Рішення № 17292389, 14.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/195(5010/298/2011-22/11)14.06.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Івано-Франківськ-Житло» До           Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

Простягнення 10195,38 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Бичек В.А.

Від відповідача           Жорова Л.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача –Дочірнього підприємства «Нафтогазмережі»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»10195,38 грн. заборгованості за договором оренди нежитлових приміщень № 1 від 14.12.2009р.

Відповідач позовні вимоги не визнає, свої заперечення виклав у письмовому відзиві на позовну заяву від 07.06.2011р.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.12.2009          р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Івано-Франківськ-Житло»та ДП «Нафтогазмережі»НАК «Нафтобаз України»в особі Івано-Франківської філії ДП «Нафтогазмережі»НАК «Нафтогаз України»було укладено договір оренди нежитлових приміщень №1.

Відповідно до умов договору Орендар прийняв у строкове платне користування нерухоме майно - нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: Україна, м. Івано-Франківськ, вул. Кропивницького, 1а загальною площею 303,9 кв.м.

Приміщення надавалося Орендареві для розміщення офісних приміщень Орендаря.

10.08.2010          р. листом № 340 Івано-Франківська філія ДП «Нафтогазмережі»НАК «Нафтогаз України»повідомила про розірвання договору оренди з 13.08.2010 р.

13.08.2010 року сторонами було складено акт №КП~0000271 здачі-приймання робіт (надання послуг), в якому було визначено вартість оренди приміщень за серпень (01.08.-13.08) в розмірі 10195,38 грн. з ПДВ.

Однак в порушення умов договору Орендар не виконав зобов'язання згідно укладеного договору.

13.08.2010 сторонами було проведено звірку взаємних розрахунків, в якій було підтверджено вказану суму заборгованості.

Відповідно до п.6.2. Договору оренди Орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно абзацу 2 п. 3.3. орендна плата за кожний наступний місяць оренди перераховується на поточний банківський рахунок Орендодавця у наступному порядку:

- до 10 числа місяця оренди, що підлягає оплаті, сплачується аванс в розмірі суми орендної плати, сплаченої за попередній місяць оренди, а також

- до 10 числа місяця оренди, що підлягає оплаті, здійснюється доплата за результатами індексації розміру орендної плати за попередній місяць оренди. Однак Відповідач не були проведені розрахунки згідно укладеного договору, чим порушено умови договору.

Наказом Міністерства палива та енергетики України від 13.04.2010р. №141/1 прийнято рішення про припинення діяльності Дочірнього підприємства «Нафтогазмережі»НАК «Нафтобаз України»шляхом його реорганізації-приєднання до Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Згідно ст.. 19 Закону України «Про оренду державного і комунального майна»орендар за користування об’єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності, строки внесення орендної плати зазначаються у договорі.

Відповідно до ч.3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов’язаний своєчасно і в повному обсязі вплачувати орендну плату.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Договір оренди є одним з видів зобов’язального майнового найму, правовідносини за яким регламентуються загальними нормами зобов‘язального права та майнового найму.

Своєчасне внесення орендної плати за користуванням майном є одним з основних обов‘язків наймача (Орендаря), належне виконання якого вимагається законом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов‘язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов’язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Так, 14.12.2009          р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Івано-Франківськ-Житло»та ДП «Нафтогазмережі»НАК «Нафтобаз України»в особі Івано-Франківської філії ДП «Нафтогазмережі»НАК «Нафтогаз України»було укладено договір оренди нежитлових приміщень №1, відповідно до умов якого, Орендар прийняв у строкове платне користування нерухоме майно - нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: Україна, м. Івано-Франківськ, вул. Кропивницького, 1а загальною площею 303,9 кв.м.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Наказом Міністерства палива та енергетики України від 13.04.2010р. №141/1 прийнято рішення про припинення діяльності Дочірнього підприємства «Нафтогазмережі»НАК «Нафтобаз України»шляхом його реорганізації-приєднання до Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».

Відповідно до ч.1 ст.59 Господарського кодексу України припинення діяльності суб’єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації –за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб –засновників суб’єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - за рішенням суду.

Відповідно до ч.3 ст.59 Господарського кодексу України, у разі приєднання одного або кількох суб’єктів господарювання до іншого суб’єкта господарювання до цього останнього переходять усі майнові права та обов’язки приєднаних суб’єктів господарювання.

Матеріалами справи доведено, що відповідачем не виконано зобов’язання за договором в частині своєчасної оплати за отримані послуги в повному обсязі.

Факт наявності боргу у Відповідача за договором №1 від 14.12.2009р. у розмірі 10195,38 грн. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Івано-Франківськ-Житло»(76006, м. Івано-Франківськ, вул. Кропивницького, 1а, код ЄДРПОУ 20536795) 10195 (десять тисяч сто дев’яносто п’ять) грн. 38 коп. основного боргу, 102 (сто дві) грн.. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн.. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                     І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 27.06.2011р.