Рішення № 17292334, 22.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 61/24122.06.11 За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю „Мила”

До відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю „Ріелтерство та будівництво”

Про: про розірвання договорів підряду № 18 від 16.09.2002, № б/н від 15.12.2006 та стягнення 26 300 грн. 00 коп.

Суддя Івченко А.М.

Представники: Позивача:ОСОБА_1, довіреність б/н від 01.03.2011 Відповідача:ОСОБА_2, довіреність № 11 від 21.06.2011 У судовому засіданні 22.06.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду м. Києва звернулося з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю „Мила” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ріелтерство та будівництво” про розірвання договорів підряду № 18 від 16.09.2002, № б/н від 15.12.2006 та стягнення 26 300 грн. 00 коп.

Ухвалою суду від 06.06.2011 порушено провадження у справі № 61/241 та призначено її розгляд на 22.06.2011.

Через відділ діловодства Господарського суду м. Києва 17.06.2011 відповідачем подано відзив на позовну заяву, яким останній проти позову заперечує та просить суд припинити провадження у справі № 61/241.

Через відділ діловодства Господарського суду м. Києва 20.06.2011 представником позивача подано пояснення по справі, в яких на виконання вимог ухвали від 06.06.2011 здійснено розрахунки заборгованості, яку позивач просить стягнути суд.

Судом в порядку підготовки справи до розгляду витребувано справи № 27/433 та № 23/99-59/18 з архіву Господарського суду міста Києва для ознайомлення.

У судове засідання 22.06.2011 зявились представники сторін, суду надано документи на виконання вимог ухвали від 06.06.2011, які було долучено судом до матеріалів справи. Сторони надали додаткові пояснення по суті позовних вимог.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

16.09.2002 між Товариством з обмеженою відповідальністю „Мила” (надалі також позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Ріелтерство та будівництво” (надалі також відповідачем) укладено договір підряду №18, відповідно до якого позивач зобовязався виконати передпроектні напрацювання, проектні рішення відносно консервації обєкта і проект завершення будівництва споруди фізкультурно-оздоровчого комплексу по вулиці Cімї Сосніних 3 у місті Києві.

Згідно пункту 5.1 договору №18 від 16.09.2002 позивач перерахував платіжним дорученням № 144 від 16.09.2002 6000 грн. 00 коп. авансового платежу (25% від вартості проектних робіт).

Пунктом 6.1 договору №18 від 16.09.2002 встановлено, що відповідач повинен розпочати виконання своїх зобовязань з моменту отримання авансового платежу та закінчити 16.03.2004. Відповідно до пункту 7.1 договору №18 від 16.09.2002 завершення робіт оформлюється актом здачі-приймання робіт.

Акту здачі-приймання робіт за договором №18 від 16.09.2002 суду не надано, виконання умов договору підряду №18 від 16.09.2002 під час розгляду даної справи відповідачем доведено не було.

15.12.2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Мила” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Ріелтерство та будівництво” укладено договір підряду б/н, відповідно до якого відповідач зобовязався виконати коригування комплексного проекту будівництва спорудження фізкультурно-оздоровчого комплексу з адміністративно-складськими приміщеннями по вулиці Cімї Сосніних 3 у місті Києві по стадії „Проект” у звязку із вимогами замовника, а замовник зобовязується прийняти цю роботу та оплатити її.

Пунктом 6.1 договору від 15.12.2006 встановлено, що відповідач у повному обсязі виконує свої зобовязання не пізніше, ніж через два з половиною місяці з моменту отримання авансового платежу у розмірі 50% від вартості проектних робіт за договором у сумі 10150, 00 грн. (пункт 5.1 договору від 15.12.2006).

На виконання умов договору від 15.12.2006 року позивач здійснив авансовий платіж на рахунок відповідача у розмірі 20300 грн. 00 коп. (повна вартість проектних робіт за договором), що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням № 829 від 15.12.2006.

Згідно з пунктом 7.1 договору від 15.12.2006 завершення робіт за договором оформлюється актом здачі-приймання робіт.

Акту здачі-приймання робіт за договором від 15.12.2006 року суду не надано, виконання умов договору підряду від 15.12.2006 під час розгляду даної справи відповідачем доведено не було.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно статті 849 Цивільного кодексу України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника, а якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до положень статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови зобовязання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Стаття 651 Цивільного кодексу України встановлює, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Оскільки строк виконання договору №18 від 16.09.2002 настав 16.03.2004, а договору підряду від 15.12.2006 відповідно до пункту 6.1 договору 15.02.2006, і відповідач не виконав зобовязань перед позивачем, передбачених договорами, суд дійшов до висновку, що істотне порушення відповідачем умов договорів дійсно має місце.

19.04.2011 позивачем на адресу відповідача направлено пропозицію про розірвання договору вих. № 2-19/0411, якою, ґрунтуючись на статті 188 Господарського кодексу України, позивач запропонував відповідачу розірвати договір підряду № 18 від 16.09.2002 і договір підряду б/н від 15.12.2006, а також повернути сплачені за зазначеними договорами грошові кошти в розмірі 26300 грн. 00 коп. Вказаний лист було вручено представнику відповідача відповідно до поштового повідомлення про вручення 26.04.2011.

Матеріали справи не містять доказів надання відповідачем відповіді на пропозицію позивача від 19.04.2011.

Неналежне виконання стороною своїх зобовязань за договором є істотним порушенням умов договору і належною підставою для його розірвання іншою стороною.

