за участю застрахованого автомобіля сталася ДТП.

Проте відповідач відмовив у виплаті страхового відшкодування із посиланням на відсутність серед поданих позивачем документів довідки медичного закладу про наявність або відсутність алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння водія застрахованого автомобіля, яка згідно пункту 11.2. (г) договору страхування №240573634 від 30 вересня 2008 року, підпункту 15.2.4. пункту 15.2., підпункту 13.2.6. пункту 13.2. Правил страхування є обов’язковою для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування при повній загибелі ТЗ.

Відповідно до пункту 10.1. договору, при виникненні страхового випадку страхувальник чи його представник повинен негайно (протягом години) в межах населеного пункту та не пізніше 6-ти годин за його межами сповістити про це спеціалізовану службу/страховика та викликати відповідні компетентні органи (Державтоінспекцію, міліцію, пожежну охорону або інші), а на території інших країн –відповідні їм служби; письмово оформити заяву про страховий випадок не пізніше 3-х робочих днів з моменту його настання; пред’явити пошкоджений засіб транспорту представнику страховика для огляду та погодження з ним подальших дій з урегулювання претензії.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування»змістом зобов’язань страховика є вжиття протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або страхового відшкодування страхувальнику; а при настанні страхового випадку - здійснення страхової виплати або виплати страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Для визначення вартості відновлювального ремонту застрахованого автомобіля було проведено автотоварознавче дослідження, відповідно до висновку № 2082 якого від 22.10.2008 року вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля становить 38 500,30 грн.

З іншого наявного у справі документу - довідки УДАІ Головного управління в м. Києві МВС України, вбачається, що страховик направив17.10.2008р.,до вказаного Управління ДАІ запит щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 10.10.2008 р. за участю застрахованого страховиком транспортного засобу.           Відповідно до наданої УДАІ довідки страховику стало відомо про те, що водій, який керував автотранспортним засобом , перебував у тверезому стані. Між тим,причиною відмови у здійсненні страхової виплатистало невиконання страхувальником зобов’язань, передбачених Правилами страхування, за пунктом 13.2.6 яких при повній загибелі транспортного засобу страхувальник повинен подати довідку медичного закладу про наявність або відсутність алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння страхувальника / водія застрахованого автомобіля станом на момент настання страхового випадку.

В силу приписів статті 991 ЦК України страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі: 1) навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, якщо вони були спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, пов'язаних із виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, вчинених у стані необхідної оборони (без перевищення її меж), або щодо захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації; 2) вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку; 3) подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку; 4) одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала; 5) несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків; 6) наявності інших підстав, встановлених законом.

Поряд з цим, у відповідності до ч. 2 цієї статті договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону.

Суд виходить з того, що передбачені законом обов’язки страховика щодо визначення ним обставин, характеру та розміру збитків і самостійного з'ясування причин та обставин страхового випадку не можуть бути перекладені на страхувальника і тоді, коли за умовами договору страховик, володіючи інформацією про відсутність у водія застрахованого транспортного засобу ознак сп’яніння у момент настання страхового випадку, вимагає від страхувальника подання документів, які додатково підтверджують чи спростовують наявну у страхувальника інформацію.

Таким чином, відмова відповідача у виплаті страхового відшкодування є неправомірною.

У відповідності до частини 1 ст. 25 Закону України “Про страхування” здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до п. 10.3. Договору страхування під повною загибеллю розуміються випадки, коли вартість відновлювального ремонту засобу транспорту складає більше, ніж 75% страхової суми.

ЗАТ АСК “ІНГО Україна” застрахований автомобіль було визнано таким, що повністю загинув.

Пунктом 10.3 укладеного між сторонами договору передбачено, що при повній загибелі (конструктивній або фактичній) страхове відшкодування сплачується в межах страхової суми з вирахуванням зносу за період дії даного договору страхування, франшизи та дійсної ринкової вартості залишків пошкодженого транспортного засобу .

Як вбачається зі звіту № 2082 ринкова вартість досліджувального ДТЗ - “Заз Ланос”, д/н АА 55 96 ЕЕ на момент проведення оцінки –22.10.2008 складала 44062,89 грн.; вартість відновлювального ремонту складає 38500,30 грн.

Відповідно до Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів №240573634 від 30 вересня 2008 року розмір франшизи встановлений в сумі 1010,00 грн.

Таким чином, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування в розмірі 37490,30 (44062,89 грн. –ринкова вартість ТЗ -5561,59 грн. –вартість залишків (44062,89 грн. –ринкова вартість ТЗ –38500,30 грн. –вартість відновлювального ремонту) відповідно до розрахунку суду.

Щодо зазначеного в Договорі добровільного страхування наземних транспортних засобів №240573634 від 30 вересня 2008 року Вигодонабувача –ВАТ «КБ «Надра»(третя особа), то необхідно зазначити наступне.

Ухвалою суду було залучено до участі у справі третю особу. Проте третя особа в судове зсідання не з’явилася, пояснення на позов не надала.

Умовами Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів №240573634 від 30 вересня 2008 року не встановлено обов’язку позивача повідомляти вигодонабувача про страховий випадок. Крім того, умовами Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів №240573634 від 30 вересня 2008 року саме страхувальник має право на одержання страхового відшкодування. Разом з тим, вигодонабувач в разі порушення його права зі сторони позивача чи відповідача при загибелі автомобіля “Заз Ланос”, д/н АА 55 96 ЕЕ не позбавлений можливості звернутися до сторін в окремому провадженні.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України позивачем понесені судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються (ст. 49 ГПК України) пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Акціонерна страхова компанія “Інго Україна” ((01054, м. Київ, вул. Воровського, 33, ідентифікаційний код 16285602) на користь Закритого акціонерного товариства “Єврофінанс” (04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 81, корпус 20, офіс 315, ідентифікаційний код 30726921) 37490 (тридцять сім тисяч чотириста дев’яносто) грн. 30 коп. страхового відшкодування, 374 (триста сімдесят чотири) грн. 90 коп. витрат по сплаті державного мита та 117 (сто сімнадцять) грн. 70 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                           Грєхова О.А.

Повне рішення складено 27.06.11