Заперечуючи проти позову відповідач зазначив, що провадження у справі підлягає припиненню, оскільки вже є Рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2010 у справі № 23/99-59/18, залишене без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2010, з цього ж предмету, між тими ж сторонами і з тих же підстав, зокрема, Господарським судом м. Києва винесено ухвалу, якою припинено провадження у справі № 23/99-59/18.

Крім того, як зазначає відповідач, є Рішення Господарського суду м. Києва у справі № 27/433 від 14.12.2009, яким первісний позов ТОВ „Мила” задоволено частково, стягнуто з ТОВ „Ріелтерство та будівництво” на користь позивача 7 389 грн. 20 коп. пені за невиконання зобовязань підрядником, суму сплаченого державного мита в та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в решті первісних вимог відмовлено; у зустрічному позові відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду у справі №27/433 від 24.03.2010 апеляційну скаргу відповідача задоволено, Рішення Господарського суду м. Києва від 14.12.2009 скасовано та постановлено нове рішення, яким позивачеві було відмовлено у задоволенні первісного позову, з посиланням на пропущення строку позовної давності з боку позивача та на підставі відсутності у позивача права вимагати від підрядника сплачених останньому авансових платежів в рахунок належної плати за роботи. Відмовлено відповідачу у задоволенні зустрічного позову.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.07.2010 у справі № 27/433 Постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2010 залишено без змін.

Проте, суд не може погодитись із твердженням відповідача стосовно необхідності припинення провадження у даній справі у звязку з наступним.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет із тих же підстав.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, предмет позову це матеріально-правова вимога, заявлена позивачем в суд до відповідача щодо усунення допущеного відповідачем порушення субєктивного права позивача.

Підстава позову це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

Предметом позову у судових справах №№ 23/99-59/18 та 27/433 є розірвання договору та стягнення авансу у розмірі 26 300 грн. 00 коп. Підставою позову у даних справах є невиконання відповідачем зобовязань за договором підряду № 18 від 16.09.2002 та договоромпідряду б/н від 15.12.2006.

Предметом позову у справі № 61/241 є також стягнення авансу у сумі 26 300 грн. 00 коп. та розірвання договору, проте підставою позову є невиконання відповідачем зобовязань за договором підряду № 18 від 16.09.2002 та договоромпідряду б/н від 15.12.2006 та надіслання у звязку з цим пропозиції відповідачу про розірвання договору в порядку, передбаченому ст. 188 Господарського кодексу України.

Таким чином суд приходить до висновку, що позивачем у судових справах №№ 23/99-59/18 та 27/433 заявлено вимоги до відповідача про розірвання договору підряду № 18 від 16.09.2002 та договору підряду б/н від 15.12.2006, та стягнення з відповідача отриманих за вказаними договорами коштів в якості авансу у сумі 26 300 грн. 00 коп., які не є тотожними з вимогами, заявленими у справі № 61/241, тобто мають місце різні підстави позовів у цих справах.

Зокрема, при розгляді справи № 23/99-59/18 та справи № 27/433 судами не розглядався спір про розірвання договорів підряду з підстав, передбачених ст. 188 Господарського кодексу України, у звязку з направленням позивачем на адресу відповідача пропозиції про розірвання договорів.

Під час судового розгляду даної справи судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем умов договору підряду № 18 від 16.09.2002 року та договору підряду від 15.12.2006 року.

В процесі розгляду даної справи судом встановлено відсутність наміру та можливості позивача у подальшому користуватись послугами відповідача.

За таких обставин, суд вважає за доцільне задовольнити позовні вимоги про розірвання договору підряду №18 від 16.09.2002 року та договору підряду від 15.12.2006 року.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобовязана повернути потерпілому це майно. Особа зобовязана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

З урахуванням пункту 3 частини третьої статті 1212 Цивільного кодексу України відповідач зобовязаний повернути грошові кошти, які він отримав у якості попередньої оплати від позивача у сумі 26 300 грн. 00 коп., оскільки доказів фактичного виконання ним робіт за договорами суду не надано.

Таким чином, позовна вимога про стягнення 26 300 грн. 00 коп. попередньої оплати підлягає задоволенню.

Судом також зазначається, що відповідачем при розгляді даної справи не подано заяви про застосування строків позовної даності згідно з ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір підряду № 18 від 16.09.2002, укладений товариством з обмеженою відповідальністю „Мила” (08290, Київська обл., м. Гостомель, вул. Леніна, 70 В, ідентифікаційний код 30942135) та товариством з обмеженою відповідальністю „Ріелтерство та будівництво” (01103, м. Київ, вул. Драгомирова, 2, оф. 176, ідентифікаційний код 25406186).

3. Розірвати договір підряду без номеру від 15.12.2006, укладений товариством з обмеженою відповідальністю „Мила” (08290, Київська обл., м. Гостомель, вул. Леніна, 70 В, ідентифікаційний код 30942135) та товариством з обмеженою відповідальністю „Ріелтерство та будівництво” (01103, м. Київ, вул. Драгомирова, 2, оф. 176, ідентифікаційний код 25406186).

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Ріелтерство та будівництво” (01103, м. Київ, вул. Драгомирова, 2, оф. 176, ідентифікаційний код 25406186) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Мила” (08290, Київська обл., м. Гостомель, вул. Леніна, 70 В, ідентифікаційний код 30942135) 26300 (двадцять шість тисяч триста) грн. 00 коп. основного боргу; 433 грн. (чотириста тридцять три) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість гривень) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяА.М. Івченко Дата підписання рішення: 27.06.2011